Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 9 клас. Косенко

Розділ V. Україна у роки Другої світової війни

ТЕМА 1. Початок німецько-радянської війни. Відступ Червоної армії

• Школярі! У цьому розділі ви дізнаєтеся про боротьбу українського народу з нацизмом у 1941-1945 роках. Познайомитеся із такими історичними подіями як початок німецько-радянської війни, життя українського народу на окупованих землях, боротьбу із загарбниками на фронтах і у ворожому тилу, внесок українців у загальну перемогу над нацизмом.
• Сьогодні ви ознайомитеся із подіями початкового етапу Великої Вітчизняної війни на території України.

Недільного ранку 22 червня 1941 року о 3-й годині 30 хвилин війська нацистської Німеччини перейшли західний кордон Радянського Союзу. Прикордонні міста й села опинилися під ураганним обстрілом німецьких гармат. Нацистські літаки вже з перших годин війни бомбардували українські міста: Львів, Житомир, Рівне, Київ, Одесу, Севастополь. Розпочалася німецько-радянська війна.

СРСР і Червона армія не були готовими до війни. Радянське озброєння, порівняно із німецьким, було застарілим. Багато досвідчених командирів було репресовано. Значна кількість молодих командирів не мали бойового досвіду.

Німецькі літаки летять бомбардувати мирні міста

Нацистські війська діяли організовано, завдаючи значних втрат Червоній армії. Протягом перших двох тижнів війни в німецький полон потрапило більше 300 тисяч червоноармійців, було знищено і захоплено велику кількість радянської зброї та військової техніки. Особливо багато було втрачено радянських літаків, які були розбиті у перші години війни на аеродромах.

Радянський аеродром після бомбардування (1941 рік)

Йосип Сталін виступив на радіо із закликом до мешканців СРСР стати на захист рідної землі. Багато людей добровільно записалося до Червоної армії. Близько 2,5 мільйонів українців було мобілізовано до війська. Ще 1,3 мільйона мешканців України пішли в загони народного ополчення. Мирні жителі будували оборонні споруди, протитанкові рови тощо.

Радянська влада наказала перевозити обладнання промислових підприємств глибоко в тил СРСР, переганяти стада колгоспної худоби, збирати урожай на територіях, які ще не були окуповані німцями. З України евакуювалося 4 мільйони людей, було вивезено обладнання майже тисячі заводів, 30 тисяч тракторів, 6 мільйонів голів худоби, 2 мільйони тонн хліба тощо. Все, що не могло бути вивезене, - знищувалося.

За складних умов початку війни бійці Червоної армії та мирне населення чинили героїчний опір загарбникам. Спроба відкинути нацистів за допомогою танків у районі Луцька, Рівного, Дубна і Бродів мала успіх, але більша частина радянських танків у цій битві була знищена.

Будівництво протитанкових укріплень (1941 рік)

Незважаючи на подвиги радянських воїнів, німецькі війська швидко просувалися у напрямку Києва. Оборона столиці тривала більше двох місяців (липень-вересень 1941 року). Гітлерівці втратили під Києвом понад 100 тисяч своїх вояків. Поріділим радянським частинам було важко тримати фронт. Загарбникам вдалося оточити частини Червоної армії, й ті змушені були самотужки вириватися з оточення. 19 вересня 1941 року нацисти ввійшли в Київ.

Червона армія, відступаючи, наносила ворогу великих втрат, але німці невпинно просувалися вглиб Радянського Союзу. 16 жовтня 1941 року вони захопили Одесу, а 25 жовтня 1941 року ввійшли в Харків.

22 липня 1942 року німецькі війська захопили останнє українське місто Довжанськ (колишній Свердловськ), що на Луганщині. Таким чином, вся територія України була загарбана нацистами.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Німецько-радянська війна - частина Другої світової війни, яка відбувалася між Радянським Союзом і Німеччиною та її союзниками у 1941-1945 роках.
• Нацизм - політичний режим, який пропагував ідею панування однієї нації над іншими.
• 22 червня 1941 року - початок німецько-радянської війни.
• 19 вересня 1941 року - загарбання нацистами Києва.

ІМЕНА

• Йосип Сталін - очільник Радянського Союзу.
• Адольф Гітлер - керівник нацистської Німеччини.

• З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Із оперативних донесень німецького командування (липень 1941 року)

«... Дивізії Червоної армії, які були введені в бій останнім часом, ... озброєні дуже погано. Мав місце випадок, коли видавалося по два патрони на людину. Атаки (радянської) піхоти ..., незважаючи на величезні втрати, проводилися без підтримки важкого озброєння та артилерії...»

• З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Зі спогадів учасника війни, письменника О. Карп'юка

«Нічого в світі не було страшнішого, ніж оточення. У результаті - натовпи очманілих бійців гарячково метушилися в пошуках якогось виходу. Створювалося враження, що серед них зовсім немає командирів, а ті, хто був, якось загубилися в загальному натовпі, котрий виявився майже беззбройною сірошинельною масою. І всі вони дуже легко потрапляли в полон до німців».

ЗАПИТАННЯ

1. Коли розпочалася німецько-радянська війна?

2. Які країни брали участь у німецько-радянській війні?

3. Чому на початку війни Червона армія відступала?

4. Які матеріальні цінності вивозилися у глиб Радянського Союзу?

5. Чим закінчилася танкова битва у районі міст Луцьк, Рівне, Дубно і Броди?

6. Скільки місяців тривала оборона Києва?

7. Коли нацисти захопили столицю України?

8. Після захоплення якого українського міста вся територія України була окупована нацистами?

9. Опрацювавши історичні джерела, розкажіть, як були озброєні радянські війська.

ЗАВДАННЯ

1. Визначте століття і його частину початку німецько-радянської війни.

2. Знайдіть на карті України міста: Луцьк, Рівне, Дубно, Броди.

3. Заповніть таблицю:

Назва міста	Дата окупації нацистськими загарбниками

ЦІКАВО ЗНАТИ

На окупованих українських землях нацисти створили близько 250 таборів для військовополонених. Кожному полоненому солдату на руці, вище кисті, хімічною фарбою наносили номер, а на спині - напис німецькою мовою: військовополонений.

У всіх таборах спостерігалася висока смертність, голод, відсутність медичної допомоги, тортури, знущання та масові знищення.

До щоденного раціону полонених входило: 1 качан капусти на 20 людей, 1 буряк й качан кукурудзи на 6 полонених, шматочок «руського хліба», який складався на 50 % (половина) з житнього борошна, на 20 % - з буряків, на 20 % - з паперу і на 10 % - із соломи.

Місцеві мешканці, як могли, допомагали радянським полоненим, перекидали їм за колючий дріт картоплю, яблука, огірки, хліб та інші продукти. За допомогу полоненим гітлерівці їх переслідували, били, а іноді й розстрілювали.

Радянські військовополонені