Підручник з Історії України. 9 клас. Бурнейко - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 5 Масонство, декабристський та польський рухи на території України.

Що таке Просвітництво?

Чому розпочалася французька революція кінця XVIII ст.?

Як діяла російська армія після втечі Наполеона з Росії у 1812 р.?

Упродовж уроку з’ясуйте, які результати для України мали суспільно-політичні рухи першої третини XIX ст.

1. Масони і Україна.

Масони були міжнародною організацією, яка складалася з масонських лож (клубів чи товариств) у містах світу. Головна мета масонського руху — об’єднання усіх народів світу в одну велику сім’ю на принципах свободи, рівності, братерства. Прихильники цього релігійно-етичного руху заперечували насильство та політику як засоби досягнення мети. Натомість закликали до морального вдосконалення людини, вважаючи, що лише вдосконаливши себе, можна вдосконалити суспільство. Поширення ідей Просвітництва, що засуджували абсолютизм та феодалізм, сприяло розгортанню в Україні масонського руху.

Масонські ложі в Україні були таємними клубами, учасники яких обговорювали на зібраннях перспективи розвитку українського та інших народів. При цьому лівобережні масонські ложі схилялися до ідеї загальнослов’янського єднання, а правобережні — до ідеї об’єднання українців з поляками. З-поміж масонських лож в Україні виділялись одеські «Понт Евксинський» і «Трьох царств природи», київська «З’єднаних слов’ян» та полтавська «Любов до істини». їхніми членами були службовці, лікарі, вчителі, військові, представники дворянських родин. Окрім українців, до лож належали росіяни, поляки, євреї, греки, італійці, французи та ін.

Із часом багато учасників масонських організацій в Україні розчарувались у пасивній діяльності. Дієвішу позицію зайняли члени полтавської ложі «Любов до істини». У 1821 р. вони підтримали ініціативу предводителя дворянства Переяславського повіту Василя Лукашевича та створили нову таємну організацію — «Малоросійське товариство». У програмному документі — «Катехізисі автономіста» — визначили мету організації: політична незалежність України. Це не могло не насторожити російський уряд. 1822 року імператор Олександр І заборонив масонські ложі й таємні товариства, оскільки вбачав у них загрозу для своєї влади.

1. Що таке масонство?

2. Назвіть масонські організації, що діяли в Україні. Хто до них належав?

3. Коли і з якою метою було створено «Малоросійське товариство»?

Детальніше про... історію масонського руху

Термін «масони» виник ще в добу Середньовіччя і дослівно означав «вільні каменярі». Тоді це були справді ремісники будівельних цехів, які могли вільно пересуватись європейськими країнами без будь-яких обмежень. Адже талант зодчих високо цінували у християнській Європі, де розгорнулося храмове будівництво.

У добу Нового часу масонами почали йменуватися члени таємних релігійно-етичних організацій, які хотіли «побудувати» новий досконалий світ. Себе вони називали будівничими, а Бога — головним архітектором світу. Тому символи масонського руху пов’язані з будівельною справою.

1. Всевидюче око — вічна присутність, спостереження і провидіння «Великого будівничого Всесвіту».

2. Косинець і циркуль — символи перепланування світу.

3. Кельма — символ зміцнення братерських зв’язків.

4. Прямець — символ істини.

5. Рівень — символ рівності між людьми.

6. Молоток — символ вдосконалення, позитивних змін.

Імперське законодавство. Указ Олександра І про заборону масонських лож та інших таємних товариств від 1 серпня 1822 року (витяг)

«Заворушення..., що відбулися в інших Державах через існування різних таємних товариств, з яких одні під назвою лож Масонських мали початковою метою творити добро, інші, таємно займаючись справами політичними, ...завдали шкоди Державам, змусили деяких ці таємні товариства заборонити. ...Я визнав за благо стосовно згаданих товариств постановити: 1. Всі таємні товариства, під якими назвами вони не існували би, як то: Масонські ложі чи інші, повинні бути закриті, а їх створення надалі не дозволяти».

1. Подумайте, про які заворушення йдеться у документі.

2. Декабристський рух в Україні.

Наполеонівські війни змінили не лише карту Європи, а й світогляд багатьох людей. Українські та російські військові, які взяли участь у закордонному поході проти французької армії, побачили, як живуть в інших європейських країнах. Тому вони більше не хотіли миритися із самодержавством. Неприйнятним для них було кріпацтво. Але якщо масони відстоювали ідею поступових змін у результаті морального самовдосконалення, то військові планували зміни через збройний державний переворот.

Для підготовки перевороту вони створили Союз порятунку, а після його розпуску — Союз благоденства. Це були таємні військові організації. Після розпаду Союзу благоденства 1821 року в м. Тульчин утворилося Південне товариство, лідером якого був полковник Павло Пестель. Товариство мало осередки у містечках Кам’янка і Васильків, а в 1825 р. до нього приєдналося «Товариство об’єднаних слов’ян» із Новограда-Волинського, котре утворили брати Андрій та Петро Борисови. Своє бачення нового державного устрою П. Пестель виклав у програмному документі — «Руській правді». Росія мала стати унітарною (єдиною, неподільною) республікою, тобто державою без монарха, якою управляли б обрані населенням органи влади. До цієї республіки мали увійти десять областей. Північне товариство створили 1822 року в Петербурзі. Його керівник Микита Муравйов написав проект Конституції Північного товариства. Майбутню Росію він бачив конституційною монархією з імператором і парламентом. За прикладом США країна мала поділятися на штати, але ні Південне, ні Північне товариства не передбачили окремого статусу для України. Програмні документи об’єднувала ідея скасування кріпацтва та повалення абсолютизму.

Державний переворот було заплановано на 1826 р., проте через неочікувану смерть Олександра І повстання перенесли на 14 грудня 1825 р., коли військові мали складати присягу новому імператорові. Хоча виступ у Петербурзі був придушений, 29 грудня 1825 р. у Василькові, поблизу Києва, розпочалося повстання Чернігівського полку, яке очолив підполковник Сергій Муравйов-Апостол, нащадок гетьмана Данила Апостола. Урядовим військам вдалося 3 січня 1826 р. придушити і цей збройний виступ. Керівників повстання стратили, кількасот учасників заслали до Сибіру, солдатів покарали шпіцрутенами (ударами довгих гнучких палиць) та відправили на Кавказ. Від російської назви грудня — «декабрь» — учасників повстання згодом почали називати декабристами.

1. Яким способом частина військових планувала змінити державне управління Росією?

2. Які таємні товариства створили військові? Якими були їхні програмні документи та мета?

3. Коли відбулося повстання у Петербурзі, а коли — на Київщині?

Жінка в історії Марія Волконська

20-річною красуня Марія Раєвська, донька відомого російського генерала, вийшла заміж за генерал-майора російської армії Сергія Волконського зі старовинного княжого чернігівського роду Ольжичів. За рік народила йому первістка Миколку. Та недовго тривало сімейне щастя. Звинувачений у спробі державного перевороту, декабрист Сергій Волконський був засланий до Сибіру. Заради коханого чоловіка Марія відмовилася від усього та поїхала за ним. Довгим був шлях у добровільне заслання: два місяці лютих морозів і завірюх. Марія мужньо витримала дорогу, але коли побачила закутого в кайдани чоловіка, впала на коліна і поцілувала кайдани, а тоді вже його самого.

Важко жилося колишній дворянці, яка звикла до розкоші, а тепер про свої витрати мусила звітувати начальникові рудника. Жила у простій сільській хаті, сама готувала їжу, палила в печі, носила воду. Коли мала вільну хвилинку, читала, малювала або ж в’язала. Ударом для жінки стала звістка з далекої України про смерть дворічного Миколки. Невдовзі у Волконських народилася Софійка, але вона не прожила і дня. Проте Марія не здалась, і Бог почув її молитви: народилися син Михайло та донька Олена.

У 1837 р. завершився термін заслання, але подружжю влада заборонила повертатися додому. Тож жили в Іркутську, де Марія навіть створила аматорський театр. Лише 1855 р. Волконські були поновлені у правах та отримали дозвіл на повернення додому. Померла Марія 1863 року і похована у с. Вороньки на Чернігівщині. Через два роки помер Сергій Волконський. Згідно із заповітом, його поховали в ногах у дружини.

1. Перед смертю батько Марії Волконської промовив: «Ось найдивовижніша жінка, яку я знав». Узагальніть одним реченням діяльність цієї дивовижної жінки.

Марія Волконська

3. Польське повстання 1830—1831 рр. та Україна.

На території України також розгорнувся польський національно-визвольний рух. Його причиною стало обмеження з боку російського уряду автономії Королівства (Царства) Польського, що утворилось у 1815 р. Було запроваджено цензуру, звужено повноваження сейму, а намісником став не польський шляхтич, а цесаревич Костянтин — брат російського імператора, який відчував себе тут повноправним господарем. Повстання, що розпочалося в листопаді 1830 р. у Варшаві, поширилося в Правобережну Україну. Мета повсталих — відродити Річ Посполиту в кордонах 1772 р. Їх надихали революційні події 1830 р. у Бельгії, яка відокремилася від Нідерландів і стала незалежною державою.

Щоб привернути на свій бік інші народи Російської імперії, поляки висунули гасло «За нашу і вашу свободу». До повстання долучилася польська шляхта Волині, Київщини та Поділля, а от українці не відгукнулися на цей заклик. Українських селян не влаштовувало збереження кріпацтва, а українську інтелігенцію не приваблювало прилучення Правобережної України до відродженої Польщі. Відсутність серед повстанців єдності, чіткого плану дій та підтримки українського населення Правобережжя російський уряд використав для придушення повстання у вересні 1831 року.

Згідно з вироком суду, що відбувся у Києві, керівників та учасників польського виступу було заслано до Сибіру чи віддано в солдати, переважно на Кавказ. Польських шляхтичів позбавили дворянських прав і маєтків. Хоча українці не брали участі у польському повстанні, але й вони теж упродовж тривалого часу відчували на собі його негативні наслідки. На Правобережжі було закрито польські школи та Кременецький ліцей, скасовано магдебурзьке право і чинність Литовських статутів, 1839 р. заборонено греко-католицьку церкву, збільшено кількість військових гарнізонів у містах, збудовано і забезпечено відповідним гарнізоном Нову Печерську фортецю у Києві.

1. Коли і чому розпочалося польське визвольне повстання?

2. Назвіть гасло повстанців. Як і чому поставилися до нього українці?

3. Які наслідки мало польське повстання для українців?

Зі звернення головнокомандувача російських військ Ф. Остен-Сакена до селян Правобережної України у 1831 році:

«Не вірте їм (польським повстанцям) і тих, які будуть намовляти і силувати до бунту, старайтеся схопити й доставити начальству. Ви вже ніколи не будете належати тим поміщикам, які повстануть проти законної влади».

Дослідник про становище селян після поразки польського повстання 1830—1831 років. Василь Верига (українсько-канадський історик):

«...(Російський) уряд зовсім не захистив їх від помсти (польських) панів. Становище селян стало ще гіршим, як воно було перед повстанням, і вони, стероризовані й позбавлені будь-якого захисту органів царської влади, втікали на південь України, в Херсонську й Таврійську губернії...»

1. Проаналізуйте зміст двох поданих документів. До чого закликав українських селян головнокомандувач російських військ?

2. Чи покращилося становище селян Правобережної України після поразки польського повстання 1830—1831 рр.?

Прапор польських повстанців з написом: «В ім’я Бога — за нашу і вашу свободу»

Нагайка

Попрацюйте з картою «Суспільно-політичне життя на українських землях наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.»

1. Відшукайте на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій.

Детальніше про... діяльність генерал-губернатора Малоросії Миколи Рєпніна

Коли розпочалося польське національне повстання, російський уряд у черговий раз проголосив створення на Лівобережжі козацького ополчення. На цей заклик відгукнулося чимало охочих: у травні 1831 р. до козацького війська записалося 8 тисяч чоловіків. Вони сподівалися, що уряд збереже за ними козацькі вольності.

Створенню козацького ополчення особисто сприяв генерал-губернатор Малоросії князь Микола Рєпнін. За його ініціативи місцеві дворяни придбали козакам обмундирування, коней та озброєння. Коли польське повстання було придушено, М. Рєпнін не розпустив козацькі полки, а й далі проводив для них військові навчання. Оскільки Рєпнін був одружений з онукою Кирила Розумовського, російський імператор занепокоївся, що князь хоче стати новим гетьманом. У 1834 р. М. Рєпніна було звільнено з посади генерал-губернатора, а козацькі полки перетворено в регулярні частини російської армії. Два полки розселили на Кубані, де вони й осіли.

Коли в Україні виникло «Малоросійське товариство», ... Мексика, яка триста років була іспанською колонією, проголосила незалежність.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1821 р. — створення таємної організації «Малоросійське товариство»;

— 1822 р. — указ Олександра І про заборону масонських лож і таємних товариств;

— 29 грудня 1825 — 3 січня 1826 рр. — повстання Чернігівського полку;

— 1830—1831 рр. — польське визвольне повстання;

— 1839 р. — царська влада ліквідувала греко-католицьку церкву на Правобережжі.

2. Поясніть значення понять: масони, декабристи.

3. Декабристу Михайлові Муравйову-Апостолу належить вислів: «Ми — діти 1812 року». Поясніть цей вислів і підготуйте повідомлення про діяльність декабристів.

4. Проаналізуйте схему. Складіть на її основі розповідь про суспільно-політичні рухи на території України. Визначте спільні та відмінні риси між рухами. Що символізує малюнок?