§ 22. Голодомор 1932–1933 років в Україні

На минулому уроці ви дізналися про насильницьку колективізацію українського села. Пригадайте, що таке колективізація. Що переходило у власність колгоспу після вступу селянина до нього? Хто такі куркулі? Як селяни України протестували проти колективізації? Коли відбулося найбільше селянських заворушень в Україні?
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про страшну трагедію українського народу - голодомор 1932-1933 років.

Суцільна колективізація призвела до різкого зменшення в Україні темпів виробництва хліба. У колгоспах панувала безгосподарність. Селяни не хотіли працювати за безцінь - за трудодні. Трудодні - це оплата праці в колгоспі. За ними у кінці року працівникам видавали зерно. У 1932 році керівництво СРСР збільшило для України план хлібозаготівель. Їм вдалося витиснути із селян 132 мільйони пудів хліба. Це було менше половини запланованого.

Невиконання плану хлібозаготівель у Москві розглядалося як саботаж. Саботаж - це навмисний зрив роботи, прихована протидія. Восени 1932 року в Україні було введено надзвичайний стан. Для вилучення українського хліба залучали загони міліції та місцевих більшовиків-активістів. Комуністична партія перед ними поставила завдання - вилучити хліб за будь-яку ціну. У колгоспів забирали зерно. Навіть те, яке залишалося на майбутній посів та харчування худоби. Селяни почали приховувати свої запаси. Але дворами ходили спеціальні комісії й влаштовували обшуки. Вони зривали підлогу, ламали печі, залазили в колодязі, шукали у скиртах сіна, димарях, садках, землі тощо. Знайдене зерно відбирали. Також забирали запаси будь-якої їжі: сухарів, картоплі, сала, солінь, фруктової сушні, цибулі, буряків тощо.

Відібране зерно у селян (Херсонщина, 1932 рік)

Під час голоду в Україні керівництво СРСР прийняло закон «Про охорону державного майна». Згідно з ним за крадіжку колгоспного майна передбачалася найвища міра покарання - розстріл або позбавлення волі терміном не менше 10 років. За пів кишені зерна, принесеного з поля сім'ї, яка голодує, селянина карали до багатьох років позбавлення волі в таборах. Рідко хто звідти повертався. У народі цей драконівський акт назвали «законом про п'ять колосків».

Жертви Голодомору на вулицях Харкова (1933 рік)

Діти, що голодують

В 1932-1933 роках розпочався голод в Україні. Люди їли все, що можна було жувати. Робили страви (якщо це можна так назвати) із коріння трав, листя, гнилих буряків, лушпиння картоплі. Варили і їли сирими квіти акації, кульбаби, реп'яхи, проліски тощо. Облущені качани кукурудзи товкли, перетирали з бур'янами й з цього місива варили супи та пекли млинці. З макухи та кропиви або подорожника пекли млинці - «маторженики». Хліб пекли із суміші подрібненої соломи, потовченої кори дерев та лушпиння картоплі. Такі страви неможливо було розжувати й перетравити. Тому в людей боліли животи, розпухали ноги, тріскалася шкіра. Люди у страшних муках вмирали. Гинули цілими родинами й селами. Були зафіксовані випадки людоїдства та трупоїдства. Батьки прагнули врятувати дітей від голодної смерті. Тому везли їх у міста і там залишали в лікарнях, на вулицях і біля дитячих будинків.

Збір мерзлої картоплі на колгоспному полі (Донеччина, 1933 рік)

Керівництво Радянського Союзу не визнавало голоду в Україні й не приймало міжнародної допомоги.

У 1932-1933 роках радянською владою було організовано Голодомор в Україні. Голодомор - це штучне створення масового голоду. За різними даними, втрати України від Голодомору в 1932— 1933 роках становили від 4 до 10 мільйонів безневинних людей.

Запам’ятайте

Трудодень - оплата праці в колгоспі. За нею працівники отримували зерно в кінці року.
Саботаж - навмисний зрив роботи, прихована протидія.
Голодомор - штучне створення масового голоду.
1932-1933 роки - організований радянською владою Голодомор в Україні.

З історичних джерел

Зі повідомлення англійських дипломатів (1932 рік)

«Становище в Україні явно неблагополучие. Сільське господарство не виправдало сподівань, тож відчувається гостра нестача продовольства... Сільським трудівникам випала справді гірка доля: врожай відбирають ... прирікаючи їх на голод. Промислових і продовольчих товарів дуже мало. Великі території майже безлюдні, земля не обробляється або обробляється погано й заростає бур'янами. До того ж унаслідок вивезення куркулів село втратило найенергійнішу та найпрацьовитішу частину населення».

Зі спогадів про голодомор Василя Григоровича Кулинича

«...Першим помер старший брат Іван. Мати покликала мене і попросила принести води. Коли я приніс, вона вже була мертва. Вдома ми були одні, бо батько пішов у Кременчук обміняти одежину на шматок хліба.

Я дуже плакав і виглядав батька... Батько повернувся з міста, побачив померлих, взяв підводу і повіз їх на кладовище - по дорозі з дворів виносили померлих і складали на підводу. А мені показав і сказав: «Запам'ятай, сину, де поховані мати і брат».

Для померлих викопували загальну яму і клали по 4-5 чоловік, тоді присипали землею і знову клали 4-5 чоловік. В основному вмирали діти і люди похилого віку...».

Зі спогадів про голодомор Ганни Василівни Мокрої

«... В день помирало по 40 чоловік. Їх скидали на підводу, яка їздила по селу, і відвозили до спільної ями. Інколи люди були ще живими, але на це ніхто не звертав уваги... В селі не залишилося жодної кішки чи собаки...».

Запитання

1. Чому в Україні було введено надзвичайний стан?

2. Хто вилучав зерно в селян?

3. Де шукали в селян харчові продукти?

4. Що відбирали в українських селян?

5. Що їли селяни, які голодували?

6. Що таке Голодомор?

7. Хто організував Голодомор в Україні?

8. У якому році був Голодомор в Україні?

9. Скільки померло безневинних людей в Україні в роки Голодомору?

10. Опрацюйте історичні джерела. Поясніть, чому становище українських селян було жалюгідним.

Завдання

1. Визначте століття та його половину організації більшовиками Голодомору в Україні.

2. Розташуйте в хронологічній послідовності історичні події: суцільна колективізація українських селян, утворення СРСР, Голодомор 1932-1933 років.

Цікаво знати

Коли дослідники говорять про Голодомор в Україні, вони мають на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 років. Пік Голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, понад 1 тисячу - щогодини, майже 25 тисяч осіб - кожного дня. Найбільше постраждали від Голодомору колишні Харківська та Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська та Житомирська області). На ці регіони припадає 52 % загиблих. Смертність населення у цих областях перевищувала середній рівень у 8-9 разів.

У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, на Донбасі - в 3-4 рази. Голод охопив весь Центр, Південь, Північ і Схід України.

Точно порахувати кількість померлих неможливо. Ця цифра коливається від 4 до 10 мільйонів. Деякі дослідники називають 14 мільйонів безневинних українців. Це з урахування непрямих жертв: внаслідок виснаження організму, хвороб, кишкових отруєнь, арештів, самогубств.

В Україні День пам'яті жертв Голодомору відзначається в четверту суботу листопада.