Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Щупак
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 17-19. Держави стародавнього Сходу на лінії часу
Відгадайте ребус і дізнайтеся, назву якої форми організації суспільства закодовано. За допомогою зображень-підказок пригадайте ознаки цієї форми та розтлумачте значення кожної з цих ознак у житті суспільства.
Сьогодні ми здійснимо історичну мандрівку найдавнішими державами світу, що виникли на стародавньому Сході. Нашу пізнавальну мандрівку скеровуватимуть цілі освітнього дартсу.
1. НАЙДАВНІШІ ДЕРЖАВИ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ. ЄГИПЕТ
Діємо: практичні завдання
Творчий проєкт «Найдавніші держави на лінії часу»
Дізнайтеся з тексту, коли на стародавньому Сході існували найдавніші держави та виконайте завдання:
- 1) визначте за текстом час існування та назви найдавніших держав стародавнього світу;
- 2) намалюйте лінію часу та позначте на ній час існування згаданих у тексті давніх держав (оскільки періоди існування деяких із держав збігаються, оберіть для кожної з них свій колір позначення);
- 3) позначте на лінії часу інші важливі події з тексту: роки правління царів, видання законів тощо;
- 4) користуючись картою на с. 91 позначте на контурній карті території держав стародавнього Сходу.
Найдавніші у світі держави були створені суспільствами Месопотамії і Давнього Єгипту. Спочатку це були невеликі державні утворення, але згодом вони об’єднувалися під владою одного правителя.
У IV тис. до н. е. в Єгипті виникло близько 40 держав. Після тривалої боротьби близько 3100 р. до н. е. південний цар Менес (з єгипетської Міна) створив у Єгипті єдину державу зі столицею в м. Мемфіс. До речі, Мемфіс вважали обителлю бога Птаха, грецькою мовою — Айгюптос. Від цього слова й походить назва країни — Єгипет.
Історія давньоєгипетської цивілізації тривала протягом майже 3 тис. років — від заснування єдиної держави Менесом до підкорення Єгипту римлянами у 30 р. до н. е. Цей час розподіляють на кілька періодів піднесення й занепаду. Період Стародавнього Царства (2686-2181 рр. до н. е.) залишив нам на згадку величні поховальні споруди правителів — піраміди Гізи і таємничого Великого Сфінкса. За доби Середнього Царства (2134-1690 рр. до н. е.) Єгипет перетворився на одну з наймогутніших держав тогочасного світу. Протягом існування Нового Царства (1549-1069 рр. до н. е.) Єгипет досяг вершини своєї могутності. Саме в цей період, за правління Мернептаха, царів Єгипту почали називати фараонами.
Палета фараона Нармера — рельєф на шиферному щиті, присвячений утворенню єдиної держави в Єгипті, IV тис. до н. е.
Пізнавально й цікаво
На думку вчених, відразу після побудови давньоєгипетські піраміди не були піщано-коричневими на вигляд. Вапнякове відполіроване покриття відблискувало яскраво-білим кольором під гарячим сонцем. А на вершинах пірамід сяяли завершальні камені, вкриті сплавом золота й срібла. Вони нагадували мініатюрні загострені піраміди на вершинах (кілька вцілілих фрагментів зберігаються в музеях). На жаль, з XIV ст. до н. е. облицювання та інші камені почали розбирати для інших будівельних робіт, і це тривало до XII ст. н. е.
Цифрова реконструкція єгипетської піраміди Budget Direct
Єгипетські фараони прагнули збагатити свою державу не лише розвиваючи господарство, а й здійснюючи завойовницькі походи в інші країни. Найвідомішим фараоном-завойовником був Тутмос III. Йому вдалося створити могутню державу, якій підкорилися Лівія, Ассирія, Вавилонія, Хеттське царство й острів Крит.
Найвищої могутності Єгипетська держава досягла за фараона Рамзеса II Великого. Він залишив своїм нащадкам величні споруди — храми та статуї, а також найдавніший відомий в історії мирний договір із царем хеттів.
2. МЕСОПОТАМІЯ: ШУМЕР, АККАД, ВАВИЛОН, АССИРІЯ
На відміну від Єгипту, шумери — стародавні мешканці Месопотамії — спочатку не створили єдиної централізованої держави. У IV тис. до н. е. на півдні Межиріччя (або Дворіччя), в Шумері, існувала велика кількість міст-держав. Кожне з них було невеликим за територією, складалося з одного великого міста із прилеглою сільськогосподарською округою. Між містами-державами йшла запекла боротьба за панування у Дворіччі. Деякий час центром було місто Урук.
Білий храм бога Ану і зіккурат в м. Урук (IV тис. до н. е.; сучасна реконструкція)
У середині III тис. до н. е. у місті правив Гільгамеш — улюблений герой шумерських та аккадських міфів. Легендарному Гільгамешу вдалося об’єднати під владою Урука такі міста, як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умму. Згодом провідну роль у Південному Дворіччі захопило місто Ур — одне з найдавніших і найбагатших у країні. Правителі Ура мали титул «лугаль Всесвіту» (тобто «правитель світу»).
Згодом майже вся земля Шумеру була об’єднана володарями міста Лагаш у Шумерське царство. Але воно існувало недовго і було захоплено новою державою семітських племен — Аккадом. Її цар Саргон близько 2296 р. об’єднав землі Дворіччя в єдине Аккадське царство. Воно простягалося від Перської затоки до Середземного моря. Однак вже в 2105 р. до н. е. і його царство розпалося, а міста Межиріччя відновили свою боротьбу за лідерство.
3. МЕСОПОТАМІЯ: ВАВИЛОН, АССИРІЯ. ПЕРСЬКА ДЕРЖАВА
Одним із найвпливовіших було місто Вавилон (від слів «баб-ілі» — брама Бога). Розквіт Вавилона припав на період правління царя Хаммурапі Великого (1792-1750 рр. до н. е.). Війнами і дипломатією він підкорив місто Урук, держави Марі, Ассирію та інші землі. За 42-річного царювання Хаммурапі Вавилон перетворився на столицю величезної держави, найбільший економічний, політичний і культурний центр Передньої Азії. Хаммурапі увійшов в історію як правитель, за якого вперше в історії були записані правові норми — закони. Вони були висічені на камені й тому збереглися до наших днів. Проте невдовзі після смерті Хаммурапі його царство занепало.
З кінця X ст. до н. е. в Північному Межиріччі запанували войовничі ассирійці. Ассирійська держава простягалася на величезні території від Перської затоки до Середземного моря. Її столицю Ніневію називали «лігвом левів».
У VII ст. до н. е. Ассирія почала слабнути, натомість свою могутність поступово відновив Вавилон, який став столицею Нововавилонського (Халдейського) царства. Йому підкорилися Сирія, Фінікія, Палестина, Аравія. За царя Навуходоносора II (605-562 рр. до н. е.) Вавилон став найбільшим містом стародавнього Сходу з населенням 200 тис. осіб. Багатства, які надходили в державну скарбницю з підкорених земель, дали змогу Навуходоносору II прикрасити Вавилон величними спорудами. Легенди свідчать, що за наказом царя для улюбленої дружини Амітіс було збудоване одне із семи чудес світу — висячі сади Семіраміди. Вражаючою спорудою була збудована в ці часи Брама Іштар — одна з п’яти міських брам Вавилона. До неї вела «вулиця процесій», оточена оборонними мурами. Невдовзі після смерті Навуходоносора II могутність правителів Вавилона ослабла. Останній правитель Вавилона Бел-шарр-уцур не переймався державними справами, весь час проводив у бенкетах і розвагах. Цим скористалися перси. У 539 р. до н. е. перський цар Кір II без особливих труднощів підкорив Вавилон.
Висячі сади Семіраміди (сучасний малюнок)
Брама Іштар (вигляд в експозиції Пергамон-музею в м. Берлін, Німеччина)
Перси населяли розташоване на схід від Дворіччя Іранське нагір’я. Деякий час Персія залежала від інших країн, однак у 550 р. до н. е. цар Кір II започаткував Перську державу. Перські царі здійснювали численні завойовницькі походи, завдяки яким їм вдалося створити могутню Перську імперію. Її межі простягалися від річки Інд на сході до Егейського моря на заході, від Вірменії на півночі до Нільських порогів на півдні.
Відбиток особистої печатки Дарія І
Значного піднесення Перської держави домігся Дарій І. Він навіть зазіхав на нинішні українські землі. Але скіфи, які тоді населяли наші землі, успішно побороти зазіхання перського володаря. Згодом величезна Перська імперія ослабла через повстання підкорених народів, виснаження від воєн і в 331 р. до н. е. була завойована Александром Македонським.
4. ІЗРАЇЛЬ І ЮДЕЯ
У стародавні часи розпочалася історія єврейського народу. Слово «євреї» означає, певно, «люди з іншого боку» ріки Євфрат. В Біблії розповідається, що першим євреєм був Авраам, який народився поблизу вавилонського міста Ур. Він був скотарем і кочував зі своїми великими чередами по Месопотамії, а потім прийшов до Ханаану (Палестини). Історики вважають, що розселення євреїв в Ханаані відбулося 4 тисячі років тому. У 1030 р. до н. е. легендарний цар Саул заснував державу Ізраїль. Після загибелі Саула в одній із битв із філістимлянами новим правителем Ізраїля став цар Давид (близько 1004-965 рр. до н. е.). Давид — улюблений герой єврейського народу, який прославився ще за царя Саула перемогою над велетнем Голіафом.
Давид установив владу над м. Єрусалим, що в пам’яті народу було пов’язане з життям патріарха (засновника роду) Авраама. Значно розширив межі держави, за нього царство Ізраїль стало найсильнішим у Передній Азії.
Давид і Голіаф (картина українського художника Олега Васяновича, 2014 р.)
Подумайте, чому ця біблійна історія широко відома вже протягом тисячоліть? Чому її згадують, коли говорять про сучасну війну Росії проти України?
Син Давида — цар Соломон (близько 965-928 рр. до н. е.) — прославлений у Біблії як мудрий і справедливий суддя. Та невдовзі після смерті царя Соломона держава розпалася на дві частини: Ізраїль (на півночі) та Юдею (на півдні). У 722 р. до н. е. зміцніла Ассирія знищила Ізраїль, через 40 років завдала поразки Юдеї. У 586 р. до н. е. вавилонський цар Навуходоносор II захопив Єрусалим, зруйнував Храм Соломона й остаточно знищив єврейську державу. Тисячі жителів Єрусалима зігнали до «вавилонського полону» й поселили в різних містах Месопотамії.
Так розпочалася історія євреїв у діаспорі — життя в розсіянні по різних землях, де євреї намагалися зберегти свою національну культуру.
Після завоювання Вавилонського царства Персією цар Кір дозволив юдейським вигнанцям повернутися на батьківщину. Тисячі євреїв повернулися до Єрусалиму і побудували Другий Храм, що був менший і бідніший за перший. Проте частина євреїв, розсіяна по країнам Сходу, на батьківщину не повернулася.
5. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ІНДІЇ Й КИТАЮ
На іншому кінці стародавнього Сходу в III тис. до н. е. землеробські племена заснували найдавніші на території Індії міста. Тут зародилася Індська (або Гараппська) цивілізація, розквіт якої припадав на 2300-1700 рр. до н. е. Найбільші міста з населенням близько 30 тис. жителів розташовувалися на місці сучасних поселень Гараппа й Мохенджо-Даро («пагорб мертвих»).
Мохенджо-Даро (художня реконструкція, Університет Міннесоти, США)
У III тис. до н. е. в Індію проникли племена аріїв, які змішалися з місцевим населенням. Поступово серед жителів долини Гангу з’явилася майнова нерівність, а вожді-раджі ставали царями, передаючи свою владу у спадок. Один із царів Чандрагупта Маур’я заснував наймогутнішу державу стародавньої Індії — імперію Маур’їв. А його онук Ашока (273-232 рр. до н. е.) зміг об’єднати в одній державі майже всю Індію.
Засновниками державності в Китаї вважаються легендарні правителі (їх історичність не доведена) Юй і Хуан-ді. Юй нібито підкорив річки, збудувавши іригаційні канали та дамби для запобігання повеням. А Хуан-ді (Жовтий імператор) вважався пращуром усіх китайців, захисником Китаю, винахідником багатьох культурних благ.
Найдавніша держава в Китаї, на думку сучасних істориків, існувала з 1600 по 1046 р. до н. е. Правителі династії Шан-Інь у цій державі носили титул ван. До цього періоду належать знахідки першої китайської писемності — ієрогліфічні надписи на панцирах черепах і гадальних кістках тварин.
Період правління династії Чжоу в Китаї відзначався нестабільністю і слабкістю влади династії. Численні війни призводили до збитків і розпаду держави. Лише у III ст. до н. е. володар царства Цінь Ін Чжен зміг об’єднати під своєю владою всю країну — була проголошена імперія Цінь (221-207 рр. до н. е.), а Ін Чжен став «першим імператором династії Цінь» — Цінь Ши Хуан-ді. Імператор провів низку реформ для впорядкування державних справ. Але жорстокість і деспотизм імператора викликали гостре невдоволення підданих.
Статуя Хуан-ді (Жовтого імператора) в сучасному Китаї
Унаслідок повстання під проводом Лю Бана династію Цінь було повалено. Натомість постала династія Хань, яка правила Китаєм з 206 р. до н. е. до 220 р. н. е. Цей період китайці вважають найважливішим у своїй історії — саме тоді сформувався китайський етнос.
Діємо: практичні завдання
Єгипетське військо в поході
- 1. Дослідіть ілюстрацію як історичне джерело. До якого виду історичних джерел належить зображена пам’ятка?
- 2. Визначте, яку інформацію про історію Давнього Єгипту можна дізнатися з її допомогою.
- 3. На основі зображення складіть розповідь про воєнний похід єгипетського війська.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Самооцінювання
Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Держави стародавнього Сходу на лінії часу». Дайте відповіді на запитання.
2. Логічні пари
Утворіть логічні пари між іменами правителів давніх держав і характеристикою їхньої діяльності.
1 Хаммурапі 2 Соломон 3 Рамзес II Великий 4 Ашока |
А Засновник династії Маур’їв в Індії Б Засновник Перської держави В Цар Ізраїльсько-Юдейського царства, що уславився мудрістю Г Вавилонський цар-законодавець Д Єгипетський фараон-завойовник |
ІІ. Обговоріть у групі
Обговоріть у класі зображені в тексті пам’ятки найдавніших держав. Висловте судження про рівень розвитку технологій у давніх державах. Які знання знадобилися для створення таких пам’яток?
ІІІ. Мислю творчо
Уявіть, що ви є дизайнером/дизайнеркою історичного часопису, присвяченого одній із давніх держав стародавнього Сходу. Розробіть оформлення обкладинки видання. За замовленням редакції, на ній потрібно вказати назву держави, зобразити її природу, одного з видатних правителів та історичне джерело, що датується часом існування держави.