§ 48. Найдавніша історія Риму

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

1. Чи відомий вам термін «республіка»? Що, на вашу думку, він може позначати?

2. Що, на вашу думку, означає бути громадянином?

1. Рим монархічного періоду

Певний час після заснування Рим мав одноосібних правителів. Латинською мовою їхній титул звучав як «рекс» (у перекладі з латини reх — цар).

Цар очолював військо, був головним суддею та жерцем. Усього за історію Риму було сім таких правителів. Деякі з них докладали багато зусиль до розбудови міста: так, у ньому було проведено каналізацію та споруджено оборонні стіни.

Форум у Римі. Сучасний вигляд.

Цікаво знати

Передостанній з царів, Сервій Туллій (578—534 рр. до н. е.), здійснив реформи, спрямовані на вдосконалення управління державою. Він замінив родоплемінний поділ суспільства на майновий і територіальний. Усіх громадян було поділено на класи. Залежно від майна і прибутків було виділено вершників, пролетарів та ще п'ять класів. Обов'язком кожного класу було надавати для армії певну кількість центурій, тобто сотень воїнів. Вершники мали сформувати — 18 центурій, І клас — 80 центурій піхоти, II клас — 22, IІІ клас — 20, IV клас — 22, V клас — 30, пролетарі — одну центурію. Процедура визначення майна називалася цензом (оцінкою). Кожний громадянин мав прибути до царя і повідомити про розмір свого статку. Усього налічувалося 193 центурії.

Також була змінена система голосування на народних зборах. Було визначено територіальні округи (триби). До народних зборів додалися збори по сотнях (центуріях — військово-територіальних підрозділах). Усі, хто ніс військову службу, збиралися на збори по центуріях — центуріальних коміціях, де і вирішували найважливіші державні справи. Кожна з них мала один голос у народних зборах.

Рекс Сервій Тулій

Цікаво знати

Коли Сенат призначав диктатора, він обов'язково вказував причину його призначення, наприклад «для ведення війни» тощо. Існує такий випадок, коли метою призначення диктатора було «для забивання цвяха у храмі Юпітера». Тут йшлося про виконання релігійного ритуалу.

Рекс мав дослухатися до ради старійшин, яка складалася із представників 300 шляхетних римських родів — Сенату (у перекладі — «старий»). Сенат обирав рекса та створював закони. Для того щоб закон набув чинності, його мали ухвалити Народні збори — зібрання всіх громадян Риму. Місцем їхніх зібрань була ринкова площа — форум. Сенат також збирався у спеціальній будівлі, розташованій на форумі.

• Які повноваження мав рекс у Римі?

2. Римська республіка

У 509 р. до н. е. у результаті повстання було повалено останнього римського рекса. Так Рим перетворився на республіку (у перекладі — «загальна справа»). Змінилася система управління Римом: тепер містом керували Сенат, Народні збори та виборні чиновники — магістрати.

Релігійні повноваження, які раніше належали рексу, перейшли до окремого жерця.

Сенат розглядав закони, які потім мали затвердити Народні збори, керував відносинами з іншими державами, скарбницею, наглядав за діяльністю магістратів. Рішення Сенату мали силу закону.

Народні збори могли ухвалювати або відхиляти закони, але не створювали їх.

Народні збори в Римі.

• Чим відрізнялися народні збори в Римі та Афінах?

Магістратів обирали терміном на рік. Сенат складався із 300 колишніх магістратів. Серед магістратів були два головних магістрати — консули. Вони були на чолі всіх інших магістратів, командували військом та керували набором до нього нових воїнів, скликали Сенат, головували на його зібраннях та стежили, щоб його рішення виконувалися. Консули могли скасувати рішення одне одного для того, щоб влада не зосереджувалася в руках однієї людини, як за часів монархів.

Обговорення в Сенаті. Художник Северіно Баральді.

Органи влади в римській республіці

• Хто здійснював судочинство в римській республіці?

Бронзова статуетка римського ліктора. І ст. до н. е. Пам'ятка зберігається в Інституті мистецтв Чикаго (США). Ліктори були чиновниками, які мали впроваджувати в життя рішення магістратів, а також супроводжували їх. Ліктори обов'язково носили на плечі в'язанку хворостин — фасції. Зараз фасції, іноді з топором, вважаються символом захисту державної влади.

За виняткових обставин, наприклад, війни або повстання, Сенат міг на шість місяців призначити диктатора — особливого магістрата, який зосереджував у своїх руках повноваження всіх інших (крім народних трибунів) магістратів. Людину, яка перебувала на посаді диктатора, не могли притягнути до відповідальності за якісь вчинки ні під час його перебування на посаді, ні після завершення терміну його повноважень.

1) На який період у Римі обирали магістратів?

2) Взявши за точку відліку легендарну дату заснування міста Рима — 753 р. до н. е., підрахуйте, скільки часу минуло від цієї події до проголошення Риму республікою.

Запитання та завдання

1. Пошукове завдання. За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, яким були здобутки Риму за період правління рексів.

2. Унаслідок яких подій Рим перетворився на республіку? Коли це відбулося?

3. Обговоріть у парах. Чим системи управління Римом монархічного та республіканського періодів відрізнялися між собою?

4. Як перекладається із латинської мови термін «республіка»? Чому, на вашу думку, римляни обрали саме таку назву для устрою своєї держави?

5. Як називалися органи влади у Римі, які мали такі повноваження:

1) ухвалювати закони;
2) пропонувати закони, відати зовнішньою політикою;
3) командувати військом.

6. У яких випадках запроваджувалася посада диктатора?

7. Перелічіть повноваження консулів. За допомогою методу «Фішбоун» (див. додатки до підручника) поясніть, чому було запроваджено цю посаду саме із такими повноваженнями, і чому консулів було саме двоє.

8. Які функції виконував римський Сенат за часів республіки? Хто міг стати сенатором?

9. Виправте помилки в реченнях.