Підручник з Біології і екології (профільний рівень). 10 клас. Царик

Короткий термінологічний словник

А

Абіотичне середовище - сили і явища природи, походження яких безпосередньо не пов’язане з життєдіяльністю існуючих організмів і людини.

Адміністративно-господарська зона - частина ботанічного саду, дендрологічного парку, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, яка виділяється для виконання ними господарських завдань і функцій.

Аерозоль - завислі в газоподібному середовищі частинки твердих або рідких речовин (радіус твердих частинок 10^-8-10^-2 см, крапель 10^-5-10^-1 см).

АЕС (атомна електростанція) - підприємство, що отримує енергію в процесі поділу атомних ядер.

Антропогенний - створений (народжений) людиною (наприклад, антропогенний ландшафт).

Ареал - область поширення виду, у межах якої особини виду завершують свій життєвий цикл.

Артеприродне середовище (населених пунктів, техногенне) - штучне оточення людей, що складається із технічних і природних елементів.

Атмосфера - повітряна оболонка Землі. Простежується до висоти 2 тис. км, її поділяють на тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу, екзосферу. Сучасна атмосфера - в значній мірі продукт біогенного походження.

Б

Баланс тепловий - сукупність приходу і відтоку тепла. Розрізняють б. т. атмосфери, ґрунту, землі. У б. т. землі відбуваються його порушення в результаті світового виробництва.

Бедленд - непридатні для землекористування землі.

Біогеохімічний цикл - колообіг хімічних речовин з неорганічної природи через живі організми назад у неорганічну.

Біогеоценоз - однорідна природна система функціонально взаємозв’язаних живих організмів і навколишнього абіотичного середовища (неживої природи). Б. - елементарна складова частина біосфери.

Біоекологія - наука, що вивчає взаємозв’язки організмів між собою і навколишнім середовищем.

Біологічне середовище - живі організми, в системі яких знаходиться даний організм або об’єкт.

Біом - сукупність угруповань якої-небудь зони або підзони (біом тундри, біом степу).

Біомаса - маса живої речовини тих чи інших організмів на одиницю площі або об’єму.

Біопродуктивність - приріст біомаси за одиницю часу.

Біосфера - оболонка Землі, зайнята сукупністю живих організмів. Це організована життєдіяльністю організмів земна оболонка, у формуванні компонентів якої живі організми відіграють першорядну роль. Вона охоплює нижню частину атмосфери, всю гідросферу і верхню частину літосфери.

Біосферний заповідник (міжнародний відповідник - біосферний резерват) - природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення, що створюється з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних чинників.

Біота - сукупність видів рослин і тварин, що населяють певну територію.

Біотичне середовище - сили і явища природи, що зобов’язані своїм походженням життєдіяльності існуючих організмів.

Біотоп - однорідне за абіотичними чинниками середовище існування біоценозу (угруповання організмів).

Ботанічний сад - науково-дослідна природоохоронна установа, яка створюється з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження у спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.

Буферна зона - функціональна частина біосферного заповідника, що оточує заповідну зону, виділяється з метою посилення стану збереження її від зовнішніх негативних чинників, термінового запобігання зникненню окремих компонентів екосистем, уникнення чи послаблення загроз.

В

ВЕС (вітрова електростанція) - підприємство, що отримує механічну енергію від вітру та перетворює її в електричну.

Вивітрювання - руйнування матеріалів (мінералів і гірських порід) під впливом фізичних, хімічних і біогенних чинників. Розрізняють фізичне, хімічне і органічне вивітрювання.

Вид - сукупність близькоспоріднених організмів, що походять від спільного предка, під впливом середовища і боротьби за існування відособлених добором від інших живих істот. Вид - основна категорія таксономічної системи підпорядкованих одиниць.

Викиди - короткочасне або тривале (протягом певного часу) надходження в навколишнє середовище будь-яких забруднювачів.

Відновлення навколишнього середовища - комплекс заходів і їх наукове забезпечення, спрямоване на підтримання параметрів середовища життя в межах, сприятливих для існування людського суспільства.

Відновлювальна територія - структурний елемент екомережі, який забезпечує формування просторової цілісності екомережі, виконуючи першочергові завдання щодо відтворення первинного природного стану, насамперед рослинного покриву до оптимального, в інших елементах екомережі.

Водокористування - порядок, умови і форми використання водних ресурсів для потреб населення і господарства.

Всеєвропейська екологічна мережа - система природних територій Європи, які особливо охороняються відповідно до світового та європейського екологічного права.

Г

Генофонд - сукупність видів живих організмів із властивими їм потенційними спадковими ознаками.

Географічна оболонка (геосфера) - природний комплекс, що виник у сфері взаємодії і взаємопроникнення літосфери, гідросфери й атмосфери, сформувався під дією сонячної енергії й органічного життя.

Геоекологія - підрозділ прикладної екології, яка вивчає екологічні аспекти геосфер (атмосфери, гідросфери, літосфери, ландшафтної сфери), розглядає екологічні наслідки ендо- і екзогенних геологічних процесів, видобутку корисних копалин, займається екологічним картографуванням.

Геосистема - матеріальна система взаємозумовлених природних компонентів, взаємопов’язаних у своєму розташуванні й розвитку.

Геотермальна електростанція - підприємство, що отримує енергію від внутрішнього тепла Землі.

Геохронологія - послідовність розвитку життя і взаємодії між ним та абіотичними середовищем, що призводить до поступової зміни як живих організмів, так і абіотичної складової.

Гербіцид - речовина, яку використовують для вибіркового або повного винищення небажаних трав’янистих або деревних рослин. Небезпечна для здоров’я людей і живих організмів.

ГЕС (гідроелектростанція) - підприємство, що отримує енергію в результаті перетворення енергії падаючої води в електичну.

Гетеротроф - організм, споживач органічних речовин, не здатний синтезувати органічні речовини з неорганічних. До гетеротрофів належать тварини, паразитичні рослини, гриби і більшість мікроорганізмів.

Гідросфера - сукупність материкових і океанічних вод Землі.

Господарська зона - частина національних природних, регіональних ландшафтних і зоологічних парків, яка виділяється для активізації та розвитку збалансованого менеджменту природними ресурсами, проведення господарської діяльності, спрямованої на виконання завдань, які покладаються на відповідну установу природно-заповідного фонду.

Гумус - органічна речовина ґрунту, яка утворюється в результаті розкладу рослинних і тваринних решток і продуктів життєдіяльності організмів.

Д

Деградація середовища - погіршення природних умов і соціального середовища життя людини.

Дезактивація - ліквідація радіоактивного забруднення з поверхні предметів.

Дендрологічний парк - науково-дослідна природоохоронна установа, яка створюється з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних деревних видів рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного й іншого використання.

Дефляція - видування ґрунтів, обточування і шліфування гірських порід завислими в повітрі мінеральними частинками, а також перенесення тонких продуктів вивітрювання.

Децибел - десята частина Бела, виражає кількісну характеристику інтенсивності звуку щодо норми.

Е

Екологічна мережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення екологічних умов для формування та відновлення довкілля, підвищення його природно-ресурсного потенціалу, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів і міжнародних зобов’язань підлягають особливій охороні.

Екологічна стежка - спеціальний маршрут для проведення екскурсій у природі з метою ознайомлення відвідувачів з її живими і неживими об’єктами, запровадження теоретичних і практичних занять у відповідних пунктах, конкретної природоохоронної роботи, пропаганди природоохоронних знань, інформування про стан біорізноманіття, пам’яток природи, історії та культури.

Екологія - комплекс наук про будову, функціонування, взаємозв’язки полікомпонентних і багаторівневих систем «природа - суспільство» та засоби кореляції взаємного впливу техносфери і біосфери з метою збереження життя на Землі

Екосистема - будь-яке угруповання живих організмів і їх середовище існування, об’єднане в єдине функціональне ціле на основі взаємозалежності між його складовими (акваріум, космічний корабель). Термін введений англійським ученим А. Тенслі.

Екотоп - місце існування угруповання з підкресленням зовнішніх щодо угруповання чинників середовища.

Екран озоновий - шар атмосфери (стратосфери), у межах якого концентрація молекул озону (O₃) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Е. о. поглинає ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для живих організмів.

Експертиза екологічна - оцінка впливу на середовище життя, природні ресурси і здоров’я людей комплексу господарських нововведень. Базується на екологічних нормативах. Виражається як в економічних, так і в неекономічних показниках.

Експозиційна зона - частина відповідного штучно створеного об’єкта природно-заповідного фонду, яка призначена для стаціонарного утримання тварин і рослин та використання їх у культурно-пізнавальних цілях.

Енвайронментологія - комплексна дисципліна про якість і охорону навколишнього середовища.

Ж-З

Жива речовина - сукупність тіл живих організмів, що населяють Землю.

Заболочення - підвищення вологості ґрунту в результаті зарегульованості стоку, утворення плужної підошви, погіршення умов випаровування, інтенсивного випадання опадів, гідромеліоративних робіт.

Забруднення - привнесення в природно-антропогенне середовище, виникнення в ньому нових, нехарактерних для середовища фізичних, хімічних, біологічних речовин, агентів, які негативно впливають на людину і живі організми.

Заказний режим - система обмеженої господарської діяльності на відповідних територіях (частинах, функціональних зонах) природно-заповідного фонду (переважно заказників), що забезпечує збереження і відтворення їх окремих компонентів екосистем.

Заказник - природна територія чи акваторія, що виділяється і створюється з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів, через що буває ботанічний, лісовий, ландшафтний, загальнозоологічний, орнітологічний, ентомологічний, іхтіологічний, гідрологічний, загальногеологічний, палеонтологічний і карстово-спелеологічний.

Залуження - система заходів, спрямованих на створення або поліпшення продуктивного трав’яного покриву на схилах балок, горбів, річкових терас з метою закріплення поверхні і запобігання ерозії.

Замкнутість системи - повна реутилізація речовин у межах системи з практичною відсутністю їх виходу за межі системи (за винятком енергії та інформації).

Запас біопродукції - кількість накопиченої в угрупованнях органічної речовини, віднесеної на одиницю площі або обсягу.

Заповідання - процес вилучення природної території чи акваторії зі сфери усталеного господарського використання для природоохоронних та інших еколого-соціальних цілей.

Заповідна зона - частина біосферного заповідника, національного природного, регіонального ландшафтного і дендрологічного парку, ботанічного саду, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, яка призначена для збереження найбільш цінних природних і мінімально порушених антропогенними чинниками природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

Заповідне урочище - лісовий, степовий, болотний чи інший відокремлений цілісний контур ландшафту, що має важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення і створюється з метою збереження його у недоторканному природному стані.

Заповідний режим - система заходів, спрямованих на збереження в недоторканному або рідше слабо регульованому стані унікальних і типових природно-територіальних комплексів чи їхніх компонентів, що охороняються у межах відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду, здебільшого природних заповідників.

Зарезервована природна територія - природна місцевість з особливою екологічною цінністю, яка офіційно правовим шляхом оголошена в резерв для наступного перспективного заповідання.

Захист середовища - комплекс міжнародних, державних, регіональних і локальних адміністративних, правових, технологічних, планових, соціально-економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на охорону природного середовища існування людей.

Збереження природи - організаційна, переважно прикладна (геосозотехнічна чи геосозотехнологічна) форма охорони природи як комплексної сфери людської діяльності.

Землі еродовані - порушені в процесі ерозії земельні угіддя, що втратили частину природної родючості.

Зона антропогенних ландшафтів - частина біосферного заповідника, до якої включаються території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації, а також виділяється для активізації та розвитку збалансованого менеджменту природних ресурсів та інших видів господарської діяльності.

Зона водоохоронна - територія вздовж русла річки, зайнята рослинністю, яка охороняє воду від прямих надходжень поверхневих стоків, забруднення долини ріки. У межах З. в. заборонена або обмежена господарська діяльність.

Зона зелена - територія за межами границі міста, охоплена лісами і лісопарками, яка виконує захисні, санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції.

Зона регульованого заповідного режиму (регульованої заповідності) - частина біосферного заповідника, до якої можуть включатися регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, ймовірно, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їхньої охорони, встановлених для цих категорій, а також особливо цінні природні комплекси, що знаходяться в усіх функціональних зонах, опріч заповідної.

Зона регульованої рекреації - частина національного природного парку (регіонального ландшафтного парку), яка призначена для короткострокового відпочинку й оздоровлення населення, огляду особливо мальовничих і пам’ятних місць, а також для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних чинників на екосистеми заповідної зони.

Зона стаціонарної рекреації - частина національного природного парку (регіонального ландшафтного парку), яка призначена для розміщення об’єктів рекреаційної інфраструктури, сфери послуг готелів, мотелів, кемпінгів тощо.

Зоологічний парк - природоохоронна культурно-освітня та науково-дослідна установа, яка створюється з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних і місцевих видів тварин, збереження їхнього генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.

І

Індекс якості середовища - чисельний показник, який показує сприятливість середовища для існування організмів. Може бути виражений як у балах, так і в абсолютних одиницях (у тому числі ГДК речовин - гранично допустимі концентрації).

Індекси забруднення - кількісна і якісна характеристика забруднювача, яка включає обсяги речовин забруднювачів і ступінь їх впливу на об’єкти, в тому числі і на людину.

Індикація - кількісне і якісне визначення хімічних речовин в об’єктах навколишнього середовища, в організмах людей і тварин.

К

Кадастр - систематизований реєстр даних, який включає якісний і кількісний опис об’єктів і явищ (інколи з економічною оцінкою). Розрізняють кадастр водний, земельний, лісовий, ґрунтовий, рекреаційний.

Канцероген - речовина або фізичний агент, які гнітюче діють на еритроцити крові і сприяють розвитку злоякісних утворень.

Квазіприродне середовище - перетворені людиною природні ландшафти і створені нею агроландшафти, у тому числі садово-паркового типу, не здатні до самопідтримки.

Ключова територія - структурний елемент екомережі спеціального призначення, який забезпечує збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття, відрізняється від сполучної чи відновлювальної території за значенням, функціями, більшою науковою цінністю та високою концентрацією біотичного різноманіття, а також виконує основну роль в екологічній стабілізації ландшафтів екомережі.

Колообіг речовин і енергії - багаторазова участь речовин і енергії в процесах, які протікають в географічній оболонці планети. Розрізняють геологічний колообіг планетарного характеру і біологічний колообіг, який відбувається між організмами і середовищем існування. Особливе значення для біосфери мають колообіги біофільних елементів - азоту, фосфору, сірки і т. п.

Комплекс природно-територіальний - взаємозумовлене поєднання природних компонентів даної території. Синоніми - геосистема, ландшафт.

Консументи - організми, що споживають органічну речовину (всі тварини, частина мікроорганізмів, паразитичні та комахоїдні рослини).

Концентрація гранично допустима - кількість шкідливої речовини в середовищі, яка практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків. Установлюється в законодавчому порядку.

Криза екологічна - несприятливий стан взаємовідносин між суспільством і природою, який виникає внаслідок невідповідності розвитку продуктивних сил ресурсно-екологічним можливостям біосфери.

Культура екологічна - стан, складова частина загальнолюдської культури, яка характеризується глибоким усвідомленням насущної важливості гармонійного взаєморозвитку суспільства і природи. В її основі - етичне ставлення до живої і неживої природи.

Л

Ландшафт - складний природно-географічний комплекс, у якому всі основні компоненти - рельєф, клімат, вода, ґрунти, рослинність і тваринний світ - перебувають у складній взаємодії, утворюючи однорідну за умовами розвитку нерозривну систему. Ландшафти поділяються на природні й антропогенні.

Лісокористування - регламентована сукупність форм і методів комплексного використання лісових багатств.

Літопис природи - безперервне ведення наукових досліджень у заповідниках і національних природних парках за спеціальною програмою у формі методичного посібника, результати яких публікуються у щорічних томах.

Літосфера - верхня (тверда) оболонка Землі, що включає земну кору і верхню мантію потужністю від 50 до 200 км.

М

Марикультура - розведення корисних організмів у морському середовищі - водоростей, молюсків, риб.

Мегатонна - 10⁶ тонн.

Мережа «Натура-2000» - сукупність природних територій, які визначені для збереження спеціальними директивами Європейського Союзу для країн, які входять до нього.

Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду - система просторово-територіального розміщення в межах природного чи адміністративного регіону окремих ділянок земної поверхні чи водного простору, що підлягають особливій охороні відповідно до законодавства про природно-заповідний фонд.

Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП) - міжнародна неурядова природоохоронна організація, яка об’єднує держави, державні організації та установи, а також широкий спектр неурядових громадських організацій у світове співтовариство для розроблення стратегії охорони природи, а також координації дій між країнами в цій галузі.

Моніторинг навколишнього середовища - система спостережень за станом навколишнього середовища (процесами і явищами). Моніторинг прийнято поділяти на базовий (загальнобіосферний), регіональний і імпактний (локальний).

Н

Навантаження антропогенне - ступінь прямого й опосередкованого впливу людей, господарства на природу загалом та на окремі її компоненти й елементи.

Навколишнє середовище - сукупність абіотичного (неживої природи), біотичного і соціального середовища, які разом і безпосередньо впливають на людей і господарство.

Національний природний парк (міжнародний відповідник національний парк, категорія МСОП) - природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність.

Некроз - відмирання живих тканин.

Ніша екологічна - місце виду в природі, яке включає не тільки просторове положення, а й функціональну роль його в угрупованні.

Ноосфера - сфера розуму, еволюційна стадія розвитку біосфери, пов’язана з виникненням і становленням цивілізованого суспільства, коли продумана людська діяльність стає головним, провідним чинником розвитку на Землі.

Нормування якості (ґрунтів, повітря, води) - встановлення меж, у яких допускається зміна природних властивостей середовища.

О

Озеленення - культивування на незайманих ділянках території населених місць дикорослих або окультурених рослин для поліпшення якості середовища.

Опади кислотні - дощ (сніг), підкислений (pH нижче 5,6) за рахунок сполучення атмосферної вологи з промисловими викидами оксидів, хлоридів.

Опади радіоактивні - продукти радіоактивного розпаду, які випадають на землю у вигляді пилу або з дощем (снігом).

Осушення - комплекс гідротехнічних заходів, спрямованих на вилучення надлишків вологи з ґрунтів і гірських порід. Застосовується з метою підвищення родючості ґрунтів, будівництва доріг, технічних споруд, оздоровлення місцевості.

Охорона природи - 1) комплексна система міжнародних, державних і громадських заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, захист довкілля від забруднення і руйнування; 2) наука про збереження природи, раціональне використання та відтворення її природних ресурсів.

Оцінка природних ресурсів - це значення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної і інших цінностей природного об’єкта. Оцінка виражається переважно в екологічних показниках.

П

Пам’ятка природи - окремі унікальні природні утворення місцевого, загальнодержавного та всесвітнього значення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення і створюються з метою збереження їх у природному стані; вона буває комплексна, ботанічна, зоологічна, гідрологічна та геологічна (категорія МСОП).

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва - визначні й цінні зразки паркового будівництва, які створюються з метою їхньої охорони і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Парникові гази - гази, які здатні поглинати і затримувати теплове випромінювання планети.

Пестицид - хімічна сполука, яку використовують для захисту рослин, сільськогосподарських продуктів і для боротьби з переносниками небезпечних захворювань. Використання пестицидів негативно впливає на геосистеми будь-якого рівня і здоров’я людини.

Пил атмосферний - сукупність завислих у повітрі дрібних (10^-2-10^-4 см) твердих частинок, здатних у безвітряну погоду осідати на поверхню землі. Джерела пилу можуть бути як природного походження (вивітрення гірських порід, виверження вулкану), так і індустріального (викиди промислових підприємств). Основна кількість пилу зосереджена на висотах до 500 м.

Плата за забруднення середовища - грошове відшкодування підприємством соціально-економічної шкоди, яка завдана господарству і здоров’ю людей. Принцип «забруднювач платить» широко застосовується у світі.

Плата за природні ресурси - грошове відшкодування природокористувачем суспільних затрат на пошук, збереження, відновлення, вилучення і транспортування природного ресурсу.

Потенціал природно-ресурсний - теоретична кількість природних ресурсів, які без шкоди для природи і людства можуть бути використані в господарських цілях.

Право природоохоронне - розділ міжнародного права і правової охорони природи держави, який розробляє юридичні основи збереження природних ресурсів і середовища життя.

Припливна електростанція - підприємство, що отримує електроенергію від сили припливів і відпливів Світового океану.

Природний заповідник - природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Природно-заповідний фонд - природно-територіальна система, яка відображає частину мережі особливо охоронюваних природних територій (екомережі) різних геосозологічних категорій і рангів і забезпечує екологічну стабільність і повне збереження біотичного та ландшафтного різноманіття в окремому регіоні чи країні в цілому.

Природно-ресурсний потенціал - здатність природних систем без шкоди для себе віддавати необхідну людству продукцію і виконувати корисну для нього роботу.

Природокористування - сукупність усіх форм використання природного ресурсного потенціалу і заходів щодо його збереження.

Природоохоронна культура - сукупність знань, розумінь і вмінь, соціальних та інженерних норм і нормативів, керуючись якими людина усвідомлює необхідність їх виконання, бачить себе як частину природного середовища і як суб’єкт, відповідальний перед собою, перед нинішніми і майбутніми поколіннями людей за його збереження.

Природоохоронне виховання - формування у людини свідомого сприйняття довкілля з метою вироблення гуманістичних природоохоронних поглядів, почуття особистої соціальної відповідальності за свою діяльність у природному середовищі, упевненості в необхідності бережливого ставлення до природи, розумного використання її багатств, усвідомлення важливості збагачення природних ресурсів.

Прогнозування екологічне - передбачення можливої поведінки природних систем як за рахунок впливу природних процесів, так і людської діяльності.

Програма ООН з навколишнього середовища - міжурядова програма, почата з ініціативи Стокгольмської конференції ООН по навколишньому середовищу (1972) і рішенню Генеральної асамблеї ООН (1973). Програма спрямована на вирішення найбільш гострих проблем сучасної екологічної кризи (опустелювання, деградації ґрунтів, погіршення якості і зменшення кількості прісних вод, забруднення Світового океану).

Програма ЮНЕСКО «Людина і біосфера» - міжнародна програма досліджень антропогенних змін у біосфері й управління ними, формування всесвітньої мережі біосферних резерватів і координація її роботи.

Продуктивність біологічна - біомаса, яка продукується популяцією або угрупованням організмів на одиницю часу.

Продуценти - організми, які продукують органічну речовину із неорганічних сполук. До них належать: автотрофи (вищі рослини, водорості, деякі бактерії), які синтезують із неорганічних речовин органічні в процесі фотосинтезу; хемотрофні організми (мікроорганізми), які синтезують органічну речовину із неорганічної за рахунок енергії окислення аміаку, сірководню й інших речовин.

Р

Радіація - потік корпускулярної (альфа-, бета-, гама-випромінювання, потік нейтронів) і електромагнітної енергії.

Радіоактивні ізотопи - атоми, що мають ядра з однаковою кількістю протонів, але з різною кількістю електронів і що належать до різновидів того самого хімічного елемента.

Реакліматизація - 1) штучне повернення в якусь місцевість раніше існуючого там виду живих організмів; 2) процес пристосування (адаптації) організму до умов середовища, які стали для нього незвичними, але раніше були звичайними.

Регіональний ландшафтний парк - природоохоронна, рекреаційна установа (переважно установа, інколи територія без адміністрації) місцевого значення, що створюється з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Редуценти - організми, які в процесі життєдіяльності перетворюють органічні рештки в неорганічні речовини: бактерії і гриби.

Режим заповідний - повне невтручання людей у природні процеси або обмеження їх втручання, спрямоване на збереження видів живих організмів, їх угруповання.

Рекреація - відновлення здоров’я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи або під час туристичної поїздки з відвіданням національних парків, архітектурних пам’яток, музеїв.

Рекультивація - штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.

Релікти - вид (угруповання) організмів, поширений у минулому, а нині займає незначні території. Розрізняють релікти третинні, плейстоценові, неогенові.

Рельєф антропогенний - сукупність форм земної поверхні, змінених або створених людиною (будівництво доріг, каналів, видобуток корисних копалин, створення водойм та ін.).

Ресурси природні - речовина природи, яка залучена до суспільного виробництва і становить його сировинну й енергетичну базу. Ресурси поділяють на первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні і невідновні.

Реутилізація - отримання з використаної готової продукції шляхом її переробки нової продукції (виробництво паперу з макулатури, металу з брухту та ін).

Рівновага природна - стан динамічного балансу безперервного речовинно-енергетичного поновлення з відносним збереженням основних якісно-кількісних характеристик.

С

Сажа - твердий продукт згорання або термічного розкладу вуглеводнів.

Самоорганізація - сувора послідовність фізико-хімічних і біологічних явищ у природних системах, яка зумовлює виникнення фізіологічно однорідного і функціонально єдиного цілого.

Самоочищення - природне знешкодження забруднення в середовищі (воді, ґрунті) в результаті фізичних, хімічних і біологічних процесів. Повне самоочищення води в природних умовах відбувається за 92 год.

Саморегуляція - властивість природної системи до відновлення внутрішніх параметрів і структур після будь-яких природних або антропогенних змін.

Сельбищна територія (зона) - частина території населеного пункту під житловими будівлями, зеленими насадженнями, спортивними спорудами, місцями короткочасного відпочинку населення, а також призначена для їх розміщення в майбутньому.

СЕС (сонячна електростанція) - підприємство, що отримує електроенергію у результаті перетворення сонячної енергії.

Синантроп - вид, який знайшов поблизу людських поселень особливо сприятливі для себе умови життя (ластівки, миші).

Система природна - складена природними структурами й утвореннями (підсистемами), які групуються в функціональні компоненти на вищих рівнях ієрархічної організації. Приклади природних систем вищих рівнів організації - популяції, біоценози, біоми.

Ситуація екологічна - локальний або регіональний стан середовища існування (природних, соціальних складових).

Смог - сукупність частинок пилу і крапель туману. Інтенсивний смог спричиняє алергічні реакції, подразнення слизової оболонки, напади бронхіальної астми, пошкодження рослинності, будівель, споруд. Розрізняють смог лондонського типу (вологий) і смог фотохімічний (сухий) - повторне забруднення повітря, яке виникає в результаті розкладу і сполучення забруднювальних речовин під дією сонячного випромінювання.

Соціальне середовище - відносини між людьми, а також між людьми і створеними їхньою діяльністю матеріальними і культурними цінностями, що впливають на людину.

Соціоекологія - прикладний розділ сучасної екології, яким вивчається специфічна роль людини в довкіллі як соціальної істоти, способи оптимізації взаємовідносин людського суспільства з природою.

Сполучна територія екомережі - природний або відновлений до природного стану структурний елемент екомережі, який поєднує ключові території, забезпечує міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу в межах екомережі.

Спустелення - пониження природно-ресурсного потенціалу території нижче умовного (допустимого) рівня, який проявляється в деградації рослинного покриву. Погіршення біологічної продуктивності земель може призвести до виникнення умов, аналогічних пустельним. Спустелення відбувається в 75 % випадків через антропогенні причини, в 25 % - через природні.

Стан природи - якісна відмінність природи від стану, який визначається лише природними процесами. Розрізняють природний стан, кризовий стан, катастрофічний стан природи.

Стійкість - здатність природної системи протистояти зовнішньому впливу і повертатися до попереднього стану, не змінюючи при цьому своєї структури.

Стік забруднений - стічні води, які містять домішки в кількості, що перевищує ГДК (гранично допустиму концентрацію). Розрізняють промислові, сільськогосподарські, комунально-побутові стоки.

Т

Територіальна комплексна схема охорони природи (ТЕРКСОП) - науково обґрунтований комплексний план охорони природи певної території (регіону, адміністративної області, міста). ТЕРКСОП - включає нормування навантажень на середовище за всіма видами господарських заходів, виділення проблемних ареалів, установлення обмежень, розташування підприємств для підтримання екологічного балансу, пропозиції щодо територіального комплексування господарських і середовищезахисних об’єктів.

ТЕС (теплова електростанція) - підприємство, що отримує енергію у результаті спалювання викопних корисних копалин і біомаси.

Техноекологія - блок прикладних екологічних напрямків, що вивчає обсяги, механізми і наслідки впливів на довкілля та здоров’я людини різних галузей і об’єктів господарської діяльності, особливості використання ними природних ресурсів, розробляє технічні засоби охорони природи, а також способи утилізації відходів виробництва тощо.

Технологія маловідходна - технологія, яка дає технічно досягнутий мінімум твердих, рідких, газоподібних і теплових відходів і викидів.

Техносфера - частина біосфери, докорінно перетворена людиною в технічні і технологічні об’єкти (будівлі, дороги, механізми) з допомогою прямого і опосередкованого впливу технічних засобів.

Токсичність - здатність деяких хімічних елементів, сполук і біогенних речовин згубно впливати на живі організми (рослини, тварини, гриби, мікроорганізми) і здоров’я людей (бензапірен, важкі метали, кислотні сполуки, оксиди азоту, сірки).

Транскордонна природно-заповідна територія - природоохоронна територія, розташована на прикордонних землях країн і виділена міжнародними документами для збереження насамперед біотичного та ландшафтного різноманіття.

У

Умови природні - сукупність живих організмів, тіл і явищ природи, які впливають на життєдіяльність і господарську роботу суспільства, але не залучені в матеріальне і виробниче використання, виробничу і невиробничу діяльність людей (клімат).

Урбанізація - процес зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення. За підрахунками спеціалістів, економічні втрати через хвороби урбанізації, перш за все шум, стрес, забруднення, перевищують економічні втрати через страйки.

Урочище - закономірно складена група однорідних ділянок природи (фацій), яка відособлена більш-менш чіткими природними або антропогенними межами. Урочище - одна з нижчих таксономічних одиниць ландшафтознавства (степова балка, річкова долина).

Утилізація - використання енергії і речовини, вилучення корисних компонентів з побутових і промислових відходів, стічних вод, викидів в атмосферу.

Ф

Фауна - еволюційно сформована сукупність видів тварин, мікроорганізмів даної території (акваторії).

Фація - елементарна складова частина ландшафту - ділянка території з характерними для неї однорідною літогенною основою, рельєфом, мікрокліматом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом.

Фітонцид(и) - хімічно активні продукти виділення рослин (переважно газоподібні), згубно діючі на мікроорганізми (бактерії), гриби, в тому числі і на хвороботворні.

Фітоценоз - більш-менш стійке рослинне угруповання, складене організмами одного або декількох поколінь і яке утворює властиве йому середовище існування. Фітоценоз нероздільний з біоценозом і біогеоценозом.

Флора - еволюційно сформована сукупність видів рослин певної території (акваторії).

Фреони - група галогеновмісних речовин, які киплять за кімнатної температури, високолеткі, інертні біля поверхні землі, використовуються в холодильній промисловості і як розпилювачі в аерозольних упаковках. У стратосфері піддаються фотохімічному розкладу з виділенням іонів хлору, які є каталізатором хімічних реакцій, що руйнують молекули озону.

Функціональне зонування - науково обґрунтоване розділення відповідних природно-заповідних територій на певні ділянки (зони), в яких мають запроваджуватися різні режими збереження, відтворення, використання й управління в межах природно-територіальних комплексів.

Ц, Ч, Ш

Цвітіння вод - масовий розвиток фітопланктону, який спричинює зміну кольору води і погіршує кисневу забезпеченість вод. Одна з причин цвітіння вод - надходження у водойми мінеральних, особливо фосфоромістких добрив, синтетичних мийних речовин, органічних забруднювачів.

Чинник - серед екологічних чинників розрізняють: абіотичні (кліматичні, орографічні, гідрологічні); біотичні (відносини між організмами - симбіоз, паразитизм, нейтралізм та ін.); антропогенні (вплив людини).

Шум - неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують її працездатність.

Шумозахист - шумозахисні заходи, спрямовані на обмеження негативного шумового впливу. Діляться на дві групи: 1 - заходи, спрямовані на зниження шуму в джерелі; 2 - заходи, спрямовані на зниження шуму на шляху поширення.