Перший український король. 7 клас. Гісем
Вступ
Данило Романович. Воскова фігура. Сучасна реконструкція
Поштова марка «Данило Романович (Галицький)»
Данило Романович — один із найяскравіших історичних діячів середньовічної історії України. Із його ім’ям пов’язані знакові події нашого минулого. Данило Романович увійшов в історію як правитель Галицько-Волинської держави (Королівства Руського), реформатор, далекоглядний політик та мудрий дипломат. Він був першим в історії українського народу легітимним і визнаним у Європі королем.
Пам’ятник королю Данилові у Львові. Архітектор Я. Чурилик, скульптори В. Ярич і Р. Романович
Пам’ятник королю Данилові в Тернополі. Архітектор О. Міщук, скульптор Б. Рудий
Данилові Романовичу судилося жити в бурхливу й жорстоку епоху міжусобиць та монгольської навали. Данилу та його молодшому брату Васильку довелося боротися з різними суперниками — удільними князями, бунтівним галицьким боярством, поляками, угорцями, литовцями, німецькими хрестоносцями, монголами.
ДОКУМЕНТИ ТА ДЖЕРЕЛА
Історик Микола Котляр «Данило Галицький»
«Історики високо оцінюють державну діяльність Данила. Він був людиною непересічних політичних і військових здібностей. Незважаючи на несприятливі умови ворожого оточення, протягом сорока років вів війну з боярською опозицією й здолав її. Князь об’єднав Галичину й Волинь, докладав величезних зусиль до згуртування Південної Русі. Головними діями його життя були відновлення Галицько-Волинського великого князівства й вигнання монголо-татарських поневолювачів із Русі. Не вина Данила, що йому не вдалося здійснити другий задум. Занадто сильними були окупанти, занадто слабкою — Русь, бо залишалася роз’єднаною. Але все те аж ніяк не применшує життєвого подвигу Данила, князя Галицького».
«Історії королівства Галичини від праісторії до 1264 року» за редакцією Станіслава-Роланда Перфецького (вигадана особа)
«У 1264 р. король Данило помер як вірний монгольський васал, зрадивши Папу Римського і своїх християнських союзників.
Галичина, паралізована Даниловим приєднанням до Волині, втратила колись однаковий зі своїми західними сусідами еволюційний темп. Водночас, коли сусідні країни вдосконалювали свої політичні інститути, Галичина як Волинська провінція деградувала».
- У чому принципова відмінність оцінок діяльності князя? Яка з них вам імпонує? Прочитайте ще раз документи й поверніться до цього питання. Чи змінилася ваша думка?
ЦІКАВО ЗНАТИ
Державна нагорода України — орден Данила Галицького
У статуті до ордена зазначається: «Орден Данила Галицького встановлено для нагородження військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також державних службовців за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу».
Його життя було сповнене бурхливих подій: військові походи на сотні, а іноді й тисячі кілометрів, битви, будівництво міст, переговори з правителями інших держав, розв’язання церковних проблем, боротьба за владу тощо. Йому неодноразово довелося боротися за відновлення батьківської спадщини.
Данило Романович першим серед руських князів спробував позбутися монгольської залежності. Хоча йому й не вдалося звільнити свою державу від влади золотоординських ханів, але він та його нащадки були вільні у здійсненні внутрішньої політики й мали змогу реалізовувати власні зовнішньополітичні кроки.
Діяльність Данила Романовича висвітлена в багатьох джерелах, йому присвячено чимало наукових праць за 200-річний період досліджень епохи правління князя. Данило Романович був єдиним руським князем, якому присвячений цілий літопис. Проте ще залишається багато білих плям, які очікують на своїх дослідників.
ЦІКАВО ЗНАТИ
До Данила Романовича, руського князя з династії Рюриковичів, не було жодного юнака, який би мав ім’я Данило. Це пояснювалося давньоруською традицією називати своїх нащадків іменем із роду попередників або на честь святого-покровителя, у день вшанування пам’яті якого народжувалася дитина. Ім’я Данило майбутній король отримав на честь ченця-аскета, якого звали Даниїл. Він був послідовником сирійського ченця Семеона Стовпника.
Семеон жив на початку V ст. на території Північної Сирії та став основоположником такого виду аскетизму, як «стовпництво». Стовпництвом тоді називали вид усамітнення й заглиблення в молитви, коли чернець більшу частину життя обмежував себе найменшою територією комфорту, у буквальному розумінні — залазив на стовп і проповідував релігію, повчав звідти, проводив філософські бесіди з учнями.
Преподобний Даниїл здійснював свою діяльність на землях руських князівств і, як виявляється, був дуже близькою людиною й наставником для першого коронованого князя на Русі — короля Данила. На честь Преподобного Даниїла, як свідчать літописи, були названі давні міста Стовп’є та Данилів. А сам Данило Романович збудував для святого проповідника цілий монастир, який був зведений на Західній Волині в літописному місті Угровськ, але до наших днів не зберігся.
Сучасні історики спростували твердження, що під час хрещення Данилові було дано ім’я Іван (Іоанн).
ЦІКАВО ЗНАТИ
Вежа у Стовп’є (тепер територія Польщі)
Каменецька вежа (тепер територія Білорусі)
«Стовпницьке» призначення мали й вежі-донжони замків часів Королівства Руського. Декілька таких стовпів збереглося до нашого часу.
За останніми дослідженнями, у цих оборонних спорудах на верхніх поверхах розміщувалися церкви.
Навколо постаті й діяльності князя виникло чимало міфів і загадок. Так, уже першою загадкою є дата народження князя.
Цікавим є те, що до його імені часто додають прізвисько Галицький, хоча за своє 63-річне життя він правив Галичем лише приблизно 12,5 року.
Данило Романович брав участь щонайбільше в 60 битвах. У десяти з них він опинявся на межі загибелі. Іноді йому доводилося рятуватися втечею. Проте в усіх битвах він безстрашно йшов попереду, був у центрі подій, дотримувався наступальної тактики. Зі своїх поразок і невдач він робив висновки. Данило Романович здійснив ґрунтовну реформу війська, яке могло на рівних битися як проти європейських рицарів, так і проти монгольської важкої кінноти.
Данило Романович мав талант дипломата, тонко відчував політичний момент і вміло ним користувався. Хроністи відзначають унікальну якість князя — уміння домовлятися з людьми. Данило Романович не раз знаходив порозуміння з ворогами, робив їх своїми союзниками в досягненні головної мети — зміцнення та розбудови власної держави.
Життя Данила Романовича можна чітко розділити на два періоди. Перший — це час, коли князь діяв у ситуації міжкнязівських суперечок за княжий стіл. Другий, що розпочався після монгольської навали, — це час, коли князеві довелося стати виразником інтересів уже не просто удільного князівства, а власної держави, що опинилася на межі двох світів — Сходу і Заходу. І в цій ситуації він зумів знайти той баланс, за якого було збережено самобутність підвладних йому земель, були закладені основи життя, які не були зламані 17 поколіннями іноземного панування. Іноземні правителі також були змушені визнавати існування Королівства Руського.
На сторінках цієї книги спробуємо в популярній формі на тлі широкої картини подій у Центрально-Східній Європі розкрити образ короля Данила як людини своєї епохи.
