Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Щупак

§ 10-11. Спільноти землеробів і скотарів на українських землях

Українці належать до тих народів, у житті яких сільське господарство (землеробство і скотарство) відігравало важливу роль протягом всієї історії. Розуміння значення вирощування хліба та розведення домашньої худоби відображене в усній народній творчості нашого народу.

• 1. Складіть зі слів у хмаринках українські прислів’я.
• 2. Поясніть, як у прислів’ях розкрито значення землеробства і скотарства в житті українського народу.
• 3. Назвіть, які відомі вам особливості природних умов України сприятливі для ведення сільського господарства.

Сьогодні ви дізнаєтеся про життя спільнот землеробів і скотарів на українських землях. В освітньому дартсі визначено цілі уроку.

На території України перші осередки землеробства сформувалися за доби неоліту. Досліджені такі хліборобські археологічні культури: буго-дністровська, лінійно-стрічкової кераміки, дніпро-донецька. Хліборобсько-скотарські племена мешкали в північному Прикарпатті та західній Волині.

1. КОЛИ І ЗВІДКИ ЗЕМЛЕРОБСТВО ПРИЙШЛО НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Діємо: практичні завдання

1. Розгляньте карту «Початок землеробства і скотарства на Землі» (с. 54) і визначте:

• а) коли на українських землях поширилися землеробство (рільництво) і скотарство;
• б) яким шляхом поширювалося землеробство на землях нинішньої України;
• в) де в Україні були осередки перших землеробів.

2. За підсумками роботи з картою складіть коротку розповідь про поширення землеробства і скотарства на українських землях.

2. ТРИПІЛЬСЬКА І СЕРЕДНЬОСТОГІВСЬКА АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Поступово під впливом природних умов на українських теренах сформувалися два осередки відтворювального господарства. У лісостеповій зоні люди переважно займалися землеробством, а скотарство відігравало допоміжну роль. А от жителі степових регіонів, навпаки, розвивали скотарство при допоміжній ролі землеробства. Про особливості світу землеробів і скотарів можна дізнатися, порівнюючи трипільську та середньостогівську археологічні культури.

Читаємо й розуміємо

Об’єднайтеся в дослідницькі групи та виконайте завдання.

• 1. Прочитайте історичні довідки про трипільську і середньостогівську археологічні культури.
• 2. Зіставте особливості життя носіїв трипільської і середньостогівської культур і визначте, що між ними спільного, а що — відмінного.

План дослідження

• 1. Час існування та територія розселення.
• 2. Головне заняття носіїв культури.
• 3. Матеріали для виготовлення предметів побуту і знарядь праці.
• 4. Особливості кераміки.
• 5. Спосіб життя.
• 6. Релігійні уявлення.

Група 1

Трипільська культура

У період енеоліту, наприкінці VI—III тис. до н. е., на території України, Молдови та Румунії жили племена трипільської археологічної культури. Її назва походить від назви с. Трипілля на Київщині, де в 1896 р. археолог Вікентій Хвойка під час розкопок знайшов давнє поселення.

Головним заняттям трипільців було землеробство. Для рихлення ґрунту застосовували рогові та дерев’яні рала, сучкуваті колоди дерев, а для розбивання грудок — рогові й кам’яні мотики. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо та бобові. Урожай збирали за допомогою кремінних серпів.

Розвиненим було тваринництво. Розводили велику і дрібну рогату худобу, свиней, коней. Важливу роль відігравали також мисливство, рибальство та збиральництво. Як транспортний засіб трипільці використовували запряжені одним чи двома волами сани.

Головними матеріалами для виготовлення знарядь праці в цей час і надалі залишався камінь, а також кістка й ріг. Проте трипільці користувалися й мідними речами, які вміли виготовляти самостійно. Важливим матеріалом у побуті була глина. Її широко застосовували для будівництва жител, виготовлення посуду, речей хатнього вжитку та культових атрибутів. Спеціалісти вказують на технологічну досконалість, розмаїття форм і призначень, а також естетичність оздоблення трипільського посуду характерним розписом.

Поселення трипільської культури розташовувалися біля великих і малих річок, струмків, у місцях, що містили природні захисні елементи. Деякі з них були додатково укріплені ровами. Забудова, як правило, велася в кілька концентричних кіл або овалів. У межах замкнутого контуру житла з’єднувалися глинобитними стінами, утворюючи суцільну стіну захисту. Таких ліній могло бути кілька. Поселення забудовувалися переважно наземними глинобитними з дерев’яним каркасом будинками та заглибленими землянками чи напівземлянками. Наземні будинки за конструкцією могли бути як одно-, так і двоповерховими.

Ранні поселення трипільців складалися з 10-15 жител. У період розквіту трипільської культури будували великі за розміром і чисельністю мешканців поселення, які називають протомістами — попередниками міст. У поселеннях налічувалося від 1600 до 2700 будівель. Про це свідчать археологічні дослідження стоянок трипільців біля сіл Майданецьке й Тальянки на Черкащині.

Поселення трипільців біля с. Тальянки на Черкащині (історична реконструкція)

Багату інформацію про культуру й духовний світ трипільців містить їхня кераміка. Антропоморфні глиняні вироби здебільшого передають образ жінки, з якою пов’язують існування культу родючості землі. Зооморфні статуетки найчастіше зображували бика. Виготовляли також статуетки птахів, ліпні моделі жител і транспортних засобів. Серед археологічних знахідок також є вироби, призначення яких вченими не встановлено. Наприклад, біноклевидні посудини. Ймовірно трипільці використовували під час релігійного обряду напування землі, щоб викликати дощ. Очевидно, землероби розуміли, що від опадів залежить урожай. Однак секрети цих знахідок, як і багато інших унікальних деталей життя й побуту трипільців, ще чекають на дослідження.

Група 2

Середньостогівська культура

Про життя племен скотарів на теренах України розповідають пам’ятки середньостогівської археологічної культури, що існувала із середини V до середини IV тис. до н. е. Назва цієї спільноти походить від трьох скель (стогів) у м. Запоріжжя. Тут вчений Аркадій Добровольський відкрив пам’ятки поселення, якому дали назву Середній Стіг.

Середньостогівська культура була поширена у степу та на півдні лісостепу України (південь Херсонської, Дніпропетровської, північ Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, схід Черкаської та схід Київської областей), у Північному Приазов’ї.

Основу господарства середньостогівців становило скотарство. Розводили велику та дрібну рогату худобу, коней і свиней. Дослідження археологічних пам’яток дали можливість стверджувати, що найбільшу частку домашньої худоби становили коні. М’ясо молодих коней і зрілих жеребців використовували і в їжу.

Знахідки відбитків пшениці-двозернянки, ячменю і проса свідчать, що допоміжну роль у господарстві середньостогівців відігравало й землеробство. Навесні середньостогівці сіяли поля, а потім вирушали випасати худобу. Восени вони поверталися зібрати врожай і підготуватися до зимівлі.

Для виробництва предметів побуту і знарядь праці використовували кремінь, кістки тварин, глину. Серед речей — високогорлі гостродонні посудини, оздоблені у верхній частині гребінцевим, шнуровим та іншим орнаментом, бойові молоти з рогу оленя, тесла, мотики, дрібні крем’яні вироби, глиняні статуетки людини, фігурки кабана, риби тощо. Виробництво кераміки мало домашній характер. Середньостогівці використовували в побуті й трипільський посуд. Це свідчить про розвиток контактів між трипільцями й середньостогівцями.

Скотарі також будували житла, хоча й вели напівкочовий спосіб життя. Зокрема, під час археологічного дослідження Деріївського поселення було виявлено два прямокутні в плані житла з господарською спорудою.

Знахідки решток воза у похованнях наштовхнули вчених на висновок, що люди, які населяли українські терени в добу енеоліту, використовували колесо.

Худоба була найбільшою цінністю та центром релігійних уявлень скотарських племен. Вчені припускають, що образам богів середньостогівці зазвичай надавали рис найшанованіших тварин.

Середньостогівці започаткували практику поховання померлих у курганах і встановлення на могилах кам’яних скульптур.

Діємо: практичні завдання

На основі здобутих знань про життя трипільців і середньостогівців виконайте завдання з історичною картою та візуальними джерелами історичної інформації.

1. Покажіть на карті «Землероби та скотарі на українських землях»:

• а) територію розселення землеробів і скотарів;
• б) місця виявлення поселень, які дали назви трипільській і середньостогівській археологічним культурам;

2. Запропонуйте доповнення до легенди карти: доберіть до умовних позначень тлумачення.

ЗЕМЛЕРОБИ ТА СКОТАРІ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Діємо: практичні завдання

На основі відомої інформації про особливості трипільської та середньостогівської культур упорядкуйте історичне лото: запропонуйте поєднати історичні ілюстрації з відповідними текстовими картками.

Факт чи фейк?

Любителями історії висувається багато гіпотез щодо унікальної ролі трипільців. Мовляв, вони створили першу землеробську культуру на планеті, винайшли плуг і писемність і головне — були предками сучасних українців.

Пропонуємо перевірити їх достовірність: оберіть одну з вище перелічених досягнень трипільців та спробуйте за допомогою додаткових історичних джерел інформації спростувати або довести правильність гіпотези.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Спільноти землеробів і скотарів на українських землях».

2. Історія на лінії часу

Позначте на лінії часу хронологічні межі існування трипільської та середньостогівської археологічних культур. Визначте: а) скільки тисячоліть розвивалася трипільська культура; б) скільки тисячоліть минуло до наших днів від часу появи середньостогівської культури.

3. Перевірте себе за допомогою онлайн-вправи.

https://cutt.ly/D8CoNFJ

II. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся в групи і складіть по два відкриті і по два закриті запитання до тем «Трипільська культура», «Середньостогівська культура». Запропонуйте однокласникам/однокласницям дати на них відповіді.

III. Мислю творчо

1. Підготуйте творчий інформаційний проект (презентацію, лепбук тощо) про одну із згаданих у параграфі археологічних культур.

2. Трипільська культура надихає не лише істориків, а й митців. Підготуйте творчий проект (презентацію, лепбук, виставку) «Трипільські мотиви в художній культурі».