Мистецтво. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (H54.1-54.2). Частина 2. 6 клас. Масол

Жанри й форми музики: соната

Пригадай непрограмні інструментальні твори. До яких жанрів вони належать?

Камерно-інструментальна музика здавна супроводжувала наше повсякдення, дозвілля. Зміст програмних творів, що мають назву, підказує нам автор. Характеристика непрограмних творів визначається назвою жанру. Наприклад, марш передбачає енергійні образи, вальс — царину лірики, а скерцо — гумор.

Антоні Дітлеф. Алегро (фрагмент)

Непрограмна камерно-інструментальна музика викликає в кожного слухача власні переживання, емоції, почуття, думки, які виникають під враженням від почутого й збагачуються на основі власного досвіду.

Соната належить до складних камерно-інструментальних жанрів, яким не притаманна програма. Спочатку вони були одночастинні, а із часом розвинулися у велику циклічну форму.

Які сонати ти вже слухав/слухала в попередні роки на уроках мистецтва? Чи мали ці сонати програму?

До портретної галереї

Доменіко Скарлатті (1685-1757) — італійський композитор і клавесиніст. Народився в Неаполі, у молоді роки служив капельмейстером і органістом у соборі Святого Петра в Римі.

В історію музики Д. Скарлатті увійшов як автор 555 сонат для клавесина. За життя митця вийшла лише одна збірка з 30 сонат.

Домінго Антоніо Веласко. Портрет Доменіко Скарлатті

У передмові автор зазначив: «Читачу, будь ти дилетант чи професор, не чекай знайти в цих композиціях глибокий задум, а скоріше майстерний жарт для вдосконалення мистецтва вправлятися в сміливій грі на клавесині».

Утім творчість Д. Скарлатті відіграла значну роль у розвиткові сонатного жанру. Ці твори збереглися також у репертуарі піаністів.

Соната соль мінор Д. Скарлатті стала відома як «Котяча фуга», хоча назва не належить авторові. За легендою, домашня кішка композитора Пульчинелла випадково зіграла своїми оксамитовими лапками висхідний мотив. Ці шість нот звучали дещо незвично, але надихнули Д. Скарлатті на створення фуги.

Минуло чимало часу, і в одному з нотних видань сонати композитора з’явилася ілюстрація з кошенятами, що бавилися на клавіатурі, й назва «Котяча фуга». Назва прижилася, і вже стало не важливим, була історія з кішкою композитора легендою-жартом чи рекламною фішкою видавців.

Слухаю музику

Доменіко Скарлатті. Соната соль мінор «Котяча фуга».

Оригінальна ідея сподобалася композиторці Емі Біч, яка також взяла «котячий» мотив за основу своєї «Фантазії фугато».

Як циклічна форма соната сформувався у творчості композиторів-класиків віденської школи: Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена. Вони написали чимало сонат для різних інструментів та ансамблів.

Музична грамота

Особливості жанру сонати

По-перше, соната має гомофонно-гармонічний склад на відміну від поліфонічної музики.

По-друге, класична соната складається переважно з трьох (інколи — чотирьох) частин, де крайні частини зазвичай виконуються у швидкому темпі, а середня — у повільному. Відповідно вони різняться і характером музики.

Контраст як принцип побудови сонатного циклу поширюється і на теми окремих частин циклу, які також різні за характером. На контрасті побудовані теми першої частини сонати — головна й побічна. Інколи вони вступають у конфлікт.

По-третє, для жанру сонати важливим є наскрізний розвиток музики, цілісна драматургія циклу.

Такі характерні ознаки сонати дають змогу втілювати в музиці різні грані життя, драматичні події, палітру почуттів. Саме тому соната стала улюбленим жанром для багатьох композиторів.

В українській музиці перші зразки класичної сонати створив Дмитро Бортнянський.

Побудова і драматургія сонатного циклу

Перша частина — Allegro — здебільшого у жвавому або швидкому темпі, пишеться в сонатній формі, яка має традиційну усталену структуру:
експозиція — зав’язка, звучання основних тем: головної та побічної	розробка — конфлікт або взаємодія в розвитку основних тем	реприза — розв’язка, повторне звучання основних тем, формування висновку	кода (за наявності) — підсумок розвитку музики всього циклу
Друга частина — Adagio або Andante — звучить переважно в повільному темпі, за характером — лірична
Остання частина (фінал) — Allegro — звучить у швидкому темпі, за характером — життєствердна

Слухаю музику

Дмитро Бортнянський. Соната до мажор для фортепіано.

Слухаючи твір, спостерігай, як відбувається музичний розвиток. Визнач, як композитор застосовує контраст.

Музичні форми окремих частин класичної сонати бувають різними. Наприклад, В. А. Моцарт у сонаті № 11 у першій частині замість звичного сонатного алегро використовує форму варіацій, а у фіналі — форму рондо.

У варіаціях спочатку звучить основна тема, а потім — її видозміни. Прийоми варіювання: зміни динаміки, ритму, фактури, гармонії, регістру, темпу.

Рондо передбачає такий тип композиції, у якій головна тема — рефрен — звучить не менше 3-х разів. Рефрен чергується з контрастними епізодами. Рондо притаманні рухливий темп, чіткий ритм.

Варіації та рондо бувають і частиною циклу, як у сонаті, і самостійним музичним твором.

Фінал сонати В. А. Моцарта «Турецький марш» став класичним шлягером. У цьому рондо композитор передав особливості турецької військової музики. Тобто здійснив стилізацію — наслідування звучання оркестру яничар. Анімаційний варіант твору можна сприймати як музичний жарт.

Слухаю музику

Вольфганг Амадей Моцарт. Соната № 11 ля мажор для фортепіано.

Добери характеристики тем варіацій і рондо. Які інструменти зображено в мультфільмі на музику Моцарта?

Оригінальним трактуванням сонатного жанру стала творчість литовського композитора і художника Миколаюса Чюрльоніса. Прагнучи до синтезу мистецтв, він не просто написав різні сонати з програмними назвами (сонати сонця, моря, зірок, пірамід), а створив аналоги цієї музичної форми в живописі.

Отже, соната існує і як жанр, і як музична форма, яка є однією з найрозвиненіших у камерно-інструментальній музиці. Аналогічно варіації та рондо поєднують ознаки жанру й форми.

Мистецька скарбничка

Рефрен (від фр. — приспів) — це розділ у формі рондо, який чергується кілька разів з основною темою.

Рондо (від фр. — коло) — музична форма, у якій неодноразово проводиться головна тема твору — рефрен.

Соната — жанр камерно-інструментальної музики, циклічний твір, що складається переважно з трьох контрастних частин, перша з яких здебільшого написана в сонатній формі.

Фуга — поліфонічна форма, заснована на розвитку теми, що виконується поперемінно в різних голосах. Фугато — маленька фуга.

Узагальнюю, аргументую, систематизую

1. Назви основні ознаки, притаманні жанру сонати.
2. Чим сонатний цикл відрізняється від вокальних циклів, які ти слухав/слухала раніше?
3. Здійсни узагальнення теми: створи порівняльну табличку із музичних жанрів і форм.

Самостійне дослідження, медіапошук

Дізнайся, під час виконання якої знаменитої фортепіанної сонати Л. ван Бетховена український композитор Микола Леонтович намагався використати засоби кольоромузики.

Фантазую, експериментую, дію

Послухай «Fantasia fugata» Еми Біч. За технологією «котомузики» зімпровізуй гумористичні мотиви для циркової «звіриної фантазії».