Основи правознавства. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 10 клас. Косенко

§ 29. Види кримінальних покарань

На минулому уроці ви дізналися про кримінальну відповідальність неповнолітніх. Пригадайте, з якого віку неповнолітні особи підлягають кримінальній відповідальності? За яких умов неповнолітній може бути звільнений від покарання? Які заходи виховного характеру може застосувати суд до неповнолітнього? Які є види покарань неповнолітніх за скоєння злочину? До яких неповнолітніх осіб застосовується штраф? На який термін може бути арештована неповнолітня особа? Скільки годин у день максимально можуть тривати громадські роботи для неповнолітнього?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про види кримінальних покарань.

Людина, яка вчинила злочин, підлягає кримінальному покаранню. Кримінальне покарання - це захід, який застосовується за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару злочинцеві, але і його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як цією людиною, так і другими особами. Кримінальне покарання навіть за особливо тяжкі злочини не повинно завдавати фізичних страждань засудженому та принижувати його гідність.

Обвинувачуваний у суді

Згідно зі статтею 51 Кримінального кодексу України, до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань:

• 1) штраф (грошове стягнення, що накладає суд);
• 2) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
• 3) громадські роботи (виконання засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт);
• 4) виправні роботи (відбуваються за місцем роботи засудженого. Із заробітку засудженого відраховується в дохід держави визначений судом відсоток заробітної плати);
• 5) конфіскація майна (примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна засудженого);
• 6) арешт (тримання засудженого в умовах ізоляції від одного до шести місяців);
• 7) обмеження волі (тримання особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці);
• 8) позбавлення волі на певний термін (ізоляція засудженого та поміщення його на час від одного до п’ятнадцяти років до кримінально-виконавчої установи закритого типу);
• 9) довічне позбавлення волі.

У кримінально-виконавчій установі

Кримінальний кодекс України передбачає основні та додаткові покарання. Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.

Додатковим покаранням є конфіскація майна.

Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть бути як основними, так і додатковими покараннями.

За один злочин може бути призначене лише одне основне покарання. До основного може приєднуватись одне чи кілька додаткових.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Кримінальне покарання - це захід, який застосовується за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в обмеженні прав і свобод засудженого.

Штраф - грошове стягнення, яке полягає у виплаті засудженим певної суми грошей в дохід держави.

Громадські роботи - виконання засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт.

Виправні роботи - вид покарання, який полягає у праці правопорушника за місцем роботи з певними відрахуваннями у дохід держави.

Конфіскація майна - примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна засудженого.

Арешт - тримання засудженого в умовах ізоляції від одного до шести місяців.

Обмеження волі - тримання особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці.

Позбавлення волі - ізоляція засудженого та ув’язнення його на термін від одного до п’ятнадцяти років у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

ЗАПИТАННЯ

• 1. Що таке кримінальне покарання?
• 2. До кого його застосовують?
• 3. З якою метою держава використовує кримінальне покарання?
• 4. Який державний орган визначає вид такого покарання?
• 5. Які існують види покарань за скоєні злочини?
• 6. Що таке штраф?
• 7. Чим відрізняються виправні роботи від громадських?
• 8. Чим відрізняється обмеження волі від позбавлення волі?
• 9. Скільки основних покарань може бути призначено за один злочин?

ЗАВДАННЯ

• 1. Зіставте ознаки виду кримінального покарання з його назвою, використовуючи довідку. Заповніть таблицю.

Ознаки виду кримінального покарання	Назва кримінального покарання
Утримування особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці
Грошове стягнення, яке полягає у вилученні у засудженого в дохід держави певної суми грошей
Виконання засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт
Примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна засудженого

Довідка: штраф, громадські роботи, обмеження волі, конфіскація майна.

БУКВА ЗАКОНУ

Із Кримінального кодексу України

Стаття 66. Обставини, які пом’якшують покарання

• 1. При призначенні покарання обставинами, які його пом’якшують, визнаються:
• 1) з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;
• 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
• 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;
• 3) вчинення злочину неповнолітнім; [...]
• 7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого [...].

Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання

1. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

• 1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;
• 2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;
• 3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності; [...]
• 5) тяжкі наслідки, завдані злочином;
• 6) вчинення злочину щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення злочину щодо малолітньої дитини або у присутності дитини;
• 7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; [...]
• 9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
• 10) вчинення злочину з особливою жорстокістю; [...]
• 13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

ЦІКАВО ЗНАТИ

У Львові існує музей "Тюрма на Лонцького". 2009-го року тут відкрили зал, присвячений політичним в’язням XX століття - жертвам польської, радянської та нацистської окупацій.

Експозиція "Тюрми на Лонцького" має три лінії: історія споруди, побут ув’язнених і масові розстріли в кінці червня 1941-го року. Частину камер переобладнали під експозиційні зали. На коридорних стінах є стенди, де написана історія в’язниці, прикріплено документи з прізвищами та іменами розстріляних в’язнів.

У музеї можна побачити кабінет слідчого, камеру-"одиночку" та фотолабораторію. Особливою є експозиція про трагічні події червня 1941-го року, коли, відступаючи з міста, представники радянської влади розстріляли близько тисячі в’язнів.

У цій тюрмі утримували відомих діячів українського підпілля: Степана Бандеру, Ярослава Стецька, Миколу Лебедя, польського вченого Казимира Бартеля, відомого українського політика В’ячеслава Чорновола та інших.

Кабінет слідчого в музеї "Тюрма на Лонцького"