Хрестоматія з української літератури. 11 клас. Яценко

Оксана Забужко

(19 вересня 1960)

Оксана Забужко стала світлим променем у нашому письменстві, пов’язавши різні покоління, різних митців різних культур.

Євген Сверстюк

РЯДОК З АВТОБІОГРАФІЇ

Мої предки були не вбогі

На пісні та свячені ножі -

З моїх предків, хвалити Бога,

Заволокам ніхто не служив!

Дарували від батька до сина

Честь у спадок - як білу кість!

Мої предки були красиві -

Ворогам на подив і злість.

Хай не славою (Бог там з нею!) -

Як присягою на шаблях,

Мої предки владали землею:

Їм належала ця земля!

І цупким, наче нить основи

Крізь віки однієї сім'ї,

Невразливим - пронесли слово

І внизали в легені мої...

Ох і моцна була порода -

Соловки, Магадан, Колима...

Мої предки були народом -

Тим народом, якого нема.

* * *

ЧИТАЮЧИ ІСТОРІЮ

Читаючи історію

Оксана Забужко

І зруйнували ґоти Рим,

І молодий і хижий варвар

Все, що вважалося старим,

Гарячим пурпуром забарвив.

А потім сам собі воздвиг

Свої столиці і каплиці -

І над димком з античних книг

Печеню смажив у пивниці.

Ото дитина, далебі!

Таж він таке до рук отримав!

Він міг привласнити собі

Не тільки славу - ймення Рима!

Він махом весь його розвій

Міг загребти собі в музеї

І на монетах профіль свій

Відбить на фоні Колізею.

Воно ж лежало - лиш бери!

І хто б насміливсь насупроти?

І хто б згадав, що Рим - це Рим,

А не колиска древніх готів?

А мо', він слушно ухиливсь,

Бо мав підозру - от в чім штука, -

Що хтось його таки колись

Та на гарячому застука?

Бо над суворий льодостав

Віків, що й нам сяга по груди,

Рим - все ж стоїть, як і стояв,

А варвар - варваром і буде.