Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Хлібовська

§ 30. Рабство в Стародавній Греції

Разом із Кліо розгляньте ілюстрації — фрагменти розпису давньогрецьких ваз. Що їх об’єднує? Висловіть припущення, як ці ілюстрації пов’язані з темою уроку. Наприкінці заняття перевірте правильність свого припущення.

1. Перехід від первіснообщинного до рабовласницького ладу

Початково греки жили первіснообщинним ладом. У материковій та острівній Греції співіснували різні племена. Кожне з них складалося з кількох родів, а рід — з кількох родин. Земля перебувала у власності всього роду, але кожна родина самостійно обробляла свій наділ. Спільним було пасовисько, де випасали худобу. Родичі не були рівними: одні збагатіли, а інші збідніли, дехто навіть жебракував. Управління племенем здійснювали рада старійшин та вождь. Згодом їхня влада і їхнє багатство стали спадковими. Щоб закріпити свій особливий статус у суспільстві, знатні люди почали вести свій родовід від богів. Якщо хтось виражав своє незадоволення владою, його опір придушували силою. Народні збори скликали дуже рідко.

Знатні люди самі трудилися у своєму господарстві й на своїй землі. Але що більше землі вони одержували чи захоплювали, то важче було самим на ній працювати. Тому вони почали наймати поденників. Це були бідні люди, які не мали своє землі і працювали за щоденну плату. Наприкінці робочого дня їм платили харчами чи одягом.

Виплавка заліза та виготовлення залізних знарядь полегшили обробіток землі. Тому знатні люди намагалися примножити свої наділи. Для обробітку землі вони почали використовувати працю рабів. Раби — це люди, які позбавлені будь-яких прав й були власністю свого володаря-рабовласника. Витрати на утримання рабів були мінімальними, за роботу їм нічого не платили. Поява рабства в Стародавній Греції зумовила перехід від первіснообщинного до рабовласницького ладу.

• 1. Наведіть 2-3 докази того, що греки жили первісним ладом.
• 2. Кого називали поденниками?
• 3. Які особливості становища рабів?

2. Джерела рабства

Літні посухи та осінні й весняні повені часто призводили до розорення селян. Утративши все, у що вони вкладали стільки зусиль і грошей, селяни змушені були брати позику в знатних людей. Крім позиченої суми, їм доводилося платити великі відсотки. На землі селянина ставили борговий камінь. На камені зазначалося, коли, кому і яку суму повинен повернути власник ділянки. Якщо в передбачений строк селянин не зміг повернути позику й відсотки, то втрачав належне майно або з усією сім’єю потрапляв у рабство. Якщо в Афінах боргове рабство згодом заборонили, то в інших грецьких містах воно зберігалося.

Рабами ставали полонені під час війни. Переможці брали у полон не тільки воїнів, а й жінок і дітей. До прикладу, коли племена дорійців завоювали область Лаконіку, то всіх її мешканців перетворили на рабів-ілотів. Якщо рабиня народжувала дитину, то дитина рабині з народження ставала власністю господаря матері. Рабів привозили також із узбережжя Чорного і Середземного моря. Тут греки обмінювали ремісничі вироби та інші грецькі товари на рабів у місцевих мешканців. Морські розбійники, пірати, нападали на торгові кораблі і приморські поселення. Бранці піратів теж ставали рабами. Через це кількість рабів у Греції суттєво зросла.

Майже в кожному грецькому місті були ринки рабів. Центрами торгівлі невільниками були острови Делос, Самос, Хіос, міста Афіни й Ефес. Найжахливіше те, що тут людьми торгували як товаром. Продавали чоловіків, жінок, дітей. У кожного на грудях висіла табличка із написом, звідки раб чи рабиня, вік, навики і здібності. Покупці уважно розглядали рабів: повертали на всі боки, змушували бігати, стрибати. Щоб перевірити витривалість, наказували піднімати важкі речі.

• 1. Як грецькі селяни потрапляли в боргове рабство?
• 2. Які джерела рабства вам ще відомі?
• 3. Назвіть найбільші невільничі ринки в Греції, знайдіть їх на карті на с. 160.

Галявина творчості

Кліо впевнена, що ви чудові художники і художниці. Тож пропонує вам створити піктограми-загадки за змістом 2-го пункту. Об’єднайтеся у мінігрупи. Порадьтеся, які джерела рабства закодуєте на піктограмах. Намалюйте 2-3 піктограми на альбомному аркуші чи на дошці. Відгадайте, що зобразили інші групи.

3. Праця і становище рабів

Особливостями рабовласницького ладу в Греції було використання праці рабів майже у всіх сферах господарства і майже всіма вільними громадянами. Раби були домашньою прислугою: готували їжу, прали, прибирали. Рабів залучали до сільського господарства. Вони обробляли землю, мололи зерно на борошно, чавили виноград на вино та маслини на олію, випасали худобу. Допомагали ремісникам у майстернях, веслували на кораблях, трудилися на соляних промислах. Незамінною була праця рабів на тих територіях, де видобували залізну руду і мармур. Робота на рудниках і каменоломнях була найважчою. Навіть найбідніші греки відмовлялися її виконувати.

Розпорядок дня рабів влучно охарактеризував грецький філософ Аристотель: «Робота, дисципліна, годування». За роботою і дисципліною рабів стежили наглядачі. За непослух чи погану роботу карали ударами батога. На кінці батога зашивали шматок свинцю, тож удари були болючими й залишали шрами. Витрати греків на їжу та одяг для рабів були мінімальними. Годували рабів лише так, щоб вони змогли продовжити працювати. Зовсім мало часу залишали для сну. Терпіти таке нелюдське ставлення було важко, тому раби намагалися чинити спротив. Вони працювали абияк, псували знаряддя праці й інструменти, калічили худобу, а інколи вбивали рабовласників. Бувало, що й тікали. Якщо господарю вдалося знайти втікача, то тоді зухвальця жорстоко катували. Іноді раби однієї області об’єднували зусилля й здійснювали повстання проти своїх мучителів.

Незважаючи на спротив невільників, греки й надалі були зацікавлені в збереженні рабства. Особливий зиск мали від того знатні люди. Використовуючи працю десятків, а то й сотень рабів, вони отримували не тільки те, що самі могли споживати чи використовувати, а значно більше. Надлишок продукції продавали і ставали ще багатшими. Купували для себе предмети розкоші: одяг, взуття, мідні й бронзові вироби, золоті прикраси. Оскільки раби виконували майже всі види робіт, то громадяни міста мали більше вільного часу для державних справ і дозвілля.

• 1. Де греки використовували працю рабів?
• 2. Який спротив рабовласникам чинили раби?
• 3. Чому греки й надалі були зацікавлені в збереженні рабства?

Барвограй ідей

Дізнавшись про рабство в Стародавній Греції, Кліо дуже перейнялася долею рабів і рабинь. Вона переконана, що ніхто не має права поневолювати інших людей, змушувати їх працювати, утримувати проти їх власної волі, а тим більше продавати як товар. Чи поділяєте ви думку Кліо? Попрацюйте в парах. Обговоріть тему рабства у Стародавній Греції та сформулюйте особисте ставлення до цієї проблеми.