Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

§ 6. Устрій східнослов’янських племен

Ви вже ознайомилися з місцем проживання слов’янських племен. Пригадайте, що таке «плем’я». Поясніть назви деяких слов’янських племен. Які міста були засновані східними слов’янами?

На цьому уроці ви дізнаєтеся про устрій східних слов’ян: хто ними керував, яке було військо і як наші предки вирішували важливі справи.

Щоб вижити в давні часи, східним слов’янам потрібно було тяжко працювали на землі: орати, сіяти, збирати урожай, косити траву. Вони доглядали за домашніми тваринами і птицею, ловили рибу, полювали на дичину, збирали ягоди, гриби, мед диких бджіл. Усе це неможливо було зробити одній людині, тому наші предки жили родами. Рід — це об’єднання родичів, які спільно господарювали й мали загальне майно. У роду всі були рівні: разом працювали й порівну ділили урожай чи здобич. До роду входило декілька сімей. Сім’я складалася з близьких родичів — батьків, дітей, онуків, правнуків, дідів і бабусь, прадідів та прабабусь.

На чолі сім’ї був старійшина. Старійшина — це найстарша і поважна людина в сім’ї, яка керувала веденням господарства. Діти у всьому допомагали своїм рідним: пасли худобу й доглядали за домашньою птицею, збирали гриби і ягоди, працювали в полі.

Слов’янська сім’я

Слов’янська община

Декілька родів об’єднувалися в общину. На її чолі стояв старійшина общини, який вирішував усі важливі справи. До нього приходили за порадою, без його згоди не починали нових робіт. Старійшина розв’язував суперечливі питання між членами общини, його рішенню підкорялися всі члени общини.

Кілька общин (10-15) утворювали плем’я. Велике значення в житті племені відігравали народні збори, які називалися віче. На вічі вирішувалися найважливіші питання: розпочати війну, укласти мир, вирішити долю полонених, розсудити суперечки між сусідами, обрати чи усунути князя.

На час війни слов’яни обирали собі воєнного керівника — князя. Ним ставав сміливий, мудрий, досвідчений воїн. На війну з ворогом ішло все чоловіче населення племені. Слов’яни були чудовими воїнами: добре володіли списами, мечами, бойовими сокирами, луками. Вони впевнено давали бій ворогу в густих лісах, тіснинах та урвищах. Були майстрами раптових атак, засідок, нічних битв.

Поступово князі об’єднали навколо себе найбільш хоробрих воїнів і створили постійне, добре озброєне військо — дружину. Головним заняттям дружинників була участь у військових битвах. Вони підпорядковувалися тільки князю, який забезпечував їх одягом, їжею, кіньми та зброєю. Маючи у своєму розпорядженні військо, князь продовжував керувати й у мирний час. Під час поділу військової здобичі дружинникам і князю діставалися її найкращі та найбільші частини. Князі з дружиною жили краще та заможніше, ніж решта племені. Так поступово почала формуватися впливова верхівка племені — знать.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Рід — це об’єднання родичів, які володіють загальним майном і спільно займаються господарством.

Старійшина — це найстарша і поважна людина в сім’ї, яка керувала веденням господарства.

Община — це об’єднання декількох родин.

Плем’я — об’єднання общин.

Князь — вождь, воєначальник східнослов’янського племені.

Дружина — військо князя.

Знать — впливова верхівка племені.

З історичних джерел

Прокопій Візантійський про слов’ян у книзі «Війна з готами» (друга половина VI (6) століття)

«...цими народами не править один муж, але з давніх часів живуть так, що порядкує громада, і для того всі справи, чи щасливі чи лихі, йдуть до громади.

Виступаючи в битву, ідуть здебільшого на ворогів піші, маючи в руках невеликі щити і піки, а нагрудників не одягають. Деякі не мають ані сорочки, ані плаща, але тільки в коротких штанах стають битися з ворогами.

Виглядом вони також не різняться поміж собою; всі вони високі й надзвичайно міцні; тілом і волоссям не дуже білі й не русяві, ... а рудуваті всі.

Вони зовсім не злі й не підступні., заселяють край розкиданими і відокремленими оселями...»

ЗАПИТАННЯ