Історія України. Підручник для 8 класу спеціальних закладів загальної середньої освіти (F70). 8 клас. Косенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

РОЗДІЛ VІ. Культура козацької України

ТЕМА 1. Освіта козацької України. Григорій Сковорода

  • У цьому розділі ви ознайомитеся з розвитком освіти, театру, музики, архітектури та живопису часів козацької України, будете вивчати життєвий і творчий шлях видатного філософа Григорія Сковороди, дізнаєтеся про усну народну творчість та літописання доби козаччини.

У козацькі часи по всій Україні було багато початкових шкіл. Найбільш поширеними були церковні, в яких вчителями були священники та дяки. У таких школах навчалися всі діти, незалежно від походження та віку. Всі діти навчалися в одному приміщенні. Кожний клас навчався за окремим столом. Тривалість перебування у кожному класі залежала від здібностей учня.

Учні початкових шкіл вчилися читати за букварем, а навчившись - читали церковні книги та вчили напам'ять молитви. Писати вчилися крейдою на дощечках, а потім - чорнилами на папері. Учні церковних шкіл також вивчали математику та спів.

Крім церковних, в Україні діяли й полкові школи, де навчали учнів читанню, письму, математиці, основам астрономії та військовій підготовці. Тут могли вчитися грамоті малі діти, підлітки й дорослі козаки.

Особливе місце серед початкових шкіл України займала школа Запорозької Січі. Тут навчали не тільки загальноосвітніх предметів, а й велику увагу приділяли фізичному розвитку учнів: добре плавати, веслувати, переховуватися під водою від ворога за допомогою очеретини та інше.

Хлопців учили «Богу добре молитися, на коні реп'яхом сидіти, шаблею рубати і відбиватися, з рушниці влучно стріляти та списом добре колоти».

Навчання у початкових школах відбувалося українською мовою.

Після здобуття початкової освіти українці могли продовжити навчання у Києво-Могилянській академії та колегіумах, які були в Чернігові, Переяславі та Харкові. У цих навчальних закладах готували священників та державних службовців для України. З їх стін вийшло багато вчителів, науковців та письменників.

Урок у Києво-Могилянській академії (гравюра, 1712 рік)

Києво-Могилянська академія (сучасний вигляд)

Велике значення в розвитку науки, освіти та культури відіграла Києво-Могилянська академія. Вона була відкрита для вихідців з різних станів. У цьому закладі навчання тривало 12 років. Викладання відбувалося українською мовою, а у старших класах - латинською. Студенти вивчали латинську, грецьку, польську, німецьку та французьку мови. Також їм викладалася історія, географія, математика, фізика, нотний спів, медицина та інші навчальні предмети. Згодом, російська влада заборонила викладати в академії українською мовою.

«Київський Синопсис» - перший підручник з історії України (1674 рік)

Цей навчальний заклад закінчило багато відомих людей. Серед випускників Києво-Могилянської академії був і Григорій Сковорода. Певний час він вчителював у Переяславському та Харківському колегіумах, але за вільнодумство був звільнений. Після цього Григорій Сковорода обрав долю мандрівного філософа. Філософ - це шукач істини, мислитель. Він із торбинкою за плечима, в якій лежали запасні чоботи, декілька улюблених книжок і скрипка, подорожував Україною. Заходячи у села, зупинявся у них, вчив місцевих дітей, ділився з людьми своїми знаннями.

Григорій Сковорода

Григорій Сковорода писав вірші, у яких описував життя українського народу, засуджував нерівність і викривав несправедливість. Найбільшої популярності набув його твір «Всякому городу нрав і права», який став народною піснею.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

  • Початкова школа - заклад, де вчили читати, писати, рахувати і співати.
  • Києво-Могилянська академія - один із найстаріших вищих навчальних закладів України.
  • Колегіум - назва середніх навчальних закладів України в добу козацтва.
  • Філософ - мислитель, шукач істини.

• З ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Григорій Сковорода «Всякому городу нрав і права»

Всякому городу нрав і права,

Всяка тримає свій ум голова...

Панський Петро для чинів тре кутки,

Федір-купець обдурити прудкий,

Той зводить дім свій на модний манір,

Інший торгує, візьми перевір!

Я ж у полоні нав'язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум...

Знаю, що смерть, як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона,

Байдуже смерті, мужик то чи цар,-

Все пожере, як солому пожар.

Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість, як чистий кришталь!

ІМЕНА

  • Григорій Сковорода - мандрівний філософ, мислитель, педагог.

ЗАПИТАННЯ

1. Чому вчили у церковних школах?

2. Як вчили у початкових школах?

3. Чому вчили у полкових школах?

4. Чому вчили у січовій школі?

5. У яких містах знаходилися колегіуми?

6. Як називався вищий навчальний заклад козацької України?

7. Скільки років навчалися у Києво-Могилянській академії?

8. Чого навчали в Києво-Могилянській академії?

9. Що вам відомо про Григорія Сковороду?

ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть на карті міста: Київ, Харків, Чернігів, Переяслав.

2. Випишіть з тексту вислів, який передає суть освіти січової школи.

3. Складіть речення зі слів: мандрував, селами, Григорій, і, хто, містами, Сковорода, всіх, та, хотів, вчив, українськими, цього.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Григорій Сковорода протягом 25 років подорожував по Україні. Він дуже мало спав - всього 4 години на добу. Влітку жив у лісах і полях. Полюбляв відпочивати на пасіках, біля вуликів. Взимку Григорій Сковорода зупинявся в монастирях або в знайомих. Його радо приймали в багатьох родинах, адже Григорій Сковорода був дуже відомою людиною.

Ще за життя Сковороди про нього ходило багато легенд. Наприклад, цариця Катерина II кликала його жити в тогочасну столицю Росії - Петербург. Але сидячи на пагорбі з пастухами, біля отари овець, Григорій Сковорода відповів: «Не поїду! Мені сопілка і вівця дорожче царського вінця»!

У 72-річному віці Григорій Сковорода зупинився у свого знайомого в мальовничому селі Іванівка, що на Харківщині. Одного разу він власноруч почав копати землю. Коли його спитали, що він робить, то почули відповідь: «Пора мені кінчати свою мандрівку». Потім він пройшовся селом і попрощався зі всіма знайомими людьми. Переодягнувшись у чистий одяг, ліг на лаву та помер.

На своєму надгробку Григорій Сковорода заповів написати слова «Світ ловив мене, та не спіймав».

Особисті речі Григорія Сковороди