Про що ти дізнався / дізналася у розділі

«Елементарні відомості з механіки»

Важливе місце у житті людини та існуванні цілого Всесвіту займає рух. Рух — це зміна положення або переміщення об’єкта з одного місця на інше. Рухи вивчає такий розділ фізики як механіка. Рух може бути поступальним, коливальним та обертальним.

Чи цікаво тобі, наскільки швидко ти їздиш на велосипеді? Це можна обчислити. Для визначення швидкості тіла потрібно відстань поділити на час. Швидкість — це одиниця виміру. Вона показує, яку відстань об’єкт подолає за певний проміжок часу. Одиницею швидкості у фізиці є метр за секунду (позначається м/с). У житті частіше використовують позначення кілометр за годину (км/год).

Середня швидкість — це фізична величина. Вона дорівнює відношенню відстані до часу, за який цю відстань пройдено. Щоб змінити свою швидкість або швидкість руху інших тіл чи об’єктів, треба докласти силу. Сила — міра взаємодії тіл і причина зміни їх форми або швидкості. Це фізична величина. Вимірюють силу в одиницях, які називаються ньютонами.

Один ньютон — це сила, необхідна для зміни швидкості тіла масою 1 кг на 1 м/с. Позначається великою літерою Н.

Деякі сили діють на тіло безпосередньо. Вони називаються контактними силами. Це м’язова сила, механічна сила, сила тертя.

Інші сили діють через простір без прямого контакту з тілом. Вони називаються безконтактними силами. Це сила гравітації, електростатична сила, магнітна сила.

Здатність тіла чинити опір зміні руху або станові спокою називають інерцією.

Появу інерції пояснює перший закон руху Ньютона: об’єкт у стані спокою (або руху) буде продовжувати перебувати у тому ж стані, якщо на нього не діє зовнішня сила. Це означає: якщо на тіло не впливають інші тіла, то воно й далі буде у стані спокою або рухатиметься з постійною швидкістю.

Якщо дві поверхні перебувають у контакті одна з одною, між ними виникає сила тертя. Вона уповільнює або зупиняє рух між двома дотичними поверхнями. Тертя відбувається між речовинами у будь-якому стані. Воно буває між рідинами, газами і твердими тілами. Сила тертя завжди діє у напрямку, протилежному до руху.

Деякі речовини викликають більше тертя, ніж інші. Шорсткі поверхні викликають більше тертя, ніж гладкі. Під час тертя утворюється тепло. Сила тертя може бути як корисною, так і шкідливою.

Маса тіла й вага тіла — це різні одиниці величини.

Маса — це міра того, скільки в тілі речовини (молекул, атомів).

Вага — це сила, з якою тіло притягується до Землі.

Усі тіла з певною силою тиснуть на поверхню або на інші тіла. Тиск — це міра сили, що діє на задану площу поверхні.

Статика — це розділ механіки. Вона вивчає сили, які діють на тіла у стані спокою в умовах рівноваги.

У техніці обов’язково потрібно дотримуватися рівноваги. А для цього потрібно враховувати центр ваги тіла. Центр ваги — це те, що утримує усе в рівновазі та не дає тілу впасти. Для об’єкта рівномірної форми, такого як куля або лінійка, центр ваги буде у середині тіла.

Що нижче перебуває центр ваги тіла, то легше утримувати рівновагу.

Для збільшення сили дії на певні об’єкти використовують прості механізми. Вони називаються важелями.

Важіль — жорсткий стержень. Він має точку опори та плече (або плечі) сили.

Завдяки точці опори важіль створює велику силу для підйому вантажу. У роботі важелів значення має не лише величина сили, а й місце її прикладання. Є шість типів простих механізмів: важіль, блоки (шківи), похила площина, клин, гвинт, колесо й вісь. Прості механізми змінюють силу або напрямок сили, наприклад, штовхають або тягнуть.

Для передавання енергії від двигуна до механізму використовують механічні передачі. Як правило, під час цього змінюється характер руху: напрямок, сила, моменти й швидкості. Розрізняють зубчасту, пасову, ланцюгову та інші види передач.

Деталі машин і механізмів з’єднують між собою різними способами. Рухоме з’єднання — це з’єднання деталей, при якому вони рухаються одна відносно іншої. Нерухоме з’єднання — це з’єднання, у якому дві деталі скріплені статично (нерухомо).

Зміст