Узагальнення до розділу “Трудові відносини”

Праця в житті людини має важливе значення. Знайшовши роботу, працівник повинен укласти трудовий договір з роботодавцем. Трудовий договір - це угода між керівником (власником) установи (підприємства, організації) з однієї сторони і найманим працівником з іншої. У договорі визначаються трудові обов’язки й права працівника й зобов’язання та права роботодавця.

При працевлаштуванні робітнику потрібно надати трудову книжку, паспорт громадянина України, ідентифікаційний код та диплом або інший документ про освіту. На деякі роботи потрібно надати додаткові документи. При влаштуванні на роботу особа пише заяву на ім’я керівника, в якій просить зарахувати її з певної дати на вказану посаду.

Працевлаштування неповнолітніх має особливості. З неповнолітньою особою трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі. Неповнолітня особа обов’язково повинна пройти медичний огляд і надати роботодавцю медичний висновок про відсутність протипоказань для участі в трудовій діяльності. Для неповнолітніх працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу: для осіб віком від 14 до 16 років робочий тиждень не може тривати більше 24 годин, а віком від 16 до 18 років - 36 годин, якщо вони працюють у період канікул чи вже не навчаються. Якщо неповнолітня особа працює в період навчального року у вільний від навчання час, тривалість роботи зменшується удвічі, порівняно з наведеними цифрами.

Неповнолітніх осіб не залучають до важких робіт, їм забороняється працювати на шкідливому виробництві, на підземних роботах, у нічний час й у вихідні дні. Тривалість відпустки неповнолітнього працівника більша й становить не менше 31 дня.

Відповідно до українського законодавства наймані працівники мають права й обов’язки. Вони мають право на оплату за зроблену роботу не нижче встановленого державою мінімального розміру, на відпочинок, на здорові й безпечні умови праці, на матеріальну допомогу в разі хвороби або часткової втрати працездатності.

Крім прав, працівники мають і обов’язки. Вони зобов’язані вчасно приходити на роботу; дотримуватися встановленої тривалості робочого часу; в робочий час працювати; вчасно виконувати роботу й норми виробітку; не допускати браку в роботі й підвищувати якість продукції; тримати в порядку робоче місце, підтримувати чистоту в установі; поводитися гідно, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам виконувати їхні трудові обов’язки тощо.

Роботодавець також має права й обов’язки. Він має право вимагати від працівників виконання ними трудових обов’язків і дбайливого ставлення до майна роботодавця (у тому числі до майна інших працівників, найнятих роботодавцем); дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку; заохочувати за сумлінну ефективну працю; залучати працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності за заподіяну майну роботодавця шкоду.

Обов’язком роботодавця є забезпечення працівників роботою, безпечними умовами праці, устаткуванням, інструментами й іншими засобами, необхідними для виконання трудових обов’язків; вчасно та в повному розмірі виплачувати працівникам заробітну плату тощо.

Працівник може звільнитися з роботи за власним бажанням. У такому випадку він подає заяву на ім’я керівника (власника) про своє бажання звільнитись із займаної посади. День звільнення узгоджується між працівником та керівником. Співробітник може звільнитися за згодою сторін, день у день, тобто, прийшовши на роботу в установу, написати заяву про звільнення і більше не виконувати своїх трудових обов’язків у цій установі.

Але більш розповсюдженим є звільнення, коли працівник заздалегідь погоджує із керівником (власником) дату звільнення. Законодавством передбачено обов’язкове письмове попередження керівника (власника) про звільнення за два тижні, щоб був час знайти заміну на місце того, хто звільняється. Керівник (власник) повинен виплатити заробітну плату з урахуванням останнього робочого дня та видати працівнику трудову книжку. Виплата всіх грошових сум, які заборгувало працівнику підприємство, здійснюється в день його звільнення.

Одним із обов’язків громадян є сплата податків. Податок - це відрахування фізичною чи юридичною особою певної суми грошей від отриманих доходів за певний період. У кожного офіційно працевлаштованого зі заробітної плати відраховується податок на дохід фізичних осіб (18 %) та військовий збір (1,5 %). Фізична особа-підприємець сплачує інші податки: єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі не менше ніж 22 % від суми доходу, але не нижче 22 % від встановленої урядом мінімальної зарплати, та єдиний податок у розмірі від 10 % до 20 % (залежно від доходів підприємця).

У разі втрати роботи громадяни можуть звернутися до служби зайнятості. Тут допоможуть опанувати іншу професію, запропонують роботу, а поки людина буде безробітною - виплачуватимуть грошову допомогу. Після присвоєння статусу безробітного людина повинна відвідувати центр зайнятості не рідше одного разу в місяць й очікувати відповідної роботи. У випадку, якщо безробітний двічі відмовився від запропонованої роботи, його позбавляють статусу безробітного та знімають з обліку в центрі зайнятості, а також припиняють виплату грошової допомоги з безробіття.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ

Виберіть правильний варіант відповіді

1. Трудовий договір - це:

а) угода між двома найманими працівниками;
б) угода між двома керівниками підприємств;
в) угода між керівником (власником) підприємства та найманим працівником.

2. У трудовому договорі визначаються:

а) обов’язки й права працівника і роботодавця;
б) обов’язки й права працівника;
в) обов’язки й права роботодавця.

3. При працевлаштуванні робітнику потрібно надати такі документи:

а) свідоцтво про народження, паспорт і картку платника податків;
б) трудову книжку, паспорт громадянина України, картку платника податків і диплом або інший документ про освіту;
в) трудову книжку, медичну книжку та диплом або інший документ про освіту.

4. Вимагати оплату за зроблену роботу - це:

а) право працівника;
б) обов’язок працівника;
в) право роботодавця.

5. Вчасно приходити на роботу - це:

а) право працівника;
б) обов’язок працівника;
в) право роботодавця.

6. Заохочення працівників за сумлінну ефективну працю - це:

а) право працівника;
б) обов’язок працівника;
в) право роботодавця.

7. Вчасно та в повному розмірі виплачувати працівникам заробітну плату - це:

а) обов’язок роботодавця;
б) обов’язок працівника;
в) право роботодавця.

8. Робочий тиждень не може тривати більше 24 годин для:

а) робітників віком від 12 до 14 років;
б) робітників віком від 14 до 16 років;
в) робітників віком від 16 до 18 років.

9. Найманий працівник повинен письмово попередити керівника про своє звільнення:

а) за 1 тиждень;
б) за 2 тижні;
в) за 4 тижні.

10. Податок - це:

а) відрахування фізичною чи юридичною особою певної суми грошей від отриманих доходів за певний період;
б) здача майна власником за певну плату в тимчасове користування іншій особі;
в) матеріальні та нематеріальні цінності, які перейшли від померлої особи до спадкоємців.

11. Із заробітної плати працівника вираховуються такі податки як: