Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

Розділ IV. Устрій, побут і культура Русі-України

§ 17. Суспільно-політичний устрій Київської держави IX-XII (9-12) століть

Вам уже відомо про першу східнослов’янську державу, яка називалася Русь. Київські князі багато зробили для зміцнення та розширення слов’янської держави. Русь стала однією з найбільших держав тогочасної Європи. У 988 році відбулася значна подія в житті русичів — вони стали християнами. Почалося будівництво храмів, монастирів, шкіл, бібліотек. Розвивалася торгівля і ремесла.

Сьогодні ви дізнаєтеся про те, хто керував Київською державою, на які частини поділялося суспільство слов’ян в ті часи.

Після утворення держави у східних слов’ян відбулися значні зміни. Усі племена, які входили до складу Русі, підпорядковувалися київському князю. Князь збирав данину з підкорених племен, організовував військові походи на ворогів, розглядав скарги, вирішував суперечки між людьми, карав винних. Усі землі, міста й села держави належали князю.

Князь із княгинею (реконструкція З. Васіної)

Бояри (реконструкція З. Васіної)

Селяни Київської держави (реконструкція З. Васіної)

Якщо хтось із підкорених племен відмовлявся платити данину або піднімав повстання, то князь відправляв свою дружину на придушення й покарання непокірних. Дружина допомагала князю не тільки збирати данину, а й керувати країною.

Дружина поділялася на старшу й молодшу. До старшої дружини входили хоробрі, розумні та досвідчені воїни, які були радниками князя. Їх називали боярами. За вірну службу князь дарував їм землі та міста.

Молодша дружина складалася із простих воїнів. Весь свій час вони проводили у підготовці до військових походів. Молодші дружинники вчилися стріляти з лука, битися на мечах, списах та володіти іншою зброєю. Керував молодшою дружиною воєвода.

Дружина була постійним військом князя. Але її було недостатньо, якщо ворог нападав на рідну землю. У таких випадках князь збирав тимчасове військо — ополчення. Це військо із селян і мешканців міст. Їм роздавали зброю, і вони під керівництвом князя та воєвод боролися з ворогом.

Дружинник

Після прийняття християнства у Русі з’явився ще один стан — духівництво. Це священники та ченці монастирів. З часом кількість монастирів збільшувалася. Для ведення господарства князь дарував їм землі та села. Ченці не лише молилися та працювали, але й допомагали бідним і нужденним.

Важливе місце в суспільстві посідали купці. Купці — це люди, які займалися торгівлею. У часи Київської держави вони були мандрівними. В одному місці купували різний товар, а в іншому — продавали. Купці торгували не тільки в межах Київської держави, а й за її кордонами.

У містах жило багато ремісників. Ремісники обробляли дерево, залізо, шкіру, кістки, глину й виготовляли з них різноманітні вироби. Ремісники платили данину князю.

Основу населення Русі складали селяни.

У той час їх називали смердами. Вони були вільні, але жили в князівських селах і за це платили князю данину.

Крім вільних селян, були й такі, які були залежними від князя чи боярина. Це челядь і холопи. Вони ставали рабами, якщо потрапили в полон до русичів або не віддали борг позичальнику.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Князь — правитель держави.

Старша дружина — привілейована частина війська, яка складалася з бояр.

Молодша дружина — рядове військо.

Воєвода — командир війська.

Ополчення — тимчасове військо із селян і ремісників.

Духівництво — служителі Бога; люди, які правлять службу в церквах і монастирях.

Купці — люди, які займаються торгівлею.

Ремісники — переважно жителі міст, які виготовляли вироби з різних матеріалів (дерева, заліза, шкіри, глини тощо).

Смерди — вільні селяни.

Челядь, холопи — залежні люди, прислуга.

ЗАПИТАННЯ

• 1. Хто очолював Київську державу?
• 2. Хто такі бояри?
• 3. Чим займалися воїни молодшої дружини?
• 4. Чому духовенство вважалося привілейованим станом?
• 5. Чим займалися купці?
• 6. Хто такі ремісники?
• 7. Чим займалися смерди?
• 8. Хто платив данину князю?
• 9. Чому князь збирав ополчення?

ЗАВДАННЯ

• 1. Запишіть у зошит суспільні верстви Київської держави.

ЦІКАВО ЗНАТИ

У наш час є люди, які займаються детальним вивченням традицій, звичаїв, одягу певних історичних епох. Вони об’єднуються в історичні клуби. Члени цих клубів проводять історичні реконструкції, тобто відновлюють різні моменти історичних подій: битв, обрядів тощо. Таких людей часто запрошують на історичні фестивалі та зйомки художніх фільмів.

Лицарський поєдинок (реконструкція)