Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Щупак

§ 20. Влада і суспільство в державах стародавнього Сходу

Розгадайте ребуси та розтлумачте закодовані в них поняття.

На попередньому уроці ви ознайомилися з державами стародавнього Сходу. Сьогодні ви дізнаєтеся, якою була влада монархів у давніх державах та як були влаштовані в них суспільства. Вашу пізнавальну мандрівку скеровуватимуть цілі освітнього дартсу.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА НА СТАРОДАВНЬОМУ СХОДІ

Читаємо й розуміємо

Прочитайте навчальний текст, визначте ознаки влади правителя в державах стародавнього Сходу та запишіть їх до схеми (працюйте в зошитах).

Стародавні держави зазвичай виникали там, де люди мусили вирішувати складні завдання для організації свого життя. Побудова іригаційних споруд і налагодження господарства потребували централізованого управління, тому в найдавніших державах влада правителів була надзвичайно сильною.

У кожній з давніх держав титули правителів мали різні назви: у Єгипті — фараон, у Китаї — ван, у містах-державах Шумеру (Месопотамія) — енсі або лугаль. Але об’єднувало їх те, що в більшості держав панували монархії — влада передавалася у спадок у межах правлячих родин по чоловічій лінії. Винятком були шумерські міста-держави, у яких на світанку їхньої державності посада енсі (правителя) була виборною, але поступово й тут влада правителів перетворилася на спадкову. Володарі перших держав мали необмежену владу над суспільством.

Жінок до управління державою не допускали. Хоча бували й винятки, коли державу за сприятливих обставин очолювали жінки і добре справлялися зі роботою правителів. Історія зберегла для нас імена могутніх правительок Єгипту.

Сильний володар мав уособлювати міць держави. Здебільшого правителів наділяли ще й священною владою: оголошували нащадками богів чи верховними жерцями (служителями культу).

Царі правили державою за допомогою знаті та жерців. За вірне служіння правителі роздавали їм землі, посади, нагороди. Монархи також призначали правителів регіонів. Вони здійснювали судову владу та збирали податки.

Усе населення держави поділялося на вільних і залежних людей. Працю селян і ремісників контролювали чиновники: наглядачі й писарі, які занотовували кількість зібраного врожаю або виготовлених виробів. Рядових громадян залучали також до державних робіт на будівництві каналів і гребель, громадських споруд, палаців і гробниць для царя та знаті.

У господарстві стародавніх цивілізацій застосовували працю рабів/рабинь. Майже всі вони були чужинцями, захопленими під час завойовницьких походів в інші країни. Вони могли належати державі, храмам або заможним людям. Оскільки господарство давніх держав було натуральним, то воно не потребувало великої кількості рабів. Основною робочою силою були селяни-общинники, ремісники.

Раб/рабиня — людина, що перебуває у власності інших людей і позбавлена будь-яких прав.

2. ПЕРШИЙ ЗБІРНИК ЗАКОНІВ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

У 1902 р. французька археологічна експедиція знайшла у перському м. Сузи (руїни міста нині розташовані в Ірані) чорний базальтовий стовп заввишки більш як 2 метри з клинописними написами. Дослідження текстів показало, що це — закони царя Хаммурапі. Їх вважають першими в історії людства записаними законами, створеними приблизно в середині XVIII ст. до н. е.! На камені збереглося 1638 рядків текстів законів, що розділені на 282 параграфи. Закони Хаммурапі врегульовували правосуддя, питання охорони майна всіх категорій населення, операції з нерухомістю та захист власності, покарання за злочини, сімейне і спадкове право, торгівлю та комерційну діяльність.

Стела з нанесеними на неї законами царя Хаммурапі (розташована в музеї Лувр у Парижі)

Один із приписів, висічених під зображенням, можна перекласти так: «Забезпечувати торжество правосуддя в країні. Викорінювати пороки і зло. Не допускати утисків слабкого сильним».

Вчені ретельно досліджують давні пам’ятки законодавства, адже за ними можна дізнатися багато цікавого про суспільні відносини в давніх цивілізаціях.

Мовою документів

Ознайомтеся з окремими положеннями законів Хаммурапі за документом і схемою та дайте відповіді на запитання:

• 1) дайте оцінку законам Хаммурапі: які з них ви вважаєте позитивними, а які здаються вам недосконалими або надто жорстокими;
• 2) чи всі члени суспільства були рівними перед законами Хаммурапі? Що в законах про це свідчить?
• 3) чому закони Хаммурапі захищали селян-общинників?
• 4) чи вважаєте ви можливим упровадження схожих законів у сучасному суспільстві? Обґрунтуйте свою думку.

Із законів Хаммурапі

Коли хто вломиться до чужого дому, на місці злочину вб’ють його. Коли хто припуститься грабунку і його схоплять, він буде убитий. Коли хто виб’є око високоуродженому, виб’ють йому око. Коли хто виб’є зуби рівному собі, виб’ють йому його зуби. Коли хто виб’є зуби одному з убогих, заплатить третю частину міри срібла. Коли будівничий побудував дім... і він завалиться і стане причиною смерті власника, — такого будівничого вб’ють.

3. СУСПІЛЬСТВА СТАРОДАВНІХ ДЕРЖАВ

Суспільства держав стародавнього Сходу були неоднорідними. Вони складалися з різних груп — соціальних верств, що мали чітко визначені права й обов’язки, привілеї.

Діємо: практичні завдання

Об’єднайтеся в групи та виконайте графічний проєкт «Соціальна піраміда давнього суспільства»:

• 1) прочитайте інформацію про суспільства окремих держав стародавнього Сходу та побудуйте піраміди, у ланки яких упишіть назви соціальних верств залежно від їхнього становища: найвище правителі, а нижче — всі інші;
• 2) зіставте створені соціальні піраміди суспільств різних країн і визначте спільні риси в структурі суспільств стародавніх цивілізацій.

Група 1

Давньоєгипетське суспільство

На вершині єгипетського суспільства був фараон. Писарі й урядники сформували вищий клас. На одну сходинку нижче були жерці (священники), лікарі та чиновники, що відповідали за будівництво, зі спеціальною професійною підготовкою у своїй галузі. Основну частину населення становили селяни, але вироблена ними сільськогосподарська продукція належала безпосередньо державі, храмові або знатній родині, яка володіла землею. Селяни мусили сплачувати трудовий податок і були зобов’язані працювати на зрошувальних або будівельних роботах у системі повинності. Художники та ремісники мали вищий статус, ніж селяни, але й вони були під контролем держави, працювали в цехах при храмах і отримували зарплатню з державної скарбниці. Рабство було відоме в Давньому Єгипті, але не набуло значного поширення.

Група 2

Система рангів у Китаї

Китайське суспільство було розподілено на п’ять рангів — груп. На чолі стояв ван — правитель, що називав себе «єдиним серед людей». Нижче стояли інші ранги, які чітко підпорядковувалися вищим. Історики називають різну кількість таких рангів, найчастіше — п’ять: ван, чжухоу, дафу, ші та шужень. Чжухоу (знать) присягали вану на вірність, зобов’язувалися ділитися з ним військовою здобиччю та виконувати його розпорядження. Дафу були начальниками кланів. На відміну від чжухоу, ці представники середнього прошарку китайської знаті не мали родових маєтків і годувалися з військової служби. Ші уособлювали дрібну китайську знать, були главами великих патріархальних сімей, з яких складалися клани. Шуженями в країні називали простолюдинів, рядових членів патріархальної сім’ї. У невеликій кількості існували й раби, але вони перебували поза системою соціальних рангів.

Група 3

Варни і касти в Індії

Найважливішою традицією Індії, що впливає на життя людей і культуру країни до сьогодення, є розподіл суспільства на варни й касти, який упровадили арії з другої половини І тис. до н. е. Варни — це замкнені групи різних за соціальним станом людей, належність до яких визначалася народженням.

Вищою була варна брахманів, до якої належали жерці та вчені, що правили країною. До варни кшатріїв належала військова знать. Вільні селяни й торговці становили варну вайшіїв. Варна шудрів — неповноправне населення, до якого належали збіднілі хлібороби, змушені займатися ремеслом, найматися на різні роботи. Крім розподілу за варнами, кожна людина належала ще й до певної касти — замкненої групи представників однієї професії, що жили в одному районі. Вищими були касти жерців, учителів і воїнів, а нижчою — каста «недоторканих». «Недоторкані» займалися забоєм худоби, прибиранням тіл мертвих і нечистот та іншими «брудними» заняттями.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Влада і суспільство в державах стародавнього Сходу». Дайте відповіді на запитання.

ІІ. Обговоріть у групі

Розгляньте малюнок «Соціальна піраміда давньоєгипетського суспільства». Спробуйте впізнати заняття людей, зображених на кожному щаблі. Чи схожа укладена вами під час роботи з текстом соціальна структура суспільства Давнього Єгипту із зображеною на малюнку?

ІІІ. Мислю творчо

Знайдіть в мережі «Інтернет» інформацію про відомих жінок стародавнього Сходу. Підготуйте повідомлення про одну з них. Розробіть проект першої сторінки журналу «Видатні жінки».