Біологія. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (Н54.1–Н54.2). Частина 2. 8 клас. Соболь

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті частина 1, частина 2.

Цей підручник (частина 1) на сайті History | Твоя електронна бібліотека тут.

Узагальнення знань теми 10. Вища нервова діяльність

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ - сукупність нервових процесів, що відбуваються у вищих відділах ЦНС, мають індивідуальний характер та забезпечують перебіг поведінкових реакцій людини.

Типи ВНД

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Складові частини ВНД

1. Жвавий

2. Спокійний

3. Нестримний

4. Слабкий

1. Безумовні рефлекси та інстинкти, що формують вроджену поведінку та є спадковими

2. Умовні рефлекси та динамічні стереотипи, що формують набуту поведінку та є результатом научіння

3. Розумова діяльність, що є основною частиною набутої поведінки та результатом пізнавальних форм научіння

Рушійні чинники ВНД

1. Членороздільна мова

2. Праця

3. Суспільний спосіб життя

Особливості ВНД людини

1. Наявність другої сигнальної системи

2. Абстрактне мислення

3. Свідомість

4. Соціальні потреби (вищі мотивації)

5. Вищі емоції

Значення ВНД

1. Пізнання навколишнього світу

2. Пристосованість до змінних умов середовища

3. Життя в суспільстві

ОСОБИСТІСТЬ - це цілісна людська індивідуальність у єднанні її природних і соціальних якостей

Загальна характеристика особистості:

  • народившись як індивід, людина завдяки спілкуванню поступово засвоює соціальний досвід людства, приєднується до суспільства та розвивається як особистість;
  • відмінності психофізіологічних процесів визначаються особливостями будови та функцій великого мозку, розмірами нервових центрів кори, кількістю нейронів, особливостями будови та функцій аналізаторів тощо;
  • у формуванні особистості важливе значення має самовиховання як свідома діяльність людини, пов’язана із здатністю до самоаналізу й самооцінки, із умінням контролювати свою поведінку та діяльність.

Структура особистості:

  • 1) підструктура спрямованості (ставлення до людей, до самого себе, до праці та моральні якості людини);
  • 2) підструктура соціального досвіду (знання, уміння, навички, набуті через навчання та виховання);
  • 3) підструктура відображення (індивідуальні особливості відчуттів, сприйняття, уявлення та мислення);
  • 4) біологічно зумовлена підструктура (індивідуальні особливості, що визначаються типом ВНД, домінантністю півкуль і типом темпераменту, а також статеві та вікові особливості).

Біологічною основою розвитку особистості є спадковість, становлення якої залежить від умов середовища.

Соціальною основою розвитку особистості є праця, суспільний спосіб життя, мова та мислення. Особистість формується тільки з виникненням свідомості.