Історія України. 10—11 кл. Документи. Матеріали

РОЗДІЛ V. РАДЯНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ (1928—1938 рр.)

Поезія М. Василенка «Сталін»

Він маршала носив жупан

І вовчу мав натуру, —

Умів без скальпеля тиран

З людей здирати шкуру.

Сидів циклопом у Кремлі, —

Не десь там на Сатурні, —

І сіяв кривду на землі,

Бо ще водились дурні.

Із поезії В. Сосюри «Сталін»

Твоє ім’я, як сурми срібний звук,

В борні за день завжди ти перед нами.

Тебе до зір знесли мільйони рук,

Щоб ти сіяв, як прапор, над віками.

Ти нас ведеш, як вів колись давно

До перемог, скоривши час й далі.

Коли серця мільйонів злить одно —

Твоє це серце буде, рідний Сталін!

Шумлять міста, і сонце знов і знов

Встає для нас за даллю голубою.

Тобі вітчизна шле свою любов,

Як кожне серце, сповнене тобою.

1) Ознайомтеся зі змістом двох поезій. Поясніть причини таких протилежних оцінок діяльності Й. Сталіна.

2) Поясніть, як ви зрозуміли рядки з поезії М. Василенка «Умів без скальпеля тиран з людей здирати шкуру».

3) Що ви вкладаєте в поняття «сталінізм»? Схарактеризуйте суспільно-політичну ситуацію в Україні, яка склалася в 30-ті рр. XX ст.

4) Про наростання яких тенденцій у суспільстві свідчить поезія

В. Сосюри? Наскільки щирою, на ваш погляд, вона була? Чи міг її автор за існуючого режиму дати об’єктивну оцінку діяльності вождя?

Поезія В. Сосюри «Іду»

Над містом хмари і години...

Не розлюблю тебе ніяк,

моя вишнева Україно,

красуне, страднице моя!

У центрі я. Моя Маріє!

О скільки видно відсіля!

Шалений регіт Індустрії

вже протина твої поля...

Я не останній і не первий,

що, весь в сльозах, дивлюсь кругом,

коли кістки, і кров, і нерви

дере залізним терпугом...

Аеро шум і дзвін над гаєм

доносить пісню нам лиху...

Та треба так. Я добре знаю

І не зверну з свого шляху.

У морі горя і надії,

з другими в першому ряду,

на рев і регіт індустрії

ходою твердою іду.

Вмира Марія, вмерла Інна,

хрестом упали на траву...

Індустріальна Україна

зміня Вкраїну степову.

Життя буя, горить, і кличе,

і під непевний бігу спів

летить все далі і все швидше

од чумаків і од волів...

Аеро зграями над краєм,

частіше з станції «Ку-ку!..»

І дядько свиту заміняє

на синю блузу заводську.

Прийми, прийми привіт од сина,

що вже близька віків мета,

моя робоча Україно,

моя ти нене золота!

1) Поясніть значення поняття «індустріалізація».

2) Якими методами вона проводилася? Чи варті були досягнені результати таких жертв?

3) Якими були наслідки заміни «степової України індустріальною країною»?

Із промови Й. Сталіна на пленумі ЦК ВКП(б) про загострення класової боротьби

Ми <...> розвиваємо соціалістичні форми господарства в галузі торгівлі. <...> Це значить, що ми тим самим витісняємо з торгівлі тисячі і тисячі дрібних і середніх торговців. Чи можна думати, що ці витіснені із сфери обороту торговці сидітимуть мовчки, не пробуючи зорганізувати опір? Ясно, що не можна.

Ми <...> розвиваємо соціалістичні форми господарства в галузі промисловості. <...> Це значить, що ми витісняємо і розоряємо <...> своїм просуванням вперед до соціалізму тисячі і тисячі дрібних і середніх капіталістів-промисловців. Чи можна думати, що ці розорені люди сидітимуть мовчки, не пробуючи зорганізувати опір? Звичайно, не можна.

Треба накласти на куркульство високі податки <...>, треба обмежити право оренди, не допускати права виборів куркулів до Рад. <...>

З усього цього випливає, що в міру нашого просування вперед опір капіталістичних елементів буде зростати, класова боротьба буде загострюватися, а Радянська влада <...> буде проводити політику <...> придушення опору експлуататорів.

1) Як змінився політичний та економічний курс ВКП(б) із приходом до влади Й. Сталіна?

2) Як теза про загострення класової боротьби обґрунтовувала відновлення репресивної політики з боку влади?

Із доповіді голови Раднаркому УСРР В. Чубаря на V сесії ВУЦВК XII скликання про підсумки виконання першої п’ятирічки (8 лютого 1933 р.)

Україна, як і СРСР у цілому, має великі перемоги в боротьбі за успішне виконання завдань першої п’ятирічки за чотири роки. <...>

Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано за ці чотири роки, і першим найліпшим та найбільшим велетнем є Дніпрельстан. Ми мусимо зазначити, що Дніпрельстан в основному закінчено за коротший термін, ніж передбачалося за планом. Дніпрельстан є підприємством не лише загальносоюзного значення. Це є підприємство, про яке обізнаний увесь світ. І тепер оцінка Дніпрельстану й від наших ворогів і від наших друзів єдина: це підприємство найбільше у світі, побудоване на основі найновіших технічних досягнень. <...>

У галузі електрифікації України ми за ці чотири роки маємо величезні досягнення. Так, установлена потужність усіх електростанцій (районних і комунальних) на кінець 1932 р. зросла майже в три з половиною разу проти рівня 1927—1928 рр. і в сім разів проти рівня 1913 р.

Зокрема, потужність районних електростанцій, яких на Україні перед революцією зовсім не було, зросла проти того, що в нас було на початок першої п’ятирічки, у сорок разів і перевищила заплановане на п’ятирічку. <...>

...Наша кам’яновугільна промисловість за ці роки зросла так, що 1932 р. рівень видобування вугілля підвищився проти рівня 1927—1928 рр. на 59 %, а порівняно з передвоєнним часом — із 1912 р. —на 84 % .

Спорудженням нових велетенських шахт і реконструкцією та розширенням старих шахт ми значно посилили нашу кам’яновугільну базу. Досить сказати, що тільки за останні два роки п’ятирічки в українській частині Донбасу здано до експлуатації 47 великих потужних шахт. <...>

Механізація соціалістичного Донбасу триває. Тепер ми там маємо <...> завдання не лише поширювати далі механізацію, а й найповніше освоювати всі ці механізми.

У галузі металургії — нашій другій вирішальній дільниці соціалістичної індустрії — ми теж маємо великі досягнення за цю п’ятирічку. У нас пущено за ці роки дванадцять доменних печей, із яких сім печей відновлено під час реконструкції з певним розширенням, а п’ять доменних печей збудовано нових, із них чотири печі великої потужності, яких ніколи не було ні на Україні, ні в цілому Союзі. <...>

Наша машинобудівельна промисловість зростає нечуваними кроками. Ми збудували Краматорський машинобудівельний завод, що цього року вступає окремими цехами до експлуатації. Ми збудували Луганський паротягобудівельний завод. <...> Особливо слід відзначити спорудження Харківського турбогенераторного заводу, який має виробляти агрегатів загальним обсягом на 1,5 млн кВт на рік. <...>

Так само треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу. Його передбачали збудувати на кінець п’ятирічки, а ми його збудували вже третього року п’ятирічки, цей завод дав нам уже понад 16 тис. тракторів, які тепер допомагають нам обробляти наші соціалістичні лани. Цей завод-велетень збудовано за 15 місяців у чистому полі.

1) Поміркуйте, чому керівництво держави надавало такого значення побудові Дніпрогесу.

2) Які здобутки першої п’ятирічки відзначені в документі? Завдяки чому стали можливими успіхи в модернізації промисловості?

3) Із якими труднощами довелося зіткнутися при проведенні індустріалізації? Чому про них не йдеться в документі?

4) Що таке «штурмовщина»? Чи відображає це явище наведене джерело?

Про організацію і роботу ударних бригад на Горлівському машинобудівному заводі

Соціалістичні змагання на Горлівському машинобудівному заводі в розпалі. Організовано 12 ударних бригад, котрі показали, як можна збільшувати продуктивність і здешевлення собівартості.

Ударна бригада, що її організував комсомолець т. Хлюжний у сталеливарному цеху, обробила за 5 днів 657,6 кг коліс, цебто на 58 % збільшила продуктивність праці, поліпшивши до того ж якість обробки.

Ударна бригада збирачів у котельному цеху закінчила збирання на тиждень раніше, ніж звичайно.

Робітники чавуноливарного цеху перші склали цеховий договір і викликали всі цехи на змагання за зменшення накладних витрат на 30 % і зменшення браку лиття в чавуноливарному цеху до 4 %, сталеливарному до 7 %, у мідноливарному до 3 %.

1) Поясніть значення поняття «соціалістичне змагання».

2) Із якою метою воно було започатковане та яку роль відіграло в проведенні індустріалізації? Чи досягло воно бажаних результатів?

Із повідомлення газети «Правда» про рекорд О. Стаханова (2 вересня 1935 р.)

Кадіївський вибійник шахти «Центральна — Ірміне» пан Стаханов, на відзначення 21-ї річниці Міжнародного юнацького дня, установив новий всесоюзний рекорд продуктивності праці відбійним молотком. За 6-годинну зміну Стаханов дав 102 тонни вугілля, що становить 10 % добового видобутку шахти.

1) Поясніть значення поняття «стаханівський рух».

2) Чим ви можете пояснити його виникнення та поширення?

3) У чому полягав секрет стаханівського рекорду?

4) Назвіть прізвища послідовників стаханівського методу роботи в інших галузях.

5) Якими були значення та наслідки стаханівського руху для розвитку радянської економіки?

Зростання потужностей електричних станцій і виробництва електричної енергії в Україні в довоєнні роки

1913 р.

1928 р.

1930 р.

1932 р.

1934 р.

1937 р.

1940 р.

Потужність електростанцій, тис. кВт

200

464

740

1400

1656

1999

2496

Темпи зростання, %

100

232

370

700

828

999

1248

Виробництво електроенергії, млн кВт • год

543

1261

2085

3248

5495

9451

12 411

Темпи зростання, %

100

232

384

600

1012

1740

2286

Динаміка виробництва продукції чорної металургії Української РСР у довоєнні роки

Виробництво, тис. т

Роки

1913

1928

1932

1937

1940

Чавуну

2892

2361

4243

9216

9642

Сталі

2442

2409

3301

8738

8938

Прокату

2086

1995

2668

6468

6520

Залізної руди

6868

4722

8442

17 185

20 185

Коксу

443

3997

7328

14 981

15 711

<...> Чорна металургія України відігравала велику роль у здійсненні індустріалізації країни, постачаючи метал різним районам Радянського Союзу.

1) Проаналізуйте статистичні дані, наведені в таблицях. Зробіть висновки.

2) Визначте результати та наслідки індустріалізації в Україні.

3) Чи зростав суттєво рівень життя населення в роки індустріалізації? Чому?

Зі статті Й. Сталіна «Рік великого перелому» про розвиток сільського господарства (3 листопада 1929 р.)

Рухнули і розвіялися прахом твердження правих опортуністів (група Бухаріна) відносно того, що:

а) селяни не підуть у колгосп;

б) посилений темп розвитку колгоспів може викликати лише масове невдоволення і розминку селянства з робітничим класом;

в) «стовповим шляхом» соціалістичного розвитку на селі є не колгоспи, а кооперація;

г) розвиток колгоспів і наступ на капіталістичні елементи села може залишити країну без хліба.

Усе це рухнуло і розвіялося прахом, як старий буржуазно-ліберальний мотлох.

По-перше, селяни пішли в колгоспи, пішли цілими селами, волостями, районами.

По-друге, масовий колгоспний рух не ослабляє, а зміцнює змичку, даючи їй нову, виробничу базу. Тепер навіть сліпі бачать, що коли є якесь серйозне невдоволення в основних мас селянства, то воно стосується не колгоспної політики Радянської влади, а того, що Радянська влада не може угнатися за ростом колгоспного руху в справі постачання селянам машин і тракторів.

По-третє, спір про «стовповий шлях» соціалістичного розвитку села є спір схоластичний, гідний молодих дрібнобуржуазних лібералів типу Айхенвальда і Слєпкова. Ясно, що поки не було масового колгоспного руху, «стовповим шляхом» були нижчі форми кооперації, постачальницька і збутова кооперація, а коли виступила на сцену вища форма кооперації, її колгоспна форма, остання стала «стовповим шляхом» розвитку.

Говорячи без лапок, стовповим шляхом соціалістичного розвитку села є кооперативний план Леніна, який охоплює всі форми сільськогосподарської кооперації, від нижчих (постачальницько-збутова) до вищих (виробничо-колгоспна). Протиставити колгоспи кооперації — значить знущатися з ленінізму і розписатися у своєму власному неуцтві.

По-четверте, тепер навіть сліпі бачать, що без наступу на капіталістичні елементи села і без розвитку колгоспного і радгоспного руху ми не мали б тепер ні вирішальних успіхів у справі хлібозаготівель, здобутих у поточному році, ні тих десятків мільйонів пудів недоторканних хлібних запасів, які вже нагромадилися в руках держави.

Більше того, можна з певністю сказати, що завдяки ростові колгоспно-радгоспного руху ми остаточно виходимо або вже вийшли з хлібної кризи.

1) Що вам відомо про згадану в джерелі групу Бухаріна?

2) Поясніть значення понять «колгоспи», «колективізація».

3) Чи відповідало дійсності змальоване в статті Й. Сталіна становище сільського господарства?

4) Що вам відомо про проведення колективізації в Україні? Якими були методи її проведення?

5) Чи дійсно селяни добровільно вступали до колгоспів?

6) Чи відповідає дійсності твердження Й. Сталіна, що «завдяки ростові колгоспно-радгоспного руху ми остаточно виходимо або вже вийшли з хлібної кризи»?

7) Як змінилося становище селян у зв’язку з проведенням колективізації?

Зі статті Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів (2 березня 1930 р.)

Про успіхи Радянської влади в галузі колгоспного руху говорять тепер усі. Навіть вороги змушені визнати наявність серйозних успіхів. А успіхи ці, дійсно, великі.

Це факт, що на 20 лютого цього року вже колективізовано 50 % селянських господарств по СРСР. Це значить, що ми перевиконали п’ятирічний план колективізації на 20 лютого 1930 р. більш ніж удвоє. <...>

Але успіхи мають і свою тіньову сторону, особливо коли вони дістаються порівняно легко, у порядку, так би мовити, «несподіванки». Такі успіхи іноді прищеплюють дух зарозумілості і зазнайства: «Ми все можемо!», «Нам усе ніпочому!». Вони, ці успіхи, нерідко п’янять людей, причому в людей починає запаморочуватись голова від успіхів, утрачається почуття міри, утрачається здатність розуміти дійсність, з’являється прагнення переоцінити свої сили і недооцінити сили противника, з’являються авантюристські спроби «в два счета» розв’язати всі питання соціалістичного будівництва. <...>

Чи можна сказати, що принцип добровільності і врахування місцевих особливостей не порушується в ряді районів? Ні, не можна цього сказати, на жаль. <...> Кому потрібні ці викривлення, це чиновницьке декретування колгоспного руху, ці недостойні погрози щодо селян? Нікому, крім наших ворогів! <...>

Основну ланку колгоспного руху, його переважну форму, а в даний момент, за яку треба ухопитися, ставить сільськогосподарська артіль.

У сільськогосподарській артілі усуспільнені основні засоби виробництва, головним чином, по зерновому господарству: праця, землекористування, машини та інший реманент, робоча худоба, господарські будівлі. У ній не усуспільнюються: присадибні землі (дрібні городи, садки), житлові будівлі, певна частина молочної худоби, дрібна худоба, домашня птиця і т. д. <...>

Відомо, що в ряді районів СРСР, де боротьба за існування колгоспів далеко ще не закінчена і де артілі ще не закріплені, є спроби вискочити за рамки артілі і перестрибнути відразу до сільськогосподарської комуни. Артіль ще не закріплена, а вони вже «усуспільнюють» житлові будівлі, дрібну худобу, домашню птицю, причому «усуспільнення» це вироджується в паперово-бюрократичне декретування, бо немає ще в наявності умов, які роблять необхідним таке усуспільнення. <...>

Як могли виникнути в нашому середовищі ці головотяпські вправи щодо «усуспільнення», ці сміховинні спроби перестрибнути через самих себе, спроби, які мають на меті обійти класи і класову боротьбу, а на ділі ллють воду на млин наших класових ворогів?

Вони могли виникнути лише в атмосфері наших «легких» і «несподіваних» успіхів на фронті колгоспного будівництва. <...>

Вони могли виникнути лише в результаті того, що в деяких наших товаришів запаморочилась голова від успіхів, і вони втратили на хвилинку ясність розуму і тверезість погляду.

Із повідомлення Білоцерківської окружної контрольної комісії до ЦК ВКП(б) про розкуркулення селян (квітень 1930 р.)

Під час проведення цієї важливої політичної кампанії на місцях не були враховані ті труднощі, що з ними неминуче треба було стикнутися. На місцях окремі організації недостатньо приділяли увагу розгортанню масової роз’яснювальної роботи серед батрацтва, бідноти і середняків щодо ліквідації куркульства як класу. Ставка робилася на темп у проведенні цієї роботи. <...>

Добившись ухвали зборів бідноти (іноді під натиском) без попереднього роз’яснення про затвердження списків на вислання та розкуркулення, вважали, що все готово і більше немає чого робити. <...>

В окремих районах унаслідок одержаної установки (Фастів), а в інших під впливом місцевого активу (Великополовецький район) відмовились від поглибленої роз’яснювальної роботи та перейшли безпосередньо до розкуркулення (Великополовецьке, Фастів, Володарка), у тому числі занесених до списків середняків. Унаслідок цього до затвердження списків із розкуркулення в багатьох селах проведено фактичне розкуркулення середняків. <...>

У всіх районах розкуркулення мало на меті не лише позбавити куркуля засобів виробництва, а прагнули поголовно вилучити все майно, включно до ложок, мисок, білизни тощо. Така постановка практикувалась широко і у Фастівському районі (села Кожанка, Триліси), де в одного господаря забрано 123 назви речей, у тому числі побиті горшки, пляшку, ложки і т. ін.

У Володарському районі в с. Березні діяла бригада з розкуркулення, у яку входили господарі, далеко заможніші, ніж ті, що підлягали розкуркуленню. Ця бригада робила буквальний погром у дворі. Били меблі, палили старі речі тощо, буцімто для прикладу тим, що не вступили в колгосп. У тому ж селі в бригаду пролізли особи, які зводили особисті рахунки. Забирали для колгоспу старий реманент, а куркулям залишали новий. <...>

У с. Вільшанська Новоселиця: усуспільнення посівматеріалу, що здійснювалось примусово; ходили по коморах, насильно забирали зерно й інші продукти, як-от: кури, яйця, масло та ін.

Ціла низка перекручень лінії партії на селі, що частину з них наведено, як-от: адміністрування, залякування під час колективізації і застосування примусових заходів у справі усуспільнення <...> була використана повного мірою кулаком, який повів за собою незадоволену частину середняків.

1) Поясніть значення поняття «розкуркулення».

2) Коли радянська влада перейшла до політики «ліквідації куркульства як класу»?

3) Чим ви можете пояснити критику методів суцільної колективізації в наведених документах? У чому полягала суть «перегинів» у колективізації? Якими були їх наслідки?

4) На кого було покладено відповідальність за «викривлення партлінії»?

5) Які саме методи проведення колективізації критикуються в джерелах? Чи були названі прорахунки пізніше враховані в ході проведення колективізації? Чому?

6) Доведіть або спростуйте твердження про те, що «стаття Й. Сталіна була тактичним маневром радянського керівництва».

Із постанови ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про хлібозаготівлі на Україні, Північному Кавказі та в Західних областях» (14 грудня 1932 р.)

4. Через те, що в результаті вкрай поганої роботи і відсутності революційної пильності ряду місцевих парторганізацій України і Північного Кавказу в значній частині їх районів контрреволюційні елементи — куркулі, колишні офіцери, петлюрівці, прибічники Кубанської ради та ін. спромоглися проникнути в колгоспи як голови або впливові члени правлінь, рахівники, комірники, бригадири біля молотарки тощо, спромоглися проникнути в сільради, земоргани, кооперацію і намагаються спрямувати роботу цих організацій проти інтересів пролетарської держави і політики партії, намагаються організувати контрреволюційний рух, саботаж хлібозаготівель, саботаж сівби, — ЦК ВКП(б) і РНК СРСР зобов’язують ЦК КП(б)У, Північкавкрайком, РНК України і крайвиконком Північкавкраю рішуче викоренити ці контрреволюційні елементи шляхом арештів, ув’язнення в концтабір на тривалий строк, не спиняючись перед застосуванням вищої міри покарання щодо найбільш злісних із них. <...>

6. ЦК і РНК зазначають, що замість правильного більшовицького проведення національної політики в ряді районів України українізація провадилась механічно, без урахування конкретних особливостей кожного району, без ретельного добору більшовицьких українських кадрів, що полегшило буржуазно-націоналістичним елементам, петлюрівцям <...> створення своїх легальних прикрить. <...>

7. <...> Із метою розгрому опору хлібозаготівлям куркульських елементів та їх «партійних» і безпартійних прислужників ЦК і РНК Радянського Союзу постановляють:

а) Виселити в найкоротший строк в північні області СРСР зі станиці Полтавської (Північний Кавказ), як найбільш контрреволюційної, усіх жителів за винятком справді відданих Радвладі і тих, хто не брав участі в саботажі хлібозаготівель, колгоспників та одноосібників, і заселити цю станицю сумлінними колгоспниками-червоноармійцями, які працюють в умовах малоземелля і на незручних землях в інших краях, передавши їм усі землі і посіви озимини, будівлі, реманент та худобу виселюваних.

Відповідальність за проведення цього рішення (пункт «а») покласти на тт. Ягоду, Гамарника (із заміною т. Буліним), Шеболдаєва і Євдокимова.

б) Заарештованих зрадників партії на Україні, як організаторів саботажу, колишніх секретарів районів, голів виконкомів, зав. райзу голів райколгоспсоюзів <...> віддати під суд, давши їм від 5 до 10 років ув’язнення в концентраційних таборах.

в) Усіх виключених за саботаж хлібозаготівель і сівби «комуністів» виселяти в північні області нарівні з куркулями.

г) Запропонувати ЦК КП(б)У і РНК України звернути серйозну увагу на правильне здійснення українізації, усунути механічне проведення її, вигнати петлюрівські та інші буржуазно-націоналістичні елементи з партійних і радянських організацій, ретельно підбирати і виховувати українські більшовицькі кадри, забезпечити систематичне партійне керівництво і контроль за проведенням українізації.

д) Негайно перевести на Північному Кавказі діловодство радянських і кооперативних органів «українізованих» районів, а також усі газети та журнали, що видаються, з української на російську мову, як більш зрозумілу для кубанців, а також підготувати і до осені перевести викладання в школах на російську мову.

1) Поясніть значення виділених слів.

2) Яке місце посідали колгоспи в радянській системі господарювання?

3) Які методи покарання передбачено в документі? Дайте їм власну оцінку.

4) Чи погоджуєтесь ви з твердженням про те, що ця партійна урядова постанова поклала край політиці українізації? Свою відповідь аргументуйте.

5) У чому ви вбачаєте причини згортання політики українізації?

6) За допомогою додаткової літератури дізнайтеся, як склалася доля активних провідників українізації.

Із постанови ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» (7 серпня 1932 р.)

Останнім часом почастішали скарги робітників і колгоспників на розкрадання (крадіжку) вантажів на залізничному і водному транспорті і розкрадання (крадіжку) кооперативного та колгоспного майна хуліганськими і взагалі антигромадськими елементами. Так само почастішали скарги на насильства та погрози куркульських елементів щодо колгоспників, які не бажають вийти з колгоспів і чесно та самовіддано працюють для зміцнення останніх. <...>

Виходячи з цих міркувань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників, Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Союзу РСР постановляють:

I

2. <...> Застосувати як міру судової репресії за розкрадання вантажів на залізничному і водному транспорті найвищу міру соціального захисту — розстріл із конфіскацією всього майна та із заміною при пом’якшуючих обставинах позбавленням волі строком не менше ніж 10 років із конфіскацією майна. <...>

II

2. <...> Застосовувати як міру судової репресії за розкрадання (крадіжку) колгоспного та кооперативного майна найвищу міру соціального захисту — розстріл із конфіскацією всього майна та із заміною при пом’якшуючих обставинах позбавленням волі на строк не нижче ніж 10 років із конфіскацією майна.

III

1. Провести рішучу боротьбу з тими антигромадськими куркульсько-капіталістичними елементами, які застосовують насильство та погрози або проповідують застосування насильства та погроз до колгоспників із метою примусити останніх вийти з колгоспу, із метою насильного зруйнування колгоспу. Прирівняти ці злочини до державних злочинів.

2. Застосувати як міру судової репресії у справах про охорону колгоспів і колгоспників від насильств та погроз із боку куркульських та інших антигромадських елементів позбавлення волі від 5 до 10 років з ув’язненням у концентраційний табір.

1) За яких умов було прийнято цю постанову?

2) Як у документі обґрунтовується видання цієї постанови? Чи дійсно її було прийнято на вимогу «робітників і колгоспників»?

3) Чому сучасники називали цю постанову «законом про п’ять колосків»?

4) Які наслідки мало запровадження цієї постанови?

Із постанови Політбюро ЦК КП(б)У та Раднаркому УСРР про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі (6 грудня 1932 р.)

РНК і ЦК постановляють:

За явний зрив плану хлібозаготівель і злісний саботаж, організований куркульськими і контрреволюційними елементами, занести на чорну дошку такі села:

1. с. Вербка Павлоградського району Дніпропетровської області;

2. с. Гаврилівка Межевського району Дніпропетровської області;

3. с. Лютеньки Гадяцького району Харківської області;

4. с. Каменні Потоки Кременчуцького району Харківської області;

5. с. Святотроїцьке Троїцького району Одеської області;

6. с. Пески Баштанського району Одеської області.

Стосовно цих сіл провести такі заходи:

1. Негайне припинення підвозу товарів, повне припинення кооперативної і державної торгівлі на місці і вивіз із відповідних кооперативних і державних лавок усіх наявних товарів.

2. Повна заборона колгоспної торгівлі як для колгоспників, так і одноосібників.

3. Припинення всякого роду кредитування, проведення дострокового стягнення кредитів і інших фінансових зобов’язань.

4. Перевірку і очистку органами PCI кооперативних і державних апаратів від усякого роду чужих і ворожих елементів.

5. Перевірку і очистку колгоспів цих сіл, із вилученням контрреволюційних елементів, організаторів зриву хлібозаготівель.

РНК і ЦК звертаються із закликом до всіх чесних, відданих Радянській владі колгоспників і трудящих селян-одноосібників організувати всі свої сили для нещадної боротьби з куркулями і їх пособниками для подолання куркульського саботажу хлібозаготівель у своїх селах, за чесне сумлінне виконання хлібозаготівельних зобов’язань перед радянською державою, за укріплення колгоспів.

1) Що собою являли так звані «чорні дошки»? Із якою метою вони створювалися?

2) Чи правомірно, на ваш погляд, назвати неспроможність селян виконати план хлібозаготівель «злісним саботажем, організованим куркульськими і контрреволюційними елементами»?

3) Дайте власну оцінку заходам, запропонованим владою в 1932 р.

Із постанови ЦК ВКП(б) про хлібозаготівлі (11 січня 1932 р.)

1. Зобов’язати нац. ЦК, крайкоми і обкоми по виконанню встановленого для області (краю, республіки) річного плану хлібозаготівель продовжувати заготівлю понад план.

2. Дозволити Наркопостачу залишати в розпорядженні облкрайвиконкомів для використання на місцеві потреби 40 % із кількості хліба, заготовленого поверх річний план.

3. Увесь хліб, заготовлений поверх річного плану, за винятком 40% -го відрахування, зараховувати в централізовані ресурси.

Телеграма заступника голови Ради праці й оборони В. Куйбишева в ЦК КП(б)У про необхідність прискорення відвантаження зерна з України на експорт (27 серпня 1932 р.)

Замість установленого Вам урядом плану відвантажень [у] серпні [у] порти 190 тис. Вами відвантажено тільки 20 тис. Таке становище призводить [до] великих валютних утрат, пов’язаних із невиконанням контрактів, простоєм тоннажу, також підривом авторитету ринків.

Пропоную негайно посилити першу чергу відправку порти, відвантажити до кінця місяця тоннах пшениці 30 тис., ячменю — 20 тис., жита — 10 тис., не рахуючи вже відвантаженого. Прийміть як бойове завдання щоденних відвантажень, телеграфуйте. Куйбишев.

Із листів, надісланих громадянами України в ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У з 1 до 22 квітня 1932 р.

Із листа Сталіну із села Рогозів Бориспільського району Київської області

Я бачив, що в Росії пуд хліба 10 крб, а на Україні — 80 крб — і немає. І всі йдуть в Росію. У нас, коли в колгоспника було 10 фунтів, так забрали. Зараз колгоспники дуже мають поганий погляд на колгоспне будівництво. Коли я робив у колгоспі рік на тракторі і маю 250 трудоднів, я одержав 12 пудів хліба і більше нічого. Як можна прожити? Я обірваний, голодний, мені навіть соромно про це Вам писати, бо я людина молода, маю 19 років.

Лист Сталіну від колгоспника Давиденка, Знам’янський район

Чому це так, що із сусідніх районів возять хліб, продають, а в Знам’янському районі з голоду пропадають, нема чого їсти. По інших селах дають хоч не пшеницю, не жито, а дають пшінку, сою, макуху, а в нас нічого, а керівники колгоспу їдять хліб, молоко, сало, ще й продають борошно на базарі, а ти сиди голодний, пропадай. От я хочу знати, чи це по всьому СРСР робиться, чи тільки в Знам’янському районі. Чому робочі получають, а колгоспники — ні. І що це таке, що особливо в 1932 р. коні дохнуть, люди без хліба сидять. Сказати б недорід, посуха, коли ж — ні, урожай був гарний, і коли забирали, то казали, що Радянська влада не дасть загинути колгоспнику; а чому колгоспники голодують, голодні не хотять іти на роботу, а керівники колгоспу свої шлунки забезпечили і за людність нічого не дбають, бо самі наїлися, то їм не дуже й боляче. У зв’язку з чим це хліба немає, чи може цей хліб відправили в посушливі райони, чи може для робочих нашого Союзу, чи роблять запас для війни, чи може одвезли за кордон та набрали тракторів, а тепер із тракторами голодними сидіть? І чому, коли в нас нема, держава не допоможе? Ще кажуть в Радянському Союзі не дадуть пропасти.

1) Визначте причини голодомору 1932—1933 рр.

2) Доведіть, що цей голодомор в Україні мав штучний характер.

3) Якими були наслідки голодомору 1932—1933 рр.?

4) Порівняйте голод 1921—1923 і 1932—1933 рр. Зробіть власний висновок.

Із поезії О. Сулими-Блакитної «Похід»

Вони ішли з примерклим зором,

Зісохлі, як живі мерці;

Ніхто не слідував дозором:

Ні командир, ані стрільці.

Немов розверзлись небеса

У гніві апокаліптичнім,

Міраж страшних видінь звисав,

Єднав цей світ із потойбічним.

Старі, малі, жінки і діти —

Обдерті, вузлики в руках...

І лячно визирали квіти

З-під снігу на горбках.

— Що це?! Куди ці тіні

Так сунуться юрбою? —

Качки питалися в сутіні,

Кигикали з журбою.

Селян статечних з їхніх сіл

Злий голод гнав бичем.

Хилились верби станом всім,

Молилися з плачем. <...>

Так важко дихав степ вночі:

По-батьківськи журився.

Голодних спати кладучи,

Туман білий стелився.

Нещасні бачили вві сні

Свої лани, як море,

Ввижались їм садки рясні

І... сном здавалось горе.

А коли в киреї ранки

Вдягалися на сході,

Росли могили на світанках —

Все рідшали походи.

У місті гинули на бруках,

Зелені, як та рута,

Просили крихти хліба в муках,

Щоб з’їсти і... заснути.

Таке видовище жаске

Не в силах відтворити

Ніякий пензель, ні кліше,

Ні мап дереворити!!!

Лани зверталися до Неба,

Оправдання благали...

— Бо хлібом ми людей, як треба,

В цей рік обдарували!!

— Чому ж господарі кидали

Поля, садиби та хати?!!

Усе, усе, що здавна мали,

Де в труді прагнули мети?!!

Питають нас на кожнім кроці:

«Де ж це було, в якій країні?!»

Наш голос: «В 33-м році,

В багатій хлібній Україні!!!»

Ворожий гніт без каяття

Понищив все докраю,

На світі цім замість життя

Створив «державу раю».

1) Про яку подію йдеться в поезії?

2) Яким чином автор відобразив жахливість ситуації в Україні в цей період?

3) Як у поезії відображено штучний характер описаної події?

4) Поясніть, як ви зрозуміли останні рядки поезії. Чи варто було будувати «державу раю» такою ціною?

Помісячна динаміка народжень і смертей у сільській місцевості України в 1932—1933 рр.

Місяць

1932 р.

1933 р.

народилося

померло

народилося

померло

Січень

73 994

31 691

36 725

43 901

Лютий

62 663

35 404

27 712

60 632

Березень

60 416

43 100

25 401

135 767

Квітень

52 310

46 617

23 663

174 202

Травень

51 419

50 401

25 882

253 155

Червень

46 566

55 293

28 687

361 195

Липень

55 327

52 818

30 809

278 789

Серпень

51 456

47 939

38 075

103 319

Вересень

47 121

43 265

34 764

65 649

Жовтень

45 732

47 083

33 383

42 820

Листопад

37 603

38 716

27 607

28 167

Грудень

30 408

34 801

21 725

34 421

За рік

615 015

527134

354 373

1 582 017

— Проаналізуйте статистичний матеріал, наведений у таблиці. Зробіть висновки про масштаби та наслідки голодомору 1932—1933 рр. в Україні.

Постанова XII з’їзду КП(б)У про перенесення столиці Української Соціалістичної Радянської Республіки в місто Київ

Зважаючи на зміцнення основних промислових районів України, утворення областей, що полегшують керування цими промисловими районами України (Донбас, Харків, Дніпропетровськ), маючи на увазі необхідність наближення уряду України і центрального партійного і радянського апарату до найважливіших сільськогосподарських районів, якими є райони, розташовані на Правобережжі України, а також для дальшого і швидкого розвитку національно-культурного будівництва і більшовицької українізації на базі індустріалізації і колективізації, — перенести столицю України в місто Київ, що є природним географічним центром.

1) Укажіть, коли відбулася подія, про яку йдеться в джерелі,

а) 1928 р.;

б) 1930 р.;

в) 1932 р.;

г) 1934 р.

2) Чим було вмотивовано рішення про перенесення столиці з Харкова до Києва?

Поезія В. Косовицької-Спиці «Пам’ять»

Пора прийшла — на сполох осінь б’є,

В полях давно відколосилось жито...

Як сон страшний в уяві постає

Все матір’ю моєю пережите.

Холодна осінь, 37-й рік...

Арешт сім’ї — страшних часів відзнака,

Кремлівський кат батьків на смерть прирік

Лише за те, що ті були поляки.

Прийшли вночі, четвертою була

У кожанці з наганом люта жінка,

Руде волосся з гнівного чола

Відкинула, командуючи дзвінко.

В яскраво нафарбованих устах

Цигарка тліла. Глянула похмуро,

Як старший брат, як той підбитий птах,

У розпачі розбив свої скульптури.

Фарбована, змахнувши піт з чола,

Своїми нежіночими руками

Двох доньок відривати почала,

Що злякано тулилися до мами.

За неї, рідну, вже з останніх сил

Чіплялися маленькі рученята,

І билась, билась чайкою без крил

Над доньками своїми бідна мати!

Не знала ще, що вже нема сім’ї,

Не відала, що бачить їх востаннє,

І що чекає донечок її

Життя сиріт, життя на виживання.

Розстріляно і батька, і синів,

Господарі страшних, кривавих днів —

Закатували всіх енкаведисти.

Тепер завжди осінньої пори,

Коли дощами плачуть темні ночі,

Вертаються в минуле дві сестри,

І серце вгамуватися не хоче.

Бо пам’ять серця знов на сполох б’є,

її не вбить, не кинути за грати,

І знов народ розстріляний встає,

Бо весь народ не можна розстріляти.

1) Як наведена поезія відображає масові сталінські репресії?

2) Дайте власну оцінку описаним у поезії подіям.

3) Як у поезії змальовано образи енкаведистів?

4) Якими були причини та наслідки розгортання сталінських масових репресій для України?

5) Які рядки поезії є життєстверджуючими?

Постанова Ради Народних Комісарів УРСР про скасування платні в лікувальних закладах Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР (10 листопада 1936 р.)

Рада Народних Комісарів УРСР постановляє:

1. Установити, що всі лікарні, поліклініки, амбулаторії і зуболікувальні кабінети органів охорони здоров’я УРСР лікарську допомогу населенню здійснюють тільки безкоштовно (крім протезів).

2. Додаткові витрати у зв’язку з ліквідацією платності в лікувальних закладах Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР здійснюються за рахунок відповідних місцевих бюджетів.

Голова Ради Народних Комісарів УРСР П. Любченко Заступник управляючого справами Ради Народних Комісарів УРСР О. Кричевцов

1) Дайте власну оцінку заходам, відображеним у джерелі.

2) Як населення сприйняло такі зміни?

Із книг А. Антонова-Овсієнка та О. Петрова про наслідки масових репресій в Україні (30-ті рр. XX ст.)

Загальні втрати, які понесла в роки терору армійська парторганізація <...> [до кінця 1937 р. кількість членів партії в РСЧА зменшилась порівняно з 1932 р. удвічі — до 150 тисяч]. З урахуванням того, що серед політпрацівників безпартійних бути не могло, а серед командного складу членів партії було не менше ніж 90 відсотків, то загальні втрати (без урахування особістів, яких в армії налічувалось 20—25 тисяч) після сталінських репресій становлять не менш ніж 80 тисяч.

Загальна частка репресованих (із них знищено понад 9/10) у середовищі вищого командування — від маршала до генерал-лейтенанта (у нових званнях) — становила 93 відсотки.

Погром, учинений Сталіним у роки 1929—1933, і організований ним голод коштували трудівникам землі 22 мільйони життів. <...>

Терор 1935—1941 рр. забрав ще 20 мільйонів.

Тільки в 1938 р. у в’язницях і винищувальних таборах перебувало шістнадцять мільйонів. За даними перепису 1926 і 1939 р. населення УРСР зменшилось із 31 до 28 мільйонів. Приріст мав становити за 13 років не менш ніж 6,5 мільйона (якщо взяти скромну цифру щорічного приросту в 0,5 мільйона).

Отже, дефіцит по Україні перевищив 9,5 мільйона.

1) Поясніть, чому від кінця 20-х рр. XX ст. посилюється репресивний тиск влади на суспільство.

2) Назвіть найгучніші судові процеси в Україні в 30-ті рр. XX ст.

3) Якими були наслідки сталінських репресій?

Із резолюції XIV з’їзду КП(б)У про підсумки та завдання в галузі культурного будівництва (17 червня 1938 р.)

З’їзд зазначає, що, незважаючи на шкідництво ворогів народу — троцькістів, бухарінців і буржуазних націоналістів — на різних ділянках культурного будівництва, більшовики України під керівництвом ЦК ВКП(б) прийшли до свого XIV з’їзду з величезними успіхами на фронті національно-культурного будівництва. <...> За час існування Радянської влади на Україні збудовано 5653 нові школи. У 21 656 школах навчається понад 5 млн дітей. У 117 вузах навчається 110 тис. студентів. Науково-дослідні інститути, театри, кіно, радіо, література, преса, образотворче мистецтво — усе це набрало велетенського розмаху завдяки невтомній допомозі більшовицької партії і демонструє собою торжество ленінської національної політики.

З’їзд нагадує всім парторганізаціям України, що наслідки шкідництва, яке проводилося ворогами на фронті культури, далеко не ліквідовані, що буржуазно-націоналістичне і троцькістсько-бухарінське фашистське охвістя, яке окопалося на різних ділянках культурного фронту, повністю ще не викорчене. Тут потрібна особлива загострена пильність більшовиків України. На цій ділянці соціалістичного будівництва треба ще багато попрацювати.

XIV з’їзд КП(б)У з особливою силою підкреслює необхідність ліквідувати наслідки ворожого шкідництва у викладанні російської мови в неповних середніх школах, а також у вузах. Буржуазні націоналісти, троцькісти і бухарінці чинили всякі мерзоти і підлості, щоб вигнати велику російську мову з наших шкіл і вузів. Зусилля троцькістів, бухарінців і буржуазних націоналістів були спрямовані на відрив українського народу від братерської дружби з великим російським народом, на відрив Радянської України від Союзу Радянських Соціалістичних Республік і відновлення капіталістичного рабства.

1) Схарактеризуйте умови розвитку української культури в 30-ті рр. XX ст. Чому цей період увійшов в історію під назвою «розстріляне відродження»?

2) Чи можна говорити про «торжество національної політики» в Україні в 30-ті рр. XX ст.?

3) Які завдання поставали перед партійною організацією в галузі культурного будівництва?

4) Як у цій резолюції оцінюється попередній офіційний курс на українізацію? Як наведене джерело відображає зміну цього курсу на русифікацію?

5) Звинувачення якого характеру висувалися проти тих, хто прагнув зберегти національну культуру? Чи справедливими, на ваш погляд, вони були?

Із постанови XII Всеукраїнського з’їзду рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів про розвиток загальноосвітньої школи (4 березня 1931 р.)

З’їзд зазначає, що внаслідок проведення роботи на Україні вже охоплено школами загального навчання майже всіх дітей віком 8—10 років (за попередніми даними 98,5 %), почали запроваджувати загальне обов’язкове навчання в обсязі семирічки в містах, промислових районах і районах суцільної колективізації, що дало можливість охопити пересічно по Україні 5 групами семирічок понад 70 % випускників 4 груп.

Досягнуто також значних успіхів у вивченні мов у трудових школах — запроваджено вивчення української мови як предмета в школах нацменшин, російської мови — у школах українських і нацменшин.

Розгортання мережі шкіл загального навчання, запровадження обов’язкового навчання в обсязі семирічки і політехнізація шкіл потребують нових педагогічних кадрів. Педагогічні інститути та технікуми ще не можуть забезпечити цих потреб. <...>

Одночасно до нового навчального року треба додатково підготувати вчительські кадри на спеціальних курсах та різними ударницькими заходами... <...>

Відзначаючи велику роботу учительства як у справі ліквідації неписьменності, так і в справі запровадження загального навчання, з’їзд констатує, що в деяких місцях ще не створено відповідних умов для праці вчительства.

З’їзд Рад доручає урядові і зобов’язує РВК та міськради вжити заходів до дальшого поліпшення матеріального і правового стану вчительства.

1) Визначте здобутки й труднощі у сфері шкільної освіти в 30-ті рр. XX ст.

2) Що таке політехнізація шкіл?

3) Яких заходів було вжито для збільшення підготовки вчительських кадрів? Чому виникла їх нестача?

4) Яким був внесок учителів у ліквідацію неписьменності?

Із постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)У про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України (20 квітня 1938 р.)

Рада Народних Комісарів УРСР і Центральний Комітет КП(б)У відзначають, що внаслідок підривної роботи контрреволюційних троцькістсько-бухарінських і буржуазно-націоналістичних елементів, які орудували в Народному комісаріаті освіти УРСР і органах народної освіти, викладання російської мови в школах України поставлене незадовільно. <...>

Необхідність вивчення російської мови в школах України обумовлюється, по-перше, посиленням братерського зв’язку та єднанням між українським народом і російським народом і народами Союзу РСР для їх подальшого господарського і культурного росту; по-друге, щоб сприяти подальшому вдосконаленню українських кадрів у галузі наукових і технічних знань; по-третє, щоб забезпечити необхідні умови для успішного несення всіма громадянами УРСР військової служби в рядах Робітничо-Селянської Червоної Армії і Військово-Морського Флоту. <...>

Виходячи з рішення Ради Народних Комісарів Союзу РСР і Центрального Комітету ВКП(б) «Про обов’язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей», Рада Народних Комісарів УРСР і Центральний Комітет КП(б)У постановляють:

1. Із 1 вересня 1938 р. ввести викладання російської мови як предмет вивчення в усіх неросійських школах України.

2. Вивчення російської мови почати у всіх початкових школах із II класу, а в усіх неповних середніх школах — із III класу. <...>

4. Унести зміни в діючі навчальні плани початкових, неповних середніх і середніх неросійських шкіл.

1) Поясніть значення поняття «русифікація».

2) Доведіть або спростуйте твердження про те, що Постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України від 20 квітня 1938 р. була однією зі складових цієї політики.

3) Чим було вмотивовано необхідність вивчення російської мови в школах України? Чи переконливою була наведена аргументація?

4) Визначте наслідки політики русифікації.

Із поеми В. Сосюри «Розстріляне безсмертя»

Блукала смерть у білих гонах,

Я бачив тінь її страшну...

у Петлюри, і в червоних

любив я дівчину одну.

Цього не викреслиш із серця...

Що з вами, очі голубі?..

Весь світ стогнав в гігантськім герці,

й земля кипіла в боротьбі... <...> ...

Обличчя Міші Ялового

ще й досі бачу я... Той час,

ті наші думи і дороги...

Та багатьох нема із нас,

немає й Міші Ялового.

Він мовчки слухав про Махна й

хитав в задумі головою...

О Мішо, Мішо! Над тобою

не сяє неба вишина... <...>

Така судьба твоя проклята.

Упав орел. Зламались крила,

ти очі золоті закрив...

Тебе прокляв мій тихий спів...

Я ж вірив тим, що Мішу вбили.

А він... а він мене любив!..

І ми усі його любили.

Мене ж злий ворог обдурив.

Я бережу твій образ свято,

прости мене, мій бідний брате!

Тобі хвала й безсмертна слава,

далекий Мішо Яловий! <...>

Так. Примаков тебе любив,

як друг, як вітер український,

що мертвий волос ворушив...

Пішли у тьму під кулі спів

і ти, і Юрій Коцюбинський,

що тільки для Радвлади жив...

В вікно б’є вітер непривітний

дощем, як снігом в час зими.

І дивляться Василь Блакитний

І Хвильовий на мене з тьми...

Чого ви дивитесь із ночі?..

Ви прожили свій вік не зря.

В одного сині-сині очі,

В другого ж карі, як зоря,

коли прибій в граніт гуркоче

і кида бризки з янтаря...

Ви не боялись Бога й чорта,

ви віддали борні свій спів.

Один умер через аорту,

а другий сам себе убив... <...>

Душа Миколи Куліша

крилами б’є в вікно блакитне

й крізь ніч, похмуру й непривітну,

в мою поему поспіша...

Він геній був...

І от не стало

орла духовних тих висот,

куди послав його народ

і партія куди послала.

Пішов у небуття, як дим...

І Курбас Лесь пішов за ним.

Серця спинились їхні чулі

од голоду а чи від кулі...

І ті, кого любить я звик,

і Кириленко, і Кулик,

що з нами йшли у даль

щасливу, і Підмогильний, і Вражливий,

що з смертю вийшли на двобій,

Кривенко, Плужник, Лісовий,

стоять, мовчать у тьмі страшній...

Стоїть в очах примарне військо...

І дивляться Влизько й Фальківський,

І з глибини і тишини

вітають Мисика вони...

Не чуть за вікнами сирен...

А я дивлюсь у ніч патлату...

Й заходить тихо у кімнату

печальний Міша Йогансен...

Він теж упав від кулі ката

лицем униз чи горілиць, —

і з ним упав Косинка Гриць. <...>

Досвітній, Епік... Любі, любі,

хоч в пісні воскресить би вас

і той страшний, безумний час!..

Аж ось іде Гордій Коцюба,

у кому лева міць жила,

й сідає мовчки край стола...

«Чи всі зібрались?» Ще нема

Панаса Любченка і Лева,

що звався Скрипником (крицева

у нього вдаченька була),

і ще Затонського нема.

Смерть гордий дух їх переміг, —

то тільки тіло сталь порвала...

Нехай фізично вбили їх,

але їх дух не розстріляли!

Хай лине спів, як гул пожеж,

і про товаришку Левкович!..

Зайшли Затонський, Скрипник теж

і Любченко Панас Петрович.

А ось із зором, повним мук,

іде Валерій Поліщук...

«Ну що? Зібралися, вояки?

Стіл круглий, тут усі однакі», —

лунає голос, мов з-за хмар...

О світлі жертви яничар,

гадюк у образі людини!

Щоб передать увесь мій гнів —

нема таких на світі слів!

Четвертувати мало тих,

хто «планово» понищив їх,

крові розливши океани.

1) Поясніть, чому В. Сосюра назвав свою поему «Розстріляне безсмертя». Якому періоду в історії України вона присвячена?

2) Імена яких діячів української культури згадано в поемі? Підготуйте невеликі повідомлення про їхнє життя та творчість. Визначте внесок цих митців до скарбниці української культури.

3) Як ви зрозуміли рядки: «Нехай фізично вбили їх, але їх дух не розстріляли»?

4) Поясніть, чому сталінські репресії були спрямовані на українських митців.

5) Поема «Розстріляне безсмертя» була написана в 1960 р., а надрукували її аж через 28 років. Чим ви це можете пояснити?

Із постанови Оргбюро ЦК КП(б)У про роботу «Українфільму» (15 січня 1931 р.)

1. <...> Основною хибою в роботі «Українфільму» є те, що він ще не підпорядкував цілу кінопродукцію актуальним завданням соціалістичного будівництва та не зумів своєчасно відбити у своїй продукції найголовніших господарсько-політичних кампаній. Це призвело до недостатнього використання кіно як одного з основних засобів масової роботи партії.

Зокрема, як у художній, так і в політосвітній та хронікальній продукції «Українфільму» зовсім недостатньо і незадовільно відбиті такі господарсько-політичні завдання, як суцільна колективізація і ліквідація куркульства як класу, механізація Донбасу, підготування інших кадрів, посівної кампанії тощо. Продукція «Українфільму», присвячена поточним кампаніям, часто спізнювалась і через це втрачала своє значення.

Поряд з окремими фільмами, що незадовільно відбивають лінію партії і висвітлюють соціалістичне будівництво, у частині продукції «Українфільму», присвяченій актуальним темам (ліквідація куркульства як класу, перспективи соціалістичного будівництва, історія революційного руху, національне питання тощо), було допущено значні ідеологічні прориви. <...>

4. ЦК пропонує правлінню «Українфільму» і партійним організаціям Києва та Одеси протягом найближчого часу досягти рішучого зламу в бік цілковитого підпорядкування кінематографії розгорнутому висвітленню завдань сучасного соціалістичного будівництва. <...> Особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації, теми боротьби з класовим ворогом, боротьби з опортунізмом, висвітлення тих зрушень, що відбуваються тепер в країні, питання військової підготовки, виховання нових кадрів та обслуговування поточних політичних кампаній із метою збільшення уваги до виробництва фільмів, що безпосередньо обслуговують основні господарсько-політичні завдання. ЦК пропонує «Українфільму» відповідно до цього перебудувати апарат.

5. <...> «Українфільм» мусить посилити боротьбу з усякими проявами дрібнобуржуазної ідеології в кінематографії та поширити підготовку нових пролетарських кадрів кіномитців. <...>

7. ЦК доручає культпропові опрацювати заходи щодо налагодження систематичної марксистської критики кінопродукції, особливо в центральній періодичній пресі. <...>

14. ЦК пропонує «Українфільмові» в дальшому поширенні кіномережі особливу увагу звернути на збільшення кількості стаціонарок у першу чергу в робітничих районах, особливо Донбасу, а також передбачити в плані капітального будівництва побудову в кожному районі до кінця п’ятирічки устаткованого кінотеатру.

1) Схарактеризуйте розвиток українського кінематографу в 30-ті рр. XX ст.

2) Які «хиби» в роботі «Українфільму» були відзначені в наведеному джерелі? Чи дійсно це були хиби?

3) Які труднощі були в розвитку українського кіномистецтва в 30-ті рр. XX ст.?