§ 38. Античні міста-держави — осередки давньогрецької цивілізації на теренах України

Пригадайте, що таке Велика грецька колонізація. Коли і чому вона розпочалася? Де греки засновували свої колонії?

Чи знаєте ви, що побачити пам’ятки давньогрецької цивілізації можна і в музеях України? Варто лише детальніше дослідити історію Великої грецької колонізації та її сліди на південних українських теренах.

1. АНТИЧНІ ПОЛІСИ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом, укладіть опорний конспект «Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї». Орієнтовний план конспекту:

1. Назви та розташування найбільших грецьких міст-держав.
2. Державний устрій грецьких колоній.
3. Господарство та заняття жительок/жителів колоній.
4. Культура та релігійні уявлення грецьких колоній.

Пізнавально й цікаво

Чорне море мало незвичний для греків характер. Бурхливе, без островів, на яких можна було б зупинитися, вода чорного відтінку. Узбережжя населяли войовничі племена, що ускладнювало висадку переселенців. Тому греки спершу назвали це море Понт Аксинський — негостинне море. Однак невдовзі змінили назву на Понт Евксинський — гостинне море.

Інше море України — Азовське — в давньогрецьких документах називали Меотидою.

У VII—VI ст. до н. е. греки проникали в райони Північного Причорномор’я — територію півдня сучасної України.

Першу колонію на землях сучасної України вихідці з Мілету заснували на острові Березань біля Бузького лиману. Згодом були засновані й інші міста, які стали важливими осередками давньогрецької цивілізації в Північному Причорномор’ї: Тіра, Ольвія, Херсонес, Феодосія, Пантікапей.

Ольвію (з грец. — щаслива) вихідці з Мілету заснували в VII ст. до н. е. (647-646 рр. до н. е.) на правому березі Бузького лиману. Жителі/жительки міста (їх називали ольвіополітами) займалися сільським господарством та гончарним і металообробним ремеслами. Основну роль у торгівлі з Ольвією відігравало м. Афіни.

Археологи встановили, що місто було оточене мурами. У центрі гористої частини розташовувався центральний майдан — агора — з громадськими будівлями, гімнасієм (школа для хлопців), театром та іподромом. На теменосі (священному місці) були храми, святилища й жертовники на честь олімпійських богів. Місто мало водогін, лазні. За державним устроєм Ольвія, як і більшість грецьких колоній, була рабовласницькою демократією.

Статер — основна монета Ольвії (міжнародна валюта грецьких полісів протягом V ст. до н. е. — І ст. н. е.)

Дельфінчики — дрібна розмінна монета Ольвії (VII—IV ст. до н. е.)

У V ст. до н. е. (422-421 рр. до н. е.) греки — вихідці з Гераклеї Понтійської — заснували м. Херсонес («півострів»). Місто розташовувалось на скелястому мисі (околиця сучасного Севастополя), оточеному зручними для кораблів бухтами. Навколо жили ворожі племена таврів і кочових скіфів, тому херсонесити споруджували міцні оборонні стіни з фортечною брамою й вежами. Жителі вирощували виноград, зернові культури, розводили худобу, активно торгували з містами Північного Причорномор’я. Херсонес був демократичною рабовласницькою державою.

Руїни Херсонеса (сучасне фото) 23 червня 2013 р. Херсонес Таврійський включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

1. Поміркуйте, чи можуть українці нині вільно відвідати цю пам’ятку. Чому?
2. Яку загрозу історичні спадщині України становить нинішній стан пам’ятки?

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте текст і визначте, яку інформацію про державний лад, культуру Херсонеса можна з нього довідатись.

Клятва жителів Херсонеса

Клянуся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою, богами й богинями Олімпійськими та героями, котрі володіють містом, областю й укріпленнями херсонеситів:

я буду однодумцем у справі добробуту міста і громадян;
не порушу демократії, і тому, хто бажає зрадити або порушити, не дозволю й не приховаю разом з ним, але заявлю деміургам, що правлять у місті;
...не задумаю жодного неправедного діяння проти будь-кого з громадян, що не відійшли, й нікому, хто задумує лихе, не дозволю й не приховаю разом з ним, але заявлю й на суді подам голос за законами...

Місто Тіра було засноване в гирлі річки Тірас (сучасний Дністер) наприкінці VI ст. до н. е. — на початку V ст. до н. е. Жителі міста та околиць займалися землеробством, скотарством. Торгували з грецькими містами. На монетах карбували образи грецьких богів і богинь.

Засноване в VI ст. до н. е. на Керченському півострові м. Пантікапей лежало на березі глибокої зручної бухти, на важливому торговельному шляху, що сполучає Азовське море з Чорним. Пантікапей був розташований на укріпленому пагорбі — акрополі. У III ст. до н. е. Пантікапей став столицею багатого Боспорського царства (480 р. до н. е. — VI ст.), володіння якого охоплювали все східне узбережжя Криму, Таманський півострів і деякі райони в гирлі річки Дон.

Факт чи фейк?

Припускають, що в цьому театрі виступали Сіріск — перший відомий історик на землях України — та «батько історії» Геродот — автор праці «Скіфія», що розповідає про життя народів Північного Причорномор’я.

Виконайте мінідослідження доступних джерел історичної інформації та з’ясуйте, якими доказами оперують прибічники представленої інформації. Які історичні джерела можна залучити для доведення достовірності наведеної гіпотези?

Руїни театру в Херсонесі, спорудженого в першій половині III ст. до н. е. (сучасне фото)

З історією Боспорського царства пов’язане перше на землях України використання нафти. Про видобування «чорного золота» свідчать амфори з висохлою нафтою, знайдені поблизу м. Керчі.

Усі грецькі міста-держави Північного Причорномор’я активно торгували з місцевим населенням — спочатку зі скіфами, а згодом із сарматами. Грецькі товари (вино, оливкову олію, вироби ремісників, тканини, зброю, посуд, прикраси) обмінювали на хліб, продукти тваринництва, рабів.

У І ст. грецькі міста-держави потрапили під владу Риму. Остаточно вони були зруйновані в IV ст. навалою гунів.

Руїни Пантікапея (сучасне фото)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Античні міста-держави — осередки давньогрецької цивілізації на теренах України». Дайте відповіді на запитання.