Пізнаємо природу. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (H54.1-54.2). Частина 2. 6 клас. Біда
§ 53. Як підкорили земні оболонки
1. Як обігріти гондолу
Відважний повітроплавець і винахідник стратостата Огюст Піккар із дитинства цікавився наукою. Він вирішив піднятися у стратосферу, тобто на висоту понад 11 км. Стратостат — це повітряна куля, але до неї прикріплена не відкрита корзина, а сферична герметична гондола з алюмінію, усередині якої нормальний тиск. Дослідник знав, що на висоті 15-17 км не тепліше, ніж в Антарктиді (50-70 градусів нижче нуля). Отже, кулю треба обігрівати. Але кожен зайвий грам перешкоджає підйому. Піккар використав безкоштовне джерело тепла — Сонце, адже у стратосфері небо безхмарне. Він пофарбував гондолу в чорний колір, і в ній виявилося навіть спекотно.
Мал. 215. Огюст Піккар і Пауль Кіпфер здійснили перший у світі політ у стратосферу
27 травня 1931 року Огюст Піккар і Пауль Кіпфер здійснили перший у світі політ у стратосферу з міста Аугсбурга (Німеччина) і досягнули висоти 15 785 м. Політ став справжньою сенсацією, про яку писала вся світова преса. Під час польоту Піккар зібрав важливі дані про верхні шари атмосфери і про космічні промені. Усього Піккар здійснив 27 польотів, досягнувши максимальної висоти 23 000 м. Огюст Піккар — конструктор батискафа «Трієст», у якому його син Жак підкорив Маріанську западину. Онук Огюста і син Жака — Бертран Піккар — першим у світі здійснив навколосвітню подорож на повітряній кулі.
2. Чи можна побачити повітря
Повітря у твоїй кімнаті побачити неможливо. Але малесеньку порцію повітря побачити і навіть сфотографувати легко — наприклад, бульбашку у воді. Подивися фото Землі з космосу (мал. 216). Блакитна смужка «на краю Землі» — це і є повітря, атмосфера.
Мал. 216. Вогні Землі з космосу
Наукові суперечки
Побачити повітря можна, піднявши голову до неба. Чисте синє небо — це і є повітря. До речі, мерехкотіння повітря над розігрітим асфальтом — це теж спосіб побачити повітря.
Цікаво, що 99 % повітря перебуває не вище 30 км від поверхні. Тобі здається, що це багато? Але це приблизно 0,24 %, порівнюючи з діаметром нашої планети. Подивися на шкільний глобус: товщина атмосфери в такому масштабі приблизно дорівнює товщині паперу, яким обклеєно глобус.
Повітря й вода — це наш безцінний ресурс. На кожну людину на Землі припадає приблизно 240 мільйонів тонн океанської води та 700 тисяч тонн повітря.
3. Як досягнути дна
Океанічний жолоб Маріанська западина (10 994 м) розташований у західній частині Тихого океану. Це одне з найзагадковіших та найменш досліджених місць на Землі. Про існування цього жолоба людство довідалося в 1875 році під час експедиції британського судна «Челленджер». На честь корабля-першовідкривача западину назвали Безоднею Челленджера.
Мал. 217. Батискаф «Трієст»
Завдання
Знайди на карті Безодню Челленджера. Довідайся, скільки людей опускалося на її дно. Як гадаєш, які здібності та риси характеру притаманні цим людям?
Перше максимально можливе на Землі глибоководне занурення людини на дно Маріанської западини відбулося 23 січня 1960 року. Наукову експедицію на батискафі «Трієст» очолювали лейтенант ВМС Сполучених Штатів Америки Дон Волш і дослідник Жак Піккар. На дні безодні сміливці несподівано натрапили на плоских риб розміром до 30 см, схожих на камбалу, і спростували гіпотезу про те, що на таких глибинах немає життя.
Таблиця 12
Географічні дані. Маріанська западина
Географічні координати |
11°21'0" пн. ш., 142°12'0" сх. д. |
Найближчий материк |
Австралія |
Частина світу |
Океанія |
Географічний макрорегіон |
Мікронезія |
Архіпелаг |
Маріанські острови |
Протяжність |
понад 1500 км |
Найглибша відмітка |
Безодня Челленджера (10 994 м) |
Мал. 218. Мешканці безодні: 1 — восьминіг, що світиться; 2 — чорномордий морський равлик; 3 — телескопічний восьминіг; 4 — восьминіг дамбо
4. Де на Землі Полюс висоти
Відтоді як Джомолунгму було визнано найвищою вершиною на Землі (8848 м), вона стала своєрідним третім полюсом світу. Після відкриття всіх материків, досягнення Північного і Південного полюсів сміливці намагаються підкорити ще один рубіж — Полюс висоти (мал. 219, 220).
Мал. 219. «Я зійшов у вишиванці і хотів донести, що ми — українці, і ми ходимо на Еверест». Віталій Козубський піднімається на найвищі вершини світу у вишиванці
Мал. 220. Ірина Галай — перша українка, яка підкорила Еверест
Кліматичні умови на вершині досить суворі, і більшу частину року піднятися на вершину неможливо. Середньорічна температура тут -36 °С, а вночі часто падає до -60 °С. Ураганні вітри можуть досягати швидкості 200 км/год. Саме тому сходження на Еверест відбуваються здебільшого у травні, коли стихають мусони і, якщо пощастить, на декілька тижнів встановлюється нормальна погода.
На висоті 7000 м рівень кисню в крові становить 60 % від необхідного, що є критичною межею для людини. Вище цієї точки неможлива акліматизація, і навіть досвідчений і тренований альпініст без кисневої маски на такій висоті може прожити лише 2-3 дні.
Перші на Евересті
Саме з такими труднощами зіткнулись перші підкорювачі Джомолунгми і всі ті, хто йдуть за ними сьогодні. Першими людьми, які піднялися на Еверест, були Едмунд Гілларі і Тенцинг Норгей (шерпа). Дізнайся більше з пізнавального матеріалу до цієї сторінки.
Коротко про головне
1. Огюст Піккар сконструював батискаф, у якому його син Жак підкорив Маріанську западину. Онук Огюста і син Жака — Бертран Піккар — першим у світі здійснив навколосвітню подорож на повітряній кулі.
2. Першими людьми, які підкорили полюс висоти (Еверест), були Едмунд Гілларі і Тенцинг Норгей.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України