Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Могорита

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 31. Утворення Афінської держави

Грецький поліс — це крихітна держава, більшість жителів якої знала одне одного в обличчя. Центром поліса було місто, де скликали народні збори, розташовувалися храми та ремісничі майстерні. Тут проживала й основна частина населення. Місто стояло або безпосередньо на березі моря, або за кілька кілометрів від нього. Але на березі моря неодмінно була гавань чи порт. Наприклад, за 5 км від Афін знаходилася гавань Фалери, де було побудовано порт Пірей. Міський центр поліса міг бути оточений захисним муром. На центральній площі міста здійснювали торговельні операції, проводили спортивні змагання та загальнополісні свята. На території поліса було також кілька сільських поселень, однак міський центр був один. Ось чому поліс називають містом-державою.

Місто — центр давньогрецького поліса

Пригадайте випадки з історії, коли міста з прилеглими територіями ставали окремими державами.

1. Як утворився Афінський поліс?

Аттика, територія Афінської держави, — область Середньої Греції. Спекотний клімат, кам’янисті ґрунти, поклади срібла й глини — характерні ознаки цієї місцевості.

• Поміркуйте, якими були господарські заняття місцевого населення.

З появою ахейців в Аттиці утворилася держава у формі поліса із центром в Афінах. За міськими мурами розміщувався квартал демосу з лабіринтом вузьких вуличок. Житло знаті — евпатридів — у місті було більш просторим. Загалом надзвичайне скупчення людей спричиняло тисняву всюди.

Скелястий пагорб, на якому височів Акрополь — укріплена фортеця, оточували житлові квартали. Неподалік вирувала життям агора — ринкова площа. В Акрополі розміщувалися головний храм і скарбниця міста.

Під час вторгнення дорійців Аттика відстояла свою незалежність, хоча населення зазнало великих втрат. Посилилася роль демосу в житті поліса, що дало змогу сформувати засади демократичного управління. Вам уже відомо, що демократія — це форма державного управління за активної участі всього населення — громадян. В управлінні державою не брали участі раби та метеки — вільні переселенці з інших міст, які не володіли землею та будинками, а також жінки.

Основні державні питання вирішували на народних зборах. Згодом владу прибрали до своїх рук аристократи. Державою правила рада старійшин — ареопаг. Щороку на народних зборах обирали 9 архонтів з-поміж аристократів, які й управляли полісом. Демос не брав участі в управлінні державою. Іноді скликали народні збори, але на них тільки оголошували рішення влади.

Народні збори (еклесії) в Афінах

Родова аристократія багатіла, а народ злидарював. Селяни, не маючи змоги повертати борги, перетворювалися на рабів. Без запровадження змін держава була приречена.

Поясніть сутність демократичного управління. Ви вже ознайомилися з монархічним правлінням у державах стародавнього Сходу. У чому полягала відмінність між монархічним і демократичним управлінням?

2. Що відомо про реформування життя в Афінах?

Тривалий час елліни керувалися звичаєвим правом, тобто у вирішенні суперечливих питань покладалися на традиції та звичаї. Аристократія тлумачила їх на свою користь, та й суддями були представники саме аристократії. Простий люд вимагав упорядкувати закони. За правління Драконта близько 621 р. до н. е. в Афінах було створено перший збірник законів. За всі злочини, незважаючи на їхню тяжкість, передбачалося надзвичайно суворе покарання. Злодіїв страчували навіть за дрібну крадіжку. Вираз драконівські закони став крилатим та означає «надто суворе покарання».

Сучасний вигляд Акрополя та агори в Афінах

Коли Драконта запитали, чому він призначив такі жорстокі покарання за порушення законів, він відповів: «Я переконаний, що крадій заслуговує на смерть. А суворішого покарання я вигадати не зміг!».

Кому з правителів уперше спало на думку записати закони? Як ви вважаєте, чому закони Драконта передбачали таке суворе покарання? Порівняйте їх із законами Хаммурапі.

У 594 р. до н. е. першим архонтом обрали Солона, аристократа, який користувався довірою в демосу. Першим законом Солон скасував боргове рабство. В еллінів існував звичай: після взяття позики на землі боржника клали камінь. Якщо борг вчасно не повертали, землю відбирали, а її власник перетворювався на раба. Усі боргові камені було скинуто, а рабів-боржників викуплено на волю за державний кошт.

Селянам повертають землю

Усе населення за кількістю майна поділили на чотири групи.

• П’ятсотмірники — найбагатші громадяни, які мали право бути обраними на вищі посади. У часи війни були полководцями.

• Вершники — громадяни, які за власний кошт могли придбати коня та обладунки.

• Зевгіти — основна маса селянства. Не багаті, але й не бідні. За власний кошт мали купити собі озброєння і служити у важкій піхоті гоплітами.

• Фети — найбідніші громадяни. Їх не обирали на державні посади, але вони могли голосувати. У війську були легкою піхотою чи матросами на трієрах.

У період між народними зборами всіма справами керувала державна рада із чотирьохсот громадян — буле. Також було запроваджено суд присяжних, який розглядав суперечки між громадянами.

Засідання гелілеї — суду присяжних. Художня реконструкція

Реформи Солона закріпили приватну власність на землю, сприяли розвиткові ремесел. Селянам дозволили продавати вино й олію за кордон. Натомість аристократам заборонили вивозити за межі Аттики зерно.

Поміркуйте, чому так?

Змінилися й рабовласницькі відносини. Відтепер рабами були тільки чужинці.

Назвіть причини та зміст реформ Солона.

3. Як завершилося формування Афінської держави?

Закони Солона сприяли економічному розвиткові Афінської держави. Знать прагнула повернути втрачене, однак владу захопив Пісістрат, який захищав інтереси селян. Вам уже відомо про певні нововведення Пісістрата в інтересах народу. Окрім того, він увів податок — 1/10 прибутку. В Афінах було зведено чимало громадських споруд. Щоб догодити селянству, він узаконив свято на честь Діоніса, покровителя виноробства, розвиткові якого посприяли реформи Солона.

• Поміркуйте, чому саме Діоніса. І до чого тут селянство?

Пісістрат, як і його нащадки, був тираном, а безмежна влада, як відомо, розбещує.

За правління архонта Клісфена завершилося формування Афінської держави. Він продовжив перетворення, які розпочав Солон. Аттику поділили на 10 округів. Від кожного округу обирали по 50 представників до Ради п’ятисот. А ще обирали 10 стратегів, які керували армією та флотом.

Щоб запобігти поверненню тиранії, було запроваджено звичай остракізму. Громадяни, які мали право голосу, щороку писали на глиняних черепках ім’я найнебезпечнішої, на їхній погляд, людини для держави. Той, хто отримав найбільшу кількість голосів, мав залишити державу на 10 років.

Остракони — черепки для голосування

Запитання та завдання

1. Виконайте тестові завдання.

1. Місто-держава в еллінів — це

  • А поліс
  • Б ном
  • В цивілізація
  • Г держава

2. Головна торговельна площа міста в еллінів — це

  • А акрополь
  • Б торжище
  • В ринок
  • Г агора

3. У роки правління Солона було

  • А створено Раду п’ятисот
  • Б запроваджено звичай остракізму
  • В уведено податок — 1/10 на прибуток
  • Г населення поділено на чотири групи за кількістю майна

2. Заповніть у зошиті таблицю.

3. Порівняйте реформи Солона та Клісфена. Які з них мали на меті послаблення впливу аристократів на рід? Чому ми називаємо ці зрушення реформами?

4. Покажіть на карті область Аттика, місто Афіни та порт Пірей. У якій частині Еллади розташована Аттика?

5. Складіть і запишіть у зошит сенкан до слова демократія. Презентуйте в класі. Чому систему управління в Аттиці називають демократією?

6. Розгляньте ілюстрацію. Чим був вигідний остракізм демосу? Чи можна вважати це проявом демократії?

Звичай остракізму в Афінах

7. Унесіть до тлумачного словника пояснення термінів «поліс», «демократія», «реформи».

8. Складіть історичну загадку, яка б стосувалася одного з громадських діячів, про яких ішлося на уроці. Загадка повинна мати кілька речень, які вказують на діяльність персонажа, але не називають його. З кожним реченням він має бути дедалі упізнаванішим.

Поміркуйте та розкажіть

• Про становлення Афінської держави.