Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Гісем

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 9. Мідно-кам'яний вік на українських землях: трипільська та середньостогівська археологічні культури

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

1. Із яких матеріалів виготовляли знаряддя праці та зброю в палеоліті, мезоліті та неоліті? Як це відобразилося в назвах цих періодів?

2. Назвіть металеві вироби, якими ви часто користуєтеся. Чи можна їх виготовити з інших природних матеріалів? Яку роль відіграють метали в житті людини?

1. Зміни в житті людей у мідно-кам'яний вік

Приблизно у V тис. до н. е. на Близькому Сході люди навчилися обробляти перший метал. Це була мідь. Із неї виготовляли прикраси, зброю, знаряддя праці, але в невеликій кількості: більшість знарядь усе ще залишалася з каменю.

Добу, коли більшість знарядь праці була кам’яною, але людство вже вміло обробляти мідь, називають енеолітом (мідно-кам’яним віком). Він тривав до III тис. до н. е. У цей час людство також навчилося обробляти золото й срібло. Ці метали, так само як і мідь, легко плавляться, їх відносно легко знайти в природі в чистому вигляді — у вигляді самородків. Проте великі родовища були поширені не повсюдно. На українські землі мідь і вироби з неї потрапляли з Карпатських гір або Балкан.

Технології обробки міді поступово поширювалися світом. Поблизу родовищ міді виникали осередки обробки міді.

Мідні знаряддя праці, виготовлені близько IV тис. до н. е.

Залежно від природних умов одні люди почали віддавати перевагу вирощуванню злаків та овочів, тобто землеробству, а інші зосереджувалися на скотарстві, приділяючи весь свій час догляду за тваринами. Так виникли нові заняття — землеробство та скотарство. Відокремлення землеробства від скотарства вчені називають першим суспільним поділом праці. Такому поділу сприяло винайдення рала — дерев’яного знаряддя праці, у яке запрягали волів і так зорювали землю. Раніше це робили вручну за допомогою мотики. Тепер люди могли обробляти більші площі землі, глибше зорювати старі угіддя, а також важкі, але родючі ґрунти.

Реконструкція поселення мідно-кам'яного віку, що було розташоване на території сучасної Іспанії. Автор Мігель Сальватерра Куенка.

Використання рала зробило землеробство більш продуктивним.

У період енеоліту скотарство відокремилося від землеробства. Сучасний малюнок.

У добу енеоліту людські поселення стали більшими, деякі з них уже складалися із сотень будинків. Тут були великі споруди — храми, що вміщували тисячі мешканців. Такі поселення називають протомістами. На відміну від міст, у протомістах люди жили наче у великому селі: кожна сім’я самостійно виготовляла для себе все необхідне. Усе населення мало подібні заняття, не було поділу на багатих і бідних.

Обробіток землі за допомогою рала.

Фрагмент зображень на стінах Кам'яної могили. Упряж биків.

Перші протоміста виникли ще за доби неоліту (ви вже знаєте поселення Чатал-Гьоюк), але в мідно-кам’яний вік їх стало набагато більше. Згодом чимало з них перетворилися на справжні міста.

Словник

Протоміста — великі поселення доби неоліту та енеоліту.

• Що історики називають протомістами? Чим вони відрізнялися від міст?

2. Зародження господарських зон на території України

На території України археологічні культури мідно-кам’яного віку з’явилися в IV тис. до н. е. Люди, які мешкали в лісостеповій зоні, переважно займалися землеробством, а населення степів віддавало перевагу скотарству.

У мідно-кам’яний вік у лісостеповій частині України жили люди трипільської археологічної культури, а у степовій була поширена середньостогівська археологічна культура.

Середньостогівська кераміка. Уважається, що такі горщики мали гостре дно для того, щоб тримати їх на вогнищі.

Основним заняттям племен середньостогівської археологічної культури було скотарство. Вони розводили переважно коней. Скотарство було відгінним: влітку худобу випасали далеко від постійних поселень, а взимку — поблизу них. Також племена середньостогівської археологічної культури займалися полюванням, рибальством та землеробством.

У мідно-кам’яний вік почав формуватися поділ земель сучасної території України на дві сільськогосподарські зони — степову та лісостепову. Степове населення надавало перевагу скотарству, а лісостепове — землеробству.

• Сфомулюйте три характерні риси середньостогівської археологічної культури.

3. Трипільська археологічна культура

У добу енеоліту на теренах сучасної України оселилися носії трипільської археологічної культури (VI—III тис. до н. е.). Вони займалися землеробством і скотарством, полюванням та рибальством, а також збиральництвом. Спочатку для обробітку землі трипільці використовували мотику, потім перейшли до орного землеробства за допомогою рала.

Мідні вироби середньостогівської культури.

Вони вирощували злаки: пшеницю, ячмінь, овес і просо, плодові дерева — абрикоси та аличу, а також виноград, розводили корів і волів, кіз, овець і свиней. Коли земля, яку вони обробляли, виснажувалася, трипільці залишали своє поселення, нерідко спалюючи його, і переходили на нове місце. Це відбувалося раз на 50—80 років.

Трипільські поселення мали різні розміри: від кількох десятків до тисяч будинків. Поселення, що складалися з понад тисячі будинків, називають протомістами. Найбільшим із них вважається поселення, знайдене поблизу села Тальянки. Воно налічувало майже 3 тис. будинків. До протоміст також належать поселення Майданецьке, Небелівка, Доброводи тощо. Це були перші в Європі поселення такого типу.

Цікаво знати

На території Румунії перше поселення археологічної культури, що в Україні відома як трипільська, було знайдено поблизу села Кукутень у 1884 р. Тому її міжнародна назва — Кукутень-Трипілля.

Території поширення трипільської та середньостогівської культур.

Усе, що було необхідне для життя, трипільські сім’ї виготовляли самостійно: інструменти, одяг, посуд, інші предмети побуту. Тобто вони вели натуральне господарство.

Вікентій Хвойка

(1850-1914)

Цікаво знати

Перше поселення трипільської культури на території України в 1893 р. відкрив український археолог чеського походження Вікентій Хвойка поблизу сіл Трипілля та Халеп'я на Київщині.

Сучасна реконструкція трипільських будівель в історико-культурному заповіднику «Трипільська культура», село Легедзине (Черкаська область).

Трипільці зводили будинки з різних матеріалів. Наприклад, це могли бути повністю дерев'яні помешкання. Поширеним був тип будинків, у яких стіни плели з лози, яку зверху вкривали шаром глини, а потім розписували. Такі будинки часто мали два поверхи.

Прикметною рисою трипільської культури є орнаментована кераміка. Деякі вчені припускають, що трипільські орнаменти є зародком системи письма. Виготовляли її трипільці без застосування гончарного круга. Проте трипільські майстри вміли обпалювати посуд так, що він при цьому не вкривався кіптявою.

Художня реконструкція побуту трипільців українського художника Юрія Павловича.

Реконструкція трипільського протоміста (поселення Майданецьке, Черкаська область). Будинки в трипільських поселеннях розташовувалися колами. Їх огороджували, щоб худоба не розбрідалася, а також для захисту від диких тварин.

Як і у всіх землеробських народів, у трипільців був культ матері. До нашого часу збереглося чимало глиняних фігурок жінки. Також археологам вдалося знайти приміщення, яке нагадує храм.

Протягом III тис. до н. е. трипільська археологічна культура почала поступово занепадати, а на її місці сформувалися нові спільноти, які перейняли деякі її здобутки.

Трипільський горщик, що зберігається в Київському обласному археологічному музеї.

Трипільський посуд, що зберігається в Історико-культурному заповіднику «Трипільська культура» (село Легедзине, Черкаська область).

Трипільський горщик, що зберігається в Одеському археологічному музеї Національної Академії наук України.

Трипільський глиняний виріб, відомий як «бінокль». Вчені припускають, що його використовували в обрядах. Знахідка зберігається в Інституті археології Національної Академії наук України.

Глиняне жіноче погруддя, знайдене на розкопках поблизу села Майданецьке (Черкаська область). Знахідка зберігається в Інституті археології Національної Академії наук України.

Запитання та завдання

1. Чому мідно-кам'яний вік отримав таку назву?

2. Обговоріть у малих групах. Від чого залежало поширення технологій обробки міді?

3. Що позначає поняття «перший суспільний поділ праці»? Обговоріть у парах, як змінилося життя людей у результаті першого суспільного поділу праці.

4. У якій природній зоні сучасної України в добу неоліту поширилося скотарство, а в якій — землеробство? Скористайтеся додатковими джерелами та дізнайтеся, чи існує такий поділ у господарстві сучасної України. Про що це може свідчити?

5. За допомогою методу «Коло ідей» (див. додатки до підручника) обговоріть у малих групах, чим відома трипільська археологічна культура. Що ви знали про неї раніше? Що вам найбільше запам'яталося з вивченого матеріалу?

6. Скориставшись наведеними в підручнику зображеннями, а за потреби — додатковими джерелами (наприклад, матеріали музейних експозицій в інтернеті: http://tripillya.com/), створіть власну модель трипільського горщика або іншого керамічного виробу.

7. Перегляньте відеолекції співробітників Київського обласного археологічного музею на сайті http://koam.com.ua/ (шлях доступу: Відвідувачам — Екскурсії). Дайте відповіді на запитання: 1) Який одяг носили трипільці? 2) Яким було їхнє духовне життя?

8. Укажіть, де зображено трипільський посуд, а де — середньостогівський. За якими ознаками його можна розрізнити?

9. Пошукове здавання. На території України існує чимало музеїв, що мають колекції трипільських артефактів. Підготуйте презентацію такого музею та його надбань.

10. За допомогою методу «Кластери» (див. додатки до підручника) складіть схему «Трипільська культура».

11. Трипільська археологічна культура вважається однією з «візитівок» історії України. Уявіть, що ви маєте презентувати її для слухачів з інших країн. Підготуйте матеріали й тези для такої презентації.


buymeacoffee