ТЕМА 5. Мирний договір у Брест-Литовську. Звільнення України від більшовицької влади

На минулому уроці ви дізналися про бій під Крутами та захоплення більшовиками Києва. Пригадайте, хто командував більшовицькими загонами в Україні? Коли відбувся бій біля станції Крути? Що вам відомо про події біля станції Крути? Коли більшовики захопили Київ? Як поводилися червоноармійці з киянами? Куди переїхала Центральна Рада?
На цьому уроці ви дізнаєтеся про звільнення України від більшовиків.

Захоплення більшовиками Києва, відступ Центральної Ради до Житомира змусили лідерів Української Народної Республіки шукати союзників у боротьбі з радянською владою. Їхні погляди були спрямовані до Брест-Литовська, де відбувалися мирні переговори між Німеччиною і Австро-Угорщиною з одного боку та Радянською Росією з іншого. Для захисту інтересів України на ці переговори вирушили представники Центральної Ради та Генерального секретаріату, яких очолив Всеволод Голубович.

9 лютого 1918 року українська сторона підписала мир із колишніми ворогами в Першій світовій війні (Німеччиною, Австро-Угорщиною та іншими країнами). У цей же день було укладено українсько-німецький договір, а через три дні таку ж угоду з Австро-Угорщиною. Колишні вороги стали союзниками в боротьбі України з більшовиками. Натомість німецька та австро-угорська сторони вимагали значних поставок з українських земель продуктів харчування та сировини. Наприклад, за укладеними угодами Україна тільки в першій половині 1918 року повинна була поставити союзникам 60 мільйонів пудів хліба, майже 3 мільйони пудів м'яса, 400 мільйонів яєць та багато іншої продукції.

Українська делегація на переговорах у Брест-Литовську

Невдовзі німецька та австро-угорська армії вступили на територію України і звільнили її від більшовиків. 22 березня 1918 року Центральна Рада разом з німецько-австрійськими військами ввійшла в Київ і відновила свою владу на всій території України.

Перед Центрально Радою постали нові виклики. Поміщики почали вимагати повернення землі та відшкодування збитків, власники промислових підприємств наполягали на скасуванні робітничого законодавства (збільшення часу роботи для працівників, заборони страйків тощо). Селяни-бідняки вимагали землі. Поширювався партизанський рух як проти окупаційних військ, так і проти Центральної Ради. На місцях не визнавали київської влади, що призводило до хаосу й безладу в Україні.

Надавши військову допомогу Центральній Раді, німецько-австрійська сторона очікувала від неї поставок продовольства, але дуже швидко переконалася, що українська влада неспроможна виконати свої зобов'язання.

Значна частина українських земель була незасіяна, і німецьке командування віддало наказ про засів полів. Центральна Рада розцінила такі дії окупаційної адміністрації, як втручання у внутрішні справи України, що призвело до конфлікту між ними.

Реальна сила в Україні у той час була в німецько-австрійського командування, яке вирішило замінити Центральну Раду іншим органом.

Німецькі війська в Києві (1918 рік)

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Брест-Литовський мирний договір - мирна угода між Українською Народною Республікою та колишніми ворогами в Першій світовій війні (Німеччиною, Австро-Угорщиною та іншими країнами).
9 лютого 1918 року - підписання угоди Україною на Брест-Литовських мирних переговорах.
22 березня 1918 року - звільнення Києва від більшовиків.

ЗАПИТАННЯ

1. У якому місті відбувалися мирні переговори?

2. З якими країнами вели переговори представники України?

3. Хто очолив українську делегацію?

4. Коли Україна підписала мирний договір у Брест-Литовську?

5. Хто допоміг Центральній Раді звільнити українські землі від більшовиків?

6. Коли було звільнено Київ від Червоної армії?

7. Які проблеми постали перед Центральною Радою?

8. Чому окупаційна адміністрація вирішила замінити Центральну Раду?

ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть на історичній карті: Австро-Угорщину, Німеччину, Українську Народну Республіку, Радянську Росію.

2. Вирахуйте, скільки років тривала Перша світова війна.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Проголосивши незалежність Української Народної Республіки, Центральна Рада під тиском більшовицьких військ невдовзі покинула Київ. А кожна незалежна держава повинна мати власну символіку. У той час особливої популярності серед українців набув тризуб - символ влади давньоруського князя Володимира Великого. Цей знак зображувався на введених в обіг карбованцях.

Повернувшись у звільнений від червоноармійців Київ, Центральна Рада 22 березня 1918 року затвердила тризуб гербом Української Народної Республіки. Художник Василь Кричевський розробив Великий та Малий герби УНР, де тризуб був обрамлений оливковим вінком. Цей вінок символізував згоду в державі та мир із сусідами.

Великий герб УНР

Малий герб УНР

Зміст