Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко
Словник історичних понять
А
Археологи — дослідники, які вивчають стародавні предмети, знайдені під час розкопок.
Архітектура — мистецтво будівництва різноманітних споруд.
Б
Баскак — намісник монгольського хана, який збирав данину та стежив за порядком.
Батьківщина — земля батьків, інша назва України.
Бахчисарай — столиця Кримського ханства.
Бей — вождь, воєначальник, керівник регіону.
Берестяна грамота — письмовий запис на корі берези.
Билина — пісня-сказання, у якій прославляються богатирі, захисники Вітчизни.
Бійниця — вузький отвір у стіні для стрільби з ручної зброї.
Бог — згідно з віруваннями давніх людей, це могутня надприродна істота.
Бондарство — виробництво дерев’яних діжок.
Бортництво — збирання меду диких бджіл.
Боярин — великий землевласник, воїн князівської дружини, радник князя.
Братство — товариство православних українців, які відстоювали інтереси віри, української мови, прав і звичаїв.
Бронза — сплав міді та олова.
В
Вал — штучний земляний насип.
Вік — інша назва століття.
Воєвода — командир війська.
Волхв — служитель язичницьких богів.
Г
Галера — турецьке судно.
Гончар — майстер із виготовлення глиняного посуду
Гончарство — виробництво глиняного посуду.
Горн — спеціальна піч.
Град Володимира — укріплена частина Києва, збудована князем Володимиром Великим.
Грецький вогонь — зброя, яка за допомогою вогню знищувала ворога та його майно.
Гуслі — струнний музичний інструмент.
Д
Данина — податок із населення, який платили медом, воском, хутром, грошима, виробами.
Данники — селяни, які платили данину пану.
Дата — один день календаря.
Державний герб — офіційний знак держави.
Державний гімн — офіційна урочиста пісня держави.
Державний прапор — офіційний знак держави.
Десятинна церква — перша релігійна кам’яна споруда Київської держави.
Диван — державна рада при кримському хані.
Династія — керування державою правителями з одного роду.
Династичний шлюб — шлюб, що укладався між представниками правлячих династій (родин), щоб налагодити політичні відносини, закріпити союз, залагодити конфлікт або уникнути його.
Диспут — усна розмова, спрямована на переконання співбесідника.
Дитинець — найбільш укріплена частина міста, фортеця.
Дружина — постійне військо князя.
Духівництво — служителі Бога; люди, які правлять службу в церквах і монастирях.
Є
Єпархія — церковно-територіальна громада.
Єпископ — керівник єпархії.
Ж
Жертва — дар, принесений богам і духам.
З
Закон — правило поведінки, яке повинні виконувати всі мешканці держави.
Залізо — сріблясто-сірий, пластичний і ковкий метал.
Залога — військова частина.
Замок — фортеця.
Збиральництво — збирання дарів природи.
Землеробство — оброблення землі з метою отримання урожаю.
Земляки — люди, у яких спільна мала батьківщина.
Змієві вали — оборонні земляні насипи.
Знать — впливова верхівка племені, пізніше Київської держави, до якої входили князі й бояри.
Золота Орда — держава монголів.
Золоті ворота — головні ворота стародавнього Києва.
Зруб — будівля, стіни якої зібрані в певному порядку зі зрубаних та обтесаних дерев’яних колод.
І
Іго — влада загарбників на завойованих землях.
Ідол — зображення східнослов’янського бога, виготовлене з дерева або каменю.
Ікона — зображення Ісуса Христа, святих і подій, пов’язаних із життям Бога.
Іслам — одна з найпоширеніших світових релігій, яка закликає вірити в єдиного Бога, ангелів, пророків і послані ними небесні книги. Засновником ісламу вважається пророк Магомет.
Історики — люди, які вивчають минуле людства.
Історична карта — графічне зображення земель у різні історичні періоди.
Історичні джерела — усні, речові та писемні пам’ятки, за якими історики вивчають життя людей у минулі часи.
Історія — наука про минуле людства.
К
Календар — послідовний перелік днів, тижнів і місяців року.
Кам’яний вік — період в історії людства, коли переважну більшість знарядь праці виготовляли з каменю.
Капище — місце поклоніння слов’ян своїм богам.
Караван — група нав’ючених тварин, які рухаються певним маршрутом.
Католицька церква — християнська церква на чолі з Папою Римським.
Кафа — місто в Криму з найбільшим ринком невільників.
Києво-Печерська лавра — перший монастир Русі.
Кирилиця — слов’янське письмо.
Клімат — перебіг природних процесів на певній території (температура повітря, хмарність, кількість опадів, висота і стан сніжного покриву тощо).
Князь — вождь, воєначальник східнослов’янського племені, пізніше — правитель держави.
Коваль — майстер із виготовлення виробів із металу.
Ковальство — виробництво предметів із металу.
Колесо — пристрій у вигляді диска або кола зі спицями, що обертається навколо своєї осі.
Комора — будівля для зберігання зерна, іноді інших речей.
Коран — Святе Письмо для мусульман; одкровення від Бога (Аллаха).
Король Русі — титул волинсько-галицьких князів.
Кочовий спосіб життя — переселення людей з одного місця на інше.
Кравець — майстер із пошиття і ремонту одягу.
Кримське ханство — держава кримських татар.
Кримські татари — корінний народ Криму.
Кріпак — закріплений за паном селянин.
Купці — люди, які займаються торгівлею.
Л
Лавра — великий і впливовий монастир.
Литовське князівство — північний сусід Волинсько-Галицької держави, пізніше — держава, до складу якої входила більшість українських земель.
Личаки — плетене з кори дерев або шкіри взуття.
Лінія часу — умовна стрічка, на якій позначаються дати історичних подій.
Літопис — зроблений від руки послідовний запис історичних подій.
М
Магнат — великий землевласник.
Мала батьківщина — місце, де народилася і виросла людина.
Мечеть — місце для молитви і богослужіння, молитовний дім у мусульман.
Мирна угода — договір про мир між державами.
Мисливство — полювання на диких тварин і птахів.
Мито — плата за перевезення товару через кордон.
Митрополія — церковна територія, яка підпорядковувалася митрополиту.
Мідь — рожево-червоний кольоровий метал.
Міжусобні війни — війни між князями за владу або землю.
Мініатюра — малюнок у давньоруській книзі.
Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений із різнокольорових камінців.
Молитва — слова, звернені до Бога.
Молодша дружина — рядове військо.
Монастир — релігійно-господарська організація ченців або черниць.
Монголи — кочовий народ.
Мотика — інструмент, який складається з палки і загостреного кам’яного або кістяного наконечника.
Мусульмани — люди, які сповідують іслам.
Н
Напівземлянка — житло східних слов’ян.
О
Область — територіальна частина України.
Община — об’єднання декількох родин.
Ополчення — тимчасове військо із селян і ремісників.
Осілий спосіб життя — мешкання на одній місцевості.
П
Палати — кам’яна або цегляна житлова споруда.
Пан — землевласник.
Панщина — примусова праця селян у панському господарстві.
Папа Римський — керівник католицької церкви.
Партач — майстер, який не входить до складу цеху.
Пергамент — спеціально оброблена теляча або овеча шкіра, на якій писали чорнилами.
Печеніги — кочовий народ, який мешкав на південному сході від Русі.
Пісні-плачі, голосіння — поховальні пісні, які супроводжували поховальний обряд.
Писемні пам’ятки — записи наших предків на глині, дереві, корі, папері, камені.
Плем’я — об’єднання людей, які мешкали на одній території, мали спільну мову та перебували в родинних відносинах.
Побут — повсякденне життя людей.
«Повість минулих літ» — назва літопису.
«Повчання дітям» — твір Володимира Мономаха.
Погост — укріплення, у якому постійно перебували дружинники князя.
Поділ — неукріплена частина міста навколо дитинця (фортеці), у якій мешкали ремісники й торговці.
Половці — кочовий народ.
Польське королівство — західний сусід Волинсько-Галицької держави, пізніше — держава, до складу якої ввійшла більшість українських земель.
Порок — стінобитна машина.
Предки — родичі, які жили в давні часи.
Р
Район — територіальна частина області.
Рамадан — місяць обов’язкового посту для мусульман.
Ремесло — дрібне виробництво готової продукції.
Ремісник — майстер, який власноруч виготовляв готову продукцію.
Речові пам’ятки — предмети, якими користувалися люди в давні часи.
Рів — штучно викопана глибока та широка канава (часто заповнена водою) навколо фортеці або міста.
Рід — об’єднання родичів, які володіють загальним майном і спільно займаються господарством.
Річ Посполита — об’єднана держава, до складу якої входили Польське королівство та Велике князівство Литовське (з українськими землями).
Родина — об’єднання всіх родичів.
Родовід — послідовно складений список родичів і предків.
Рубило — кам’яний інструмент із гострим ударним наконечником і потовщеним заокругленим руків’ям.
«Руська Правда» — перший писемний збірник законів Київської держави.
Руське князівство — частина Великого князівства Литовського, яка складалася переважно з білоруських та українських земель.
Руське королівство — західноєвропейська назва Волинсько-Галицької держави.
С
Сажа — чорний залишок від диму.
Священник — людина, яка виконує священні обряди, відправляє богослужіння у церкві.
Середньовіччя (Середні віки) — період історії від V (5) століття до кінця XV (15) — початку XVI (16) століть, тобто історичні події, які відбулися 500-1500 років тому.
Сім’я — об’єднання найближчих родичів, які спільно проживають в одній оселі.
Сіно — висушена трава.
Скоморох — давньоруський актор.
Скотарство — догляд за сільськогосподарськими тваринами.
Службові селяни — селяни, які працювали в панському маєтку.
Смерди — вільні селяни.
Собор — головна церква міста чи монастиря.
Софійський собор — головна церква стародавнього Києва.
Старійшина — найстарша й поважна людина в сім’ї, яка керувала веденням господарства.
Старша дружина — привілейована частина війська, яка складалася з бояр.
Столиця — головне місто держави.
Століття — сто років.
Столяр — майстер із виготовлення меблів, дверей, вікон тощо.
Східні слов’яни — предки українців, росіян і білорусів.
Т
Теслярство — спорудження дерев’яних будівель, виготовлення простих меблів.
Тисячоліття — тисяча років.
Тіун — князівський управитель територій або господарств.
Ткацтво — виготовлення тканин.
Торговий шлях — маршрут пересування торговельного каравана.
Торжище — давньоруський ринок.
Тризна — поминки.
Тризуб — герб князя Володимира, пізніше назва українського герба.
Тумен — десятитисячне монгольське військо.
Тяглові селяни — селяни, які не могли заплатити данину пану й були змушені відбувати панщину.
У
Уділ — дрібна територія князівства у Русі.
Удільне князівство — територіальні володіння місцевих князів.
Україна — назва нашої країни.
Українці — народ, мешканці України.
Умовні позначення — знаки, які вказують на історичну подію на карті (битву, виникнення міста, кордон, військовий похід, торговий шлях тощо).
Уніатська церква — релігійна організація, яка виникла внаслідок об’єднання православної та католицької церков.
Унія — об’єднання.
Урядник — чиновник.
Усна народна творчість — твори, які виконували усно й передавали з покоління в покоління.
Усні пам’ятки — твори, які передавали усно від одного покоління до іншого.
Ф
Фільварок — панське багатогалузеве господарство.
Фортеця — укріплена споруда.
Фреска — малюнок фарбою по вологій штукатурці.
Х
Хан — правитель у кочових племенах.
Хліборобство — вирощування зернових культур (рослин), з яких виготовляють хліб.
Хороми — двоповерхова (іноді триповерхова) дерев’яна житлова споруда.
Хрест — символ християнської віри.
Хрестовий похід — похід лицарів-хрестоносців на ворога.
Християнство — це релігія, заснована на вірі в єдиного Бога, творця неба і землі.
Ц
Церква (храм) — споруда, у якій відбуваються богослужіння.
Цех — об’єднання майстрів одного фаху.
Цехмістр — виборний керівник цеху.
Ч
Частокіл — стіна з вертикально вкопаних загострених дерев’яних колод.
Челядь — прислуга князя або бояр.
Челядь, холопи — залежні люди, прислуга.
Ченці — мешканці монастиря.
Чингісхан — великий хан монголів.
Ш
Шляхта — дрібне й середнє панство.
Ю
Юрта — розбірне житло кочових племен.
Я
Язичництво — віра древніх слов’ян у існування багатьох богів.
Яничар — воїн турецького султана.
Ясир — бранці, полонені, яких захоплювали кримські татари під час нападів на сусідні землі.
Ярлик — спеціальна грамота монгольського хана.
Ярмарок — захід, на якому купують і продають товари.
