§ 40. Економічна політика Микити Хрущова

На минулому уроці ви дізналися про XX з'їзд КПРС, засудження культу особи Сталіна та реабілітацію політичних в'язнів. Пригадайте, у якому році відбувся XX (20) з'їзд КПРС. Про що розповів Микита Хрущов на закритому засіданні з'їзду? Які наслідки мало засудження культу особи Сталіна? Що таке «хрущовська відлига»? Поясніть поняття «депортація».
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про економічну політику Микити Хрущова.

За часів керівництва СРСР Микити Хрущова економіка України мала значні здобутки. Економіка - це організація та управління господарством (виробництвом, використанням ресурсів, споживанням товарів, послуг тощо). У цей час в республіці головну увагу приділяли розвитку хімічної та важкої промисловості (металообробної, сталеплавильної, машинобудівної). Швидкими темпами розвивався видобуток нафти й газу. Освоювали родовища нафти й газу в Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Сумській та Чернігівській областях. Було збудовано нафтопровід «Дружба». По ньому українська нафта постачалася за кордон.

Виробництво Ан-24 на Київському авіаційному заводі

Розвиток народного господарства України був неможливий без модернізації транспортних засобів. У Харкові та Ворошиловграді (сучасний Луганськ) було налагоджено будівництво теплотягів та електротягів. Вони замінили застарілі паротяги. На Харківському та Київському авіаційних заводах розпочався випуск сучасних пасажирських літаків Ан-24 та Ту-104. Ці літаки протягом багатьох років перевозили пасажирів територією Радянського Союзу.

Перший автобус, виготовлений у Львові

Автомобіль першого покоління, вироблений у Запоріжжі

Наприкінці 50-х - на початку 60-х років в Україні була створена автомобілебудівна галузь. Розпочався випуск легкових автомобілів у Запоріжжі. Створено виробництво вантажних автомобілів у Кременчуці, автобусів і тролейбусів у Львові.

Значні кошти держава вкладала у спорудження нових заводів. На них виготовляли продукцію для потреб армії. На підприємствах України виготовляли нові зразки зброї, міжконтинентальні ракети, військові кораблі, танки, гармати тощо.

У роки правління Микити Хрущова нерівномірно розвивалося сільське господарство. Колгоспам була надана можливість придбати на пільгових умовах трактори та зернові комбайни. Але пального не вистачало, техніка швидко ламалася. Матеріальної бази та фахівців для ремонту не було. Це призводило до частих непорозумінь між партійними чиновниками та керівництвом колгоспів.

З метою виведення сільського господарства із кризи Микита Хрущов запропонував колгоспам сіяти кукурудзу. Добра й потрібна справа подекуди перетворилася на безглуздя. Партійне керівництво згори вказувало колгоспам де і що сіяти. Кукурудзу сіяли й там, де вона росла добре, і там, де не родила. Відповідно зменшилися посіви пшениці, гречки, жита і вівса. У результаті порушився зерновий баланс. У містах почалися перебої з хлібом. У магазинах з'явилися черги за хлібно-булочними виробами.

Микита Хрущов оглядає урожай кукурудзи

У країні були великі проблеми з харчовими продуктами. Попри це, Микита Хрущов заборонив утримувати худобу в містах і селищах, наказав вдвічі зменшити розміри присадибних ділянок. Це призвело до ще більшого загострення продовольчої ситуації. Уряд СРСР хотів вийти з такого положення. Тому в 1963 році вперше закупив зерно за кордоном.

Запам’ятайте

Економіка - організація та управління господарством (виробництвом, використанням ресурсів, споживанням товарів, послуг тощо).
Модернізація - осучаснення.

З історичних джерел

Зі спогадів академіка Євгена Варги

«...Колгоспне селянство не поспішає працювати на суспільній землі і найперше обробляє свої невеличкі ділянки. Селяни крадуть в колгоспі все, що можуть, для власного приватного господарства: корми, дрова, добрива. Вони свідомо залишають частину врожаю колгоспного зерна, картоплі, буряків, кукурудзи не зібраною, сподіваючись пізніше використати їх для своєї худоби ...».

Запитання

1. Що таке економіка?

2. У яких областях добували нафту та газ?

3. Чому було замінено паротяги?

4. Де виготовляли пасажирські літаки?

5. У яких містах було налагоджено виробництво автомобілів?

6. Яку військову продукцію виготовляли на українських заводах?

7. Яку рослину пропонував вирощувати Микита Хрущов?

8. До чого це призвело?

9. Опрацюйте історичний документ. Розкажіть, як розв'язували селяни продовольчу кризу.

Завдання

1. Намалюйте в зошиті таблицю та заповніть її.

Галузь економіки	Області та міста, у яких розвивалась зазначена галузь
Видобуток нафти й газу
Виготовлення теплотягів і електротягів
Виготовлення пасажирських літаків
Виробництво автомобілів

2. Знайдіть на сучасній карті України зазначені в тексті області та міста.

Цікаво знати

Після депортації татар і представників інших національностей з Кримського півострова на ці землі прислали переселенців із Росії. Вони не вміли господарювати в умовах посушливого клімату. Тому, коли Микита Хрущов відвідав Крим, переселенці скаржилися на те, що тут картопля не росте і капуста в'яне.

За словами кореспондента Олексія Аджубея, Крим того часу представляв безрадісну картину. «Висохла земля, зруйнований війною край, пусті села і татарські аули». Після цього Хрущов завітав у Київ і просив керівників УРСР допомогти у відродженні краю. Становище в повоєнній Україні було важке. Проте звідси до Криму розпочалося постачання харчових продуктів та промислових товарів. Українські фахівці почали будувати водосховища та Північнокримський канал для забезпечення водою кримчан. Економічні зв'язки Криму й України поступово перепліталися й утворили єдину систему.

Кримська область в той час входила до складу Росії. Її керівництво дійшло висновку про необхідність передати «проблемну» область Україні.

Цікаво знати

З нашою державою Крим мав спільну економіку, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв'язки. Тож тогочасне російське керівництво надіслало прохання про передачу Кримської області до складу УРСР. Президія Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року одноголосно затвердила перехід Криму до складу України.

Передача Кримської області Україні збіглася в часі з урочистостями святкування 300-річчя Переяславської ради. Тому в пресі ця акція пояснювалася як «вияв дружби й довіри російського народу до українського».