Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Гісем

§ 60. Слов'яни

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

• Чи доводилося вам чути назву «слов'яни»? Кого вона стосується? Які інші асоціації у вас викликає ця назва?

1. Найдавніші предки слов'ян

В античні часи територію сучасної України населяли різні народи. Як ви вже знаєте, вона була поділена на дві господарські зони: степову, де оселилися кочівники, та лісостепову, де жили осілі землероби. Мешканці лісостепу були місцевим (автохтонним) населенням цих країв. У VI—IV ст. до н. е. їх підкорили скіфи та змусили сплачувати данину рабами й зерном.

Вержиця — характерна прикраса київської археологічної культури. Пам'ятка зберігається в Київському археологічному музеї.

За часів панування в Причорномор’ї сарматів (III ст. до н. е. — III ст.) на північ від них мешкали носії зарубинецької археологічної культури, яких римляни називали венедами. На основі цієї культури в II—V ст. сформувалася київська культура. Люди — носії цієї культури були землеробами, а також тримали худобу, займалися ремеслом.

Українські землі в II—VII ст.

1) У долинах яких річок розташована прабатьківщина слов'ян? У яких напрямках вони розселилися в V—VII ст.?

2) Як називалися найбільші слов'янські племена VI ст.?

3) Назвіть напрямки переселення гунів і готів.

4) Знайдіть на карті межі розселення антів. У долинах яких річок вони жили?

Коли на українські землі переселилися готи, вони підкорили частину венедів. Так на території сучасних України, Молдови та Румунії сформувалася мішана гото-сармато-слов’янська культура, відома як черняхівська археологічна культура. Вона занепала після навали гунів у IV ст. Вчені її характеризують як провінційно-римську, тому що її носії перейняли від римлян технології в землеробстві та ремеслі, такі як металургія, виробництво скла та ювелірних прикрас. Ці люди користувалися римськими амфорами та римськими монетами.

Посуд зарубинецької археологічної культури. Пам'ятка зберігається в Національному музеї історії України в Києві.

Залізні застібки (фібули) зарубинецької археологічної культури. Пам'ятка зберігається в Національному музеї історії України в Києві.

• Висловіть припущення, про що може свідчити те, що люди черняхівської культури в побуті користувалися римськими виробами.

2. Анти та склавини

Спільноти зарубинецької, київської, черняхівської та деяких інших археологічних культур історики називають предками слов’ян. Це спільноти різних племен, які мали подібні мови й, вірогідно, спільних богів. У V—VII ст. слов’яни розселилися Центрально-Східною Європою. Цей процес називають Великим розселенням слов’ян. Він був складовою Великого переселення народів.

Глиняний посуд черняхівської археологічної культури. Пам'ятка зберігається в Національному музеї історії України в Києві.

Коли на території сучасної України готи зазнали поразки від гунів, раніше підкорені ними місцеві племена, які тепер називали антами, перейшли на південний берег Дунаю та осіли на Балканах і в Паннонії. Вони започаткували південну гілку слов’ян. Антів, що жили в Паннонії (сучасна Угорщина), у VI ст. підкорили кочові племена аварів. Відтоді антів не згадували в писемних джерелах.

Джерела повідомляють

Історик Прокопій Кесарійський про антів і склавинів (VI ст.)

Адже племена ці — склавини та анти, не керуються однією людиною, а здавна живуть у народоправстві й тому всі справи в них — вигідні та невигідні — ведуть спільно... Є в тих і інших єдина мова, абсолютно варварська... Та й зовнішністю вони один від одного не відрізняються: усі високі й сильні, волоссям не дуже світлі й не руді, але й не чорнокосі... ім'я у склавинів і антів колись було одне.

• Чи можна із цього уривка зробити висновок про спорідненість антів і склавинів? На основі яких тверджень?

Племена, які не були підкорені готами, рушили на захід, дійшовши до річок Одер та Ельба. Їх називали склавинами. Так сформувалися західні слов’яни.

Українські землі в часи гунської навали (близько 375—376 рр.).

Джерела повідомляють

Історик Прокопій Кесарійський про життя слов'ян (VI ст.)

Живуть вони [слов'яни] в убогих хатинах, розташовуючись далеко один від одного й міняючи наскільки можна часто місця своїх поселень. Вступаючи в битву, більшість іде пішою, маючи невеликі щити та списи, панциря вони ніколи не надягають... Спосіб їхнього життя невибагливий... у простоті вони зберігають грубий норов.

• Які відомості про повсякденне життя слов'ян можна отримати?

Місцеві племена, які залишилися в Подніпров’ї, утворили східну гілку слов’ян. Вони не об’єднувалися у великі племінні союзи, як анти та склавини, а жили окремими племенами.

• Як утворилися спільноти антів і склавинів? Від якої з них походять південні слов'яни?

3. Господарство

Давні слов’яни та їхні предки, що мешкали в лісостепах і лісах, вели осілий спосіб життя. Вони були переважно землеробами, вирощуючи жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, бобові та ріпу. Коли землі виснажувалися, вони переселялися на нові. Скотарство теж посідало вагому роль у їхньому господарстві. Вони розводили коней, велику рогату худобу, свиней, кіз, овець, свійську птицю. Займалися полюванням, рибальством і бортництвом (збирали мед і віск диких бджіл).

Поселення слов’ян і їхніх предків розміщувалися переважно на пагорбах поблизу річок. Вони були невеликими, часто не мали укріплень і розташовувалися на чималій відстані одне від одного.

Житло черняхівської археологічної культури. Такі житла мали плетені з лози стіни, обмазані глиною, та печі без коминів, тому вся кіптява залишалася всередині. Сучасна реконструкція в Національному музеї народної архітектури та побуту України в місті Переяслав (Київська область).

• Якими були основні господарські заняття давніх слов'ян?

4. Релігійні уявлення

Достовірно невідомо, чи мали слов’яни та їхні предки власну писемність. Збереглися писемні згадки про них від римських і візантійських істориків, але цих відомостей дуже мало. Наприклад, важко встановити, якими були релігійні уявлення давніх слов’ян.

Цікаво знати

Зміни в житті племен впливали на те, якими давні слов'яни бачили своїх богів. Наприклад, під час Великого переселення народів зазнав змін культ Велеса: його почали вважати богом скотарства, а згодом — і торгівлі. У давнину слов'яни в розрахунках замість монет часто використовували худобу, і так Велес став заступником торговців і договірних відносин. Він також став богом урожаю, оскільки, як вирішили слов'яни, поховані в землі предки захищають урожай.

Загалом слов’яни та їхні предки вірили в існування багатьох богів, духів, різних надприродних істот. Вони поклонялися духам предків, підносили їм жертви, щоб задобрити. Вчені намагаються досліджувати традиції та звичаї, що збереглися до наших днів, для того щоб скласти уявлення про вірування наших предків.

Жерців слов’яни називали волхвами. Вважалося, що вони володіють особливою мудрістю, здатні передбачити майбутнє.

• Чому зараз важко встановити достовірні відомості про релігійні уявлення давніх слов'ян?

СЛОВ'ЯНСЬКІ БОГИ

Стрибог	Бог — «батько»; уособлює похмуре небо, силу, що може бути як доброю, так і злою
Сварог	Бог — «син»; уособлює ясне спокійне небо, доброзичливий до людей, покровитель ковалів
Перун	Бог блискавки, покровитель воїнів
Дажбог	Син Сварога, бог сонця, «бог спеки»
Велес	Володар підземного світу, покровитель тварин
Род	Володар землі та всього живого

Джерела повідомляють

Історик Прокопій Кесарійський про релігійні вірування слов'ян (VI ст.)

...Вони (анти та склавини — Авт.) вважають, що один із богів — Творець блискавки — саме він і є єдиний владика всього, і йому приносять в жертву биків та всяких жертовних тварин... Проте шанують вони річки й духів, і деякі інші божества та приносять жертви також їм, і при цих жертвах здійснюють ворожбу.

• Які відомості про вірування давніх слов'ян можна отримати із цього уривка?

Слов'янське язичницьке капище. Сучасна реконструкція.

Язичницькі ідоли. Сучасна реконструкція.

Запитання та завдання

1. Поясніть, як ви розумієте, хто такі венеди.

2. Яку роль відіграли племена готів в історії давніх слов'ян?

3. Охарактеризуйте господарство давніх слов'ян. Як воно було пов'язане з природними умовами?

4. Дослідники відзначають, що серед артефактів черняхівської культури майже не трапляється зброя: її не зустрічають ані в похованнях, ані серед інших знахідок. Обговоріть у парах, які висновки можна зробити із цієї інформації.

5. Складіть схему розселення слов'ян. У межах якого більшого історичного процесу відбувалося Велике розселення слов'ян?

6. Пошукове завдання. Дізнайтеся, які артефакти давніх слов'ян і їхніх предків можна знайти в місцевих краєзнавчих, історичних або археологічних музеях. За можливості відвідайте такий музей (можна здійснити віртуальну екскурсію). Поділіться здобутою під час виконання завдання інформацією в класі.

7. У складі малих груп проведіть порівняльне мінідослідження «Слов'яни та інші сусіди Римської імперії».

8. Творче завдання. Розробіть власні зображення давньослов'янских богів.