Підручник з Історії України. 9 клас. Бурнейко - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 13 Література. Театр. Музика.

Що називають романтизмом?

Чим прославився Іван Котляревський?

Хто досліджував український фольклор на початку XIX ст.?

Упродовж уроку з’ясуйте, наскільки розвиток української літератури, музику й театру був пов’язаний з усною народною творчістю.

1. Становлення сучасної української літературної мови.

Становлення нової української мови і літератури відбувалося під впливом усної народної творчості, романтизму та особливостей економічного й політичного розвитку українського суспільства. Завдяки створенню поеми «Енеїда» зачинателем сучасної української літератури став Іван Котляревський, а от перші прозові твори сучасною українською мовою написав Григорій Квітка-Основ’яненко. Сповнені української духовності, містики і гумору його «Маруся», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці» та інші принесли йому славу «батька української прози».

Із новою силою українська мова зазвучала у творах великого українця, вірного сина свого народу Тараса Шевченка. Він писав зазвичай розмовною українською мовою, поєднуючи її, подекуди, з елементами церковнослов’янської мови, а окремі слова створював самостійно. У підсумку мова творів Тараса Шевченка набула природності та милозвучності, була спроможна передати почуття, надії і прагнення українського народу й стала основою для сучасної української мови. Твори «Гайдамаки», «Тарасова ніч», «Катерина» написані в дусі романтизму. Національно-визвольними мотивами пройняті поеми «Сон», «Кавказ», «Єретик». Спочатку твори Т. Шевченка переказували з уст в уста або переписували, а в 1840 р. вийшла друком його перша збірка «Кобзар».

Поряд з ним розкрився талант байкарів: Петра Гулака-Артемовського та Євгена Гребінки. У 40-х рр. XIX ст. також опубліковано кілька українських історичних повістей, а згодом — перший україномовний історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Відомий письменник Микола Гоголь писав свої твори російською мовою. Але він напрочуд вдало передав у них колорит тогочасного українського суспільства і змалював поетичний образ України. Твори «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Тарас Бульба», «Миргород» та інші забезпечили йому безсмертну славу.

1. Кого і чому називають «батьком української прози»?

2. Який внесок Тараса Шевченка у формування сучасної української мови?

3. Чим відомі Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, П. Куліш, М. Гоголь?

Тарас Шевченко «Тарасова ніч» (уривки). 1837 р.

На розпутті кобзар сидить

Та на кобзі грає;

Кругом хлопці та дівчата —

Як мак процвітає. [...]

Грає кобзар, виспівує —

Аж лихо сміється [...]

«Була колись гетьманщина,

Та вже не вернеться.

Було колись — панували,

Та більше не будем!

Тії слави козацької

Повік не забудем!»

Тарас Шевченко. Автопортрет. 1840 р.

Кобзар з поводирем. Тарас Шевченко. 1840 р.

1. Коли написано вірш? Які слова сьогодні написали б інакше? Чи багато у вірші таких слів?

2. Яку гаму почуттів міг викликати вірш у його слухачів майже 200 років тому?

3. Які відкриті та приховані заклики містить поезія?

4. За допомогою автопортрета Т. Шевченка зіставте вік письменника та зміст його поезії.

Активна життєва позиція Петро Гулак-Артемовський (1790—1865)

Ім’я (повне). Петро Петрович Гулак-Артемовський.

Народження. 27 січня 1790 р. у м. Городище Київської губернії (нині — Черкаської обл.).

Походження. Народився у сім’ї священика.

Освіта. Києво-Могилянська академія. З 1817 р. був вільним слухачем Харківського університету, але уже через рік став у ньому викладачем польської мови та російської історії і географії.

Початкові умови формування особистості. У сім'ї був сьомою дитиною. Ще під час навчання у Могилянці осиротів. Доводилося харчуватися недоїдками біля чумацьких возів, носити латаний сосновими голками одяг.

Особистість та творчість. Активну літературну діяльність розпочав у Харкові. Друкувався в «Украинском вестнике». Автор першої української віршованої байки — «Пан та Собака». Згодом написав «Тюхтій та Чванько», «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун» та інші, ґрунтовані на українському фольклорі. Свої твори байкар називав «казками», «приказками», «побрехеньками». Написав кілька поезій у дусі народних пісень. Здійснив переспіви текстів Горація, Міцкевича, Ґете у формі романтичних балад, вважаючи, що українська мова надає цим творам благородності, піднесеності, чутливості. Один із засновників «Українського журналу» при Харківському університеті. Був обраний членом науково-літературних товариств у Москві й Варшаві. Помер 1865 р. у Харкові.

Результати діяльності. Важка доля, педагог, громадська діяльність, перша українська байка, романтичні балади.

1. Сформулюйте результати діяльності, використовуючи записані курсивом слова.

Активна життєва позиція Євген Гребінка (1812—1848)

Портрет Є. Гребінки. А. Мокрицький

Ім’я (повне). Євген Павлович Гребінка.

Народження. 2 лютого 1812 р. на хуторі Убіжище (нині — с. Мар’янівка) на Полтавщині.

Походження. Із українського поміщицького роду козацько-старшинського походження.

Освіта. Ніжинська гімназія вищих наук.

Початкові умови формування особистості. У гімназії діяв літературний гурток. Його учасники ділилися враженнями про прочитане, обговорювали літературні новинки, читали власні твори. Євген Гребінка був активним учасником гуртка, а в гімназійному альманасі щотижня публікував свої твори.

Особистість та творчість. Займався літературною діяльністю на рідному хуторі. 1834 р. переїхав до Петербурга. Там він познайомився з діячами російської культури, друкував твори спочатку в російських журналах «Современник», «Отечественные записки» та ін. Познайомившись із Тарасом Шевченком, безпосередньо посприяв його викупу з кріпацтва та опублікуванню у 1840 р. «Кобзаря». Від 1841 р. Є. Гребінка випускав у Петербурзі україномовне періодичне видання — альманах «Ластівка». Перекладав українською твори О. Пушкіна. Писав ліричні та історичні поезії. Його роман «Чайковський» присвячений подіям Національно-визвольної війни українського народу. Особливе місце в творчості Є. Гребінки належало байкам, які він називав «приказками», оскільки в їхній основі були народні прислів’я. Світову славу приніс йому романс «Черные очи» («Очи черные, очи страстные...»).

Результати діяльності. Поет, прозаїк, байкар, меценат, світова слава.

1. Сформулюйте результати діяльності, використовуючи записані курсивом слова.

2. Театр.

На початку XIX ст. виник український професійний театр. Центрами театрального життя були Харків і Полтава. Першу українську професійну трупу організував у Харкові директор та режисер місцевого театру Г. Квітка-Основ’яненко. У Полтаві засновником театру став І. Котляревський. Театральний репертуар містив вистави як зарубіжних, так і вітчизняних авторів. Особливо популярними були п’єси «Наталка Полтавка» І.Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка, «Назар Стодоля» Т. Шевченка.

Перша половина XIX ст. у театральній культурі України позначена іменами видатних акторів Михайла Щепкіна і Карпа Соленика. Михайла Щепкіна викупили з кріпацтва полтавці за сприяння Івана Котляревського. Актор успішно виступав на сценах Харкова, Полтави, Києва, згодом працював у Москві. Театральна діяльність Карпа Соленика пов’язана з Києвом, Полтавою, Одесою і найдовше — з Харковом, де він очолював театральну трупу. Обидва митці зуміли створити незабутні театральні образи українців.

Чільне місце у театральному житті займав аматорський (непрофесійний) театр, переважно кріпосний (з акторами-кріпаками). Серед аматорських найвідомішими були театри поміщиків: Дмитра Трощинського в с. Кибинці на Полтавщині, Дмитра Гавриленка у с. Озерки на Полтавщині, Григорія Тарнавського у с. Качанівка на Чернігівщині. Мали свої кріпосні театри деякі польські вельможі у Правобережній Україні. На західноукраїнських землях перші аматорські трупи виникли напередодні революції 1848—1849 рр. Вони ставили п’єси І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, а також місцевих авторів — Миколи Устияновича, Степана Петрушевича та ін.

1. Де в Україні виникли перші професійні театри? Хто їх очолював?

2. Назвіть імена видатних акторів того часу.

3. Хто виконував ролі в аматорських театрах? Які п’єси переважали у репертуарі цих театрів?

Сцена з вистави «Наталка Полтавка». Сучасна постановка

Дослідники про особливості розвитку українського театру. Василь Шейко (український історик), Любов Тишевська (українська дослідниця):

Оформлюючись як професійне мистецтво, український театр черпав живлющі соки з різних джерел і, насамперед, ...звертався до народної творчості. Давні традиційні ігри та обряди (сватання, вечорниці, весільний обряд) використовували у своїх творах і Г. Квітка-Основ’яненко, й І. Котляревський, і Т. Шевченко. Народна пісня і танок, сатиричні вірші, героїчні думи, шкільна інтермедія були творчо переосмислені та відображені у практиці нової української драми й театру. Лірична пісня, соковитий гумор, народний комізм, побутова яскравість характерів — усе це ... (зумовлювало) своєрідність жанрів і стильових особливостей українського театру.

Назар Стодоля. Постановка 1954 р.

Активна життєва позиція Григорій Квітка-Основ’яненко (1778—1843)

Ім’я (повне). Григорій Федорович Квітка. За назвою родинного маєтку взяв псевдонім — Основ’яненко.

Народження. 18 листопада 1778 р. у слободі Основа (нині — в межах Харкова).

Походження. Із старшинсько-козацької родини. Батько був колезьким радником, завдяки чому набув дворянство.

Освіта. Навчався вдома, а потім — у Курязькій монастирській школі.

Початкові умови формування особистості. Родинне виховання сформувало у малого Григорія повагу до рідної мови, історії, фольклору. З дитинства брав участь у виставах аматорського театру. Другом сім’ї був Григорій Сковорода, твори якого хлопчик вивчав напам’ять.

Особистість та суспільне і творче життя. Григорій Квітка-Основ’яненко ініціював створення у Харкові Благодійного товариства, Інституту шляхетних дівчат, Харківської губернської бібліотеки і Харківського професійного театру. В 1812 р. став його директором. Свої перші твори друкував у журналі «Украинский Вестник», який видавав у 1816—1817 рр. Його кращі: повісті — «Маруся», «Сердешна Оксана», «Конотопська відьма»; комедійні п’єси «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», «Бой-жінка», які й досі з успіхом ставлять у театрах. Григорія Квітку-Основ’яненка шанобливо називають «батьком української прози».

Результати діяльності. Театр, драматургія, проза, громадська діяльність.

1. Сформулюйте результати діяльності, використовуючи записані курсивом слова.

3. Музика.

На розвиток музичного мистецтва вплинули культурні традиції минулого, які дбайливо оберігали кобзарі, бандуристи, лірники; найвідоміші з-поміж них — Остап Вересай, Іван Крижовський, Андрій Шут. У піснях, переказах, легендах, думах вони прославляли героїчне минуле українського народу, його боротьбу за соціальне і національне визволення.

Поширенню музичної грамоти сприяли музичні курси, які діяли при університетах, гімназіях, ліцеях. У XIX ст. виникли перші музичні товариства: Філармонічне товариство в Одесі, Симфонічне товариство аматорів музики та співу в Києві. Отож, почала розвиватись українська симфонічна музика. Набував розвитку хоровий спів. Хори виконували зазвичай церковну музику, однак у їхньому репертуарі були і народні пісні.

Музичне життя зосереджувалося переважно у Києві, Одесі, Харкові та Львові. Найвідомішим українським композитором першої половини XIX ст. був Йосип Витвицький. Він написав музичний твір «Україна» і варіації на тему української народної пісні «Зібралися всі бурлаки». Основою творчості українського композитора чеського походження Алоїза Єдлічки були збирання та обробка українських народних пісень, які згодом увійшли до збірки «100 малоросійських народних пісень». Він — також автор фантазії «Спогади про Полтаву».

1. Хто оберігав культурні традиції української минувшини?

2. Як розвивалось українське музичне мистецтво у XIX ст.?

3. Якими були досягнення Й. Витвицького й А. Єдлічки?

Коли в Україні були видані перші друковані примірники «Кобзаря» Т. Шевченка, ... у Великій Британії з ініціативи Р. Хілла впроваджені перші поштові марки. На них зображено профіль королеви Вікторії.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1798 р. — видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського;

— 1840 р. — перше видання у Петербурзі «Кобзаря» Тараса Шевченка.

2. Підготуйте довідку про українське музичне мистецтво у першій половині XIX ст.

3. Порівняйте життєвий шлях особистостей з рубрики «Активна життєва позиція».

4. Охарактеризуйте спільне та відмінне у розвитку різних галузей українського мистецтва, користуючись схемою, що нижче.

Сцена з вистави «Сватання на Гончарівці». Сучасна постановка.