Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

Розділ VIII. Україна у складі Речі Посполитої

§ 46. Кревська унія 1385 року

Вам вже відомі подробиці приєднання українських земель до складу Великого князівства Литовського. Також ви знаєте про суспільно-політичний устрій Литовської держави та про життя різних верств населення під владою литовських правителів.

Опрацювавши матеріали цього розділу, ви дізнаєтеся про створення нової держави — Речі Посполитої. До її складу ввійшло Польське королівство та Велике князівство Литовське разом з українськими землями. Ви також дізнаєтеся про життя українців під владою польських магнатів і шляхтичів та про обмеження прав православної церкви.

Польське королівство ще із середини XIV (14) століття заволоділо західноукраїнськими землями — Галичиною та частиною Волині. Поляки прагнули розширити свої володіння шляхом приєднання інших українських земель. Вони неодноразово здійснювали спроби відвоювати в Литви деякі землі, але невдало.

Польська королева Ядвіга (картина М. Бачареллі)

Кревський замок

Крім воєнного способу, існували й інші. Одним із таких був династичний шлюб. У той час у Польщі помер король, не залишивши після себе синів. Польською королевою стала його донька Ядвіга. У 1385 році вона вийшла заміж за правителя Великого князівства Литовського, Ягайла.

Перед одруженням Ягайло, щоб стати польським королем, підписав у цьому ж році Кревську унію. Унія — це об’єднання. За умовами цієї унії, Польське королівство об’єднувалося з Литовською державою на чолі з Ягайлом. Перебуваючи на польському троні, Ягайло повинен був приєднати до Польщі всі литовські землі, а в їх складі — і українські. Тож, за умовами Кревської унії, Литовська держава припиняла існування й приєднувалася до Польщі.

Згідно з Кревською унією, у Литовській державі повинні були відмовитися від використання давньоруської мови як державної, а всі документи й укази писати латинською.

Польський король Ягайло Владислав ІІ (картина М. Годлевського)

За умовами Кревської унії 1385 року, Ягайло повинен був перейти з православної віри в католицтво та охрестити всіх литовців за католицьким звичаєм. Католицтво повинно було стати державною релігією.

Невдовзі Ягайла було оголошено польським королем. Він прийняв католицтво й нове ім’я — Владислав ІІ.

Документ Кревської унії

Кревська унія поклала початок об’єднанню Польщі з Литвою. Ягайло надавав великі привілеї католицькій церкві та покатоличеній литовській знаті. Вони отримували маєтки, державні посади, звільнялися від більшості державних повинностей.

На ведення Польщею війн із сусідніми країнами виділялися гроші з литовської казни. У містах Литовської держави розміщувалися польські військові гарнізони, а на державні посади призначали лише поляків.

Велика печатка короля Ягайла з гербами земель, що увійшли до складу об’єднаної держави. На гербі Русі — лев

Хрещення Литви за католицьким звичаєм (картина Я. Матейка)

Дії Ягайла викликали невдоволення й обурення православних литовських і українських князів. Розпочалася війна проти новообраного польського короля. Унаслідок військових дій Ягайло був змушений передати владу в Литовській державі князю Вітовту. Вітовт керував Литовською державою як самостійний правитель і не допустив злиття армії, судової системи та казни Литовського князівства з Польським королівством.

Великий князь Литовський Вітовт

Утім, князь Вітовт займав пасивну позицію щодо захисту православ’я в Литві й не протистояв покатоличенню литовців та наданню привілеїв католицькій церкві. Згодом він і сам прийняв католицтво.

Посилення впливу Польщі на Литовську державу, запровадження католицтва в ній змушувало український народ і православне духовенство гуртуватися для подальшої боротьби за свої права.

Печатка князя Вітовта з гербами Литви, Жемайтії та Русі (хрест)

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Династичний шлюб — шлюб, що укладався між представниками правлячих династій (родин), щоб налагодити політичні відносини, закріпити союз, залагодити конфлікт або уникнути його.

Унія — об’єднання.

Католицька церква — християнська церква на чолі з Папою Римським.

1385 рік — підписання Кревської унії.

ІМЕНА

Ягайло — великий князь литовський, польський король.

Ядвіга — польська королева.

Вітовт — великий князь литовський.

З історичних джерел

Кревська унія між Великим князівством Литовським та Королівством Польським (1385 рік)

«...Ягайло, великий князь, присягає всі скарби віддати на відшкодування втрат обох держав, як Польщі, так і Литви. І то лише коли згадана пані королева ... дочку свою Ядвігу, польську наречену, віддасть йому в дружини.

Також той самий великий князь Ягайло присягається і зобов’язується усілякі загарбані землі та втрати Польського королівства ... повернути власними зусиллями і коштом.

Відтак згаданий тут князь Ягайло присягає також краї свої — Литву і Русь — навік прилучити до Корони Польського Королівства...».

ЗАПИТАННЯ

• 1. Які українські землі належали Польщі з середини XIV (14) століття?
• 2. Між ким був укладений династичний шлюб?
• 3. У якому році було підписано Кревську унію?
• 4. Що таке унія?
• 5. Які держави об’єднувалися за умовами Кревської унії?
• 6. Які зміни відбулися в Литві після підписання Кревської унії?
• 7. Хто виступив проти введення змін Ягайлом?
• 8. Кому Ягайло передав владу в Литовській державі?

ЗАВДАННЯ

• 1. Визначте століття, у якому було підписано Кревську унію.

ЦІКАВО ЗНАТИ

У 1429 році великий князь литовський Вітовт вирішив коронуватися. Він хотів відділити Литву від Польщі та створити окреме литовсько-руське королівство. Крім цього, потрібно було вирішити важливі політичні, економічні та воєнні питання Центральної та Східної Європи.

Для цієї урочистої події він обрав українське місто Луцьк. На запрошення Вітовта до луцького замку прибули польський король, імператор Священної Римської імперії разом із німецькими, угорськими та чеськими князями, король данський і шведський, московський, рязанський і тверський князі, хани татарських орд, представники Папи Римського, Візантії, Тевтонського ордену, православне й католицьке духовенство та багато інших знатних осіб з усієї Європи. Всього до Луцька прибуло близько 15 тисяч осіб, що перевищувало населення міста в кілька разів.

До початку дипломатичних перемовин гості розважалися: влаштовували лицарські турніри, полювання та бенкети. За цей час було випито сотні бочок хмільного меду та вина, подано тисячі засмажених баранів, лосів, диких кабанів і волів.

Було вирішено багато важливих проблем, але питання коронації Вітовта викликало супротив у поляків. Коронацію перенесли на пізніший термін.

Ця подія так і не відбулася. У 1430 році Вітовт помер. Імовірно, він був отруєний. За легендою, коли посли Папи Римського везли корону Вітовту через Польщу, то їх затримали, а корону розрубали навпіл і знищили.

В’їзна вежа замку Любарта у місті Луцьк