Підручник з Історії України. 9 клас. Бурнейко - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 6 Соціальні протести. Суспільно-політичний рух. Кирило-Мефодіївське товариство (братство).

Що у XIX ст. називали уроками та місячиною?

Якими були умови життя військових поселенців?

Як пов’язаний Харків з національним відродженням?

Упродовж уроку з’ясуйте, яким чином протестували проти існуючого ладу українські селяни, робітники, інтелігенція.

1. Соціальні протести селян.

Збільшення панщини, фізичні покарання, безправність — усе це викликало невдоволення у селян. Тому вони вдавалися до різних форм соціального протесту: подавали скарги до державних установ, псували знаряддя праці, відмовлялися виконувати повинності, масово втікали, підпалювали поміщицькі маєтки, чинили збройний спротив землевласникам, місцевій адміністрації і навіть урядовим військам. Усі ці форми боротьби проявлялися, зазвичай, у взаємозв’язку.

Наймасовішим і найтривалішим був селянський опір на Поділлі у 1813—1835 роках. Очолював його селянин-кріпак Устим Кармалюк. Повстанці переховувались у лісах. За увесь час протестів на Поділлі в них узяли участь близько 20 тисяч осіб. Кармалюк нападав на багатих і роздавав награбоване бідним. У 1835 р. ватажка підступно вбили із засідки.

Проти незадовільних умов життя також виступали військові поселенці, кожен день яких суворо регламентувала держава. Значними були повстання військових поселенців на Слобожанщині: 1819 р. — у Чугуєві, 1829 р. — у Шебелинській слободі. Виступи селян проти нав’язаного їм статусу військових поселенців траплялися часто і тривали до 1857 р., коли імперський уряд скасував військові поселення.

1. Назвіть форми протесту селян.

2. Яке селянське повстання вважають наймасовішим і найтривалішим?

3. Коли відбулися найбільші повстання військових поселенців?

Очевидець про панське свавілля та селянський опір:

«Грабував (поміщик) Євтихій, і суду над ним ніякого не було... Було, б’ють, б’ють (селянина)... а потім одкачають або підождуть день-два, поки очуняє, та знову, та отак аж до смерті забивали... Терпіли, терпіли люди, а далі зібралися баби та дівки, та й задавили його подушками».

1. Доведіть або спростуйте твердження: «Жорстокість породжує жорстокість».

Українська селянка кінця XIX — початку XX ст.

Активна життєва позиція Устим Кармалюк (1787—1835)

Подільський селянин (ймовірно У. Кармалюк). В. Тропінін

Ім’я (повне). Устим Якимович Кармалюк.

Народження. 1787 р. в с. Головчинцях (нині с. Кармалюкове Вінницької обл.).

Походження. Із сім’ї кріпаків.

Освіта. Умів читати, писати. Знав російську, польську мови та іврит.

Початкові умови формування особистості. З дитинства бачив, як поміщики знущаються із селян, що сформувало у нього дух протесту.

Особистість та соціальні протести. У 25 років Устим мав двійко малих дітей, але попри це поміщик віддав хлопця в рекрути (солдати) за його непокірну і запальну вдачу. Через рік Устим утік з військової служби, зібрав власний загін з невдоволених селян-утікачів і розпочав на Поділлі месницьку діяльність. Загін під проводом Кармалюка діяв з 1813 до 1835 року. Крім українців, у загоні були поляки та євреї. Повстанці нападали на обійстя поміщиків, купців, шинкарів. Відібравши майно і гроші, роздавали бідним. Чотири рази Устима ловили і засуджували до сибірського заслання, але щоразу він утікав. Карали різками, але це його не зупиняло. Убили Устима Кармалюка 1835 р. із засідки срібною кулею, бо вважали його характерником.

Результати діяльності. Устима Кармалюка називали «останнім гайдамакою», порівнювали з Робін Гудом. Шанували його сучасники. Завдяки народним пісням та добрим справам пам’ять про нього живе й донині.

1. З діяльністю якого українського месника можна порівняти діяльність Устима Кармалюка?

Детальніше про... переведення бузьких козаків у статус військових поселенців

У Херсонській губернії з 1803 р. було відновлено Бузьке козацьке військо, яке несло прикордонну службу, а Росія використовувала його у війнах. Коли у 1817 р. в Україні почали створювати військові поселення, у цей статус вирішили перевести бузьких козаків. Але звиклі до свободи козаки не хотіли її втрачати. Повстання тривало майже три місяці, проте закінчилося поразкою. Козаків покарали шпіцрутенами. Частину з них перевели у військових поселенців, а частину віддали у солдати. Керівників повстання Панаса Бабиченка та Герасима Гетьманенка заслали на службу рядовими в Сибірський окремий корпус.

2. Нові соціальні верстви в українському суспільно-політичному русі.

З появою в Україні фабрик і заводів виникла і нова соціальна верства — робітники. Хоч у 1846 р. кількість робітників становила 51,7 тис. осіб, але на законодавчому рівні їхні права не були захищені. Власники підприємств не дотримувалися техніки безпеки, тож часто траплялися каліцтва, а то й смертельні травми на виробництві. Робочий день сягав 15-16 годин, а оплата праці була низькою. За щонайменшу провину штрафували. Робітники боролися проти такої несправедливості: зверталися до місцевої влади зі скаргами; вдавалися до псування сировини та обладнання, підпалів виробничих приміщень, страйкували (колективно припиняли роботу на підприємстві). Придушувати спротив робітників підприємцям допомагала поліція, інколи — урядові війська.

У XIX ст. у Східній Європі, у тому числі в Україні, виникла нова соціальна верства — інтелігенція. Так називали людей розумової праці: діячів науки, культури, мистецтва, які здобули вищу освіту. Українська національна інтелігенція формувалася з представників різних соціальних груп — збіднілих дворян, міщан, колишніх козаків, синів священиків і вихідців із селян.

Одним з перших осередків формування національної інтелігенції в Україні став Харківський університет (1805 р.). Згодом інтелектуальний центр України перемістився з Харкова до Києва, оскільки тут у 1834 р. було відкрито університет Святого Володимира. Згідно із задумом російського уряду, Київський університет мав сприяти політиці русифікації на Правобережжі після польського повстання 1830-1831 років. Натомість він став центром історичних, етнографічних, археографічних (історія публікації джерел), філологічних (мовознавчих) досліджень і видань, а згодом — центром українського політичного руху.

1. Як робітники боролися за свої права?

2. Із представників яких соціальних груп сформувалася українська інтелігенція?

3. Де виникли перші осередки інтелігенції в Україні?

Джерело про віддачу в солдати студентів університету Св. Володимира. З рапорту київського коменданта (від 12 листопада 1837 р.):

«З числа студентів університету Св. Володимира, які ув’язнені у Києво-Печерській цитаделі за знайдені у них недозволені твори, двох — Павла Богдановича та Юлія Буяльського — записати в рядові і відправити на Оренбурзьку лінію...»

1. Чому студенти університету були віддані в солдати?

Університет Св. Володимира, Т. Шевченко, 1846 р.

Попрацюйте з картою «Кирило-Мефодіївське товариство (братство). Соціальні протести в Україні у першій половині XIX ст.»

1. Відшукайте на карті території, охоплені соціальними протестами.

2. З’ясуйте, чи є на карті інформація про активність української інтелігенції. Яка саме?

3. Кирило-Мефодіївське товариство (братство).

У січні 1846 р. у Києві виникла перша організація новочасної української інтелігенції — Кирило-Мефодіївське товариство (братство). Ініціаторами її заснування були молоді люди, пов’язані з Київським університетом: професор університету Микола Костомаров, студент останнього курсу Василь Білозерський і чиновник канцелярії київського генерал-губернатора Микола Гулак. Заснування братства ознаменувало початок першого (фольклорно-етнографічного) етапу українського національного відродження в Наддніпрянщині.

Мета і завдання братства викладені у програмних документах: «Книга буття українського народу» (або «Закон божий») і Статут Слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія. Їхніми авторами вважають М. Костомарова та В. Білозерського. Братчики критикували самодержавство та кріпацтво, а чинний устрій хотіли змінити на федерацію вільних слов’янських народів (за зразком США) з центром у Києві. Україна мала стати незалежною державою, повноправною учасницею федерації.

Свої ідеї члени товариства поширювали за допомогою прокламацій (звернень) «До братів українців» та «До братів великоросів і поляків». Братчики піклувалися про розвиток національної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, залучали до організації нових членів. У березні 1847 р. за доносом одного зі студентів товариство було викрите, а його учасники — засуджені та вислані у різні губернії Російської імперії.

1. Де й коли виникла перша організація української інтелігенції?

2. Назвіть програмні документи братства.

3. Коли і чому товариство припинило діяльність?

Детальніше про... учасників Кирило-Мефодіївського товариства (братства)

Окрім засновників — Миколи Костомарова, Василя Білозерського та Миколи Гулака, — членами товариства були: письменник Пантелеймон Куліш, полтавський поміщик Микола Савич, педагог Дмитро Пильчиков, студенти Київського університету Опанас Маркевич, Олександр Навроцький, Іван Посяда, Георгій Андрузький, Олександр Тулуб. Дружні стосунки з братчиками підтримував Тарас Шевченко. Ще близько ста осіб знали про існування товариства, хоча й не належали до нього.

Активна життєва позиція Тарас Шевченко (1814—1861)

Ім’я (повне). Тарас Григорович Шевченко.

Народження. 25 лютого (9 березня) 1814 р. у с. Моринці на Черкащині.

Походження. Батько Григорій і мати Катерина були кріпаками.

Освіта. Грамоти та читанню навчився у місцевого дяка. Малярству вчився спочатку теж у дяків, а згодом у Петербурзі в живописця Василя Ширяєва.

Початкові умови формування особистості. Батьки рано померли від важкої праці. Спочатку наймитував, згодом став слугою пана Енгельгардта. Удень працював, а ночами — потайки малював.

Особистість і українське національне відродження. Переїзд Енгельгардта до Петербурга докорінно змінив життя Шевченка. Тут завдяки новим друзям він став вільним, здобув диплом художника в Академії мистецтв та видав у 1840 р. збірку поезій «Кобзар». В Україну повернувся уже відомим художником і поетом. Молодь ставилася до Тараса Шевченка з благоговінням і навіть побожністю, з ним шукали знайомства, його усюди запрошували. У 1846 р. він відвідував засідання Кирило-Мефодіївського товариства (братства), де відразу відчув себе «своїм». Це був час найбільшого піднесення Шевченкової творчості. Поеми «Кавказ», «Сон», «Великий льох» та ін., як і програмні документи братства, засуджували соціальне й національне гноблення. Коли почались арешти кирило-мефодіївців, під час обшуку в Т. Шевченка вилучили рукописну збірку поезій, переважно антицарського змісту. Поета віддали у солдати в Оренбурзький корпус на десять років із особистою забороною царя писати і малювати. Заслання підірвало здоров’я Шевченка: помер він 47-річним. Поховали митця у Петербурзі, згодом прах перевезли до Канева (Черкащина).

Результати діяльності. Поет, прозаїк, драматург, художник, філософ, громадський та політичний діяч, пророк і символ України.

1. За допомогою слів-підказок самостійно сформулюйте результати діяльності Тараса Шевченка.

Жінка в історії Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш)

Ганна Барвінок — перша українська письменниця, яка писала прозові твори українською мовою. А ще — дивовижна жінка, з долею якої, наче хрещатий барвінок, переплелися долі кирило-мефодіївців. Василь Білозерський був її братом, Пантелеймон Куліш — чоловіком, а Тарас Шевченко — хорошим другом і навіть старшим боярином на весіллі. Тож арешт рідних для неї братчиків жінка сприйняла дуже боляче: вона втратила ще ненароджену дитину і більше дітей уже не мала. Усе своє тепло, усю любов віддала чоловікові: поруч з ним була в суді у Петербурзі, в Тулі на засланні. Пантелеймон, своєю чергою, підтримував дружину в її письменницьких починаннях. Повна збірка оповідань письменниці вийшла друком лише 1901 року. Кожне з них — яскрава й зворушлива замальовка із життя української жінки. Після смерті П. Куліша дружина заклала родинний хутір, щоб видати його твори. Сама ж померла в чужому домі на сирій долівці.

1. Сучасники називали Ганну Барвінок «ідеальною дружиною Куліша». Доведіть або спростуйте це твердження.

Дослідник про результати діяльності Кирило-Мефодіївського товариства (братства). Орест Субтельний (українсько-канадський історик):

«Воно (Кирило-Мефодіївське товариство (братство) привернуло увагу царського уряду... до потенційної небезпеки зростаючої національної свідомості українців; ліквідація товариства дала сигнал до наступу антиукраїнської політики й ознаменувала початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царатом».

Члени Кирило-Мефодіївського товариства (братства). Фрагмент гравюри

1. Продовжіть речення. Імперський уряд посилив антиукраїнські заходи, оскільки діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (братства) свідчила про... .

Коли в Україні відкрився Київський університет, ... в Іспанії було остаточно відмінено інквізицію, яку вважали найжорстокішою судово-слідчою організацією католицької церкви.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1834 р. — відкриття у Києві університету імені Святого Володимира;

— 1840 р. — перше видання у Петербурзі «Кобзаря» Тараса Шевченка;

— 1846—1847 рр. — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (братства).

2. Поясніть значення понять: інтелігенція; Кирило-Мефодіївське товариство (братство).

3. Підготуйте довідку про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (братства).

4. За схемою складіть розповідь про формування української інтелігенції у першій половині XIX ст. Поміркуйте, яка особистість поєднала осередки інтелігенції Харкова та Києва.