Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Гісем
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 38. Полісний устрій Давньої Греції
ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ
• Чому, на вашу думку, міста є однією з ознак цивілізації?
1. Поліси
У «темні віки» Греція була роздроблена: окремі міста мали різні способи організації влади, єдиного правителя над ними не було. Проте її населення відчувало спорідненість. Давні греки називали себе еллінами, а свою країну — Елладою.
Елліни мали спільну мову та письмо (вони створили алфавіт на основі фінікійського, додавши до нього букви на позначення голосних звуків), поклонялися одним богам, шанували Гомера. Багато греків знали напам’ять його поеми — «Іліаду» та «Одіссею», а також численні міфи про богів і героїв. Сусідні народи та племена, які не дотримувалися грецьких звичаїв, говорили іншими мовами, інакше вдягалися, елліни вважали варварами й ставилися до них зверхньо.
Підвищення для промовців на афінській агорі. Сучасний вигляд.
Самостійні грецькі міста називалися полісами (грецькою мовою це слово означає «місто»). Кожне місто жило за своїми законами, мало власне військо. Поліси могли воювати один з одним. Жителі поліса дуже добре розуміли свою спільність. Центром життя кожного поліса була ринкова площа — агора. Чоловіки відвідували її щодня для того, щоб вирішити різні справи. Народні зібрання, укладення угод теж відбувалися на агорі. Також тут велася торгівля. Над агорою здіймався укріплений пагорб — акрополь. За стінами поліса розташовувалися поля, городи, сільська місцевість — хора.
Словник
Поліс — назва міста-держави в Давніх Греції та Римі.
За підрахунками сучасних вчених, загалом існувало близько 1,5 тис. полісів. Проте більшість із них за розмірами більше нагадували селища, а не міста. Тільки окремі поліси мали кількість населення близько 50 тис. осіб.
Схема давньогрецького поліса. Через те, що давні греки більшу частину часу проводили на агорі та в гімнасії (місце для занять фізичними вправами), давньогрецьку цивілізацію часто називають «цивілізацією просто неба».
Спочатку полісами керували невеликі групи заможних людей знатного походження. Такий спосіб організації влади мав назву олігархія. Пізніше в Афінах розвинулася демократія, за якої громадяни поліса змогли брати участь у політиці — управлінні полісом, вирішенні його справ.
Словник
Демократія (у перекладі з грецької мови — «влада народу») — спосіб управління державою, за якого джерелом влади є народ, а управління здійснюють виборні органи влади.
• Як давні греки називали свою батьківщину?
2. Організація суспільства
Населення полісів подіялося на дві великі групи: громадян і негромадян. Громадяни мали право брати участь в управлінні полісом. Крім того, громадяни сплачували податки та служили у війську.
Громадянами були лише дорослі вільні чоловіки, які народилися в полісі, пройшли дворічну військову службу, були власниками земельного наділу. Жінки, діти, іноземці (навіть греки, народжені в іншому полісі) та раби не вважалися громадянами. Зазвичай громадяни становили десяту частину населення поліса.
Праця рабів у гончарній майстерні.
• Розгляньте малюнок і визначте, яку роботу виконують раби, а яку — вільні.
• Пошукове завдання. Дізнайтеся, хто може бути громадянином України. Чи існують обмеження для визнання громадянства України? Порівняйте ці критерії з розумінням громадянства в Давній Греції. Зробіть усі можливі висновки.
У Давній Греції лише чоловіки мали право володіти майном, вільно пересуватися містом. Жінки проводили майже весь час вдома, займаючись хатніми справами та вихованням дітей. На вулицю вони могли виходити лише в супроводі родича-чоловіка.
Праця рабів під час збирання врожаю.
• Чому для праці рабів потрібен наглядач?
Зібрання на агорі. Сучасний малюнок.
Майже третину населення поліса становили раби — люди без жодних прав. Господар мав повну владу над ними. Найчастіше рабами ставали військовополонені. Діти рабів теж були рабами. До реформ Солона (VI ст. до н. е.) батько мав право продати в рабство власних дітей. Вони працювали в хатньому господарстві, на важких роботах.
Значну частину дня давньогрецькі жінки присвячували прядінню та ткацтву.
• Як відрізнялися права жінок і чоловіків у Давній Греції?
3. Повсякдення
Давні греки зводили свої будинки із саману (необпаленої цегли з глини, соломи й піску), а вкривали черепицею. Вони не були міцними, їх часто доводилося перебудовувати. У центрі помешкання був внутрішній дворик, навколо нього розташовувалися кімнати. Ремісники на першому поверсі своїх будинків тримали майстерню та крамницю.
Чіткого плану забудови давньогрецькі міста не мали, тому їхні вулички були звивистими й вузькими, до того ж не брукованими.
Жінки та чоловіки вбиралися туніку з льону — хітон. Зверху в холодну пору року накидали довгий вовняний плащ — гіматій. Взуттям і чоловіків, і жінок були шкіряні сандалі. Заможні люди носили численні прикраси з коштовних металів.
Давні греки носили одяг із широких полотен лляної тканини. Їх скріплювали різноманітними застібками або пасками.
Освіту могли здобувати лише хлопчики після семирічного віку. Заможні батьки винаймали для них учителів, які навчали музики, поезії та ораторського мистецтва — уміння красномовно виступати перед публікою. Завданням освіти було виховати гідного громадянина поліса.
• Чому заможні греки навчали своїх синів ораторського мистецтва?
Будинок заможної давньогрецької сім'ї. Будинок поділявся на дві частини — чоловічу (андрон) та жіночу (гінекей). Під час бенкетів жінкам було заборонено відвідувати андрон. На жіночій частині жили й діти.
Фрагмент розпису давньогрецької вази, де зображено трьох заможних жінок. Чим більше складок було на хітоні, тим тоншою була тканина й тим дорожчим був одяг.
Зображення на вазі незаможних жінок у простих хітонах.
Фрагмент давньогрецького посуду, де зображено елементи навчання хлопців, такі як гра на лірі й вивчення текстів.
Запитання та завдання
1. Гра «Правда — неправда». Виберіть правильні твердження.
- 1) Давньогрецькі поліси були об'єднані під владою єдиного правителя.
- 2) Громадянство в полісах надавалося всім, хто народився в ньому.
- 3) Жінки й чоловіки в Давній Греції не мали рівних прав.
- 4) Давньогрецькі будинки були поділені на дві частини — жіночу та чоловічу.
- 5) Більшу частину дня давньогрецькі жінки проводили вдома за хатніми справами.
- 6) Зазвичай громадяни становили десяту частину населення поліса.
2. Як давні греки розуміли слово «політика»?
3. Дискусія. Чи існувало рівноправ'я в полісах Давньої Греції?
4. Охарактеризуйте зовнішній вигляд жителів і жительок Давньої Греції. Створіть добірку ілюстрацій за темою «Вбрання давніх греків».
5. Підготуйте невелике повідомлення про освіту та виховання дітей у Давній Греції.
6. Укажіть, якою цифрою на зображенні позначено акрополь, хору, агору.
7. Якими були давньогрецькі міста? Складіть у парах коротку характеристику. За потреби скористайтеся додатковими джерелами.
Цікаво знати
Давньогрецька сім'я складалася із чоловіка, дружини та їхніх дітей. Головою сім'ї був найстарший чоловік — дід, батько або старший син. Він мав повну владу над іншими членами сім'ї та рабами. Жінки виходили заміж у 13—15 років, чоловіки — у віці близько 30 років. Про шлюб домовлявся чоловік із батьком нареченої. Її думка не враховувалася.
Цікаво знати
У V ст. до н. е. серед жінок з'явилася мода на пеплос — довге вбрання з незшитого шматка тканини, яке підв'язували поясом і скріплювали на плечах застібками (фібулами). У такому вбранні руки та один бік залишалися відкритими. Пеплоси бували яскравих кольорів.
8. Заповніть таблицю «Життя чоловіків і жінок у Давній Греції».
План характерстики |
Чоловіки |
Жінки |
Можливість брати участь в управлінні полісом |
||
Військова служба |
||
Можливість вільно залишати будинок |
||
Вік укладення шлюбу |
||
Можливість обирати, із ким укладати шлюб |
||
Виховання дітей |
||
Освіта до семи років |
||
Подальша освіта |
9. Проєктне завдання. За потреби користуючись додатковими джерелами, порівняйте суспільний устрій сучасної України та Давньої Греції (хто може отримати статус громадянина, які громадяни мають права та обов'язки). Зробіть висновок, чи була афінська демократія подібною до сучасної української, у чому полягали їхні спільні й відмінні риси.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України