Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

§ 16. Князь Ярослав Мудрий. «Руська правда». Зростання авторитету Київської держави

Ви ознайомилися з життям і діяльністю князя Володимира. Згадайте, у якому році охрестився князь Володимир. Де це сталося? Розкажіть, як відбулося хрещення киян. Чому Десятинна церква отримала таку назву?

Сьогодні ви дізнаєтеся про князя Ярослава, який своїми справами примножив здобутки князя Володимира.

Князь Володимир залишив після себе багато дітей. Між ними почалися міжусобні війни. Перемогу отримав Ярослав, який у 1019 році став київським князем.

Князь Ярослав Володимирович (картина О. Штанка)

Князь Ярослав продовжив справу свого батька. Він розширив межі Київської держави на заході, півночі й півдні. Для охорони кордонів Русі засновував нові міста-фортеці та будував укріплення вздовж річок. У першій половині ХІ (11) століття Київська держава стала найбільшою в Європі. У порівнянні з сучасною Україною, її територія була в декілька разів більша.

Ярослав успішно боровся з кочівниками, які постійно здійснювали набіги на землі Русі. У 1036 році русичі розбили печенігів. На честь цієї перемоги князь Ярослав розпочав будівництво Софійського собору.

У Софійському соборі, крім богослужінь, підписували договори, приймали іноземних послів. Тут ченці переписували й перекладали книги, писали літописи. При соборі діяла бібліотека та школа. Ярослав часто бував у бібліотеці, багато читав. За розум і освіченість народ прозвав його Мудрим.

Софійський собор (сучасний вигляд)

Ярослав Мудрий багато часу приділяв зміцненню та розбудові Києва. Навколо міста було насипано величезні вали заввишки 14 метрів. На валах стояли міцні й високі дубові стіни з бійницями та сторожовими баштами. Перед валами було викопано глибокі рови, які заповнювали водою. Головним в’їздом до міста були Золоті ворота. Над цими воротами було побудовано церкву Благовіщення.

Князь Ярослав також відомий як законотворець. За його наказом було створено перший писемний збірник законів — «Руську правду». У «Руській правді» були вперше записані всі слов’янські звичаї. Тепер ці звичаї стали законом. Закон — це правило, яке повинні виконувати всі мешканці держави. У «Руській правді» було записано, як карати за образу, за бійку, за крадіжку, за вбивство. Описувалося, кому з синів передаватиметься майно після смерті батька та інше. Закон проголошував головним суддею київського князя.

Золоті ворота (реконструкція, сучасний вигляд)

Читання народу «Руської правди» у присутності Великого князя Ярослава (картина О. Ківшенка)

За Ярослава Мудрого зміцніли дружні відносини Київської держави з багатьма країнами. У князя було багато дітей. Одружуючи своїх синів і віддаючи заміж доньок, він поріднився з багатьма королями та князями Європи. У Києві при дворі Ярослава тривалий час виховувалися норвезький та угорський принци, які пізніше стали правителями своїх країн.

Дружні стосунки з європейськими країнами сприяли розвитку торгівлі, процвітанню народу Київської держави. Помер Ярослав Мудрий у 1054 році.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Собор — головна церква міста чи монастиря.

Французькі посли в князя Ярослава Мудрого (картина П. Андрусіва)

Софійський собор — головна церква стародавнього Києва.

Золоті ворота — головні ворота стародавнього Києва.

«Руська правда» — перший писемний збірник законів Русі.

Закон — правило поведінки, яке повинні виконувати всі мешканці держави.

1019 рік — прихід до влади князя Ярослава Мудрого.

1054 рік — смерть князя Ярослава Мудрого.

ІМЕНА

Ярослав Мудрий — великий князь київський.

З історичних джерел

«Руська правда»

«...Коли уб’є муж мужа, то помститися має брат убитого, чи батько або син, або брат старшого сина, або інші брати. Якщо не буде кому звершити кровну помсту, то внести 80 гривен.

...Якщо вбитим буде горожанин, чи купець, чи боярський тіун (управитель), або мечник, або ізгой, або новгородець — то 40 гривен сплатити за нього. А за сільського тіуна, княжого чи землевласникового, то 12 гривен; а за рядового — 5 гривен.

...Якщо хто сяде на чужого коня, не запитавши, то сплачує 3 гривни...

...Коли хто загубить коня, чи вбрання, чи зброю і про це буде повідомлено на торгу, а потім впізнають їх у своєму місті, то своє власник має забрати й отримати за кривду 3 гривни...».

ЗАПИТАННЯ

• 1. У якому році Ярослав став київським князем?
• 2. Які заходи здійснював Ярослав для охорони кордонів Київської держави?
• 3. На честь якої події князь Ярослав збудував Софійський собор?
• 4. Які ворота Києва були головними?
• 5. Як називається перший писемний збірник законів Київської держави?
• 6. Що таке закон?
• 7. Чому князя Ярослава народ прозвав Мудрим?

ЗАВДАННЯ

• 1. Знайдіть у тексті підручника опис укріплень Києва та перепишіть його в зошит.
• 2. Користуючись історичним атласом, запишіть у зошит сусідні країни Київської держави.
• 3. Визначте, у якому столітті князював Ярослав.
• 4. Порахуйте, скільки років правив Ярослав Мудрий.

ЦІКАВО ЗНАТИ

У 2007 та 2008 роках на телебаченні транслювали шоу «Великі українці». У рамках цієї телепередачі відбувалося опитування телеглядачів. У них запитували, хто з діячів України минулих часів або сьогодення найбільш достойний носити звання «Великий українець». Серед великої кількості претендентів громадяни України віддали перше місце Ярославу Мудрому, за його вагомий внесок у розвиток освіти та культури нашого народу.

Пам’ятник Ярославу Мудрому (м. Харків)