Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 9 клас. Косенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ VII. Незалежна Україна

§ 46. Перші вільні вибори до верховної ради УРСР. Декларація про державний суверенітет України

  • Діти, у цьому розділі ви дізнаєтеся про утворення нової держави - України. Познайомитеся з найбільш важливими подіями, які відбулися в житті українського народу. А саме проголошенням незалежності країни, виборами президентів держави, прийняттям основного закону держави - Конституції України.
  • Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР і «Декларацію про державний суверенітет України».

Гласність за часів правління Михайла Горбачова призвела до вільнодумства, утворення політичних партій та громадських організацій, розповсюдження газет. У них висвітлювалися ідеї, протилежні комунізму. У ці роки спостерігалося загострення економічної кризи, зростання цін, погіршення життєвого рівня населення. Це сприяло невдоволенню радянською владою. І призвело до симпатії значної частини народу до нових політичних сил.

Ігор Юхновський

Олександр Мороз

У березні 1990 року відбулися вибори до Верховної Ради УРСР. Це були перші демократичні вільні вибори народних депутатів. На 450 місць до Верховної Ради претендувало близько 3 тисяч кандидатів. Люди мали реальну можливість вибирати одного з декількох кандидатів.

У східних і південних землях України більшість новообраних депутатів до Верховної Ради УРСР становили комуністи. Тоді як в західних регіонах були обрані депутати від нових політичних партій і громадських організацій. У Верховній Раді сформувалось дві політичні течії. В цілому в українському парламенті переважали комуністи. Вони створили свою групу під назвою «За Радянську суверенну Україну». Інакше її називали «Група 239» (за кількістю депутатів-комуністів). Їх очолював Олександр Мороз. Депутати від інших партій оголосили себе опозицією та об'єдналися в блок під назвою «Народна Рада». Очолив опозиціонерів Ігор Юхновський.

Між комуністами та представниками «Народної Ради» точилася гостра боротьба. Перші хотіли залишити все по-старому, тобто жити в Радянському Союзі. А опозиціонери виступали за самостійність України. З часом у комуністичних лавах відбувся розкол, виокремилися так звані суверен-комуністи. На їхню думку, України краще було стати суверенною державою.

Мітинг проти підписання нового союзного договору

Попри політичну боротьбу, 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР більшістю голосів прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». «За» проголосувало 355 депутатів, «проти» - лише 4. Згідно з нею, українська влада мала право самостійно керувати республікою в межах кордонів УРСР. Депутати-комуністи розглядали прийняту «Декларацію» як засіб зміцнення своєї влади й виходу з-під контролю центрального керівництва.

Реальних змін з розбудови самостійності України в цей час не відбувалося. Тому Москва запропонувала республікам підписати новий союзний договір. Опозиційні депутати виступили проти цього й організовували багатотисячні мітинги під гаслами «Ні - союзному договору».

Проти чинної комуністичної системи виступила молодь. Більше сотні студентів оголосили голодування та висунули свої вимоги. Ця акція відбувалася на площі. Тому й отримала назву Революція на граніті. Вона тривала до тих пір, поки депутати Верховної Ради не пообіцяли людям, які голодували, виконати їхні вимоги. Але, крім заміни голови уряду УРСР, решта обіцянок так і не були виконані.

Студенти, що голодували

Радянський Союз був у глибокій політичній кризі та доживав свої останні дні. На Україну чекали великі зміни.

Запам’ятайте

  • Верховна Рада УРСР - найвищий законодавчий орган Радянської України.
  • «Група 239» - фракція комуністів у Верховній Раді УРСР в 1990-1991 роках.
  • Опозиція - політична партія чи група депутатів, що виступають проти більшості в парламенті та пропонують інші шляхи розв'язання проблем.
  • «Народна Рада» - група опозиційних депутатів у Верховній Раді УРСР в 1990-1991 роках.
  • Парламент - найвищий законодавчий орган держави (в Україні - це Верховна Рада).
  • Революція на граніті - акція протесту української молоді проти комуністичної системи в 1990 році.
  • 16 липня 1990 року - прийняття «Декларації про державний суверенітет України».
  • Декларація - офіційна заява, оповіщення.

Імена

  • Олександр Мороз - очільник «групи 239» у Верховній Раді УРСР.
  • Ігор Юхновський - очільник опозиційної депутатської групи «Народна Рада» у Верховній Раді УРСР.

З історичних джерел

Зі спогадів соціолога, дослідника громадської думки 90-х років Володимира Подгорнова

«...Для мешканців Сходу це були чергові радянські вибори. Натомість на Заході відчувалося справжнє піднесення. Вручну робили агітаційну продукцію. Мали величезні очікування, але також і відчуття ризику, бо не знали, як на результати відреагує Москва...»

Запитання

1. Чому частина українського населення відвернулася від ідей комунізму?

2. Коли відбулися вибори до Верховної Ради УРСР?

3. Які політичні сили пройшли до останньої Верховної Ради УРСР?

4. Яку групу в парламенті утворили комуністи?

5. Хто очолив групу комуністів у Верховній Раді УРСР?

6. Що таке опозиція?

7. Як називалася опозиційна група у Верховній Раді УРСР?

8. Хто очолив опозиційну групу в парламенті?

9. Яка подія відбулася 16 липня 1990 року в Україні?

10. Що вам відомо про Революцію на граніті?

Завдання

1. Зіставте політичних діячів та депутатські групи, які вони очолювали:

  1. а) «Група 239»;
  2. б) «Народна Рада».
  • 1. Ігор Юхновський
  • 2. Олександр Мороз

2. Визначте століття та його частину прийняття «Декларації про державний суверенітет України».

Цікаво знати

25 липня 1990 року біля будівлі Київської міської ради підняли синьо-жовтий прапор. На той час Україна ще не була вільною. А синьо-жовтий прапор не був державним. Тому це було дуже ризиковано. Адже за такий вчинок могли покарати позбавленням волі. У той день на Хрещатику біля будівлі Київської міської ради зібралося близько 200 тисяч людей. Вони приїхали з багатьох куточків України. Попри всі ризики, депутати міськради прийняли рішення підняти синьо-жовтий прапор поруч з державним прапором УРСР. Це було історичне рішення!

Прапор підняв Олександр Мосіюк. Комуністична влада так і не визнала прапор. А київська прокуратура відкрила кримінальну справу по цьому факту.

Синьо-жовтий прапор біля Київської міськради


buymeacoffee