Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

§ 27. Усна народна творчість за часів Київської держави

На минулому уроці ви дізналися про розвиток писемності в Київській державі. Пригадайте, який матеріал використовували прості люди для письма. Чим робили записи на берестяних грамотах? Як створювали книги в той час? Що таке літопис? Про що розповідалося у літописах? Спробуйте пояснити, чому літопис називався «Повість минулих літ». Що вивчали в школах у той час?

На цьому уроці ви дізнаєтеся про усну народну творчість східних слов’ян у ІХ—ХІІ (9-12) століттях.

Усна народна творчість — це твори, які створювали й виконували усно та передавали з покоління в покоління. Такими творами є казки, пісні, билини, легенди, перекази, прислів’я, приказки, загадки, лічилки тощо.

Гуслі

У Київській державі піснями супроводжувалися обряди весіль, похоронів, хліборобські роботи (оранка, сіяння, збирання врожаю) тощо.

Важливе місце у вихованні дітей займали казки. У них на прикладах казкових героїв учили дітей говорити правду, бути чесними, справедливими і добрими. Персонажами давньоруських казок були Змій-Горинич, Баба-Яга, Жар-Птиця та інші.

У вихованні юного покоління важливе місце відігравали билини. Билина — це пісня-сказання, яка виконувалася співаком під супровід гуслів.

У билинах прославлялися подвиги народних героїв та богатирів. Билини розповідали про реальних людей, які жили в Русі. Більшість билинних персонажів жили за часів князя Володимира. Героєм багатьох билин був і сам князь, якого називали «ласкавий князь Володимир Красне Сонечко».

Улюбленими героями билин були богатирі Ілля Муромець, Добриня Микитич, Олешко Попович, Ставр Годинович та інші. Найпопулярнішим серед них був Ілля Муромець, селянський син. Він 33 роки хворий пролежав на печі, потім одужав і став захищати рідну землю. У одній із билин розповідається, як Ілля Муромець під Черніговом переміг Солов’я-Розбійника. Наші предки Солов’єм-Розбійником називали печенізького хана, який зі своїми воїнами грабував і спалював міста й села Русі.

У літописі «Повість минулих літ» Нестор-літописець згадує билину про Микиту Кожум’яку. Одного разу печенізьке військо прийшло війною на Русь. Їхній хан запропонував князю Володимиру поєдинок між печенізьким та руським богатирями. Володимир дав згоду. На поле битви вийшов печенізький богатир. Він був такий великий і страшний, що ніхто із дружинників не насмілився вийти на поєдинок із ним.

Пам’ятник Добрині Микитичу (скульптура І. Зарічного, м. Коростень на Житомирщині)

Богатир Микита Кожум’яка

Тоді до князя звернувся чоловік, який сказав, що у війську з ним чотири сини, а вдома залишився найменший — Микита. Батько згадав, що якось син розсердився й розірвав руками телячу шкіру на шматки. Такий він був сильний.

Князь Володимир вирішив випробувати Микиту Кожум’яку перед поєдинком. На нього випустили великого розлюченого бика. Коли бик пробігав повз Микиту, хлопець вирвав у нього клапоть шкіри скільки схопила рука. Володимир дозволив Микиті битися з печенігом.

Микита був середнього зросту. Коли він вийшов на поєдинок, то печенізький богатир розсміявся, адже був набагато вищим. Коли почався поєдинок, Микита схопив печеніга, підняв і кинув на землю. Печенізьке військо злякалося і побігло. Воїнам залишалося лише розбити його. Після цього Микиту Кожум’яку записали в дружину, а на місці, де було отримано перемогу, князь Володимир заклав нове місто — Переяслав, бо тут перейняв славу в печеніга Микита Кожум’яка.

Билини вчили любити рідну землю, мужньо захищати Батьківщину від ворогів, дотримуватися обіцянок, цінувати дружбу та поважати старших.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Усна народна творчість — твори, які створювали й виконували усно та передавали з покоління в покоління.

Билини — це пісні-сказання, у яких прославляються богатирі, захисники Вітчизни.

Гуслі — струнний музичний інструмент.

Витязь — богатир.

ІМЕНА

Ілля Муромець, Добриня Микитич, Олешко Попович — відомі билинні герої.

ЗАПИТАННЯ

• 1. Що таке усна народна творчість?
• 2. Назвіть різновиди усної народної творчості.
• 3. Назвіть героїв давньоруських казок.
• 4. Що таке билина?
• 5. Назвіть героїв давньоруських билин.
• 6. Чого вчать билини?
• 7. Що Вам відомо про Іллю Муромця?
• 8. Розкажіть про поєдинок Микити Кожум’яки.

ЗАВДАННЯ

• 1. Запишіть у зошит імена билинних героїв.
• 2. Випишіть нові слова та їхнє значення.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Одними з найдавніших билинних героїв є Святогор і Мікула Селянинович. У билинах про Святогора йдеться, що він був настільки могутнім, що навіть Мати — Сира Земля не могла його тримати. Якось зустрілися Святогор та орач-богатир Мікула Селянинович, який ніс мішок за плечима. Святогор спитав його, що він несе в мішку. Мікула Селянинович відповів: «Силу земну». Поклав Мікула мішок на землю і запропонував Святогору підняти його з землі. Святогор не зміг цього зробити, бо з кожним рухом він ще більше заглиблювався в землю. Ось така сила рідної землі — ніхто не може її перемогти.

Мікула Селянинович — це образ східнослов’янського племені полян. Він землероб, вирощує урожай, дбає про майбутнє свого роду. Належність до полянського племені можна підтвердити й тим, що його доньок називають поляницями (полянками). Доньки Мікули, Василина і Настя, вийшли заміж за богатирів. Василина — за Ставра Годиновича, а Настя — за Добриню Микитича.

Деякі дослідники вважають, що з прийняттям християнства певний час наші предки ототожнювали Мікулу Селяниновича зі святим Миколаєм — найпопулярнішим святим в Україні.