Перший український король. 7 клас. Гісем
Замість висновку
Пам’ятник Данилу Галицькому в Галичі. Скульптор О. Пилєв, архітектор О. Чамара
Пам’ятник Данилу Галицькому у Володимирі-Волинському. Скульптор Ф. Бриж, архітектори К. Присяжний і С. Кравцов
Історики високо оцінюють державну діяльність Данила Романовича. Як людина непересічна, він за несприятливих умов ворожого оточення протягом 40 років вів боротьбу з боярською опозицією й здолав її.
Данило Романович об’єднав землі Галичини й Волині в єдину державу, яка стала центром тяжіння для інших південно-західних земель Русі-України. Його величезною заслугою була невтомна і послідовна боротьба за згуртування давньоруських земель для відсічі іноземним поневолювачам. Отримавши королівський титул, Данило Романович закріпив існування Галицько-Волинської держави на віки.
Данило розширив територію своїх володінь до Любліна й Перемишля на заході, Мукачева та Чернівців — на півдні, будував нові міста (Львів, Холм, Угровськ, Данилів) та розвивав старі (Галич, Дорогичин, Володимир). За час його правління Королівство Руське стало однією з найбагатших держав у Європі, оскільки Данило зумів ефективно використовувати всі переваги вигідного географічного положення своїх земель, а також найбільших родовищ солі.
Головними ідеями життя Данила Романовича було відновлення Галицько-Волинської держави й вигнання монгольських поневолювачів. Не вина Данила, що йому не вдалося до кінця здійснити другий задум. Занадто сильними були вороги, занадто слабкою — Русь. Проте він продемонстрував можливість успішної боротьби з монголами. Усе це аж ніяк не применшує життєвого подвигу короля Данила. Він зумів закласти основи, які дозволили його нащадкам остаточно звільнитися від влади монголів та стати важливими гравцями в політичному житті Центрально-Східної Європи.
Насиченим було й особисте життя Данила. Восени 1217 р. він одружився з Анною — дочкою Мстислава Удатного. Від цього шлюбу в нього народилися сини Іраклій, Лев (успадкував від батька галицько-волинський престол), Роман, Мстислав, Шварно, які допомагали батькові в битвах проти зовнішніх і внутрішніх ворогів. У давньоруських літописах, німецьких та польських джерелах збереглися відомості про трьох дочок Данила: Переяславу — дружину Мазовецького князя Земовита І, Софію — дружину німецького графа Генріха V Шварцбурзького, та невідому на ім’я — дружину новгородського, володимирського й суздальського князя Андрія Ярославича. Отже, типова для XIII ст. «шлюбна дипломатія» активно використовувалася Данилом, вводячи Україну до кола європейських держав. Із документів відомо, що наприкінці 1240 рр. Данило одружився вдруге — із дочкою брата литовського князя Міндовга.
ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ
У містах Львів, Тернопіль, Галич, Володимир-Волинський встановлено пам’ятники Данилу Галицькому. Знято кінофільми «Данило, князь Галицький» (1987 р.), «Король Данило» (2018 р.), на його честь названо вулиці. У 1998 р. Національний банк України випустив пам’ятну монету зі срібла, присвячену королю Данилу.
Ювілейна монета із серії «Княжа Україна» — «Данило Галицький»
Кадр із кінофільму «Король Данило». 2018 р. Режисер Т. Химич
«Тут стояти граду Лева». Скульптура Т. Бриж
Бій рицарів. Історична реконструкція на фестивалі «Ту Стань»
Літописець підсумовує: «...сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні».
Отже, будучи завзятим воїном і гарним політиком, Данило Романович зажив слави першого короля Русі.
