Підручник з Історії України. 9 клас. Бурнейко - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 22 Практична робота № 4.

Кого називали хлопоманами?

Який зв’язок між Кирило-Мефодіївським братством і громадівським рухом?

Чим різнилися погляди Старих і Молодих Громад?

Тема. Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики.

Мета. З’ясувати, в яких обставинах розгорнувся культурницький етап українського національного відродження, перед якими викликами постало українське суспільство та як на них воно реагувало в середині-другій половині XIX століття.

Хід заняття

Завдання 1. Об’єднайтеся в пари. Ознайомтеся з документами практичної роботи.

Завдання 2. До викликів із довідки, що нижче, підберіть щонайменше по одному документові, який би ілюстрував реакцію в українському суспільстві на відповідний виклик. Зразок: V — 12.

Довідка. Виклики, що стояли перед українським суспільством XIX ст.

І. Відсутність національної української держави.

ІІ. Спроби стримувати національні прагнення українців з боку Російської імперії та польського національного руху.

ІІІ. Низький освітній рівень більшості людей, які зберігали українські традиції та мову.

ІV. Політична асиміляція аристократичної (шляхетської, козацько-старшинської) еліти українського суспільства.

V. Необхідність консолідації (згуртування) українського суспільства.

VI. Заперечення з боку польської та російської еліт (аристократичної, інтелектуальної і політичної) факту існування окремого українського народу та української мови.

№ 1 Учасник подій звертається до своїх ідейних опонентів. Володимир Антонович (ідеолог хлопоманівського руху):

«Якщо ви хочете бути послідовними демократами і служити народу, то мусите визнати, що більшість народу на Правобережній Україні становлять українці. Отже, поляки-шляхтичі мають перед судом совісті два виходи: або полюбити народ, серед якого вони живуть, ...повернутися до його національності і невтомною працею і любов’ю спокутувати те зло, що було завдано українському народові їхнім класом, або залишитися у ролі визискувачів чужої праці і ворогів національного розвитку свого народу».

№ 2 Дослідник про приклад діяльності хлопоманів. Олександр Донік (український історик):

«Так, шляхтич Т. Рильський, котрий майже 40 років прожив у с. Романівка (сучасна Житомирщина), відкрив зразкову народну школу, в якій сам учителював. У власному господарстві він використовував агрономічні досягнення та технічні новинки, надавав односельцям допомогу в розв’язанні їхніх повсякденних проблем.»

№ 3 Дослідник про національні ідеї поляків, росіян та українців. Ігор Гирич (український історик):

«Українці стикнулися з впливами сусідніх національних ідей, але знайшли свій вихід на виклики часу, протиставивши польському елітаризму й аристократизму та російському централізму й авторитаризмові свою демократичну ідею рівноправності та громадського устрою. Проте за всіх позитивів громадівська теорія мала й свою суттєву ваду, бо погоджувалася з ідеєю бездержавності українського народу і можливості існування нації без власної держави».

№ 4 Дослідник подій про діяльність громадівців. Олександр Донік (український історик):

«Видання «Основи» стало потужним каталізатором розширення українофільських лав, до яких потяглась інтелігенція... Як правило, Громади об’єднували по кілька десятків науковців, викладачів, студентів, діячів культури з метою реалізації української національної ідеї».

№ 5 Дослідник про громадівський рух. Андрій Чуткий (український історик):

«...Вирізняють два етапи діяльності громад: 1859—1864 рр. та 1870—1890 рр. ...Громадівці ...(окрім іншого) видавали недорогу літературу для населення, створювали власні рукописні періодичні видання, проводили агітацію серед населення в контексті піднесення його національної свідомості на прикладах вітчизняної історії».

№ 6 Дослідник про здобутки українців на перетині інтересів польських та російських. Ігор Гирич (український історик):

«...Програвши повстання 1830 р., поляки втратили й свої ідеологічно-інтелектуальні переваги в краї. Було закрито Кременецький ліцей і Віленський університет, натомість росіяни у Києві відкрили в 1834 р. університет Св. Володимира, який мав освітньо й науково утверджувати споконвічну належність «Юго-Западного края» до Росії і російського народу. Проте наміри ці втілилися в життя не цілком. Адже саме університет Св. Володимира став одним з неофіційних центрів українознавчих досліджень...»

№ 7 Дослідник про спроби української інтелігенції поширювати українську літературу та освіту в Наддніпрянщині. Ярослав Грицак (український історик):

«Існування українських видань для простого народу вело б до відчуження України від решти Росії. ...загроза (для імперії) виникла тоді, коли українські науковці та письменники стали писати популярні речі. ...серйозність заходів уряду засвідчує той факт, що наприкінці XIX ст. знання української мови стало однією з умов вступу на цензорську службу».

№ 8 Дослідник про ідеал соціального устрою українців. Ігор Гирич (український історик):

«Український народ мав свій особливий соціальний устрій — громаду. Ця громада мала принципову відмінність від польської ґміни і російської общини... Українська ж громада — самодостатній організм, який завдяки своїй самоорганізації виступив за соціально справедливий устрій, якому на перешкоді були польська шляхта і російський абсолютизм».

№ 9 Дослідник про діяльність Старої Громади. Андрій Чуткий (український історик):

«У 1875 р. громадівці також придбали газету «Київський телеграф», яка перетворилася на офіційну

трибуну українського національного руху, хоча і видавалась російською мовою».

№ 10 Дослідник про подвійну лояльність частини українців. Андрій Чуткий (український історик):

«В умовах утрати державності українська старшина наприкінці XVIII ст. та їхні нащадки в XIX ст. стали людьми з подвійною лояльністю. Вони залишалися «малоросійськими патріотами» у тому розумінні, що не цуралися своїх коренів, зберігали симпатію до своєї культури, до України як території, де вони народилися й росли. Одночасно в політичному розумінні вони ставали патріотами великої Росії,... куди включали і свою Україну».

№ 11 Учасник подій про українські національні перспективи. Пантелеймон Куліш (український письменник і громадський діяч):

«Українська мова й українська політична самостійність становлять проблему, для вирішення якої, може бути, будуть потрібні ще віка».

№ 12 Дослідник про один із наслідків діяльності громад. Ярослав Грицак (український історик):

«...громади завершили об’єднання двох регіональних струменів — правобережного та лівобережного, уособлених у двох лідерах тогочасного руху, Антоновичі й Драгоманові. Результатом цього стала кристалізація поняття «соборності» України».

Завдання 3. В життєписі Олександра Кониського відшукайте факти, які б підтверджували одну або декілька цитат дослідників (за вашим вибором).

Активна життєва позиція Олександр Кониський (1836—1900)

Ім’я (повне). Олександр Якович Кониський.

Народження. 18 серпня 1836 р. на хуторі Переходівка Чернігівської губернії (нині Ніжинського району Чернігівської області).

Походження. Батько був зубожілим поміщиком із Чернігівщини.

Освіта. Ніжинське дворянське училище. Чернігівська гімназія. Склав екстерном іспит на кандидата права в Ніжинському ліцеї.

Початкові умови формування особистості. Під впливом «Кобзаря» Т. Шевченка став писати українською мовою, за що й був виключений з гімназії.

Особистість і українське національне відродження. Працював у судах. Як адвокат надавав консультації й захищав знедолених. Був членом полтавської, а згодом київської Громади, організовував діяльність недільних шкіл. Написав читанку для українських шкіл. У 1863 р. був засланий до Вологди. Після повернення із заслання працював у редакції газети «Київський телеграф». Налагодив зв’язки з українськими діячами у Галичині. Брав участь у створені Літературного, а згодом і Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Разом з В. Антоновичем ініціював створення в 1897 р. Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО), що мала на меті об’єднати національно свідомих українців усієї Російської імперії. Підтримав ідею заснування у Києві видавництва «Вік». Став автором національно-духовного гімну «Молитва за Україну» («Боже, Великий, Єдиний!...»).

Завдання 4. Підготуйтеся обґрунтовано захищати результати своєї роботи з виконання завдання № 2 для обговорення у загальному колі.

Київська Стара Громада. Світлина 1873 р.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.