Історія України. 10—11 кл. Документи. Матеріали. Скирда
РОЗДІЛ XII. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Постанова Верховної Ради України «Про Державний герб України» (19 лютого 1992 р.)
Верховна Рада України постановляє:
1. Затвердити тризуб як малий герб України, вважаючи головним елементом великого герба України. <...>
2. Зображення Державного герба України поміщається на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї постанови.
Голова Верховної Ради України І. Плющ
1) Звідки український герб веде своє походження?
2) Який вигляд він має? Що символізує?
3) Чому тризуб отримав статус «малого» герба України?
Із Закону «Про правонаступництво України» (12 вересня 1991 р.)
Стаття 1. Із моменту проголошення незалежності України найвищим органом державної влади України є Верховна Рада України в депутатському складі Верховної Ради Української РСР.
Стаття 2. До ухвалення нової Конституції України на території України діє Конституція (Основний Закон) Української РСР. <...>
Стаття 4. Органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.
Стаття 5. Державний кордон Союзу РСР, що відмежовує територію України від інших держав, та кордон між Українською РСР і Білоруською РСР, РРФСР, Республікою Молдова за станом на 16 липня 1990 р. є державним кордоном України.
Стаття 6. Україна підтверджує свої зобов’язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України. <...>
Стаття 8. Україна дає згоду на обслуговування зовнішнього боргу Союзу РСР за станом на 16 липня 1990 р. в частині, яка визначається окремою міждержавною угодою. Україна не несе зобов’язань за кредитними договорами та угодами Союзу РСР, укладеними після 1 липня 1991 р. без згоди України.
Стаття 9. Усі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної належності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини. <...>
Голова Верховної Ради України Л. Кравчук
1) Який орган державної влади в Україні був проголошений найвищим згідно з цим законом? Визначте його основні повноваження.
2) Яким чином, згідно з цим законом, визначався кордон України?
3) Хто отримав право на українське громадянство?
4) Які права були гарантовані громадянам України згідно з цим законом?
Із Декларації прав національностей України (1 листопада 1991 р.)
Верховна Рада України <...> приймає цю Декларацію прав національностей України.
Стаття 1. Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.
Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, займають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях.
Стаття 2. Українська держава гарантує всім національностям право на збереження їх традиційного розселення і забезпечує існування національно-адміністративних одиниць, бере на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національностей, мов і культур.
Стаття 3. Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами. <...>
Стаття 4. Усім громадянам України кожної національності гарантується право сповідувати свою релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати свої національні свята. <...>
Стаття 6. Українська держава гарантує всім національностям право створювати свої культурні центри, товариства, земляцтва, об’єднання.
Стаття 7. Національні культурні центри і товариства, представники національних меншин мають право на вільні контакти із своєю історичною батьківщиною. <...>
Верховна Рада України
1) Дайте визначення поняття «національні меншини».
2) Які права гарантував наведений закон національним меншинам? Чи задовольняв він їхні потреби?
3) Яке значення для врегулювання міжнаціональних відносин відіграв цей закон?
Перелік фракцій і груп у складі Верховної Ради на 1 липня 1994 р.
№ з/п |
Назва фракції чи групи |
Кількість депутатів |
Уповноважений представляти в органах Верховної Ради |
1 |
Фракція «Комуністи України за соціальну справедливість і народовладдя» |
84 |
П. Симоненко, Є. Мармазов, Б. Олійник |
2 |
Фракція Народного Руху України |
27 |
В. Чорновіл, В. Лавринович, В. Ковтунець |
3 |
Соціалістична фракція |
25 |
І. Чиж |
4 |
Група Центр |
38 |
А. Бутейко |
5 |
Група Аграрники України |
36 |
С. Довгань |
6 |
Група Реформи |
27 |
С. Соболєв |
7 |
Група Єдність |
25 |
В. Меркулов |
8 |
Група Державність |
25 |
І. Юхновський |
9 |
Міжрегіональна депутатська група |
25 |
М. Азаров |
1) У яких умовах відбувалися вибори до Верховної Ради II скликання?
2) Чому вони були позачерговими?
3) Поясніть значення поняття «мажоритарна виборча система».
4) Яке значення мало формування в складі парламенту фракцій і депутатських груп?
5) Чи вдалося за мажоритарної виборчої системи досягти належного рівня структурованості Верховної Ради? Чому?
Вибори Президента України 1994 р.
Другі вибори Президента України відбулись у 1994 р. Були призначені достроково. Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався другий тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. У другому турі для перемоги теж була потрібна абсолютна більшість; у разі її відсутності (що було цілком можливо завдяки голосам проти обох) виборча кампанія мала б починатися з початку, але такої проблеми не виникло.
Результати виборів
Кандидат — Партія |
Кількість голосів у першому турі |
Кількість голосів у другому турі |
Леонід Кравчук — незалежний |
9 977 766 (38,36 %) |
12 111 603 (45,06 %) |
Леонід Кучма — незалежний |
8 107 626 (31,17 %) |
14 016 850 (52,15 %) |
Олександр Мороз — Соціалістична партія України |
3 466 541 (13,33 %) |
|
Володимир Лановий — незалежний |
2 483 986 (9,55 %) |
|
Валерій Бабич — незалежний |
644 263 (2,48 %) |
|
Іван Плющ — незалежний |
321 886 (1,24 %) |
|
Петро Таланчук — незалежний |
143 361 (0,55 %) |
|
Проти всіх |
892 740 (3,43 %) |
551 380 (2,80 %) |
1) За яких умов відбувалися вибори Президента України в 1994 р.?
2) Якими були результати першого та другого турів голосування?
3) Хто здобув перемогу на президентських виборах?
4) За допомогою підручника та додаткової літератури схарактеризуйте діяльність Президента України в 1994—1999 рр. Складіть історичний портрет цього державного діяча.
Із Закону «Про вибори народних депутатів України» (вересень 1997 р.)
Стаття 1. Основні засади і принципи виборів
1. Народні депутати України (далі — депутати) обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою.
2. Усього обирається 450 депутатів. Із них 225 обирається в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 — за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.
3. Виборчий процес здійснюється на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів у депутати, гласності та відкритості, свободи агітації, рівних можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії, неупередженості до кандидатів із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
4. Участь громадян України у виборах є добровільною. Вважається, що виборці, які не брали участі в голосуванні на виборах, підтримують результати волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосуванні на виборах.
Стаття 3. Право громадян України обирати та бути обраними
1. Здійснення громадянами України права обирати і бути обраними не залежить від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. <...>
5. Депутатом може бути обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг двадцяти одного року і проживає в Україні протягом останніх п’яти років...
1) Назвіть основні засади та принципи виборів народних депутатів України.
2) Хто може бути обраний депутатом України?
3) Чи враховано в цьому виборчому законі світовий досвід?
Вибори Президента України 1999 р.
Треті вибори Президента України відбулись у 1999 р. Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався другий тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. Але в другому турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника.
Результати виборів
Кандидат — Партія |
Кількість голосів V першому турі |
Кількість голосів у другому турі |
Л. Кучма — незалежний |
9 598 672 (36,49 %) |
15 870 722 (56,25 %) |
П. Симоненко — КПУ |
5 849 077 (22,24 %) |
10 665 420 (37,80 %) |
Кандидат — Партія |
Кількість голосів у першому турі |
Кількість голосів у другому турі |
О. Мороз — СПУ |
2 969 896 (11,29 %) |
|
Н. Вітренко — ПСПУ |
2 886 972 (10,97 %) |
|
Є. Марчук — незалежний |
2 138 356 (8,13 %) |
|
Ю. Костенко — незалежний |
570 623 (2,17 %) |
|
Г. Удовенко — НРУ (Рух) |
319 778 (1,22 %) |
|
В. Онопенко — СДПУ(о) |
124 040 (0,47 %) |
|
О. Ржавський — «Єдина Родина» |
96 515 (0,37 %) |
|
Ю. Кармазін — ПЗВ |
90 793 (0,35 %) |
|
В. Кононов — ПЗУ |
76 832 (0,29 %) |
|
О. Базилюк — СП |
36 012 (0,14 %) |
|
М. Габер — ППУ |
31 829 (0,12 %) |
|
Проти всіх |
477 019 (1,81 %) |
970 181 (3,44 %) |
1) За яких умов відбувалися вибори Президента України в 1999 р.?
2) Скільки кандидатів на посаду Президента було зареєстровано?
3) Якими були результати першого та другого турів голосування?
4) Хто вийшов переможцем президентської кампанії 1999 р.?
5) За допомогою підручника та додаткової літератури схарактеризуйте діяльність Президента України в 1999—2004 рр. Дайте власну оцінку його політиці.
Парламентські вибори в Україні у 2002 р.
Фракція |
Обрано за списком |
Обрано в округах |
Приєдналося самовисуванців |
Загальна кількість |
% у Верховній Раді |
«Наша Україна» |
70 |
42 |
7 |
119 |
26,6 |
Комуністична партія України (фракція комуністів) |
59 |
6 |
— |
65 |
14,5 |
«Єдина Україна» |
35 |
86 |
54 |
175 |
39,2 |
Блок Юлії Тимошенко |
22 |
— |
1 |
23 |
5,2 |
Соціалістична партія України (фракція СПУ) |
20 |
2 |
- |
22 |
4,9 |
Фракція |
Обрано за списком |
Обрано в округах |
Приєдналося самовисуванців |
Загальна кількість |
% у Верховній Раді |
Соціал-демократична партія України (об’єднана) |
19 |
8 |
4 |
зі |
6,9 |
Позафракційні депутати |
— |
12 |
— |
12 |
2,7 |
1) У яких умовах відбувалися вибори до Верховної Ради IV скликання?
2) За якою виборчою системою відбулися ці вибори?
3) Яким був їхній результат? Яким виявився склад Верховної Ради IV скликання?
4) За допомогою підручника та додаткової літератури схарактеризуйте діяльність Верховної Ради IV скликання. Дайте власну оцінку її роботі.
Про вибори 2004 р.
Перший тур 31 жовтня 2004 р.
10 листопада 2004 р. Центрвиборчком оголосив остаточні результати виборів:
Віктор Ющенко набрав 11 125 395 голосів (39,87 %).
Віктор Янукович набрав 10 969 579 голосів (39,32 %).
Олександр Мороз набрав 5,81 % голосів.
Петро Симоненко — 4,97 % голосів.
Другий тур 21 листопада 2004 р.
Результати національного екзит-полу (проводився консорціумом: КМІС, Центр Разумкова, Фонд «Демократичні ініціативи» методом анонімного анкетування):
Віктор Ющенко набрав 54 % голосів,
Віктор Янукович набрав 43 % голосів.
24 листопада ЦВК оголосив результати виборів:
Віктор Янукович — 49,42 % голосів,
Віктор Ющенко — 46,69 % голосів.
Переголосування другого туру 26 грудня 2004 р.
3 грудня 2004 р. Верховний Суд України визнав результати другого туру недійсними у зв’язку з численними системними порушеннями на користь Віктора Януковича. Суд вирішив призначити переголосування другого туру на 26 грудня 2004 р.
Результати переголосування
Віктор Ющенко — 51,99 % голосів;
Віктор Янукович — 44,20 % голосів.
23 січня 2005 р. відбулася інавгурація Президента В. Ющенка. У неділю 23 січня 2005 р. о 12.00 розпочалось урочисте засідання Верховної Ради, на якому прийняв присягу новообраний Президент України Віктор Ющенко. Після цього відбулася військова церемонія в Маріїнському палаці. О 13.30 Віктор Ющенко виступив з урочистою промовою на майдані Незалежності в Києві.
1) У яких умовах відбувалися президентські вибори 2004 р.?
2) Чому вони дістали назву «помаранчева революція»?
3) Якими були особливості та результати цих виборів?
4) Чи правомірно, на ваш погляд, порівнювати події 2004 р. в Україні з «оксамитовими революціями» кінця 80-х рр. XX ст. в країнах Центральної та Східної Європи? Свою відповідь аргументуйте.
Парламентські вибори в Україні 2006 р.
Партії та блоки |
Кількість голосів |
Кількість місць у парламенті |
Партія Регіонів |
8 148 745 (32,14 %) |
186 |
Блок Юлії Тимошенко |
5 652 876 (22,29 %) |
129 |
Блок «Наша Україна» |
3 539 140 (13,95 %) |
81 |
Соціалістична партія України |
1 444 224 (5,69 %) |
33 |
Комуністична партія України |
929 591 (3,66 %) |
21 |
1) У яких умовах відбувалися парламентські вибори 2006 р.?
2) Яким був їхній результат? Яким виявився склад Верховної Ради?
3) За допомогою підручника та додаткової літератури схарактеризуйте діяльність цієї Верховної Ради. Дайте власну оцінку її роботі.
З Указу Президента України В. Ющенка «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України» (2 квітня 2007 р.)
Останнім часом склалася ситуація ігнорування більшістю у Верховній Раді України конституційних вимог щодо формування коаліції депутатських фракцій. На заміну поодиноким випадкам включення до складу коаліції депутатських фракцій окремих народних депутатів, що мали місце при формуванні Антикризової коаліції в липні 2006 р., заступає практика масового поповнення її складу на засадах індивідуального або групового членства.
Порушення конституційних норм щодо формування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України спотворює результати народного волевиявлення, здійсненого відповідно до статті 69 Конституції України через вибори народних депутатів України в березні 2006 р., є нехтуванням конституційних виборчих прав громадян України, призводить до ігнорування конституційного принципу народного суверенітету, закріпленого в частинах другій та третій статті 5 Основного Закону України. Такий розвиток подій є реальною передумовою узурпації влади в Україні, що заборонено частиною четвертою статті 5 Конституції України. Це також загрожує національній безпеці, спричиняє дестабілізацію політичної ситуації в державі, створює потенційну небезпеку державному суверенітету.
Ураховуючи викладене та керуючись частинами другою-четвертою статті 5, частиною другою статті 77, частиною шостою статті 83, пунктами 1 і 7 частини першої, частиною третьою статті 106 Конституції України, на виконання частини другої статті 102 Конституції України постановляю:
1. Припинити достроково повноваження Верховної Ради України V скликання.
2. Запропонувати народним депутатам України продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов’язані з повноваженнями Верховної Ради України.
3. Призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 27 травня 2007 р., неділю.
4. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.
5. Центральній виборчій комісії забезпечити проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідно до Конституції України, Закону України «Про вибори народних депутатів України», інших законів України.
6. Цей Указ набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
2 квітня 2007 р.
1) Чим Президент В. Ющенко аргументував рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України?
2) Якими були результати дострокових виборів 2007 р.?
3) Чи вдалося завдяки цим достроковим виборам подолати політичну кризу в Україні? Свою відповідь аргументуйте.
Парламентські вибори в Україні 2007 р.
Партії та блоки |
Кількість голосів |
Кількість місць у парламенті |
Партія Регіонів |
8 013 918 (34,37 %) |
175 |
Блок Юлії Тимошенко (БЮТ) |
7 162 174 (30,71 %) |
156 |
Блок «Наша Україна — Народна Самооборона» (НУНС) |
3 301 012 (14,15 %) |
72 |
Партії та блоки |
Кількість голосів |
Кількість місць у парламенті |
Комуністична партія України (КПУ) |
1 257 397 (5,39 %) |
27 |
Блок Литвина |
924 568 (3,96 %) |
20 |
1) У яких умовах відбувалися парламентські вибори 2007 р.?
2) Чому вони були позачерговими?
3) Яким був результат виборів? Які політичні партії увійшли до складу Верховної Ради?
4) За допомогою підручника та засобів масової інформації схарактеризуйте діяльність цієї Верховної Ради. Дайте власну оцінку її роботі.
Із Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (20 грудня 1991 р.)
Стаття 2. Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів свого господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією.
Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об’єдналися для роботи в цьому господарстві.
Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. <...>
Стаття 3. Селянське (фермерське) господарство в системі народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд із державними, кооперативними, орендними та іншими підприємствами й організаціями.
Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав та законних інтересів селянського (фермерського) господарства. <...>
Стаття 4. Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку і виявив до цього бажання.
Стаття 5. Земельні ділянки для ведення селянського господарства надаються громадянам за їхнім бажанням у довічно успадковане володіння, приватну власність або в оренду. Право приватної власності на земельну ділянку селянським (фермерським) господарством може набуватись після шести років володіння нею.
Стаття 6. Для ведення селянського (фермерського) господарства надаються в довічно успадковане володіння і приватну власність земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель.
1) Схарактеризуйте становище в сільському господарстві в першій половині 90-х рр. XX ст. Якими були причини та прояви кризи аграрного сектору України в цей час?
2) У чому полягають відмінності фермерського господарства від колективного та державного?
3) Яку роль у розвитку сільського господарства відіграв наведений закон?
4) Поміркуйте, що ще необхідно було зробити для подолання кризи в аграрному секторі.
Із закону про приватизацію майна державних підприємств (4 березня 1992 р.)
Стаття 2. Принципи приватизації. Приватизація здійснюється на основі також принципів: законності; надання пільг на придбання державного майна членами трудових колективів підприємств, що приватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав громадян України в процесі приватизації; пріоритетного надання прав громадянам України на придбання державного майна; безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянину України; приватизації державного майна на платній основі із застосуванням приватизаційних паперів; додержання антимонопольного законодавства; повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про всі дії щодо приватизації; пріоритетного права трудових колективів на вибір форми власності і придбання майна своїх підприємств.
1) Поясніть значення поняття «приватизація».
2) На яких принципах мала проводитися приватизація майна державних підприємств?
3) У чому полягало значення прийняття цього закону?
Показники діяльності малих підприємств в Україні та в низці інших країн на 1996 р.
Показники |
Україна |
Країни Східної Європи |
Розвинені країни світу |
Кількість зайнятих у малому бізнесі, % до загальної кількості |
10 |
20 |
50 |
Частка дрібних підприємств у загальній кількості суб’єктів господарювання, % |
20 |
50 |
89—90 |
Внесок малих підприємств у валовий національний продукт |
10 |
30 |
40—60 |
Кількість малих підприємств на 1 тис. жителів |
2 |
10 |
50 |
1) Як наведені в таблиці показники відображають розвиток малого бізнесу в Україні порівняно з іншими країнами світу?
2) Які перешкоди існували на шляху розвитку малих підприємств?
Прямі іноземні інвестиції різних країн світу в економіку України
Країна |
1995 р. |
1998 р. |
1999 р. |
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
США |
183,3 |
511,3 |
589,5 |
635,8 |
727,8 |
774,3 |
997,6 |
Нідерланди |
46,5 |
270,2 |
302,9 |
361,8 |
375,7 |
389,7 |
410,7 |
Кіпр |
51,5 |
149,6 |
211,2 |
372,6 |
489,6 |
483,9 |
631,1 |
Російська Федерація |
50,0 |
187,2 |
287,9 |
314,3 |
314,7 |
320,8 |
342,9 |
Усі країни |
896,8 |
2810,7 |
3281,8 |
3865,5 |
4416,4 |
4632,2 |
6037,5 |
1) Поясніть значення поняття «іноземні інвестиції».
2) Які країни інвестували свої кошти в економіку України?
3) Проаналізуйте наведені в таблиці статистичні дані. Яку тенденцію вони відображають?
4) Визначте значення іноземного інвестування для розвитку економіки України.
Із Земельного кодексу України (25 жовтня 2001 р.)
Розділ III. Права на землю
Стаття 78. Зміст права власності на землю
Право власності на землю — це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. <...> Земля в Україні може перебувати в приватній, комунальній та державній власності. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 р. (із дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються. <...>
Стаття 80. Суб’єкти права власності на землю
Суб’єктами права власності на землю є:
а) громадяни та юридичні особи — на землі приватної власності;
б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування — на землі комунальної власності;
в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, — на землі державної власності.
Стаття 81. Право власності на землю громадян
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором куплі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
д) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті в разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті в спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. <...>
Президент України Л. Кучма
1) У якій власності може перебувати земля в Україні?
2) Хто в Україні виступає суб’єктами права власності на землю?
3) На якій підставі права власності на земельні ділянки набувають громадяни України?
4) У яких випадках права власності на земельні ділянки можуть набувати іноземні громадяни?
З Указу Президента України «Про грошову реформу» (26 серпня 1996 р.)
Із метою сприяння проведенню радикальних ринкових реформ в Україні, забезпечення економіки стабільною національною валютою та відповідно до статей 99 і 102 Конституції України постановляю:
1. Провести, починаючи з 2 вересня, в Україні грошову реформу — уведення в обіг визначеної Конституцією та іншим законодавством України національної валюти України, якою є гривня та її сота частина — копійка.
2. Національному банку України з 2 вересня 1996 р. випустити в обіг банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінну монету номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок і припинити емісію українських карбованців.
3. Українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100 000 карбованців на 1 гривню.
4. Із 2 вересня 1996 р. по 16 вересня 1996 р. на території України функціонують у готівковому обігу гривня, а також український карбованець, який поступово вилучається з обігу. <...>
5. Органам виконавчої влади, юридичним особам та іншим суб’єктам господарювання всіх форм власності, відповідно до встановленого курсу обміну українського карбованця на гривню, провести до 2 вересня 1996 р. перерахування в гривні без будь-яких обмежень, вилучень і конфіскації. <...>
6. Із 2 вересня 1996 р. безготівкові рахунки (включаючи перекази), а також бухгалтерський облік усіх операцій та складання звітності юридичними особами та іншими суб’єктами господарювання в усіх сферах діяльності здійснюються лише в гривнях.
7. Виплата заробітної плати, стипендій, пенсій, допомоги, інших грошових виплат населенню проводиться з 2 вересня 1996 р. лише в гривнях без будь-яких змін порядку і строків такої виплати.
8. Органам виконавчої влади, юридичним особам та іншим суб’єктам господарювання всіх форм власності станом на початок робочого дня 2 вересня 1996 р. оформити актами наявність у касах залишків українських карбованців та здати їх того ж дня до 17 години за місцевим часом в обслуговуючі установи банків. <...>
9. Українські карбованці готівкою обмінюються населенню на гривні з 2 вересня по 16 вересня 1996 р. При цьому суми до 100 мільйонів українських карбованців обмінюються на гривні готівкою, а понад 100 мільйонів українських карбованців — зараховуються на вклади в банках із правом їх вільного використання в гривнях. <...>
10. Установити, що установи банків здійснюють обмін українських карбованців на гривні без стягнення плати за проведення такого обміну. <...>
11. Національний банк України визначає офіційний валютний (обмінний) курс гривні, виходячи з валютного (обмінного) курсу Національного банку України, що діяв напередодні початку проведення грошової реформи, та курсу обміну українського карбованця на гривню. <...>
12. Кабінету Міністрів України визначити порядок оформлення державними цінними паперами сум компенсації громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху за станом на 2 січня 1992 р. з погашенням таких цінних паперів, починаючи з 2000 р.
13. Кабінету Міністрів України разом із Національним банком України:
— надати інформацію урядам та центральним банкам іноземних держав щодо проведення грошової реформи в Україні, механізму впровадження в обіг гривні і переоцінки залишків коштів на кореспондентських рахунках іноземних банків, відкритих в установах банків України, офіційного валютного (обмінного) курсу гривні;
— вирішити організаційні питання, пов’язані із забезпеченням виконання цього Указу та роз’ясненням його положень у засобах масової інформації.
14. Кабінету Міністрів України визначити в тижневий строк джерела фінансування заходів, пов’язаних із проведенням грошової реформи в Україні.
15. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, державним адміністраціям, виконавчим комітетам міських Рад, комерційним банкам забезпечити контроль за проведенням грошової реформи.
16. Надати право Державній комісії з проведення в Україні грошової реформи на місцях в окремих випадках вирішувати питання щодо обміну українських карбованців на гривню громадянам, які з поважних причин не змогли здійснити такий обмін, а також вирішувати спірні питання, що виникають у ході проведення грошової реформи.
17. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
1) Схарактеризуйте процес становлення фінансової системи незалежної України.
2) Яким чином проводилася грошова реформа в Україні?
3) Які заходи забезпечили державі можливість стримувати інфляцію та забезпечити стабільність українських грошей?
Динаміка зайнятості в народному господарстві України
Показник |
1991 р. |
1992 р. |
1993 р. |
1994 р. |
1995 р. |
Зайнято трудовою діяльністю, млн осіб |
25,0 |
24,0 |
23,4 |
22,2 |
21,6 |
Зареєстровано не зайнятих трудовою діяльністю, тис. осіб |
459,6 |
558,2 |
416,4 |
445,8 |
526,9 |
1) Проаналізуйте динаміку зайнятості в народному господарстві України.
2) Із чим було пов’язане зниження кількості зайнятих у сфері виробництва?
3) Що таке приховане безробіття? Якими є наслідки цього явища?
Зміни в кількості населення України в 1991—1997 рр.
Показник |
1989 р. |
1991 р. |
1996 р. |
1997 р. |
Загальна кількість населення України, млн осіб |
51,7 |
51,9 |
51,3 |
50,9 |
У тому числі: |
||||
міське |
34,6 |
35,1 |
34,8 |
34,5 |
сільське |
17,1 |
16,8 |
16,5 |
16,4 |
У тому числі: |
||||
чоловіки |
23,9 |
24,1 |
23,9 |
23,9 |
жінки |
27,8 |
27,8 |
27,4 |
27,0 |
1) Як наведене джерело характеризує демографічну ситуацію в Україні?
2) Що таке депопуляція? Із якими причинами вона була пов’язана?
Повідомлення Українського Національного Інформаційного Агентства про призначення чергових президентських виборів на 17 січня 2010 р. (23 червня 2009 р.)
Верховна Рада ухвалила постанову про призначення чергових виборів Президента України на 17 січня 2010 р. Документ підтримали 399 народних депутатів.
Згідно з постановою, чергові вибори Президента України призначаються на неділю, 17 січня 2010 р.
Водночас Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування доручено забезпечити підготовку до розгляду Верховною Радою України в першому читанні протягом останнього пленарного тижня в червні 2009 р. законопроекту про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» (нової редакції цього Закону), передбачивши проведення виборчого процесу чергових виборів Президента України в дев’яностоденний строк.
Кабінет Міністрів України має вжити необхідних заходів щодо забезпечення, у тому числі фінансового, належного функціонування Державного реєстру виборців до початку виборчого процесу.
Центральній виборчій комісії доручено забезпечити функціонування Державного реєстру виборців згідно із Законом України «Про Державний реєстр виборців», у тому числі первинне уточнення персональних даних цього реєстру, до початку виборчого процесу.
Постанова набирає чинності з дня її опублікування.
1) На яку дату призначені чергові вибори Президента України?
2) Яких заходів має вжити Кабінет Міністрів України щодо організації виборчого процесу в Україні?
3) Спираючись на засоби масової інформації, проаналізуйте перебіг президентської передвиборчої кампанії 2009 р.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України