Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко
§ 19. Розвиток ремісництва в Київській державі
На минулому уроці ви вивчали церковний устрій Русі. Згадайте, що таке християнство. Де молилися Богу слов’яни? Чи є у вашому місті (селі) церква? Що таке монастир? Як називався перший монастир у Русі? Чому він отримав таку назву?
На цьому уроці ви дізнаєтеся про те, чим займалися наші предки.
Мешканці Київської держави вміли виготовляти вироби для щоденних потреб: посуд, одяг, взуття, інструменти. Люди, які своїми руками обробляли певний матеріал (дерево, шкіру, залізо, глину) і робили з нього готову продукцію, називалися ремісниками. Виробництво готових товарів називалося ремеслом.
У Київській державі існувало понад 60 ремесел. Ремісники працювали в майстернях. Свою продукцію майстри обмінювали на інші товари або продавали на торгах.
Важливим ремеслом у слов’ян було ковальство. Ковалі у спеціальних печах — горнах — нагрівали залізо та молотками виковували потрібні предмети: зброю, замки, ключі, коси, цвяхи, лопати, ножі та інше. Вони працювали в кузнях.

Ковалі за роботою
На території Київської держави росло багато лісів, тому у слов’ян поширеним було деревообробне ремесло. З дерева виготовляли все необхідне для господарства: ложки, лави, столи, драбини, сани та інше. Ремісники, які працювали з деревом, мали різні назви. Наприклад, люди, які виготовляли діжки, барила, відра, називалися бондарями. Майстри, які працювали на будівництві та виготовляли підлогу, стіни, перекриття з дерева, називалися теслями. А ремісники, які виготовляли колеса, вози, називалися стельмахами. Ті, хто виготовляли меблі, двері, вікна, називалися столярами.
Також розвивалися ремесла, пов’язані з пошиттям одягу та взуття. У цей час слов’яни вже вміли обробляти шкіру. Кожум’яки м’яли шкіри, кушнірі — вичиняли хутро зі шкіри та шили хутряний одяг. Виготовляли тканини ткачі, а шили та ремонтували одяг — кравці.

У столярній майстерні (картина Л. Плахова)
У Київській державі добре розвиненим було гончарство. Майстри за допомогою ручного гончарного круга зі шматка сирої глини виготовляли різноманітний посуд: миски, полумиски, макітри, кухлі, глечики тощо. Потім цей посуд обпалювався у спеціальних печах.
Русичі вміли обробляти камінь, роги, кістки. Виготовляли прикраси, скло та вироби з нього.
Як правило, міські ремісники оселялися у зручному для них місці. Гончарі жили біля урочищ, де було багато глини. Кожум’яки оселялися на берегах річок, ковалі — на околицях міст, щоб не спалити його. Вулиці, на яких жили ремісники, називалися на їх честь: Ковальська, Гончарна, Кожум’яцька тощо.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Ремісник — майстер, який власноруч виготовляв готову продукцію.
Ремесло — виробництво готових товарів.
Коваль — майстер із виготовлення виробів із металу.
Горн — спеціальна піч.
Столяр — майстер із виготовлення меблів, дверей, вікон тощо.
Кравець — майстер із пошиття і ремонту одягу.
Гончар — майстер із виготовлення глиняного посуду.
ЗАПИТАННЯ
- 1. Що таке ремесло?
- 2. Які ремесла були поширені в Київській державі?
- 3. Які товари виготовляли ковалі?
- 4. Чим займалися бондарі?
- 5. Хто такі гончарі?
- 6. Чому вулиця Ковальська могла отримати таку назву?
ЗАВДАННЯ
- 1. Запишіть у зошит нові терміни.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Ковалі Русі виготовляли щити, кольчуги і шоломи. Вони захищали богатирів у боях. Це спорядження було важким — близько 30 кілограмів. Його носили тільки дуже сильні люди, такі як Ілля Муромець.
Ілля Муромець — не вигаданий персонаж, а реальна особа. Під час розкопок Києво-Печерської лаври археологи знайшли його останки. Було встановлено, що герой билин тривалий час страждав від хвороби хребта і не мав можливості рухатися. Його тіло мало багато ран від стріл та списів. На думку вчених, помер Ілля Муромець від проникаючого удару в грудну клітку колючого предмета, найімовірніше списа.

Ілля Муромець