ТЕМА 2. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції

Причини та характер Першої світової війни

Причини

• Загострення протиріч між провідними державами світу внаслідок нерівномірності їх економічного та соціально-політичного розвитку.

• Загарбання нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами сировини. Гонка озброєнь.

• Наявність двох ворогуючих блоків — Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанти (Велика Британія, Франція, Росія).

• Бажання урядів воюючих країн відвернути увагу народів від внутрішніх проблем

Характер

Загарбницький, несправедливий для всіх воюючих сторін

Плани країн — учасниць війни щодо України

Росія

Австро-Угорщина

Німеччина

Буковина, Галичина, Закарпаття

Волинь, Поділля

Наддніпрянська Україна (без Волині та Поділля)

Ставлення західноукраїнських політичних сил до війни

Головна Українська Рада (ГУР). 1 серпня 1914 р. К. Левицький, М. Павлик, М. Ганкевич

• Заклик до підтримки Австро-Угорщини у війні.

• Захист інтересів українського населення в умовах війни.

• Надання національно-територіальної автономії західноукраїнським землям, об’єднаним в окремий коронний край.

• Активна участь у формуванні українських військових підрозділів — Українських січових стрільців (УСС)

Союз визволення України (СВУ). 4 серпня 1914 р. Д. Донцов, А. Жук, В. Дорошенко

• Утворення самостійної Української держави у формі конституційної монархії.

• Заснування демократичного устрою, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей.

• Співпраця з урядами Німеччини та Австро-Угорщини з метою перемоги над Росією, на руїнах якої «встане Вільна Самостійна Україна».

• Культурно-просвітницька робота (видання періодичної преси, створення українських культурних установ, шкіл тощо).

• Участь у формуванні українських дивізій сірожупанників і синьожупанників)

Загальна Українська Рада (ЗУР). 5 травня 1915 р. К. Левицький

• Намагання привернути увагу уряду Австро-Угорщини та інших держав до ідеї української державності.

• Розмежування Галичини на Західну із центром у Кракові та Східну із центром у Львові за національним принципом.

• Самостійна українська держава; об’єднання всіх українських земель у межах Австро-Угорщини в єдиний коронний край із правами територіальної та культурно-національної автономії.

• Саморозпуск у листопаді 1916 р. на знак протесту проти маніфесту 5 листопада 1916 р. про відновлення Польської держави

Українські політичні сили та громадські організації Наддніпрянщини напередодні війни

Товариство українських поступовців (ТУП)

Закликали до підтримки Російської імперії, сподіваючись на надання Україні автономії в майбутньому; пізніше перейшли на позиції нейтралітету

Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)

Розкол у партії: група на чолі із С. Петлюрою виступила на боці Російської імперії; група на чолі з В. Винниченком засудила війну та відстоювала ідею автономії України

Карпато-Руський визвольний комітет

Створений у Києві емігрантами із Галичини; виступав за возз’єднання всіх українських земель у складі Російської імперії, поширював серед галичан заклики зустрічати російські війська як визволителів

Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст

Створений із метою підтримки російської армії; членами комітету були відомі представники українського національного руху — А. Вязлов, Д. Дорошенко, А. Ніковський

Воєнні дії та території України

10 серпня — 13 вересня 1914 р.

Галицька битва — одна з найбільших битв Першої світової війни, у результаті якої російські війська оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли до карпатських перевалів

Березень 1915 р.

Захоплення російськими військами австрійської фортеці Перемишль

Травень 1915 р.

Горлицький прорив — наступальна операція німецько-австрійських військ, результатом якої став загальний відступ російських військ, який тривав до жовтня і зупинився на лінії Ким’янець-Подільський—Тернопіль—Кременець—Дубно (росіяни втратили Північну Буковину, Східну Галичину, Підляиіиія, Холмщину, Берестейщину та Західну Волинь)

Червень 1916 р.

Брусиловський прорив — наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова, у результаті якої Південно-Західний фронт завдав поразки австро-угорській армії (фронти при цьому просунулися від 80 до 120 км углиб території супротивника); війська О. Брусилова зайняли майже всю Волинь, Буковину і частину Галичини

Червень 1917 р.

Новий наступ російських військ на львівському напрямку, організований Тимчасовим урядом, який закінчився провалом; Росія втратила Галичину та Буковину. Після цієї події війна набула позиційного характеру

Створення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства

Кінець 1914 р.

Утворення російським урядом на захоплених територіях Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на чолі з графом Г. Бобринським

Українські національні формування в роки Першої світової війни

Серпень 1914 р.

Створення з ініціативи ГУР у м. Стрий легіону Українських січових стрільців (УСС) — українського військового формування в складі австро-угорської армії, що діяло в роки Першої світової війни на російському фронті й розглядалося як зародок майбутньої національної армії (загальна кількість 2,5 тис. осіб)

Основа

Активісти молодіжних організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт»

Керівництво

Перший командир: М. Галущинський. Видатні старшини — М. Баран, Г. Коссак, Т. Рожанківський та ін.

Бойовий шлях легіону УСС

Вересень 1914 р.

Бойове хрещення на Ужоцькому та Верецькому перевалах у Карпатах

Весна 1915 р.

Битва на горі Маківка. Значні втрати легіону

28 серпня — 2 вересня 1915 р.

Бої у межиріччі Серету і Стрітій

Грудень 1915 р.

Переформування куренів УСС у полк

17 вересня 1916 р.

Поразки стрільців у битві під Потуторами; розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового і резервного

Вересень 1916 р.

Розгром УСС під Бережанами (гора Лисоня)

Вересень 1916 — лютий 1917 р.

Переформування, поповнення підрозділів стрільців

Липень 1917 р.

Битва під Конюхами

Утворення Української Центральної Ради (УЦР)

Дата створення

4 (17) березня 1917 р.

Лідер

М. Грушевський

Склад

882 депутати

Мета

Здобуття національно-територіальної автономії України. Захист національних інтересів України перед російським Тимчасовим урядом

Політичні парти в підросійській Україні

Соціалістичні

УПСР.

М. Грушевський,

В. Голубович, О. Севрюк,

П. Христюк

• Склад: інтелігенція, селяни.

• Глибокі аграрні перетворення в інтересах селянства.

• Ліквідація поміщицького землеволодіння.

• Курс на територіальну автономію України й скликання Українських Установчих зборів

УСДРП.

B. Винниченко,

І. Мазепа,

C. Петлюра,

М. Порш

• Склад: інтелігенція, частково робітники і селяни.

• Демократичний розвиток України із соціалістичною перспективою.

• Визнання марксистської ідеології.

• Відкидання ідеї однопартійності та диктатури.

• Автономія України у складі федеративної Росії

Ліберальна

УПСФ.

А. Ніковський,

Д. Дорошенко, С. Єфремов,

С. Шелухін

• Склад: переважно інтелігенція (нечисленна партія).

• Глибоке реформування народного господарства.

• Проведення аграрної реформи при збереженні приватної власності.

• Встановлення в Україні парламентської республіки. Демократія.

• Федеративні відносини між Україною та Росії

Консервативні

УДХП.

Брати Шемети,

В. Липинський

• Склад: заможні землевласники (поміщики, багатоземельне селянство).

• Орієнтація на традиційні цінності українського суспільства — приватну власність і хуторянське селянське господарство.

• Загальні громадянські права та автокефалія релігійних конфесій в Україні.

• Незалежність України

УПСС.

Брати Макаренки,

О. Андрієвський, І. Липа

• Склад: колишні члени УНП.

• Проголошення самостійності України.

• Визнання соціальної програми, за якою земля мала належати хліборобам, а фабрики й заводи — робітникам

Діяльність Українського національного конгресу

Дата

6—8 (19—21) квітня 1917 р.

Місце

м. Київ

Основні питання

Курс на національно-територіальну автономію у складі Росії. Визнання УЦР представницьким законодавчим органом України, розширення її складу. Обрання комітету з 20 осіб для ведення справ між сесіями УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада

Значення

Діяльність Конгресу продемонструвала переважання в суспільстві ідеї автономії України у складі Росії

Початок українізації армії

Березень— квітень 1917 р.

Створення першого українського полку ім. Б. Хмельницького з ініціативи «Українського військового клубу імені гетьмана П. Полуботка» на чолі з М. Махновським

5—8 (18— 21) травня 1917 р.

І Український військовий з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий Генеральний Український військовий комітет при УЦР на чолі із С. Петлюрою (комітет мав відати українськими військовими справами і підтримувати зв’язки з російським Генеральним штабом)

Квітень 1917 р.

Створення перших підрозділів Вільного козацтва (на зразок козацького війська)