Підручник з Історії України. 9 клас. Бурнейко - Нова програма

§ 30 Події революції 1905—1907 рр. в Україні.

Які українські політичні партії діяли у 1905 році?

Колії в Західній Україні було створено першу «Просвіту»?

Якими були напрямки діяльності «Просвіт»?

Упродовж уроку з’ясуйте, який вплив мали революційні події 1905—1907 рр. на активізацію українського національного руху.

1. Причини революції. Перебіг основних революційних подій.

Революція 1905—1907 рр. у Російській імперії була зумовлена кількома причинами: а) погіршенням становища населення в результаті світової економічної кризи 1900—1903 рр.; б) відсутністю демократичних свобод: в) жорсткою політикою самодержавства в аграрному, робітничому і національному питаннях; г) поразками імперії у російсько-японській війні 1904—1905 рр. У неділю 9 січня 1905 р. в Петербурзі зібралася велелюдна, але мирна демонстрація протесту проти дій імперського уряду. Однак її розігнали, стріляючи на ураження, царські війська. Ця подія увійшла в історію під назвою «Кривава неділя» і стала початком революції 1905—1907 років.

У відповідь на «Криваву неділю» масові виступи охопили багато регіонів імперії, зокрема українські землі. У найбільших містах України — Катеринославі, Києві, Одесі, Миколаєві — розпочалися страйки, утворилися ради робітничих депутатів та профспілки. Протестний рух охопив навіть армію і флот. У червні 1905 р. вибухнуло повстання на чорноморському панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський» під проводом українців Григорія Вакуленчука і Панаса Матюшенка. Коли ж до нього наблизилася каральна ескадра російського флоту, то її матроси відмовилися відкривати вогонь по кораблю повсталих. У жовтні 1905 р. відбувся всеросійський політичний страйк, до якого в Україні долучилися робітники і службовці промислових міст.

Під тиском подій імператор Микола II видав Маніфест 17 жовтня 1905 р., що проголошував громадянські свободи, дозволяв створювати політичні партії та громадські організації, передбачав скликання парламенту Російської імперії — Державної Думи. Після опублікування Маніфесту утворилася низка політичних партій. До збереження імперії закликали монархісти, компромісу з владою — ліберали, ліквідації самодержавства — ліві політичні сили із соціалістичними гаслами. Активізували свою діяльність і українські політичні партії.

1. Яка подія стала початком революції 1905—1907 рр.? Якими були причини революції?

2. Які події стали відповіддю на «Криваву неділю»?

3. Що передбачав Маніфест 17 жовтня 1905 року? Хто видав згаданий документ?

Імперське законодавство. Основне з Маніфесту Миколи II від 17 жовтня 1905 року

1. Російським підданим дарувалися громадянські свободи: недоторканість особи, свободи совісті, слова, зібрань і союзів.

2. До участі в роботі Державної Думи допускалися ті суспільні верстви, які раніше були позбавлені виборчих прав.

3. Як непорушне встановлювалося правило про те, що рішення Державної Думи мали вищу силу за інші правові акти.

4. Передбачалося забезпечення можливості роботи у Державній Думі депутатам, вибраним від народу.

5. Державна Дума отримувала право контролю над діями уряду.

Детальніше про... загальноросійські та українські політичні об’єднання

Найвпливовіші загальноросійські партії: конституційні демократи (кадети), яких підтримували промисловці та інтелігенція, «Союз 17 октября» (октябристи) за сприяння землевласників; «Союз русского народа» («чорносотенці») — партія монархістів; есери та соціал-демократи — представники робітників і селян. У роки революції найактивнішою з-поміж українських партій була УСДРП (С. Петлюра, Д. Донцов, Л. Юркевич).

2. Революційні події на українських землях. Національно-культурний рух.

Якийсь час після опублікування Маніфесту революційний рух не згасав. У листопаді 1905 р. відбулися повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом Петром Шмідтом і виступ полку саперів у Києві під орудою підпоручика Бориса Жаданівського. Посилилися селянські виступи. У Великих Сорочинцях, що на Полтавщині, селяни в грудні 1905 р. на кілька днів захопили владу, обрали селянський комітет і встановили свої порядки. Проте зазнали поразки у сутичці з надісланими каральними загонами (загинули 63 особи). Згодом цю подію назвали Сорочинською трагедією.

Маніфест 17 жовтня сприяв ослабленню революційного та піднесенню національно-культурного руху на українських землях. Фактично перестали діяти Валуєвський циркуляр та Емський указ. Патріоти засновували українські видавництва, друкували українською мовою газети і журнали. 1905 р. в місті Лубни почала виходити перша в Російській імперії україномовна газета «Хлібороб». Першою щоденною українською газетою стала «Громадська думка» (м. Київ). Коли ж у 1906 р. вона була заборонена до друку, то її перейменували на «Раду» і видавали до 1914 року. Фінансував видання землевласник, громадський діяч і меценат української культури Євген Чикаленко. Загалом упродовж 1905-1907 рр. виходило близько 20 україномовних періодичних видань.

Наприкінці 1905 р. у Наддніпрянщині почали відкривати філії товариства «Просвіта». Головні його центри працювали в Києві, Катеринославі, Одесі, Миколаєві. Їх очолювали відомі діячі української культури: у Чернігові — М. Коцюбинський, у Полтаві — П. Мирний, у Миколаєві — М. Аркас. Відбулися зміни в освіті: у деяких школах почали навчати українською мовою; в Одесі Олександр Грушевський (брат Михайла Грушевського) викладав історію України, а в Харкові Микола Сумцов — історію української літератури. У Києві в 1907 р. було засноване Українське наукове товариство (УНТ), яке очолив Михайло Грушевський. Без штучних обмежень з боку влади пожвавився кооперативний рух.

1. Які революційні події відбулися в Україні наприкінці 1905 року?

2. Як Маніфест 17 жовтня 1905 р. вплинув на національно-культурний рух в Україні?

3. Як 1905 р. вплинув на поширення «Просвіт» та які зміни вніс у розвиток освіти?

Перший випуск газети «Хлібороб»

Сучасник подій про виступ селян у Великих Сорочинцях. Володимир Короленко (російський письменник):

«Ви відразу почали поводитися в Сорочинцях, як у завойованій країні. Ви звеліли «зігнати сход» і оголосили, що коли сход не збереться, то ви розгромите все село, «не залишивши від нього й пороху»... Ви поставили всіх на коліна, оточивши козаками з шаблями наголо і виставивши дві гармати. Ви власною рукою з розмаху били... по обличчю і передавали козакам, які, за вашим наказом, ...кидали (селян) у сніг, били нагаями по голові й обличчю, поки жертва не втрачала голосу, свідомості та людської подоби...».

1. Які емоції передає кожен з персонажів скульптурної композиції пам’ятника жертвам Сорочинської трагедії?

Пам’ятник жертвам Сорочинської трагедії в с. Великі Сорочинці. Нині на реставрації

1. Підготуйтеся за допомогою карти розповідати про події революції 1905—1907 рр. в Україні.

Детальніше про... газету «Рада»

«Рада» була непартійною газетою, хоча загальну лінію її визначало ТУП. «Рада» висвітлювала українське життя на усіх українських землях та відгукувалася на всі його громадсько-політичні й культурні вияви, чим долучилася до формування української свідомості від 1906 р. до початку Першої світової війни 1914 року.

Фрагмент сторінки газети «Рада»

Дослідник про «Просвіти» Галичини та Наддніпрянщини. Василь Верига (українсько-канадський історик):

«Після революції 1905 р. настали кращі можливості для зв’язків з Галичиною, з одного боку, та організації просвітянського життя на взір галицького товариства «Просвіта» — з другого. Але в Україні під російською займанщиною завдання «Просвіти» мусили відповідати місцевим потребам. Якщо в Галичині головним завданням культурних організацій була позашкільна освіта, то у царській Росії перед українськими просвітителями стояли безмежні завдання. Необхідно було пробудити й розкрити очі українському народові, на 80 відсотків неписьменному».

1. Які опосередковані свідчення про стан освіти в Галичині має цитата?

Будинок, в якому 1906 р. провела своє перше засідання Київська «Просвіта»

3. Діяльність українських парламентських громад у І та II Державних Думах. «Українське питання» в III і IV Державних Думах.

І Державна Дума розпочала роботу в 1906 році. Українські депутати у ній утворили Українську парламентську громаду на чолі з Іллею Шрагом та видавали часопис «Украинский вестник». Політичною платформою Української парламентської громади була автономія України. Михайло Грушевський підготував декларацію, що її мав виголосити з думської трибуни голова фракції. Проте імператор Микола II того ж року розпустив Думу, позаяк її діяльність не влаштовувала владу. В II Державній Думі (1907 р.) українські депутати утворили Українську думську громаду, яка видавала часопис «Рідна справа. — Думські вісті». Вони вимагали автономії України, запровадження української мови у систему освіти і державного управління, створення в університетах кафедр української мови, літератури, історії.

Оскільки II Державна Дума була так само непідконтрольна уряду, як і перша, Микола II 3 червня 1907 р. оголосив про її розпуск та прийняття нового виборчого закону, що забезпечив перевагу в Думі землевласникам та буржуазії. Ця подія стала державним переворотом і, по суті, відновила самодержавство. 3 червня 1907 р. вважають днем поразки революції.

Зміна виборчого законодавства була головною причиною відсутності у III (1907-1912 рр.) і IV Державних Думах (1912-1917 рр.) представників українського національного руху. Проте «українське питання» залишалося актуальним. У III Державній Думі воно стосувалося головно українського шкільництва і впровадження української мови в судочинстві. У IV Державній Думі «українське питання» депутати порушували переважно під час обговорення заборони святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Проте жодне з обговорюваних питань не вирішили на користь українського населення.

1. Якою була діяльність українських депутатів І та II Державних Дум?

2. Яка подія відбулася 3 червня 1907 року? Які вона мала наслідки?

3. З яких приводів порушували «українське питання» в III та IV Державних Думах?

Детальніше про ... українців у Державній Думі першого скликання

У Думі першого скликання 45 делегатів сформували власну депутатську фракцію. Головою її був адвокат і громадський діяч з Чернігова Ілля Шраг; серед членів були: Володимир Шемет та Павло Чижевський — від Полтавщини, Микола Біляшівський і барон Федір Штейнгель — від Києва, Андрій В’язлов — від Волині. Редактором «Украинского вестника» працював Максим Славинський, а секретарем — Дмитро Дорошенко. У виданні журналу взяли участь найкращі науковці України: О. Лотоцький, М. Туган-Барановський, М. Грушевський, І. Франко, О. Русов та інші.

Засідання І Державної Думи. 1906 р.

Із Програми Української думської громади в II Державній Думі:

«...політичне відділення від Росії кого-небудь з її безправних народів, — так само й України, — ми признаємо за неможливе і небажане... (Оскільки) відділення порушить загальну політичну рівновагу Європи, ...може викликати чужоземне втручання і закінчитися новим поневоленням народів, що шукають волі... По нашому глибокому переконанню, (оптимальною є) переробка державного урядування на національну і територіальну (краєву) автономію».

1.* Згадайте приклад із всесвітньої історії, що відповідає описаному в цитаті розвитку подій.

Василь Хвіст — активний член Української думської громади. Після перевороту 3 червня 1907 р. засланий у Сибір

Коли в Україні в Наддніпрянщині було обрано представників до II Державної Думи, ... в Австро-Угорщині запровадили загальне виборче право для чоловіків.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1905—1907 рр. — відбулася перша революція у Російській імперії;

— червень 1905 р. — повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський»;

— листопад 1905 р. — повстання моряків Севастополя, виступ саперів у Києві;

— грудень 1905 р. — повстання селян у Великих Сорочинцях на Полтавщині;

— 1905 р. — створення першої в Російській імперії україномовної газети «Хлібороб»;

— 1906 р. — почала виходити газета «Рада»;

— 1907 р. — заснування Українського Наукового Товариства;

2. Поясніть значення понять: страйк, «Кривава неділя», Сорочинська трагедія.

3. Підготуйте історичну довідку: «Діяльність українських парламентських громад у І та II Державних Думах».

4. Доповніть схему та, спираючись на неї, підготуйте розповідь «Вплив революції 1905—1907 рр. на життя українців».