Історія України. Підручник для 8 класу спеціальних закладів загальної середньої освіти (F70). 8 клас. Косенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

РОЗДІЛ ІІ. Національно-визвольна війна середини ХVІІ (17) століття

ТЕМА 1. Становище українського народу напередодні війни

  • У цьому розділі ви ознайомитеся з однією із найгероїчніших та трагічних сторінок історії нашого народу - Національно-визвольною війною під проводом Богдана Хмельницького.
  • На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про життя українців у Речі Посполитій напередодні війни.

У першій половині XVII (17) століття в українському суспільстві склалося декілька станів. Стан - це велике угрупування людей, яке має схожі права, обов'язки та спосіб життя. Найбільше було селян, міщан і козаків. Великою повагою користувалося духовенство.

Після придушення декількох козацько-селянських повстань, становище козаків значно погіршилося. Лише невелику їх кількість залишили у реєстрі, решта козаків була поза законом і могла бути закріпаченою. Польські пани часто відбирали у козаків землю. Козаки вже не мали права обирати собі старшину, її призначала польська влада. Недалеко від Запорозької Січі урядовці збудували фортецю Кодак, щоб не допускати втікачів з України на Січ та не пропускати запорожців в Україну. У той час цю фортецю називали «ключем від Запорожжя». Польський король вважав, що приборкав непокірне козацтво.

Дуже важко жилося у ті часи українським селянам. Вони відбували панщину по декілька днів на тиждень, а у деяких магнатів панщина складала 5-6 днів на тиждень. Крім роботи на панському полі, селяни повинні були платити пану гроші, виконувати безліч додаткової роботи, працювати в маєтку, сплачувати податок пану хлібом, птицею, яйцями. Але найбільше гнітило селян - безправне становище. Польські пани мали необмежену владу над селянами, могли безкарно загарбати у них майно або побити, покалічити чи навіть позбавити життя.

Запорозький козак (картина С. Васильківського)

Селянин (картина Т. Калинського)

Важке життя було й у міщан. Багато міст належало магнатам. Мешканці міст були змушені платити своїм господарям податок грошима, хлібом, медом, м'ясом. За користування панськими млинами потрібно було віддавати частину борошна. Також міщан залучали на спорудження панських маєтків, фортець та їх охорону. У деяких містах була панщина. Міщан змушували споруджувати греблі, робити мости, чистити ставки, працювати на панських полях тощо. Податки й обов'язки постійно збільшувалися, що робило життя українських міщан нестерпним.

Терпіло приниження по всій країні й православне духовенство. Тривалий час у Речі Посполитій православна віра була заборонена. Священиків піддавали переслідуванням. Їх виганяли із православних храмів, забороняли хрестити дітей, проводити обряди над померлими. У багатьох містах церкви були зачинені, туди не пускали нікого. Церковні землі були відібрані. Ченців виганяли з монастирів. У деяких церквах і монастирських приміщеннях польські магнати тримали худобу.

Отже, у першій половині XVII (17) століття життя всіх станів українського суспільства було дуже важким і нестерпним. Достатньо було маленької іскорки, щоб спалахнуло велике полум'я визвольної боротьби всього українського народу за краще життя.

Міщанин (картина С. Васильківського)

Священик (картина Μ. Нестерова)

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

  • Стани - велике угрупування людей, яке має схожі права, обов'язки та спосіб життя.

• З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Лаврентій Деревинський про життя українців

(перша половина XVII (17) століття)

«... У великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, у монастирях замість ченців тримають худобу... Хто дотримується православної віри, той не може проживати у місті... Коротко сказати: давно вже великі й нечувані утиски терпить наш народ...».

ЗАПИТАННЯ

1. На які стани поділялося українське суспільство у першій половині XVII (17) століття?

2. Як було обмежено права українського козацтва?

3. Чому життя селян було важким в Україні в першій половині XVII (17) століття?

4. Що вам відомо про життя міщан у той час?

5. Як ставилася влада Речі Посполитої до православного духовенства?

ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть у тексті й запишіть у зошит відповідь на запитання, чому польська влада побудувала фортецю Кодак.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Поблизу Січі польський уряд збудував у липні 1635 року фортецю Кодак. У ній постійно перебувала військова залога. Воїни слідкували, щоб втікачі з України не потрапили на Січ, а також ловили запорожців, які прямували на Батьківщину.

Та не довго терпіли козаки. Через місяць, у серпні 1635 року, загін запорожців під керівництвом отамана Івана Сулими непомітно підійшов до фортеці. Діждавшись півночі, коли засне охорона, кілька сміливців непомітно здерлися по стіні й знищили вартових. Однак, одного охоронця не помітили і йому вдалося підняти тривогу. Але було пізно. По драбинах, чим душ, поспішали запорожці. Ворог був знищений, а з в'язниці було звільнено декілька десятків полонених побратимів.

Фортеця була зруйнована.

Штурм фортеці (кадр з фільму «Тарас Бульба»)