Біологія. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (Н54.1–Н54.2). Частина 2. 8 клас. Соболь

Застій крові до хвороби призводить,

застій у думках - до безглуздя.

Китайське прислів’я

§ 35. Серцево-судинні хвороби та їх профілактика. Кровотечі

Основні поняття й ключові терміни: СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ. Кровотечі.

Пригадайте! Що таке серце, артерії та вени?

Цікаво знати

Емблемою екстреної служби швидкої медичної допомоги є «зірка життя». Це синя шестипроменева зірка з білою обкантовкою, у центрі - посох Асклепія, давньогрецького бога лікування. Він символізує зв’язок із землею та мандрування лікаря. Чому при серцево-судинних захворюваннях важливою є швидка медична допомога?

ЗМІСТ

Які причини серцево-судинних захворювань, їх профілактика?

Припинення кровообігу, навіть на короткий час, є смертельно небезпечним для організму. Клітини організму, особливо нервові, не можуть функціонувати навіть кілька хвилин без кисню та поживних речовин, що переносяться кров’ю. Ось чому важливо швидко і своєчасно надати першу медичну допомогу при хворобах серця та судин.

Серцево-судинні захворювання є найпоширенішими серед різних хвороб у всіх країнах світу. Якщо раніше ці хвороби були притаманні переважно людям літнього віку, то тепер порушення серцево-судинної системи спостерігають уже й у дітей. В Україні кількість людей, які страждають на ці хвороби, досягла майже 27 млн, що складає 58,4 % населення.

Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду (МКХ-10) порушення діяльності серцево-судинної системи об’єднані в окремий клас «Хвороби системи кровообігу», у якому виділені групи, серед яких: ревматичні хвороби серця, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця (стенокардія, гострий інфаркт міокарда), хвороби артерій (атеросклероз, артеріальна гіпотензія), хвороби вен (тромбофлебіт, варикозне розширення, геморой) та ін.

Чинниками, що негативно впливають на роботу серцево-судинної системи є: гіподинамія (зниження рухової активності), шкідливі звички (куріння, уживання алкогольних напоїв, наркотиків), емоційні стреси (стан напруги, що виникає під дією сильних подразників), ожиріння (сучасна людина вживає їжі набагато більше, ніж того потребують енергетичні втрати, що призводить до утворення жирової тканини), забруднення довкілля (пестициди, препарати побутової хімії, лікарські препарати тощо), розлади регуляції функцій.

Для профілактики захворювань серцево-судинної системи слід виконувати регулярні фізичні вправи, дотримуватися раціонального харчування, уникати надмірних психологічних навантажень і стресів, своєчасно лікувати хвороби (наприклад, ангіну, грип), більше перебувати на свіжому повітрі, відмовитись від куріння та вживання алкогольних напоїв.

Отже, СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ - це захворювання серця та кровоносних судин, у розвитку яких вирішальну роль відіграють неправильний спосіб життя та забруднене довкілля.

Як виникають серцево-судинні захворювання?

Визначальними чинниками ризику захворювань серцево-судинної системи є артеріальна гіпертензія (застарілий термін «гіпертонія») та атеросклероз.

Артеріальна гіпертензія - порушення, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску в судинах великого кола кровообігу. Причиною стану є стійке підвищення тиску в артеріях (вище 140/90 мм рт. ст.), що виникає через втрату еластичності стінок судин. Такі зміни можуть виникати в судинах головного мозку, серця, нирок і часто є причиною інсульту, інфаркту міокарду, серцевої та ниркової недостатності. У здорових людей нормальний артеріальний тиск: 120±10 мм рт. ст. (систолічний тиск) на 70±10 мм рт. ст. (діастолічний тиск). Артеріальний тиск залежить від багатьох чинників: віку, статі, часу доби, положення в просторі, психологічного стану людини (при стресі тиск підвищується), дії стимулюючих речовин (кава, чай підвищують тиск) та ін.

Атеросклероз - порушення, що характеризується втратою еластичності стінок артерій, звуженням їхнього просвіту й частим утворенням тромбів. Зміна стінок артерій спричинена відкладанням холестеринових бляшок із наступним їх склерозом (розростанням сполучної тканини) і кальцинозом (відкладанням солей Кальцію, через що судини стають крихкими й твердими). Причини розвитку атеросклерозу: вплив нікотину, відсутність тренувального фізкультурного впливу, надмірні емоційні переживання, споживання жирної їжі, цукровий діабет тощо.

Іл. 72. Артерія, уражена атеросклерозом

Виникнення гіпертензії та атеросклерозу може бути спричинене розладами нервової та гуморальної регуляції судин. Нервову регуляцію судин здійснює вегетативна нервова система: симпатичні впливи можуть мати судиннозвужувальний та судиннорозширювальний ефект. Центр регуляції діяльності судин у довгастому мозку. Гуморальна регуляція судинного тонусу здійснюється різними гуморальними чинниками: адреналін, вазопресин - звужують судини, ацетилхолін, гістамін - розширюють судини.

Отже, артеріальна гіпертензія та атеросклероз - це визначальні чинники ризику серцево-судинних захворювань.

Які правила надання першої допомоги при кровотечах?

Кровотеча - це витікання крові, що виникає при ушкодженні судин унаслідок травми, руйнування їхніх стінок під час хвороб тощо. Основні типи кровотеч: капілярні, венозні, артеріальні та внутрішні (іл. 73).

Іл. 73. Види кровотеч: 1 - артеріальна; 2 - венозна; 3 - капілярна

Капілярна кровотеча - це кровотеча внаслідок пошкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини та м’язів. У цьому випадку кровоточить уся поверхня рани. Колір крові при капілярній кровотечі темно-червоний, вона витікає повільно, її легко зупинити. Першою допомогою при таких кровотечах є знезараження місця поранення гідроген пероксидом або йодною настоянкою та накладання чистої пов’язки.

Венозна кровотеча - це кровотеча, що виникає при ушкодженні поверхневих вен. Під час венозної кровотечі кров темніша, витікає безперервно та рівномірно. Перша допомога при цих кровотечах полягає в знезараженні рани, накладанні тиснучої пов’язки нижче від місця поранення, транспортуванні потерпілого до лікарні.

Артеріальна кровотеча - це кровотеча, що виникає при пошкодженні артерії. Ознаками артеріальної кровотечі є яскраво-червоний колір крові, її витікання пульсуючим струменем. Тому дуже важливим є швидке притискання артерії пальцями й накладання джгута. Притискають артерію вище від місця поранення до припинення пульсу й зупинки кровотечі. Джгут для зупинки крові накладають вище від рани, якомога ближче до неї. Місце, де накладається джгут, захищають одягом, рушником, ватно-марлевою пов’язкою. Наклавши на кінцівку джгут, рану закривають стерильною пов’язкою, на якій позначають час накладання джгута. Улітку джгут накладають на кінцівку не більше, ніж на 1,5-2,0 год, узимку - на 1 год.

Внутрішні кровотечі - це кровотечі в черевній порожнині, порожнині грудей, черепі. Виявляють внутрішні кровотечі за зовнішнім виглядом людини: раптове збліднення, холодні кінцівки, почастішання й послаблення пульсу, запаморочення, шум у вухах, холодний піт. У разі найменших підозр цих кровотеч слід негайно викликати «швидку допомогу», до її прибуття потерпілому забезпечують цілковитий спокій, а до ймовірного місця кровотечі прикладають холодний компрес.

Отже, швидка значна втрата крові є дуже небезпечною, тому кожен повинен уміти надавати першу допомогу при кровотечах.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Дослідницький практикум

САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЧАСТОТОЮ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ УПРОДОВЖ ДОБИ, ТИЖНЯ

Мета: формувати дослідницькі вміння визначати вплив навантаження на стан серцево-судинної системи.

Обладнання: секундомір, ілюстрації кровоносної системи людини.

Хід роботи

• 1. Знайдіть пульс у себе на зап’ястку. Потренуйтеся швидко знаходити пульс.
• 2. Знайдіть пульс, увімкніть секундомір і починайте рахувати впродовж 30 с. Одержане число помножте на 2. Так ви визначите кількість серцевих скорочень за 1 хв. Дані запишіть у таблицю.
• 3. Присядьте 10 разів і відразу визначте пульс, дані запишіть у таблицю.
• 4. Підрахуйте пульс після 1- та 5-хвилинного відпочинку, дані запишіть у таблицю.

Таблиця 39. ЧАСТОТА ПУЛЬСУ ЗА РІЗНИХ СТАНІВ ОРГАНІЗМУ

• 5. Визначте частоту пульсу вранці, після обіду та ввечері. Чи однаковою буде частота пульсу впродовж дня?
• 6. Підрахуйте пульс кожного дня в один і той самий час упродовж тижня. Знайдіть закономірність.
• 7. Підсумок роботи.

ПРОЄКТ

Внесок українських учених у вивчення серцево-судинної системи

Українські науковці зробили чимало відкриттів, що увійшли до скарбниці світової медицини. Скористайтеся таблицею та підготуйте проект про внесок українців у вивчення системи кровообігу та серцево-судинних захворювань.

Таблиця 40. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ І ЛІКАРІВ У ВИВЧЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

РЕЗУЛЬТАТ

1-6 балів • 1. Що таке серцево-судинні хвороби? 2. На які групи поділяють серцево-судинні хвороби? 3. Назвіть визначальні чинники у розвитку серцево-судинних хвороб. 4. Що таке гіпертензія? 5. Що таке кровотечі? 6. Назвіть основні типи кровотеч.

7-9 балів • 7. Які причини й основні заходи профілактики серцево-судинних захворювань? 8. Як виникають серцево-судинні захворювання? 9. Які є правила надання першої допомоги при кровотечах?

10-12 балів • 10. Опишіть внесок українських вчених та лікарів у вивчення серцево-судинної системи.

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України