Історія України. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Власов

§ 22. Епоха Голодомору мовою документів, свідчень, чисел. Практичне заняття № 5

1. Повсякденне життя селян наприкінці 20-х — на початку 30-х років XX ст.

Проаналізуйте фрагмент документа (джерело 1). Про які особливості колгоспного життя українських селян (що залишалися незмінними до кінця 30-х років XX ст.) дізнаємося з нього? Яку функцію виконували постійні бригади в колгоспах?

Джерело 1

«1) Жоден колгоспник не може використати свій робочий час поза колгоспом без дозволу на те в кожному окремому випадку правління колгоспу і бригадира його бригади. 2) Всі колгоспники повинні бути в певних виробничих бригадах. 3) Колгоспник, призначений на роботу, не має права вислати замість себе членів свого двору. 4) Колгоспник повинен виходити на роботу в певний час і без особливих нагадувань. 5) Перерви на сніданок і обід не дозволяються без розпорядження бригадира. 6) Колгоспники не мають права залишати роботу, доки не прийде наступна зміна. 7) Тільки у вільний від колгоспних робіт час колгоспник може працювати у своїй садибі. 8) Працездатних членів колгоспу, які кілька разів не прийшли на роботу без поважних причин, правління колгоспу може притягнути до роботи обов'язковим порядком».

«Тимчасові правила трудового розпорядку в колгоспах», затверджені ЦК КП(б)У у квітні 1933 р.

• 1. Проаналізуйте фотодокументи (джерела 2-4). Кого і що ви на них бачите? • 2. З’ясуйте, чому фотограф обрав саме такий ракурс, яку мету він перед собою ставив? • 3. Які деталі на фото свідчать про рівень добробуту цих людей, їхній моральний і психологічний стан? • 4. Чи співчуваєте ви їм? Можливо, у вас виникають інші відчуття, які саме? • 6. Чи можна твердити, що на світлинах відтворено справжній образ епохи? Чому? • 6. На підставі джерел 1-4 сформулюйте 4-5 тверджень про статус та спосіб життя українських селян на початку 30-х років XX ст.

«Активісти» виносять речі з хати «куркуля». Поділля. 1929 р.

Сім’ю «куркуля» виганяють з власного двору Донеччина. 1930 р.

Обід родини фотографа-аматора М. Боканя. Напис на фото: «300 днів (триста!) без шматка хліба до мізерного обіду. 2/IV, 1933 р. (російською мовою)». Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. 1933 р.

2. Джерела про причини Голодомору 1932-1933 рр.

Проаналізуйте один із поданих фрагментів джерел 5-7 за запитаннями та виконайте завдання. 1. Що це за документ? Про які процеси та явища в ньому йдеться? 2. Які висновки мав зробити Каганович (джерело 5) з настанов Сталіна? Що це означало для України? Чому радянське керівництво так трималося за Україну? Які особливості джерела 6 свідчать про його типовість? Якою була мета репресивних заходів? Чи виправданою була така жорстокість влади? Чому Сталін (джерело 8) наголосив на «широкому оповіщенні»? Навіщо генсеку було звертатися до українських селян? Чому телеграма (джерело 7) стала сигналом до масових обшуків, під час яких на підставі усних вказівок у селян забирали все продовольство? Підготуйте повідомлення з аналізом джерела.

Джерело 5

«Найголовніше сьогодні Україна. Справи на Україні геть погані. Погано за партійною лінією. Кажуть, що у двох областях України (здається, у Київській й Дніпропетровській) близько 50 райкомів висловилися проти плану хлібозаготівель, визнавши його нереальним. У інших райкомах справи, подейкують, не краще. На що це схоже? Це не партія, а парламент, карикатура на парламент. Замість того, щоб керувати районами, Косіор увесь час лавірував між директивами ЦК ВКП й вимогами райкомів і от - долавірувався до ручки. Правильно казав Ленін, що людина, яка не має мужності піти в потрібний момент проти течії, не може бути справжнім більшовицьким керівником. Погано за лінією радянською. Чубар - не керівник. Погано за лінією ГПУ. Реденсу (Станіслав Реденс з липня 1931 р. до січня 1933 р. — голова ДПУ УСРР) не під силу керувати боротьбою з контрреволюцією в такій великій і своєрідній республіці, як Україна.

Якщо не візьмемося саме зараз за виправлення становища в Україні, Україну можемо втратити. Майте на увазі, що Пілсудський не дрімає і його агентура на Україні набагато сильніша, ніж думає Реденс або Косіор. Майте на увазі, що в Українській компартії (500 тисяч членів, хе-хе) є не мало (так, не мало!) гнилих елементів, свідомих та несвідомих петлюрівців, врешті - прямих агентів Пілсудського. Як тільки становище погіршає, ці елементи не вагатимуться з відкриттям фронту усередині (й поза) партією, проти партії...»

Довірчий лист І. Сталіна Л. Кагановичу. 11 серпня 1932 р.

Джерело 6

«Розглянувши в порядку касаційному справу з вироком Дніпропетровського облсуду від 15 жовтня 1932 р. про Кліменко Анастасію Матвіївну, 55 років, селянку, міцну середнячку, засуджену за арт. 54 КК (артикул — застаріла назва статті або розділу будь-якого закону, розпорядження тощо) та за постановою ЦВК та РНК Союзу з 7.VIII.1932 р. до позбавлення волі в далеких місцях ув'язнення на 10 років з конфіскацією майна, з обмеженням у правах на 5 років. За те, що вона займалася крадіжками з колгоспних ланів шляхом зрізання колосків, де її було затримано на місці крадіжки з одним лантухом колосків. Покликання касатора на скасування арт. 351 КПК уваги не заслуговує, тому що міра соцзахисту відповідає скоєному та соцнебезпеці засудженої... А тому, керуючись арт. 365-370 КПК, суд ухвалив: касаційну скаргу залишити без наслідків, а вирок — у силі».

Ухвала касаційної колегії Верховного Суду УСРР 25 грудня 1932 р.

Джерело 7

«Повідомляється постанова ЦК від 1 січня 1933 р.: запропонувати ЦК КП(б)У і РНК УСРР широко сповістити через сільради колгоспи, колгоспників і трудящих одноосібників, що:

а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і прихований хліб, не репресуватимуться;

б) щодо колгоспників, колгоспів та одноосібників, які продовжують вперто ховати розкрадений і прихований від обліку хліб, застосовуватимуться найсуворіші заходи покарання, передбачені постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. (про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності)».

Телеграма І. Сталіна керівникам УСРР 1 січня 1933 р.

Проаналізуйте перелік причин Голодомору 1932-1933 рр. Визначте, які з них були безпосередніми провісниками Голодомору, а які засвідчили його кульмінацію.

ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 рр.

• Новорічна (від 1 січня 1933 р.) телеграма 1. Сталіна українському селянству з вимогою здати державі «прихований» хліб. Початок кампанії тотального пошуку й вилучення продовольства під орудою чекістів.

• Великі обсяги експорту хліба з метою одержати валюту, щоб оплатити замовлене за кордоном устаткування для новобудов важкої індустрії.

• Встановлення нереальних хлібозаготівельних планів, намагання виконати які призвело до конфіскації в селян усіх запасів зерна - насіннєвого, фуражного, продовольчого.

• Директива І. Сталіна від 22 січня 1933 р. про запобігання масовому виїзду селян, які потерпали від голоду, з УСРР і Кубанського округу Північно-Кавказького краю.

• Заборона на інформацію про голод у Радянському Союзі (діяла до грудня 1987 р.).

• Запровадження надзвичайною хлібозаготівельною комісією в Україні під керівництвом глави радянського уряду В. Молотова законодавства про натуральні штрафи (м'ясом і картоплею) щодо боржників із хлібозаготівлі.

• Реалізація Закону «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р. («закон про п'ять колосків»).

3. Документи про сутність Голодомору

Проаналізуйте джерела 8, 9 і виконайте завдання. • 1. Узагальнивши свідчення джерел, сформулюйте 2-3 твердження, які розкривають справжню сутність Голодомору 1932-1933 рр. • 2. Які факти, що про них ішлося в параграфі, підтверджують намір влади знищити частину української нації?

Джерело 8

«Становище з браком продовольства на селі виявилось тут, у Дніпропетровській області, набагато важчим і серйознішим, ніж я міг передбачити. Я просто завалений щоденними повідомленнями і матеріалами про випадки голодної смерті, опухання і захворювань від голоду. Останніми днями дедалі частіше надходять повідомлення про трупоїдство і людоїдство.

У таких містах, як Мелітополь і Бердянськ, за останні 2-3 тижні на вулиці підібрано по 3-4 десятки трупів. На залізничних станціях (тільки на великих, вузлових) підібрано, за даними ГПУ, близько 150 трупів людей, які померли від голодного виснаження. За даними обласного відділу ГПУ, кількість померлих від голоду або у зв’язку із захворюваннями, що загострилися на ґрунті голоду, становила на 1 березня близько 1600 чоловік. Кількість опухлих або хворих від голоду становила по 23 районах 16 000 чол. Ці дані подекуди, безсумнівно, перебільшені, однак вони не охоплюють ряд інших випадків, які ще не зареєстровані й, відповідно, не обліковані».

Лист керівника Дніпропетровської обласної парторганізації М. Хатаєвича до І. Сталіна. Березень 1933 р.

Джерело 9

«Найбільш уражені продзатрудненнями - Дніпропетровська, Київська області та Автономна Молдавська СРР. За кількістю сімей, що голодують, з найвищим ризиком захворювань і смертності передує Дніпропетровська область. Більшість тих, хто потерпає від голоду, - колгоспники. До них належать переважно багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровані також факти голоду серед колгоспників, що виробили велику кількість трудоднів, але не отримали в колгоспі харчових продуктів внаслідок розбазарювання і крадіжки хліба в момент збирання. Серед одноосібників зазнають продзатруднення багатосімейні, головним чином бідняцькі, господарства. Більшість із них останнім часом не вело сільсько господарської діяльності.

Сім'ї, що потерпають від голоду, харчуються різними сурогатами (кукурудзяними качанами і стеблами, просяним лушпинням, соломою, травою, гнилими кавунами й буряками, картопляним лушпинням, стручками акації тощо). Зареєстровані факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней. Зареєстровано 28 випадків людоїдства. Більшість із них відноситься до 3-ї декади лютого і початку березня. 19 випадків людоїдства з 28 припадають на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства».

Довідка ДПУ УСРР «Про продовольчі труднощі та вражені голодуванням райони України». 12 березня 1933 р.

На підставі матеріалу параграфа виконайте завдання. • 1. Скориставшись матеріалами параграфа, доведіть, що Голодомор 1932-1933 рр. був геноцидом українського народу. • 2. Чому, на вашу думку, керівники Кремля упродовж багатьох десятиліть приховували факти про Голодомор 1932-1933 рр.?

Доберіть конкретні факти до положень, що характеризують наслідки Голодомору.

Голодомор 1932-1933 рр. призвів: • до незворотної зміни демографічної ситуації; • руйнації селянського способу життя; • втрати традиційних цінностей; • переривання зв’язку між поколіннями; • втрати історичної пам’яті та, зрештою, зміни соціальної структури української нації; • ураження суспільної свідомості страхом та безпрецедентної деморалізації суспільства, ознаки якої подекуди виявляються й досі (постгеноцидний синдром).

Враження від уроку. У чому ви вбачаєте найтрагічніші наслідки Голодомору? Як ви гадаєте, чи цілком подолано ці наслідки? На ваш погляд, чому держава Україна прагне міжнародного визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом?

Проведіть самооцінювання за алгоритмом, описаним на с. 4 підручника.