Історія України. 10—11 кл. Документи. Матеріали. Скирда
РОЗДІЛ XI. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985—1991 рр.)
Із виступу В. Щербицького на Пленумі ЦК КПУ 28 квітня 1984 р.
У виступі п. Черненка міститься низка важливих теоретичних положень, принципових установок. У них простежується продовження лінії партії на вдосконалювання всіх аспектів економічного, соціально-політичного й духовного життя суспільства розвиненого соціалізму.
У галузі економіки невідкладні завдання полягають у тому, щоб розвивати позитивні зрушення, досягнені після листопадового 1982 р. Пленуму ЦК КПРС, швидше переводити суспільне виробництво на шлях інтенсифікації.
У галузі соціальної політики — підвищення матеріального й культурного рівня, забезпечення всебічно гармонійно розвиненої особистості. <...>
Якщо говорити узагальнено, ми маємо підняти на принципово новий рівень якість освіти, комуністичне виховання молоді, підготовку школярів до життя та праці, тісніше зблизити школу із соціальною практикою. <...>
Стрижневою ідеєю реформи є докорінне покращення трудового виховання.
1) Що вам відомо про час перебування при владі К. Черненка? Чи були втілені в життя ті економічні, соціально-економічні та духовні зміни, про які йдеться в наведеному джерелі?
2) У чому полягала необхідність проведення шкільної реформи? Чи була вона реалізована?
Із доповіді Генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова на нараді ЦК КПРС із питань прискорення науково-технічного прогресу (11 червня 1985 р.)
Необхідність прискорення соціально-економічного розвитку насамперед визначається нашими внутрішніми потребами. <...>
Не можна не бачити, що від початку 70-х рр. стали відчуватися певні труднощі в економічному розвитку. Головна причина <...> полягає в тому, що не була належною мірою врахована докорінна зміна економічної ситуації і не було виявлено необхідної наполегливості в перебудові структурної політики, форм і методів управління, самої психології господарської діяльності. Про перенесення центру ваги на інтенсивні чинники економічного зростання говорилося протягом багатьох років, але заходи, які вживалися, були половинчастими, непослідовними, до кінця не здійснювалися. У результаті економіка продовжувала по інерції розвиватися переважно на екстенсивній основі.
Зараз «витратний» шлях розвитку економіки прирікає країну на застій. <...> Адже так званий дефіцит — це результат екстенсивних методів зростання. Точно кажучи, ми залишаємося найзабезпеченішою ресурсами країною. Треба по-хазяйськи ними розпорядитися...
1) Поясніть значення виділених понять.
2) У чому М. Горбачов убачав причини кризи радянського суспільства 70—80-х рр. XX ст.?
3) Укажіть, яку назву дістав економічний і політичний курс, запропонований М. Горбачовим у 1985 р.
а) Неп;
б) «відлига»;
в) «новий курс»;
г) «перебудова».
4) Схарактеризуйте основні заходи цього курсу.
5) Якою була стратегія розвитку економіки? Поміркуйте, чи можна було її реалізувати на основі старого господарського механізму.
6) Яку позицію щодо проголошених реформ займало керівництво України?
Повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС
На Чорнобильській атомній електростанції тривають роботи по ліквідації наслідків аварії, яка сталася. У результаті вжитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилося, рівні радіації в районі АЕС і селищі станції знизилися.
Здійснювані спеціалістами з допомогою контрольної апаратури вимірювання свідчать про те, що реактор перебуває в заглушеному стані.
Розгорнуто роботи по очистці забруднених ділянок прилеглої місцевості, до їх виконання залучено спеціалізовані підрозділи, оснащені необхідною сучасною технікою та ефективними засобами. Деякі агентства на Заході поширюють чутки про те, що нібито при аварії на АЕС загинули тисячі людей. Як уже повідомлялося, фактично загинуло 2 чоловіка, госпіталізовано всього 197, із них 49 залишили госпіталь після обстеження. Робота підприємств, колгоспів, радгоспів і установ іде нормально.
Із довідки про стан радіаційної обстановки і радіаційного забруднення, направленої головою Держкомітету по гідрометеорології і контролю природного середовища Ю. Ізраелем
Голові Ради Міністрів М. Рижкову
21 травня 1986 р.
Таємно
У результаті аварії на Чорнобильській АЕС близько 5 % радіоактивних речовин, що накопичилися протягом 3 років роботи реактора, вийшли за межі промислової площі станції.
З утвореної хмари сформувався слід на місцевості в західному та північному напрямках. Потім із зони реактора протягом декількох днів витікав сильний струмінь газоподібних та летких речовин. <...>
Перші два тижні особливу небезпеку становлять ізотоп йоду-131 (уміст 10—15 %), що легко потрапляє в організм людини з їжею (особливо з молоком), потім ізотопи стронцію-89 (період напіврозпаду 2 місяці), стронцію-90 (28 років) та цезію-137 (30 років). <...>
Авіаційна розвідка та наземні вимірювання продемонстрували, що радіаційні речовини протягом перших 4—5 днів після аварії поширилися на велику відстань у різних напрямках (відповідно до метеорологічної ситуації). Підвищення рівня забруднення (вище фонових у 10—50 разів) спостерігалось практично на всій південно-західній частині європейської території СРСР.
1) Укажіть, коли відбулася аварія на ЧАЕС.
а) 25 березня 1985 р.;
б) 26 квітня 1986 р.;
в) 1 травня 1986 р.;
г) 26 травня 1986 р.
2) Якими були причини Чорнобильської катастрофи?
3) Чому радянське керівництво намагалося замовчати факт катастрофи і приховувало реальну кількість жертв цієї трагедії? Дайте власну оцінку діям влади.
4) Визначте наслідки цієї трагедії.
5) Використовуючи додаткову інформацію, підготуйте повідомлення про своїх земляків — ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
6) Як відреагували на Чорнобильську трагедію українські митці?
Із Закону СРСР «Про державне підприємство (об’єднання)» (червень 1987 р.)
...Державні підприємства (об’єднання), поряд із кооперативними, є основною ланкою єдиного народногосподарського комплексу. <...>
На державному підприємстві трудовий колектив, використовуючи як господар загальнонародну власність, створює і примножує народне багатство, забезпечує поєднання інтересів суспільства, колективу і кожного працівника. <...>
Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку і самофінансування. Виробнича, соціальна діяльність підприємства і оплата праці здійснюються за рахунок зароблених трудовим колективом коштів. Підприємство з виручки, одержаної від реалізації продукції (робіт, послуг), компенсує свої матеріальні затрати. <...>
Діяльність підприємства в умовах повного господарського розрахунку і самофінансування здійснюється відповідно до принципів соціалістичного самоврядування. Трудовий колектив, будучи повноправним господарем на підприємстві, самостійно вирішує всі питання виробничого і соціального розвитку. Досягнення і втрати в роботі підприємства безпосередньо позначаються на рівні госпрозрахункового доходу колективу, благополуччі кожного працівника. <...>
Управління підприємством здійснюється на основі принципу демократичного централізму, поєднання централізованого керівництва і соціалістичного самоврядування трудового колективу.
Соціалістичне самоврядування реалізується в умовах широкої гласності шляхом участі всього колективу та його громадських організацій у виробленні найважливіших рішень і контролі за їх виконанням, виборності керівників та єдиноначальності в управлінні підприємством.
1) Поясніть значення поняття «госпрозрахунок».
2) Доведіть або спростуйте твердження: «Закон «Про державне підприємство (об’єднання)» створював основу для переходу до економічних методів ведення господарства».
3) У чому полягало значення прийняття цього закону?
Із Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» (травень 1988 р.)
...Соціалістична кооперація є прогресивною формою суспільно корисної діяльності, що постійно розвивається. Вона відкриває перед громадянами широкі можливості для докладання своїх сил і знань до продуктивної праці відповідно до покликання, бажання і здібностей кожного, одержання доходів залежно від кількості і якості праці, внеску в кінцеві результати діяльності кооперативу і для задоволення потреб його членів. <...>
Кооперація в СРСР надає членам кооперативів реальні можливості і матеріально заінтересовує їх у підвищенні ефективності господарювання на основі самостійної розробки і реалізації кооперативами своїх планів виробництва, розподілу і продажу товарів, виконання робіт, надання послуг і здійснення інших видів діяльності, а також поліпшенні соціальних умов життя колективу.
Діяльність кооперативів, висока продуктивність праці і система її оплати покликані стимулювати розвиток економічного змагання, конкуренцію на ринку товарів, робіт та послуг як між кооперативами, так і кооперативів із державними підприємствами та організаціями, сприяти всемірному підвищенню ефективності господарювання.
1) Поясніть значення поняття «кооперація».
2) Із якою метою було прийнято закон «Про кооперацію»?
3) У чому полягало значення прийняття цього закону?
Із резолюції XIX Всесоюзної конференції КПРС «Про хід реалізації рішень XXVII з’їзду КПРС і завдання з поглиблення перебудови» (1 липня 1988 р.)
...Перебудова дедалі глибше входить у життя радянського суспільства, справляє на нього всезростаючий перетворюючий вплив.
Разом із тим конференція відзначає, що процеси перебудови йдуть суперечливо, складно, важко, у протиборстві старого й нового. І хоч у наявності позитивні тенденції, є перші результати, докорінного перелому в економічному, соціальному і культурному розвитку не відбулось. Механізм гальмування повністю ще не демонтований і не замінений механізмом прискорення. Економіка продовжує багато в чому рух по екстенсивному шляху. <...>
Структура економіки зберігає в основному затратний характер. Повільно розгортається науково-технічний прогрес, не виконуються плани по збільшенню національного доходу і ресурсозбереженню. Немає помітного поліпшення в якості продукції. Залишається складним фінансове становище країни. Зберігається напруження в постачанні продовольством, товарами народного споживання, не задовольняється попит населення на послуги. Продовжує залишатися гострою житлова проблема.
Про демократизацію радянського суспільства і реформу політичної системи
...Важливим демократичним установленням стане запровадження обмеження на заняття виборних посад, а також посад, які підлягають призначенню і затвердженню Радами, двома термінами підряд.
Відновлення авторитету і впливу Рад вимагає істотного оновлення діючої виборчої системи. Позитивно оцінюючи досвід, нагромаджений у цій справі після XXVII з’їзду КПРС, конференція вважає за необхідне піти
далі, забезпечивши необмежене висування кандидатур, широке і вільне їх обговорення, включення до виборчих бюлетенів більшої кількості кандидатів, ніж є мандатів, суворе додержання демократичної процедури виборів, регулярну звітність депутатів і можливість їх відкликання.
Про боротьбу з бюрократизмом
...Конференція висловлюється за те, щоб рішуче поправити становище, коли органи управління фактично не несуть матеріальної відповідальності за негативні наслідки своєї діяльності, а виконавці, трудові колективи не мають на них реальних засобів впливу. Необхідно включити апарат управління в систему нових економічних зв’язків і відносин, подолати зрівняльний підхід до оплати праці управлінців, тісно пов’язати її з госпрозрахунковими результатами роботи галузей, підприємств і організацій, територій.
Про гласність
...Конференція відзначає, що гласність, будучи гострою зброєю перебудови, сама потребує поглиблення і підтримки. Значний масив інформації ще залишається недоступним широкій громадськості, не використовується для цілей прискорення соціально-економічного і духовного розвитку, підвищення політичної культури мас, кадрів управління. Мають місце спроби стримувати гласність у діяльності партійних, радянських і громадських організацій, колективів, засобів масової інформації. На її шляху нерідко зводяться відомчі та місницькі бар’єри. Прагнення зробити надбанням громадськості ті чи інші недоліки, зловживання, факти бюрократизму <...>, інші негативні явища наштовхується на адміністративний опір. Не скорочується кількість листів трудящих із різноманітними скаргами в партійні органи і засоби масової інформації. До цього часу мають місце переслідування і навіть розправи за критику. Не зжиті випадки, коли гласність використовується в інтересах особистих і групових амбіцій, що руйнує нормальні зв’язки взаємного спілкування і товариської вимогливості між людьми. Не завжди проводиться в життя невід’ємний принцип справжньої гласності, який полягає в тому, що свобода висловлення думок повинна служити справі піднесення особи і захищенню її гідності, а не приниженню її через наклепи та образливі ярлики.
Конференція підкреслює, що послідовне розширення гласності є неодмінною умовою розгортання процесів демократизації всіх сфер суспільного життя, оновлення соціалізму.
1) Поясніть значення виділених слів.
2) Доведіть твердження з резолюції: «...Процеси перебудови йдуть суперечливо, складно, важко, у протиборстві старого й нового».
3) Поясніть, чому структура економіки зберігала в основному затратний характер.
4) Поясніть, чому соціально-економічні реформи, проголошені М. Горбачовим, не дали відчутних результатів.
5) Яким чином відбувалося реформування політичної системи?
6) Дайте власну оцінку реформуванню політичної системи.
Зі Статуту Народного Руху України за перебудову (вересень 1989 р.)
І. Загальні положення
1. Народний Рух України за перебудову (далі — Рух) — масовий, громадсько-політичний рух республіки, що виник як вияв народної ініціативи за докорінне оновлення суспільства. Рух є незалежною громадсько-політичною організацією, яка не підпорядкована жодній із громадських організацій чи держустанов.
2. Рух відкритий для членів КПРС, членів громадських організацій та творчих спілок, які активно борються за перебудову. Участь Комуністичної партії України, громадських організацій, творчих спілок республіки в діяльності Руху здійснюється опосередковано, через своїх членів, які входять до Руху.
3. Прагнучи встановлення справжнього народовладдя в республіці, підтримуючи ініціативу громадян у втіленні в життя ідеї правової держави та сприяючи залученню трудящих до управління державним і суспільним життям, Рух підтримує взаємини і співпрацює з Радами народних депутатів та їхніми органами.
4. Рух підтримує взаємини і співпрацює з громадськими організаціями, добровільними об’єднаннями та масовими рухами республіки в розв’язанні назрілих питань державного й суспільного життя Української РСР, у виборчих кампаніях із погодженою платформою чи висуненні спільних кандидатів, веденні спільних заходів тощо.
Рух налагоджує та співпрацює з народними масовими організаціями, фронтами та рухами, українськими громадянами та громадянами республік Союзу РСР і закордонних країн.
Рух підтримує зв’язки з релігійними організаціями (об’єднаннями), бере участь у спільному обговоренні та розв’язанні питань державного й суспільного життя республіки.
5. Налагоджуючи зв’язки і підтримуючи взаємини з будь-якою ланкою політичної системи Української РСР, Рух виходить із того, що такі стосунки мають ґрунтуватися на засадах доброї волі, невтручання, демократичного діалогу та взаємної поваги один до одного.
6. Рух як громадсько-політична організація діє в межах Конституції (Основного Закону) Української РСР та законів Української РСР відповідно до своєї Програми та свого Статуту.
7. Рух діє демократичними, конституційно визнаними методами, із повним дотриманням принципів гласності, плюралізму думок, неприпустимості переслідування за переконання, поваги до особистості.
Рух категорично заперечує будь-яку дискримінацію, проповідь міжнаціональної, релігійної та будь-якої іншої ворожнечі і насильства...
1) Що собою являв Народний Рух України за перебудову?
2) Яким був соціально-правовий статус Руху?
3) Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Виникнення Народного Руху України за перебудову було наслідком зростання політичної активності суспільства».
4) Проаналізуйте засади діяльності Руху. Визначте мету його діяльності.
5) Які методи боротьби використовували представники Руху?
6) Якою була реакція партійного керівництва республіки на організаційне оформлення Руху?
Із Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про мови в Українській РСР» (28 жовтня 1989 р.)
Українська мова є одним із вирішальних чинників національної самобутності українського народу.
Українська РСР забезпечує українській мові статус державної.
<...>
Стаття 2. Відповідно до Конституції Української РСР державною мовою <...> є українська. <...>
Стаття 3. Українська РСР створює необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей у республіці.
У роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей <...>, можуть використовуватись поряд з українською і інші національні мови.
Стаття 4. Мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови.
Стаття 10. Акти найвищих органів державної влади та управління <...> приймаються українською мовою і публікуються українською і російською мовами.
Стаття 11. <...> Мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова. <...>
Стаття 25. Вільний вибір мови навчання є невід’ємним правом громадян. <...> Українська РСР гарантує кожній дитині право на виховання і одержання освіти національною мовою. <...>
Стаття 27. В Українській РСР навчання і виховання в загальноосвітніх школах ведеться українською мовою.
У місцях компактного проживання громадян інших національностей можуть створюватись загальноосвітні школи, навчальна і виховна робота в яких ведеться їхньою національною або іншою мовою. Вивчення в усіх загальноосвітніх школах української і російської мов є обов’язковим.
1) Чому питання широкого застосування української мови та надання їй державного статусу ініціювала Спілка письменників України?
2) Яке історичне значення мало прийняття цього закону?
3) Чи актуальним є зміст наведеного документа для нашого сьогодення? Які шляхи ефективної реалізації цього закону ви могли б запропонувати?
Із програми Української національної партії
Українська національна партія вважає, що політична, економічна, культурна і екологічна криза в Україні є наслідком підневільного становища української нації.
Для досягнення мети УНП програмує за сучасних умов такі дії:
1. Сприяти утвердженню демократичних принципів у суспільстві. Із цією метою УНП домагається гарантів демократії:
а) економічного гаранта, яким є приватна власність. Для цього необхідно передати всі виробництва, банки, шляхи сполучень, знаряддя зв’язку та інформації, які зараз є державною власністю, у приватну, кооперативну та акціонерну;
б) силового гаранта, яким є приватна зброя. Відсутність цієї зброї в громадянина робить його беззахисним перед озброєним злочинцем і є основним гальмом у демократизації суспільства. Без приватної зброї демократія перетворюється на фарс з узурпацією влади однією партією. Для легалізації приватної зброї необхідним є закон про зброю, який би регламентував застосування зброї та її калібр;
в) політичного гаранта, яким є політичний плюралізм. Партійна монополія на владу та інформацію є аморальною та протизаконною.
2. Домагання визнання урядами демократичних країн та урядами СРСР окупаційного статусу для України. <...>
3. Домагання скасування Конституції УРСР та договору про утворення СРСР. Намір оновити союзний договір або укласти новий УНП розглядає як спробу узаконення підневільного становища України.
4. Домагання виведення УРСР зі складу Організації Об’єднаних Націй і заміна її представництва представництвом національних опозиційних сил, у тому числі й емігрантських.
5. Змагання до створення Тимчасового державного правління України на базі тих українських політичних сил, які стояли на платформі самостійної державності.
6. Утворення Національних Збройних Сил.
7. Домагання виведення окупаційних військ з усіх українських земель.
1) Назвіть причини виникнення багатопартійності в Україні наприкінці 80-х — на початку 90-х рр. XX ст.
2) Яку оцінку перебування України у складі СРСР дає УНП?
3) Складіть таблицю «Характеристика діяльності УНП».
Назва партії |
Дата створення |
Програмні засади та діяльність |
Ваша оцінка діяльності |
Із програми Української республіканської партії
Партія продовжуватиме кращі традиції національно-визвольної політичної боротьби в Україні минулих часів. Свій родовід вона продовжує від «Української громадянської групи сприяння виконанню Гельсінських угод» (1988—1990 рр.).
1. Мета.
УРП домагається створення Української незалежної Соборної держави. <...>
2. Основні засади.
2.1. УРП стверджує абсолютну цінність життя, свободи, самобутності людини і кожної нації.
2.2. УРП вважає, що гарантією життя людини і кожної нації є демократичний державний та суспільний лад зі свободою економічної діяльності, рівноправністю різних форм власності, ринковим регулюванням та здоровим природним середовищем, що все разом забезпечує сприятливу суспільну атмосферу і високий рівень добробуту народів задля самовідтворення та постійного духовного розвитку.
3. Напрями діяльності.
3.1. Щодо політичної системи і відновлення державної незалежності.
3.1.1. УРП домагається створення нової Конституції України, що вбере в себе демократичний зміст міжнародного права та політичної традиції українського народу.
3.1.2. Основою політичної системи України УРП вважає парламентську республіку, у котрій усі політичні партії та організації мають конституційно гарантовану свободу діяльності. <...>
3.1.4. УРП — за введення республіканського громадянства і нового виборчого Закону, що буде враховувати інтереси всіх соціальних та національних прошарків населення.
3.1.5. УРП виступає за поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. <...>
3.1.7. Власність КПРС в Україні має бути націоналізована.
3.1.8. УРП визнає в політичній боротьбі лише мирні засоби.
3.1.9. Партія вважає українську діаспору невід’ємною частиною українського народу і змагатиме до найтіснішої співпраці з нею, підтримуючи її прагнення національного самовияву. <...>
3.2. У галузі економіки.
3.2.1. Запровадження економічної самостійності у володінні, управлінні та розпорядженні об’єктами господарювання, що перебувають у межах України.
3.2.2. Уведення антимонопольного законодавства. <...>
3.2.4. Пріоритет екології над економікою. <...>
3.2.6. УРП вважає, що на шляху перетворення колоніальної економіки в незалежну необхідно створити Державний банк України та свою фінансово-грошову систему, власну грошову одиницю. Партія відстоює право громадян створювати комерційні та приватні банки. <...>
3.4.1. УРП у галузі прав людини стоїть на принципах, проголошених Загальною декларацією прав людини ООН. <...>
3.6.9. УРП виступає проти ідеологізації та мілітаризації освіти.
1) На якій основі відбулося формування УРП?
2) Визначте мету діяльності УРП.
3) Чи змінилися програмні положення УРП порівняно з Українською Гельсінською Групою?
4) Складіть таблицю «Характеристика діяльності УРП».
Назва партії |
Дата створення |
Програмні засади та діяльність |
Ваша оцінка діяльності |
Зі звернення асоціації «Зелений світ» до Уряду та Верховної Ради (березень 1990 р.)
...Асоціація «Зелений світ» вважає за необхідне:
1. Зупинити найбільш технологічно відсталі й економічно небезпечні промислові підприємства в містах Маріуполі, Запоріжжі, Дніпродзержинську, Комунарську, Черкасах та інших, де граничнодопустимі концентрації забруднюючих речовин у повітрі і воді перевищені в десятки і сотні разів.
2. Не планувати будівництво нових промислових підприємств в УРСР на XIII п’ятирічку.
3. Максимум коштів і фондів направити на перепрофілювання, реконструкцію та модернізацію діючих підприємств, на будівництво очисних споруд, на очистку землі, води, повітря та оздоровлення людей.
4. Зупинити розбудову та розширення всіх атомних електростанцій в Україні і зосередити всі сили на здійсненні гарантованої безпеки нині діючих АЕС.
5. Закрити Чорнобильську АЕС. Вимагати від Уряду СРСР надання необхідних фінансових та матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з умовою, щоб цими ресурсами розпоряджався Уряд УРСР. <...>
9. Звести до мінімуму вирубку лісів, особливо в Карпатах, припинити осушення плавнів та боліт, вирівнювання русел рік, будівництво зрошувальних каналів і водоймищ. <...>
15. Домагатися перетворення України на зону, вільну від ядерної зброї.
1) Коли відбулася Чорнобильська катастрофа? Якими були її наслідки для України?
2) Якими були причини створення асоціації «Зелений світ»?
3) Якими проблемами вона опікувалася?
4) Наскільки актуальними для України були екологічні заходи, запропоновані асоціацією?
5) Яка політична партія, що виникла в 1990 р., продовжила справу асоціації «Зелений світ»? Схарактеризуйте її діяльність.
Із Декларації програмних принципів Соціал-демократичної партії України (травень 1990 р.)
Хоча історично соціал-демократія пов’язана з ученням Маркса, ми відкидаємо ідеологічну доктрину марксизму як учення, що пронизане утопізмом і насильством. <...>
На практиці комуністична утопія обернулася насильством над людиною і суспільством, тоталітарним режимом.
Основними цінностями соціал-демократів є Свобода, Справедливість, Солідарність.
Свобода — єдино гідна людини і народу форма життя, передбачає такий стан суспільства, який забезпечував би кожному можливість самому робити вибір, приймати рішення і брати на себе повну відповідальність за них.
Справедливість передбачає рівність прав і можливостей, але не результатів, однакову свободу і рівність перед законом. Соціальна справедливість — це не зрівнялівка, а визнання рівності можливостей для кожного. Для розкриття здібностей, таланту.
Солідарність — це розуміння того, що ми потрібні один одному, що наші долі взаємообумовлені і можуть бути гармонійно налагоджені лише при взаємній повазі, підтримці і допомозі. У боротьбі за права інших ми забезпечуємо і власні права. Тільки повага до слабкого і солідарність з іншими убезпечать від самітності й безпорадності. Людська солідарність — одне з головних досягнень тисячолітньої світової цивілізації. Ідея солідарного суспільства, яка розглядається як вияв нової культури спілкування і співробітництва, що поширюється на всі групи суспільства і на всі сфери життєдіяльності, — один із центральних моментів нашого світогляду.
Демократія виявляє і реалізує себе в чотирьох основних формах — політичній, економічній, соціальній і національній. Наш ідеал — це цивілізоване, динамічне, вільне, демократичне, солідарне, економічно ефективне і екологічно стійке людське суспільство.
Із Декларації принципів Об’єднаної соціал-демократичної партії України (липень 1990 р.)
Об’єднана соціал-демократична партія України (ОСДПУ) ставить за мету:
Перетворення нині існуючого на території республіки суспільства на суспільство, побудоване на принципах демократичного соціалізму в тому розумінні, як їх визнає світова соціал-демократія. <...>
Як соціалістичне ми розуміємо таке суспільство, де здійснюється максимально можливе задоволення матеріальних і духовних потреб конкретної особистості при мінімально необхідному обмеженні її прав, обумовленому єдиною необхідністю виконання невід’ємних прав іншої особистості. <...>
1. У галузі економіки вона виступає за співіснування всіх форм власності (приватної, суспільної і державної) за умови вільної конкуренції між виробниками, яка регулюється ринком. При цьому власність розуміємо як право володіти, необмежено користуватися і розпоряджатися матеріальними засобами, які необхідні індивідууму (чи юридичній особі) для реалізації своїх цілей, за умови, що ці дії і цілі не шкодять інтересам інших осіб, їх груп чи держави. Із цієї умови випливає й необхідність державного регулювання економіки як безпосередньо з допомогою законів, так і з допомогою визначених законом економічних важелів.
2. Усі без винятку права, викладені в Загальній декларації прав людини і громадянина, ОСДПУ вважає невід’ємно притаманними кожному індивідууму в силу самого факту його народження і має намір домагатися їх негайної реалізації в повному обсязі.
3. У галузі політичної демократії ОСДПУ вважає необхідною наявність: багатопартійності, свободи діяльності для опозиції, можливостей перебування у влади кількох партій. Будь-яка форма диктатури вважається несумісною з політичною демократією, до складу якої входять також: свобода слова і думок, свобода засобів масової інформації, свобода і незалежність профспілок, існування правової держави. Термін «правова держава» включає в себе рівність усіх перед законом, рівний для всіх обов’язок дотримуватися закону і рівну для всіх відповідальність перед законом.
4. У галузі національних відносин ОСДПУ вважає, що представники будь-якого народу, які проживають на території республіки, мають абсолютно рівні права як в економічній сфері, так і щодо прав людини, незалежно від статі, віку, расової чи національної належності, тривалості проживання та інше. Представник будь-якого народу має повне право дотримуватися національних традицій, користуватися будь-якою мовою, сповідувати будь-яку релігію чи не сповідувати ніякої.
Для досягнення цих цілей ОСДПУ вважає єдино можливим метод перманентних реформ і в цьому плані готова співробітничати з будь-якою політичною організацією, цілі і методи якої не суперечать цілям і методам ОСДПУ.
1) Які цінності проголошувала та обґрунтовувала СДПУ?
2) Порівняйте програмні положення СДПУ та ОСДПУ. Зробіть власний висновок.
3) У чому полягали особливості програмної мети українських соціал-демократичних партій?
4) Складіть таблицю «Характеристика діяльності СДПУ та ОСДПУ».
Назва партії |
Дата створення |
Програмні засади та діяльність |
Ваша оцінка діяльності |
5) Яку роль у політичному житті України в 90-х рр. XX ст. відіграли соціал-демократичні партії?
Із програмних принципів Компартії України, схвалених XXVIII з’їздом Компартії України (липень 1990 р.)
Радянське суспільство перебуває на переломному етапі свого розвитку, переходу від авторитарно-бюрократичної системи до гуманного, демократичного соціалізму. Перебудова, розпочата за ініціативою КПРС, вивільнила величезну соціальну енергію, започаткувала глибокі зміни в політичній, економічній, духовній сферах. Поглиблюється демократичний процес, утверджується гласність. Реальністю стає багатопартійність.
Проте відсутність у керівництві партії і країни глибоко опрацьованого плану кардинальних перетворень, суттєві прорахунки, допущені в процесі перебудови, не дозволили відвернути загострення кризових явищ у суспільстві, зупинити розвиток негативних тенденцій в економіці, змінити життя людей на краще. Не відбулося істотних змін у забезпеченні їх житлом, товарами народного споживання, продовольством, медичним обслуговуванням. <...>
Оновлення партії, її демократизація гальмуються консерватизмом, крайнім радикалізмом. Іде процес ідейно-політичної диференціації основних течій у партії. <...>
Компартія України осуджує злочини сталінщини, відмежовується від протизаконних насильницьких засобів вирішення проблем суспільного розвитку. Безумовного осуду заслуговують усілякі викривлення, зловживання, надмірна централізація керівництва, бюрократизація всіх сфер суспільного життя, що набули поширення в роки застою. <...>
Компартія України ставить метою побудову на Україні такого соціалістичного суспільства, де були б втілені в життя гуманістичні і демократичні ідеали людей та праці, свобода і соціальна справедливість, реалізовано загальнолюдські інтереси і цінності.
Наші орієнтири:
— утвердження суверенної української державності, демократична організація політичної влади, повне народовладдя, яке ґрунтується на законності і самоврядуванні;
— високоефективна, динамічна і соціально зорієнтована економіка, що базується на сучасних досягненнях науково-технічного прогресу, різноманітних формах власності;
— високий рівень народного добробуту, надійна соціальна, правова, екологічна захищеність громадян України;
— рівність громадян України, незалежно від національності, віросповідання, соціального та майнового стану;
— усебічний розвиток духовної культури українського народу, усіх національних груп, що проживають на території республіки;
— висока політична, правова, моральна й екологічна культура населення, гармонізація взаємовідносин суспільства і природи.
Головною метою діяльності Компартії України є благо народу України, його національне відродження.
Ураховуючи історичний досвід, Компартія України усвідомлює, що все це може бути досягнуто лише за умови утвердження державного суверенітету України в оновленому Союзі рівноправних соціалістичних держав.
Комуністична партія заявляє про свою вірність ідеалам Жовтня, соціалістичному вибору українського народу.
1) Визначте причини падіння авторитету КПУ наприкінці 80-х — на початку 90-х рр. XX ст.
2) Яким чином було переглянуто та змінено програмні принципи Компартії України? Якими були причини цих змін?
3) У чому виявилася криза КПУ в 90-х рр. XX ст.?
4) Поміркуйте, чи існувала можливість реформування КПУ в умовах «перебудови». Запропонуйте шляхи цього реформування.
5) Складіть таблицю «Характеристика діяльності КПУ».
Назва партії |
Дата створення |
Програмні засади та діяльність |
Ваша оцінка діяльності |
Із Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.)
Верховна Рада Української РСР <...> проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
I. Самовизначення української нації
Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення.
Українська РСР здійснює захист і охорону національної державності українського народу.
Будь-які насильницькі дії проти національної державності України з боку політичних партій, громадських організацій, інших угруповань чи окремих осіб переслідуються за законом.
II. Народовладдя
Громадяни республіки всіх національностей становлять народ України.
Народ України є єдиним джерелом державної влади в республіці.
Повновладдя народу України реалізується на основі Конституції республіки як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих Рад Української РСР.
Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. <...>
III. Державна влада
Українська РСР самостійна у вирішенні будь-яких питань свого державного життя.
Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів республіки на своїй території.
Державна влада в республіці здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. <...>
IV. Громадянство Української РСР
Українська РСР має своє громадянство і гарантує кожному громадянину право на збереження громадянства СРСР.
Підстави набуття і втрати громадянства Української РСР визначаються законом Української РСР «Про громадянство».
Усім громадянам Української РСР гарантуються права і свободи, які передбачені Конституцією Української РСР і нормами міжнародного права, визнаними Українською РСР.
Українська РСР забезпечує рівність перед законом усіх громадян республіки. <...>
V. Територіальне верховенство
Українська РСР здійснює верховенство на всій своїй території.
Територія Української РСР в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена без її згоди. <...>
VI. Економічна самостійність
Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах.
Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. <...>
Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, які створено завдяки зусиллям народу республіки.
Розв’язання питань загальносоюзної власності (спільної власності всіх республік) здійснюється на договірній основі між республіками — суб’єктами цієї власності. Підприємства, установи, організації можуть розміщуватись на території Української РСР та використовувати природні ресурси згідно з законами Української РСР.
Українська РСР самостійно створює банкову (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю. <...> Українська РСР забезпечує захист усіх форм власності.
VII. Економічна безпека
Українська РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території республіки та порядок використання природних ресурсів. <...>
Українська РСР дбає про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу, його молодого покоління.
Українська РСР має право на відшкодування збитків, заподіяних екології України діями союзних органів.
VIII. Культурний розвиток
Українська РСР самостійна у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації, гарантує всім національностям, що проживають на території республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку.
Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя. <...>
Українська РСР має право на повернення у власність народу України національних, культурних та історичних цінностей, що перебувають за межами Української РСР.
IX. Зовнішня і внутрішня безпека
Українська РСР має право на власні Збройні Сили. <...>
Громадяни Української РСР проходять дійсну військову службу, як правило, на території республіки і не можуть використовуватись у військових цілях за її межами без згоди Верховної Ради Української РСР.
1) За яких обставин було прийнято Декларацію про державний суверенітет України?
2) Складіть таблицю «Основні положення Декларації про державний суверенітет України».
Розділи Декларації |
Характеристика |
Ваша оцінка |
Самовизначення української нації |
||
Народовладдя |
||
Державна влада |
||
Громадянство |
||
Територіальне верховенство |
||
Економічна самостійність |
||
Економічна безпека |
||
Культурний розвиток |
||
Зовнішня та внутрішня безпека |
3) Визначте історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України.
Із Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про економічну самостійність Української РСР» (3 серпня 1990 р.)
Розділ перший
Загальні положення
Стаття 1. Зміст економічної самостійності Української РСР
Забезпечення економічної самостійності Української РСР є необхідною умовою державного суверенітету України.
Українська РСР самостійно:
— визначає економічний статус і стратегію соціально-економічного розвитку в інтересах народу України;
— здійснює управління економічними процесами з метою відродження і всебічного розвитку соціальної та культурної сфери, задоволення потреб громадян Української РСР у матеріальних, соціальних і духовних благах, охорони навколишнього середовища;
— визначає структуру народного господарства, пріоритетні напрями господарської діяльності, форми і методи господарювання та управління суспільним виробництвом;
— здійснює фінансово-бюджетну, грошово-кредитну, цінову, інвестиційну, науково-технічну і зовнішньоекономічну політику.
Усі розташовані на території України підприємства, установи і організації становлять її народногосподарський комплекс.
Стаття 2. Основні цілі економічної самостійності Української РСР
Економічна самостійність Української РСР покликана забезпечити:
— умови життя народу України, гідні сучасної цивілізації, задоволення його соціальних і культурних запитів;
— підпорядкування суспільного виробництва потребам та інтересам людини, створення умов для вільної творчої праці й самоствердження особи;
— соціальну захищеність кожного громадянина України;
— зростання національного багатства;
— розвиток науки, досягнення передового технологічного рівня виробництва;
— підвищення престижу підприємливості та сумлінної праці;
— рівні можливості вільного культурного, духовного та інтелектуального розвитку всіх громадян, які проживають на території республіки;
— досягнення екологічної безпеки, створення здорових і безпечних умов життя і праці.
Стаття 3. Основні принципи економічної самостійності Української РСР
Економічна самостійність Української РСР базується на таких основних принципах:
— власності народу республіки на її національне багатство та національний доход;
— різноманітності і рівноправності форм власності та їх державному захисті;
— децентралізації власності і роздержавленні економіки;
— повній господарській самостійності і свободі підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів Української РСР;
— самостійності регулювання грошового обігу;
— захищеності внутрішнього ринку.
Стаття 4. Відносини власності в Українській РСР
Основу економічної самостійності Української РСР утворює власність її народу на національне багатство. Власністю народу України є земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, що перебувають у межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, увесь економічний, науковий і технічний потенціал, розташований на території республіки.
До власності народу України належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті, зв’язку, банки, кредитні установи, майно торгових, комунальних та інших підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.
Порядок створення і функціонування на території України нових об’єктів власності радянських республік, інших держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб і громадян визначається законодавством Української РСР.
Власність в Українській РСР виступає в таких формах:
— державна;
— колективна;
— індивідуальна (особиста і приватна трудова власність) та інші передбачені Законом форми власності.
Відносини власності встановлюються і регулюються на основі законодавства Української РСР. Українська РСР гарантує рівноправність усіх форм власності. Право власності охороняється законом.
1) Як у наведеному джерелі визначався економічний статус України?
2) Яка стратегія соціально-економічного розвитку накреслювалася в наведеному документі?
3) Доведіть або спростуйте твердження: «Закон “Про економічну самостійність Української РСР” став логічним продовженням Декларації про державний суверенітет України».
4) Визначте історичне значення прийняття цього закону.
Із заяви керівників і організаторів Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС) у СРСР (18 серпня 1991 р.)
У зв’язку з неможливістю за станом здоров’я виконання Горбачовим М. С. обов’язків Президента СРСР і переходом відповідно до статті 127(7) Конституції СРСР повноважень Президента Союзу РСР до віце-президента СРСР Янаєва Г. І.
Із метою подолання глибокої всебічної кризи, політичної, міжнаціональної і громадянської конфронтації, хаосу і анархії, які загрожують життю і безпеці громадян Радянського Союзу, суверенітетові, територіальній цілісності, свободі і незалежності нашої Вітчизни, виходячи з результатів всенародного референдуму про збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік;
Керуючись життєво важливими інтересами народів нашої Батьківщини, усіх радянських людей.
Заявляємо:
1. Відповідно до статті 127(3) Конституції СРСР <...> і йдучи назустріч вимогам широких верств населення про необхідність ужиття найрішучіших заходів щодо запобігання сповзанню суспільства до загальнонаціональної катастрофи, забезпечення законності і порядку, запровадити надзвичайний стан <...> на строк 6 місяців із 4 години за московським часом 19 серпня 1991 р. <...>
3. Для управління країною і ефективного здійснення режиму надзвичайного стану <...> створити ДКНС у СРСР у такому складі: Бакланов О. Д. — перший заступник Голови Ради Оборони СРСР, Крючков В. О. — міністр внутрішніх справ СРСР, Стародубцев В. О. — голова Селянської спілки СРСР, Тізяков О. І. — президент Асоціації державних підприємств і об’єктів промисловості, будівництва, транспорту і зв’язку СРСР, Язов Д. Т. — міністр оборони СРСР, Янаєв Г. І. — в. о. Президента СРСР.
4. Установити, що рішення ДКНС СРСР обов’язкові для неухильного виконання всіма органами влади і управління, службовими особами і громадянами на всій території Союзу РСР.
1) Що таке ДКНС? Яким був його склад?
2) Яку мету ставили перед собою засновники ДКНС?
3) Чи можна стверджувати, що організатори ДКНС керувалися «життєво важливими інтересами народів нашої Батьківщини»? Наскільки здекларована мета ДКНС збігалася з їхніми реальними намірами і діями?
Із виступу Голови Верховної Ради Української РСР Л. Кравчука на українському телебаченні (19 серпня 1991 р.)
Шановні громадяни України!
Як стало відомо з інформації, переданої союзним телебаченням і радіо, у країні утворено Державний комітет із надзвичайного стану в СРСР. <...>
Що тут можна сказати? Відомо нам поки що далеко не все. Та й офіційні документи в нашу Верховну Раду поки ще не надійшли. Ясно, що потрібен і певний час, щоб правильно розібратися в тому, що відбувається зараз у країні.
Відповідні оцінки й висновки обов’язково будуть зроблені Президією Верховної Ради Української РСР.
Але не викликає сумніву, що в правовій державі все має відбуватися на основі закону, у тому числі й під час оголошення надзвичайного стану.
На Україні надзвичайний стан не оголошено. На всій території <...> працюють законно обрані і сформовані органи державної влади і управління.
Із заяви Президії Верховної Ради Української РСР
Президія Верховної Ради Української РСР зазначає: цілковитий аналіз і оцінки ситуації, що склалася після утворення Державного комітету з надзвичайного стану в СРСР, буде зроблено Верховною Радою Української РСР. <...>
До рішення сесії Верховної Ради Української РСР із цього питання положення постанов ДКНС у СРСР не мають юридичної сили на території України.
1) Яку позицію щодо серпневих подій 1991 р. зайняла Верховна Рада Української РСР?
2) Дайте власну оцінку виступу голови Верховної Ради Л. Кравчука.
3) Який вплив справила заява Президії Верховної Ради УРСР на ситуацію в республіці?
Із відозви Наради представників Народної Ради та демократичних організацій України (20 серпня 1991 р.)
...Нарада прийшла до висновку, що в СРСР відбувається державний переворот — владу намагається захопити антиконституційний комітет (ДКНС). Мета перевороту очевидна: припинити процес демократизації суспільства, відновити необмежену диктатуру КПРС, зупинити рух республік до державної незалежності, зберегти імперію.
Виходячи з цього:
1. Вимагаємо від Президії Верховної Ради України визнати утворення ДКНС антиконституційною акцією і заявити, що розпорядження цього комітету не мають на території України законної сили. <...>
3. Закликаємо Верховну Раду України не пізніше 22 серпня зібратися на надзвичайну сесію. <...>
4. Закликаємо військовослужбовців виконувати свій обов'язок: захищати свій народ і не підкорятись наказам державних злочинців...
1) Як вплинула на процес державотворення в Україні спроба державного перевороту ДКНС?
2) Якою була реакція демократичних сил України на спробу серпневого путчу ДКНС?
3) Які заходи пропонували представники демократичних сил на противагу наступу реакції?
Постанова Політбюро ЦК Компартії України у зв’язку із спробою антидержавного перевороту (22 серпня 1991 р.)
Політбюро ЦК Компартії України, оцінюючи драматичний розвиток подій останніх днів у країні, засуджує авантюристичну спробу антидержавного перевороту, учинену групою, яка стала на шлях грубого порушення Конституції СРСР.
1) Яка оцінка була дана спробі державного перевороту постановою Політбюро ЦК Компартії України?
2) Чи поділяєте ви її? Свою відповідь аргументуйте.
Указ Президента СРСР про скасування антиконституційних актів організаторів державного перевороту (22 серпня 1991 р.)
У ніч на 19 серпня група змовників захопила владу з наміром здійснити державний переворот. Цей злочин був припинений завдяки рішучим діям керівництва Росії, принциповій позиції інших республік, виступом москвичів, ленінградців, населення інших регіонів на захист демократії і конституційного порядку. Змовникам не вдалося направити армію проти народу.
Так званий ДКНС видав ряд актів, що мали на меті встановити диктаторський режим і звернути країну зі шляху демократичних перетворень. Уживаються необхідні заходи по ліквідації всіх наслідків змови і покарання винних.
Цим указом постановляю:
Скасувати всі рішення, видані ДКНС чи окремими його членами.
Усунути всіх членів ДКНС із постів, які вони займають.
Узяти до відома, що Генеральний прокурор СРСР порушив кримінальну справу щодо осіб, які брали участь у змові.
Президент СРСР М. С. Горбачов.
1) Чим закінчилася спроба державного перевороту в СРСР?
2) Яку оцінку діям ДКНС дано в наведеному джерелі?
3) Які заходи з ліквідації наслідків змови були проголошені в наведеному джерелі?
4) Дайте власну оцінку серпневим подіям 1991 р.
5) Які перспективи після цих подій відкривалися перед союзними республіками?
Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.)
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом у СРСР 19 серпня 1991 р.,
— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
— здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — України.
Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
1) За яких умов був прийнятий Акт проголошення незалежності України?
2) Яким чином у документі обґрунтовувалося право України на проголошення незалежності?
3) Порівняйте, як визначався державний статус України в Декларації про державний суверенітет та в Акті проголошення незалежності України.
4) У чому полягає історичне значення проголошення Акта незалежності України?
З Указу Президії Верховної Ради України про тимчасове припинення діяльності Компартії України (26 серпня 1991 р.)
...Із метою забезпечення умов розслідування справи та стабілізації суспільно-політичної ситуації, керуючись частиною другої статті Конституції Української РСР, Президія Верховної Ради України постановляє:
1. Припинити діяльність Компартії України до остаточного розслідування обставин, пов’язаних із державним переворотом 19—21 серпня 1991 р.
2. Міністерству внутрішніх справ України за участю народних депутатів опечатати всі службові приміщення партійних комітетів КПУ і взяти їх під охорону. Забезпечити збереження майна і документів від розкрадання, руйнування та знищення.
Голова Верховної Ради України Л. Кравчук
1) Чому було тимчасово припинено діяльність Компартії України?
2) Чи можуть нести рядові комуністи відповідальність за антидержавні дії керівництва?
Із Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції Української РСР»
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:
1. Заснувати пост Президента.
2. У зв’язку з цим унести до Конституції Української РСР такі зміни і доповнення:
Стаття 114(1). Президент УРСР є найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади. <...>
Стаття 114(5). Президент УРСР:
1. Виступає гарантом забезпечення прав і свобод громадян, державного суверенітету України, додержання Конституції і законів Української РСР.
2. Представляє Українську РСР у міждержавних і міжнародних відносинах.
3. Уживає необхідних заходів щодо забезпечення обороноздатності, державної і суспільної безпеки та територіальної цілісності республіки.
4. Очолює систему органів державного управління, забезпечує їх взаємодію з Верховною Радою УРСР.
5 липня 1991 р.
Голова Верховної Ради Української РСР
Л. Кравчук
1) Які причини обумовили необхідність заснування посади Президента?
2) Якими були повноваження Президента?
3) Яке значення мало запровадження посади Президента?
4) Укажіть, коли відбулися вибори першого Президента незалежної України.
а) 19 липня 1990 р.;
б) 24 серпня 1991 р.;
в) 1 грудня 1991 р.;
г) 8 грудня 1991 р.
5) Укажіть, хто став першим Президентом незалежної України,
а) Л. Кравчук;
б) М. Горбачов;
в) Л. Кучма;
г) Л. Лук’яненко.
Із заяви голів держав Республіки Білорусь, РРФСР, України
Ми, керівники Республіки Білорусь, РРФСР, України, відзначаючи, що переговори про підготовку нового Союзного Договору зайшли у глухий кут, об’єктивний процес виходу республік зі складу Союзу РСР й утворення незалежних держав став реальним чинником;
— констатуючи, що недалекоглядна політика Центра призвела до глибокої економічної та політичної кризи, до розпаду виробництва, катастрофічного зниження життєвого рівня практично всіх прошарків суспільства;
— беручи до уваги зростання соціальної напруженості в багатьох регіонах колишнього Союзу РСР, що призвело до міжнаціональних конфліктів із численними людськими жертвами;
— усвідомлюючи відповідальність перед своїми народами й світовим співтовариством і назрілою потребою в практичному здійсненні політичних та економічних реформ, заявляємо про утворення Співдружності Незалежних Держав. <...>
Президент РРФСР Б. Єльцин,
Президент України Л. Кравчук,
Президент Республіки Білорусь С. Шушкевич
8 грудня 1991 р.
м. Мінськ
1) Чи був, на ваш погляд, розпад СРСР неминучим?
2) Які зовнішні та внутрішні чинники сприяли розпаду СРСР?
3) Як у документі аргументувалася необхідність створення СНД?
4) Які завдання, виходячи з тексту документа, мала виконувати Співдружність?
Із книги Президента України Л. Кучми «Україна — не Росія» про роль України при демонтажі СРСР
Україні належить вирішальна роль і при демонтажі СРСР у 1991 р. Аж ніяк не республіки Прибалтики подали сигнал до виключення із Союзу для інших — на «прибалтів» і без того дивились як на відкраяну скибу. Відомі слова Горбачова «Я не мыслю себе СССР без Украины» не були просто фразою. Він як у воду дивився: СРСР доконав саме Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. А вже наступного дня, 25 серпня, по нашому, як то кажуть, гарячому сліду, проголосила свою незалежність Білорусія, 27 серпня — Молдавія, 30 серпня — Азербайджан, 31 серпня — Киргизія та Узбекистан.
1) Чи погоджуєтеся ви з твердженням Л. Кучми про те, що «Україні належить вирішальна роль при демонтажі СРСР у 1991 р.»? Свою відповідь аргументуйте.
2) Якими були наслідки розпаду СРСР?
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України