Історія України. Підручник для 8 класу спеціальних закладів загальної середньої освіти (F70). 8 клас. Косенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

ТЕМА 2. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії у першій половині ХІХ (19) століття

  • На минулому уроці ви познайомилися з життям українців у Російській імперії в першій половині XIX століття. Подумайте, чому російська влада заборонила вживати слово «Україна»? Пригадайте, які галузі господарства розвивалися в Україні в першій половині XIX (19) століття? Що таке панщина? Якою була панщина на Правобережній Україні? Яку продукцію виготовляли на нових заводах і фабриках? Хто очолив селянський рух на Правобережній Україні? Що робили селяни-бунтівники?
  • На цьому уроці ви дізнаєтеся про життя українців на західноукраїнських землях в першій половині XIX (19) століття.

На початку XIX (19) століття західноукраїнські землі - Східна Галичина, Буковина та Закарпаття перебували у складі Австрійської імперії. Про розвиток цих земель іноземна влада не дбала, тому вони були відсталими провінціями, де основним видом діяльності було сільське господарство. Землеробство залишалося примітивним - використовувалися найпростіші знаряддя праці: рало, плуг, серп, коса. Урожайність була низькою, але й за таких умов більша частина зерна вивозилася до Австрії. Власні земельні наділи селян були настільки малими, що не забезпечували мінімальних життєвих потреб, тому місцеве населення часто голодувало.

Переважна більшість українських селян були кріпаками, які повністю залежали від панів-землевласників. У Австрійській імперії панщина складала три дні на тиждень, а влітку досягала шести днів на тиждень. Крім повинностей, селяни платити великі податки.

Українські землі у складі Австрійської імперії

Українці, які проживали в Австрійській імперії, зазнавали національних утисків. Їм насаджувалася чужа й незрозуміла німецька мова, яка була державною у цій країні. У початкових школах, які були створені на західноукраїнських землях, лише в однокласних закладах дозволялося навчати дітей рідною мовою, а у школах, де навчання тривало три-чотири роки, учні навчалися тільки німецькою мовою. Крім того, у Східній Галичині більшість земель належала полякам, і вони намагалися ополячити українців, на Буковині відбувалася румунізація українського населення, а на Закарпатті нав'язували угорську мову.

На Західній Україні повільними темпами створювалися промислові підприємства. Як правило, це були мануфактури, які діяли у маєтках великих землевласників. Поширеним на західноукраїнських землях було ткацтво. Ткацтво - це виробництво необробленої, грубої тканини. Українське полотно відправлялося до Австрії для подальшої переробки. Також із західноукраїнських земель у необробленому стані вивозилася нафта, ліс, шкіра до австрійських підприємств. Для власного користування у західноукраїнських землях діяли дрібні майстерні з виготовлення керамічного посуду, обробки заліза та добування солі.

Австрійська влада свідомо гальмувала розвиток промисловості Західної України, робила з цих земель сировинний придаток імперії. Чиновники заявляли, що Галицькі землі з Буковиною можуть бути тільки постачальниками сировини для Австрії.

Ткацький верстат

На західноукраїнських підприємствах були найгірші умови праці в Австрійській імперії. Тут була найменша заробітна плата й водночас найдовший робочий день, який тривав від 10 до 12 годин, а нерідко й 14-16 годин на добу.

Вільні селяни із західноукраїнських земель ходили на заробітки в інші регіони або переселялися цілими родинами на інші землі.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

  • Східна Галичина, Буковина та Закарпаття - українські землі, які входили до складу Австрійської імперії у першій половині XIX (19) століття.
  • Мануфактура - дрібне підприємство з використанням технічних пристроїв.
  • Ткацтво - виробництво необробленої, грубої тканини.

На заробітки (картина Μ. Кузнєцова)

• З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Іван Франко про становище західноукраїнських селян

«У неврожайні роки в краю вибухав голод, люди жили кропивою, гірчицею та корою, цілими громадами тікали на Поділля, у Бессарабію і Бог знає куди, а бувало й таке, що їли трупи померлих людей...».

ЗАПИТАННЯ

1. Які західноукраїнські землі входили до складу Австрійської імперії?

2. Як жили селяни Західної України?

3. Яких утисків зазнавали жителі західноукраїнських земель?

4. Що таке мануфактура?

5. Яку продукцію та сировину вивозили із Західної України?

6. Які умови праці були на західноукраїнських підприємствах?

ЗАВДАННЯ

1. Складіть речення зі слів: Східна, до, землі, та, західноукраїнські, Закарпаття, імперії, входили, Галичина, Австрійської, Буковина, складу.

ЦІКАВО ЗНАТИ

З давніх-давен західноукраїнські землі були багаті нафтою. Звичайно, нафту тоді ніхто не видобував, її брали з природних джерел, які виходили на поверхню землі. Людей, які займалися видобутком нафти, називали либаками. Спочатку нафту використовували для змащення коліс возів, щоб вони не скрипіли.

З часом люди дізналися, що нафта має цілющі властивості і нею змазували рани. Також з нафти робили таблетки для овець, щоб у них не випадала шерсть. Пізніше її почали заливати у спеціальні лампи й використовувати для освітлення приміщень.

Місцеве населення називало нафту «кип'ячкою», а місця, де вона виходила на поверхню - «мразями». У багатьох місцях Західної України були копанки-колодязі, наповнені нафтою.

У наш час на основі нафти виготовляють бензин, мастила, мазут, фарби, вазелін та інші мазі й креми тощо.

Збирачі нафти (либаки)