Пізнаємо природу. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (H54.1-54.2). Частина 2. 6 клас. Біда

§ 36. Які особливості наземно-повітряного середовища (НПС)

1. Які особливості НПС визначає повітря

На суходолі організми оточені повітрям. Воно прозоре, а в більшості наземних тварин є органи зору та добре розвинений зір. Наприклад, яструб із висоти свого польоту бачить мишу, яка біжить полем. Під час дихання та фотосинтезу організми засвоюють атмосферний кисень та вуглекислий газ.

Ти вже знаєш, що повітря містить водяну пару. Від її вмісту й температури залежить випаровування води організмом. Вологість і температура повітря у НПС змінюються впродовж доби й року. Тварини та рослини пристосувалися до нестачі вологи (мал. 162). Деякі рослини мають м’ясисті стебла, колючки-листки, невеликі й жорсткі листки, довге або розгалужене вздовж поверхні коріння.

Мал. 162. Пристосування організмів до вологості й температури повітря: 1 — собака охолоджується; 2 — алое вера накопичує воду

Невеликі тварини в денну спеку не піднімаються на поверхню, рятуючись від перегрівання й надмірної втрати вологи. Верблюди можуть обходитися без води багато днів, великі звірі долають значні відстані в пошуках води. Ссавці охолоджують своє тіло, випаровуючи воду через ротову порожнину (собака) або під час потіння (людина).

Для життя важливим є ще один компонент атмосфери — озон. У природі цей газ утворюється з кисню повітря під впливом променів Сонця або розрядів блискавок. Найбільша його концентрація на висоті 15-35 км, де формується озоновий шар. Він захищає живі організми від надлишку ультрафіолетових променів.

Таблиця здатності різних організмів затримувати дихання

Завдання

1. Довідайся, хто є рекордсменом із затримки дихання (див. пізнавальний матеріал до с. 57). Яке пристосування допомогло встановити цей рекорд?

2. Пригадай, як поширюються звуки та запахи в повітрі.

Запитання

Чи добре оберігає мишу дерев’яна схованка? Обґрунтуй. Де ще ти порадиш переховуватися дрібним тваринам?

Наукові суперечки

Повітря швидко нагрівається і швидко втрачає тепло, тому впродовж доби (і року) спостерігаються значні коливання температури. Через температурну непостійність у наземних мешканців сформувалися механізми теплорегуляції. Щоб підтримувати власну температуру тіла вищою за температуру довкілля, в організмів є теплоізоляційні покриви, тремтіння м’язів, потовиділення, випаровування води через продихи.

У повітрі добре поширюються звуки та запахи. У тварин світ запахів і звуків має особливе значення для спілкування, пошуку поживи, приваблення особин протилежної статі. Запах рослин приваблює комах та інших тварин для запилення.

Багато тварин суходолу здатні до польоту та планерування (мал. 163). Активний політ комах, птахів і кажанів забезпечують крила та «літальні» м’язи, легкі скелети, спеціалізовані покриви тіла, вдосконалення дихальної системи. Тварини-планеристи використовують підіймальну силу повітря та висхідні потоки. У них є шкірні складки (летючі дракони), перетинки між кінцівками (білки-летяги, шестокрили) чи між пальцями кінцівок (летючі жаби).

Багато організмів використовують рухи повітря (вітер) для розселення, поширення та розмноження. Так, у павуків розселення відбувається за допомогою павутини. Плоди й насіння клену та кульбаби мають пристосування до поширення вітром, а розмноження хвойних чи вітрозапильних рослин здійснюється за участю дрібного пилку.

Мал. 163. Літають не лише птахи: 1 — летюча змія (плазуни); 2 — летюча жаба (земноводні); 3 — сонечко (комахи)

2. Яке значення світла й тепла для мешканців НПС

Левову частку інформації про стан середовища організми отримують саме завдяки світловим променям. За допомогою органів зору тварини визначають форму, колір та відстань до предметів. Живим організмам світло й тепло (мал. 164) особливо потрібне для росту й розвитку, цвітіння, утворення насіння та плодів. Від нього залежать різні форми подразливості рослин, що проявляються у вигляді рухових чи ростових реакцій.

Мал. 164. Живим організмам потрібне світло й тепло: 1 — скунсова капуста пробиває сніг; 2 — довга густа шерсть захищає вівцебика від низьких температур

Запитання

Пригадай, яке значення вітаміну D для організму людини і тварин.

Термогенез

Ящірки, змії, комахи можуть швидко рухатися лише після того, як їхнє тіло прогріється до необхідної температури. У сонячні дні борсучиха виносить дитинчат із нори на сонячну галявину. Світлові промені зігрівають малят і сприяють утворенню вітаміну D.

Мал. 165. Різні типи кінцівок: 1 — у мурахи три пари ходильних ніг із різними функціями; 2 — у гекона лапки-прилипали; 3 — у верблюда стійка ходьба по піску

У холодному кліматі тварини пристосувалися до низьких температур (жирові прошарки шкіри тварин, пір’я, пух, густа шерсть). У жаркому кліматі тварини не мають густого шерстяного покриву, шукають тінь і воду, можуть регулювати температуру тіла завдяки потовиділенню.

Живі організми в наземному середовищі перебувають під дією сили тяжіння. Це зумовило виникнення різноманітних типів кінцівок для пересування (мал. 165).

Як пристосування до снігового покриву у тварин розвинулися особливі форми кінцівок: великі лапи-снігоступи в зайця біляка, міцні копита в оленя, щоб розкопувати сніг.

Щоб лазити по деревах, лінивці мають на лапах довжелезні кігті, у багатьох ящірок на пальцях є присоски; у слона на ногах спеціальні подушечки для безпечної ходьби; копитні тварини мають рогові чохли — копита, що слугують для захисту кінцевих фаланг пальців, якими тварина спирається на ґрунт. Деякі тварини для пересування використовують не лише лапи, а й хвіст (кенгуру, мавпи).

Земноводні пристосувалися до життя на межі двох середовищ. До різноманітних умов існування добре пристосувалися птахи. Наприклад, для стрижів і ластівок повітря є основним середовищем, оскільки вони живляться літаючими комахами. Птахи, які використовують водне середовище для добування поживи, також мають відповідні пристосування крил і ніг. Наприклад, буревісник має надзвичайно довгі крила й цілими днями ширяє над водою, хапаючи здобич. Птахи-плавці (гуси, качки, лебеді) мають плавальні перетинки на кінцівках, птахи лісу (дятел) — міцний дзьоб, а хижі птахи (грифи, орли, сови) — гострі пазурі, гострий зір та міцний загнутий дзьоб.

Коротко про головне

1. Особливостями наземно-повітряного середовища є газовий склад повітря, температурні перепади, вітри, нерівномірний розподіл тепла й світла на поверхні Землі.

2. Властивості повітря визначають розвиток пристосувань, що забезпечують дихання, фотосинтез, поширення, розселення, розмноження та багато інших біологічних явищ.

3. Нерівномірний розподіл тепла й світла по поверхні Землі визначив такі пристосування в організмів, як теплорегуляція, адаптація до добування, запасання й економії води, наявність різноманітних типів кінцівок для пересування.


buymeacoffee