Узагальнення з розділу «Україна у ХІХ (19) столітті»

На початку XIX (19) століття переважна частина українських земель (Лівобережна, Правобережна, Південна Україна і Слобожанщина) перебувала у складі Російської імперії. Західноукраїнські землі входили до Австрійської імперії. Чужоземні влади намагалися якомога швидше зробити з українських земель звичайні провінції.

Російська влада заборонила вживати навіть слово «Україна», замінивши його спеціально вигаданим поняттям «Малоросія». На українських землях, які належали Російській імперії, нав'язувалася російська мова. Навчання у школах, гімназіях та університетах відбувалося російською мовою. Всі документи також потрібно було заповнювати чужою мовою. Українське духовенство, дворянство та частина мешканців міст перейшли на використання російської мови. Українська мова вважалася мовою неосвічених селян.

У 1863 році вийшов Валуєвський циркуляр, за яким заборонявся друк церковної літератури та підручників українською мовою. Автор цього документа, Петро Валуев вважав, що української мови не було, немає і бути не може.

У 1876 році російський цар Олександр II видав Емський указ, у якому заборонялося: ввозити книги, написані українською мовою на територію Росії, друкувати будь-які книги українською мовою, ставити театральні вистави українською мовою, влаштовувати концерти з українськими піснями, вчити дітей українською мовою в початкових школах тощо.

В австрійській імперії українці також зазнавали національних утисків. Їм насаджувалася чужа й незрозуміла німецька мова. Крім того, у Східній Галичині більшість земель належала полякам і вони намагалася ополячити українців. На Буковині відбувалася румунізація українського населення, а на Закарпатті нав'язували угорську мову.

У середині XIX століття у середовищі українців з'являються сили, які здійснюють перші спроби для поліпшення життя простого люду. Однією з таких організацій було Кирило-Мефодіївське братство, яке виникло у Києві в 1845 році. До його складу входили: Микола Костомаров, Микола Гулак, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш та інші. Братчики мріяли про повалення царського режиму та скасування кріпацтва. Після доносу членів Кирило-Мефодіївського товариства було арештовано й суворо покарано. Найбільше покарання отримав Тарас Шевченко, якого на 10 років віддали в солдати із забороною писати й малювати.

Відсталість російської промисловості змусила царський уряд у 1861 році скасувати кріпацтво. Унаслідок цього велика кількість селян залишилася безземельними. Вони поповнили ряди найманих робітників у містах. Умови праці робітників були тяжкими. Робочий день тривав по 12-14 годин. Цехи фабрик і заводів були тісними й задушливими. Поруч із дорослими робітниками працювали жінки й діти. Частими випадками на підприємствах були травми та каліцтва.

У кінці XIX (19) століття в Російській імперії швидкими темпами розвивається промисловість. В Україні будуються підприємства вугільної, залізорудної та металургійної галузей. Будуються великі металургійні та машинобудівні заводи. Збільшується кількість залізниць. Налагоджено випуск паровозів.

ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ

Виберіть правильний варіант відповіді:

1. Західноукраїнські землі у XIX (19) столітті входили до складу:

а) Російської імперії;
б) Австрійської імперії;
в) Турецької імперії.

2. Більшість українських земель у XIX (19) столітті входили до складу:

а) Російської імперії;
б) Австрійської імперії;
в) Турецької імперії.

3. Царський режим Росії у XIX (19) столітті заборонив вживати слово:

а) свобода;
б) козацтво;
в) Україна.

4. Валуєвський циркуляр був підписаний у:

а) 1763 році;
б) 1863 році;
в) 1963 році.

5. У Києві в 1845 році почало діяти:

а) Києво-Печерське братство;
б) Києво-Братське товариство;
в) Кирило-Мефодіївське братство.

6. Кого відправили на 10 років у солдати без права писати й малювати:

а) Миколу Костомарова;
б) Пантелеймона Куліша;
в) Тараса Шевченка.

7. Кріпацтво було скасовано у:

а) 1861 році;
б) 1900 році;
в) 1961 році.

8. Селянський рух на Правобережній Україні очолив:

а) Тарас Шевченко;
б) Григорій Сковорода;
в) Устим Кармелюк.

9. Емський указ був спрямований на:

а) розвиток і підтримку українського слова;
б) заборону українського слова;
в) розбудову початкових шкіл в Україні.

10. Емський указ був підписаний у:

а) 1876 році;
б) 1896 році;
в) 1908 році.

ПЕРЕВІР СВОЇ ВМІННЯ

1. Співстав дати з подіями:

Скасування кріпацтва	1876 рік
Початок діяльності Кирило-Мефодіївського братства	1861 рік
Підписання Емського указу	1845 рік