Перший український король. 7 клас. Гісем

2. «Ми вже розорили всю землю». Участь Данила Романовича у війні за австрійську спадщину

У 976 р. імператор Оттон II відібрав у баварського герцога частину придунайських земель і створив на цій території Східну марку (Остмарк), більше відому під назвою Австрія. Правителем був призначений Леопольд Бабенберг, нащадки якого до середини XIII ст. правили цією територією. За Бабенбергів Австрія багатіла, а її герцоги були активними учасниками європейської політики. Так, Леопольд Австрійський був учасником Третього хрестового походу, чий прапор англійський король Річард Левове Серце скинув зі стін Аккри. Помстою за ці дії стало ув’язнення Річарда Левове Серце герцогом у замку Дюрнштайн. Ця подія стала основою сюжету роману Вальтера Скотта «Айвенго».

Фрідріх II Бабенберг. Статуя у Військово-історичному музеї Відня (Австрія)

Монгольська навала примусила правителів Східної Європи терміново шукати союзників, навіть в особі колишніх ворогів. Так, угорський король Бела IV звернувся до Фрідріха II Бабенберга, із яким ще недавно воював. Фрідріх II, можливо, побоюючись, що монголи доберуться й до його володінь, виступив на допомогу угорцям. Однак, дізнавшись про їх поразку і втечу Бели IV до Австрії, він вирішив скористатися ситуацією і зайняв прикордонні угорські комітати (адміністративно-територіальна одиниця в Угорському королівстві в період із X ст. до 1920 р.), а також привласнив і частину багатств. Згодом землі довелося повернути, а гроші вдалося залишити.

Однак король Бела IV нічого не забув. Коли в 1246 р. між Австрією та Чехією спалахнув конфлікт, Бела IV підтримав чехів. У битві австрійці перемогли, але сам герцог загинув, як свідчать хроніки, від руки «короля Русі».

Деякі дослідники вважають, що герцога вбив особисто Данило Романович, союзник короля Бели IV. Однак більшість вчених заперечує участь галицького князя в цій битві, приписуючи смерть Фрідріха II Ростиславу Михайловичу, зятю Бели IV й давньому ворогу Данила.

Король Угорщини Бела IV

Гертруда фон Бабенберг

Пржемисл Отакар II. Статуя в Національному музеї Праги (Чехія)

Із загибеллю Фрідріха II рід Бабенбергів перервався, що обернулося тривалим військовим конфліктом у Центральній Європі (Війна за австрійську спадщину). Активними його учасниками були Данило Романович та його син Роман. У цій боротьбі угорський король Бела IV своїм претендентом на австрійський престол висунув Романа Даниловича. Наскільки в цьому був зацікавлений сам Данило — невідомо, проте сподівання, що його син закріпиться на австрійському престолі, мабуть, були.

У 1252 р. король Бела IV здійснив похід на Відень, щоб посадити на престол Романа й Гертруду. Проте захопити місто йому не вдалося. Тоді угорці захопили місто Гімберг, де Роман був проголошений герцогом Австрії. Також у Гімбергу відбулося весілля Романа та Гертруди Бабенберг, племінниці Фрідріха II. До одруження з Романом Гертруда вже двічі була у шлюбі, щоразу залишаючись вдовою.

Однак син чеського короля Вацлава Пржемисл Отакар II не бажав поступатися владою. Він був одружений із сестрою Фрідріха II.

У 1253 р. король Бела IV вирішив покласти край цій ситуації. Було задумано великий похід усіх союзників угорського короля. Так, в Австрію мав вторгнутися баварський герцог, у чеську Сілезію — Данило Романович із краківським князем Болеславом V Сором’язливим, а сам угорський король з основними силами, до яких приєдналися половці, мав напасти на Моравію. Проте цей грандіозний план не мав успіху. Чехи вміло захищалися й завдавали відчутних ударів у відповідь.

Краківський князь Болеслав Сором’язливий

Також однією з причин поразки походів було те, що військо Данила мало провідників, які показували неправильні шляхи. Відповідно дії Данила, які мали відтягнути на себе частину сил Отакара II, були безуспішними. Коли князь усвідомив, що його обманюють, він позбувся провідників і намагався врятувати кампанію самотужки. Проте вже було запізно. Бела IV, який завдавав головного удару, уже повернув назад.

ДОКУМЕНТИ ТА ДЖЕРЕЛА

Дружина Данила Галицького в поході. Художник А. Теленик

«Літопис Руський». Опис Данила Романовича та його війська

«Німці дивувалися татарському озброєнню: коні були в личинах (масках) і шкіряних коярах (накидка, попона), а люди — у кольчугах, і сіяння велике йшло від полків від блиску зброї. Сам Данило їхав біля короля за руським звичаєм: кінь під ним був на диво, сідло з паленого золота, стріли і сабля прикрашені золотом та іншими прикрасами, гідні подиву: кожух з грецького оловира, обшитий широким золотим мереживом, чоботи з зеленої шкіри, шиті золотом».

ЦІКАВО ЗНАТИ

У поході стався епізод, під час якого Данилові довелося переконувати деморалізованих воїнів краківських союзників продовжити похід. Його промова подіяла, а він довів свій талант полководця. Зокрема, князь казав: «Що ви жахаєтесь? Хіба ви не знаєте, що війна не буває без убитих? Хіба ви не знаєте, що натрапили ви на чоловіків і воїнів, а не на жінок? Якщо чоловік загинув на війні, що за диво? Інші вдома вмирають без слави, а ці зі славою померли! Зміцніть ваші серця і підніміть свою зброю проти ворогів!». Цими словами він зміцнив їхній бойовий дух.

Загалом уся кампанія завершилася розоренням і пограбуванням міст та сіл обох протиборчих сторін.

Наприкінці 1253 р. Роман Данилович зумів вирватися з обложеного Гімберга, залишивши там Гертруду з новонародженою донькою Марією, і повернувся до батька. Данило ж усвідомив, що австрійська авантюра не мас перспектив, і зосередився на боротьбі з монголами.