Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Могорита

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 53. Римська держава в III—ІV ст.

Ми багато говорили про технічні здобутки римлян. На ілюстрації ви бачите елеполіс — самохідну багаторівневу облогову вежу з дерев’яних крокв, покритих шкурами і вогнезахисними матеріалами, яку рухали раби чи запряжені воли. На всіх рівнях розміщувалися пускові установки, тарани й озброєні воїни. За допомогою такої вежі штурмували неприступні стіни фортеці. Висота елеполісів становила від 28 до 50 м.

Елеполіс

Чому римляни мусили утримувати потужну армію?

1. Що зумовило чергову кризу в Римській імперії?

Процвітання Римської імперії значною мірою ґрунтувалося на праці рабів. Вони працювали скрізь, і їх було багато. Саме тому в Римській імперії переважала ручна праця.

Велика територія, постійні війни змушували Рим утримувати велике військо. Імператори спиралися на численний державний апарат. Усе це потребувало значних фінансів. Зростала кількість населення, і необхідно було виготовляти більше товарів та харчових продуктів. Господарі були зацікавлені в тому, щоб раби працювали краще. Із часом господарям заборонили тримати рабів у кайданках і карати їх. Тільки суд міг визначити ступінь провини раба. Зростала кількість вільновідпущеників.

Водночас чимало селян втрачало свою землю, перетворюючись на пролетарів — громадян без майна, які зрештою опинялися в Римі. Їх мешкало там майже 200 тис. На «хліб і видовища» римляни витрачали великі кошти.

Роздавання хліба в Римі. Фреска І ст.

Окрім господарської кризи, розпочався наступ племен варварів. Найбільше прикордонню дошкуляли готи. Але неспокійно було в усіх провінціях. Одна за одною вони робили спроби звільнитися від Риму.

• Чи можна вважати втрату громадянами землі загрозою існуванню держави? Пригадайте, хто з політиків Античності боровся з безземеллям громадян. Чим вони керувалися?

2. Як імператори намагалися подолати кризові явища?

За такої ситуації ніхто не міг довго втриматися на імператорському троні. Дехто з імператорів правив лише кілька місяців, дехто вмирав не своєю смертю. Частину імператорів посадили на трон легіонери. Так сталося, зокрема, з імператором Діоклетіаном, який був сином вільновідпущеника і пройшов усі щаблі військової служби. Зрозумівши, що не зможе вирішити всі проблеми самостійно, він призначив співправителя — Максиміана. Імперію було поділено на Західну та Східну. Для своєї резиденції Діоклетіан обрав м. Нікомедію, а Максиміан — м. Медіопан. Тож Рим перестав бути центром імперії.

Діоклетіан. Фрагмент статуї

Щоб упоратися з повстаннями, Діоклетіан збільшив чисельність армії. Для наповнення державної скарбниці було проведено перепис населення і визначено, скільки податків має надходити від певної провінції. Податки сплачували не тільки грошима, а й продуктами та товарами.

Діоклетіан відійшов від справ у 305 р. й оселився у своєму палаці в м. Спліті (на території сучасної Хорватії), де зайнявся вирощуванням овочів. Коли йому запропонували повернутися в політику, Діоклетіан відповів, що якби імператор побачив, яку він виростив на своєму городі капусту, то зрозумів би недоречність пропозиції.

Костянтин Великий. Мозаїка із Софійського собору в м. Константинополі

У 306 р. в запеклій боротьбі за імператорський трон переміг один із полководців — Костянтин. На честь цієї події він наказав спорудити в Римі тріумфальну арку. За Костянтина знецінену срібну монету замінили на золоту. Колонів, тобто залежних селян, прикріпили до землі, а містян — до місця проживання, що допомогло контролювати сплату податків. Своєю столицею Костянтин обрав м. Візантій на узбережжі Босфору, яке мало дуже вдале розташування — на перетині важливих торговельних шляхів. Згодом місто перейменували на честь імператора на Константинополь. Костянтин був першим імператором, який сам став сповідувати християнство, за що церква визнала його християнським святим.

У державі все було підпорядковано владі імператора, яка ґрунтувалася на силі армії та повній покорі підданих. Таку форму правління називають домінат.

За допомогою QR-коду прочитайте уривок з історичного джерела про розбудову Константинополя.

• Чи можна стверджувати, що Костянтин намагався зробити свою резиденцію не менш ошатною, ніж «Вічне місто». Чому імператори намагалися облаштувати свої резиденції подалі від Рима?

3. Коли імперію остаточно поділили на Західну та Східну?

Реформи Діоклетіана та Костянтина на короткий період відродили могутність імперії. Зміцнення влади, грошова реформа сприяли пожвавленню торгівлі. Однак армія найманців, що складалася з колонів і селян, поступово втрачала боєздатність. Тож імператорам доводилося залучати до солдатських лав варварів. Що вагомішою була допомога, то більший вплив мали їхні полководці при імператорському дворі. Варварські народи отримували дозвіл селитися на землях імперії, а за це несли прикордонну службу й отримували інші винагороди. У такий спосіб імператори сплачували відкуп та убезпечували столицю від нападів ними ж найнятих племен. Хоча це не завжди рятувало. У 395 р. після смерті імператора Феодосія імперію було остаточно поділено на Західну та Східну. Західна Римська імперія припинила своє існування в V ст., а Східна, або Візантійська, імперія проіснувала до середини XV ст.

Римська імперія

Західна

Східна

Столиця

Рим

Константинополь

Територія

Італія, Галлія, Іспанія, території колишнього Карфагена на Півночі Африки

Греція, Фракія, Мала Азія, провінції Близького Сходу, Єгипет

Рік падіння

476 р.

1453 р.

Запитання та завдання

1. Виконайте тестові завдання.

1. Варварські племена, які найбільше дошкуляли прикордонню Риму, — це

  • А готи
  • Б вандали
  • В франки
  • Г англи

2. Столицею Східної Римської імперії стало місто

  • А Рим
  • Б Медіопан
  • В Нікомедія
  • Г Константинополь

3. Імператор, який провів грошову реформу, замінивши срібну монету на золотий «солід», — це

  • А Август
  • Б Траян
  • В Діоклетіан
  • Г Костянтин

2. Яка ситуація в імперії спричинила реформи Діоклетіана та Костянтина? Якими були наслідки реформ імператорів?

3. Як ви вважаєте, поділ імперії на дві частини був необхідністю чи ні? Подискутуйте із цього приводу в кламсі.

4. Розв’яжіть хронологічну задачу.

• Константинополь було освячено та проголошено столицею імперії в 330 р. Обчисліть, на який рік перебування на імператорському троні Костянтина відбулася ця подія? Скільки років минуло з того часу?

5. Імператор Феодосій уславився боротьбою з язичниками (так християни називали тих, хто не визнавав їхнього віровчення). Своїм указом він заборонив викладати математику, бо в ті часи вона асоціювалася з магією. Було знищено бібліотеку з найціннішими рукописами в м. Александрії, а в 393 р. востаннє було проведено Олімпійські ігри.

Як ви оцінюєте такі дивні заборони? Чим, на вашу думку, вони були зумовлені та який вплив справили на розвиток культури?

6. Унесіть до тлумачного словника пояснення терміна «домінат».

7. Заповніть у зошиті таблицю.

Форма правління

Визначення

Для правління кого з імператорів характерна

Принципат

Домінат

Поміркуйте та розкажіть

• Про кризові явища, що охопили імперію в ІІІ ст.

• Про реформи, які здійснили Діоклетіан та Костянтин.